будьте+-ы

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

1) (поработать) попрацювати, (иногда) попрацюватися коло чого, над чим; срв. Поработать. [Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (Коц.)];

2) потрудитися. -дитесь подать мне книгу - потрудіться подати мені книгу или будь ласка (будьте ласкаві), подайте мені книгу. -дитесь сказать, принести - будь ласка (будьте ласкаві) скажіть, принесіть.

* * *

1) ( поработать) попрацюва́ти, потруди́тися

2) (утруднить себя чем-л.) потруди́тися, потурбува́тися

-но благонадійний, надійний, певний, -но. Будьте -ны - будьте певні.

* * *

1) ( заслуживающий доверия) наді́йний, пе́вний

2) ( политически) благонаді́йний

бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.

* * *

1) бу́ти; ( иметь) ма́ти

2) (вспомогательный глаг.) бу́ти

1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

* * *

извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.

* * *

несов.; сов. - извин`ить

1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

и -зен

1) (в обхождении) ласкавий, приязний, прихильний, привітний, люб'язний, (вежливый) увічливий, чемний, ґречний. [Слова твої ласкавії, а чортова думка (Пісня). Він для мене буде, мабуть, увічливіший, ніж ви (Крим.). Бувай же здоров, ґречний молодче! (Чуб. III)]. Будь так -зен - будь такий добрий, будь ласкав, будь ласка. Будьте -ны - будьте добрі, ласкаві, зробіть ласку, якщо ваша ласка, будь (ваша) ласка, спасибі вам. [Дайте, спасибі вам, книжку почитати (Звин.)]. Он был очень -зен со мною - він до мене був дуже ласкавий (привітний, ґречний). Вы очень -зны - ви вельми (дуже) ласкаві. -ная хозяйка - гостинна (увічлива, ласкава, привітна) господиня;

2) (дорогой, милый) любий, милий, коханий, дорогий. [Вона мені люба, вона мені мила (Пісня). Ляхам своїм коханим розказуйте, а не мені (Куліш)]. -ный друг, брат! - любий (дорогий, коханий) друже, брате! - ное отечество - люба (мила) батьківщина. -ный читатель! - читальнику ласкавий! Послушай-ка, -ный! - слухайте-но, земляче, чоловіче (добрий)! Скажи-ка, -ная! - скажіть- бо, молодице (молодичко), дівчино! Эй ты, -ный!- агов, земляче! гей, добрий чоловіче!

* * *

1) люб'я́зний, ласка́вий

2) (милый, дорогой) лю́бий, ми́лий, дороги́й

3) (в знач. сущ.: возлюбленный) лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний; ( в обращении) го́луб

будь ласка, будь ласкав (будьте ласкаві), коли ласка ваша (твоя), зробіть ласку, спасибі вам. Скажите, -ста, который час - скажіть, будь ласка (будьте ласкаві), котра година.

* * *

простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.

* * *

несов.; сов. - прост`ить

1) щасливий. [Щасливий кінець]

2) (в приложении к лицу) безпечний. [Будьте безпечні].

* * *

I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);

2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].

II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].

* * *

1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;

2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;

3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!

* * *

1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)

2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

1) (не больной) здоровий, при здоров'ї. [Він був чоловік при здоров'ї]. Быть -вым - здужати, при здоров'ї бути (матися). Делать (сделать) -вым - у[о]здоровляти, у[о]здоровити. Сделаться -вым - поздоровіти, оздоровіти. Сделаться -вее - поздоровшати, поздоровішати, подужчати. -ров ли ты? - чи ти здоровий? чи ти здоров'ям змагаєш? Уходи по добру по -рову - іди собі поки цілий, поки цілий-здоровий. Будь, будьте -ровы - бувай, бувайте здорові (говорит уходящий), ідіть здорові (говорит остающийся), бодай здоров, на здоров'я. В -вом состоянии - за здорова. -ровее - здоровший;

2) (сильный) здоровий, дужий, міцний, кремезний, кріпкий. [Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.)];

3) (полезный для здоровья) здоровий, пожиточний, пользовитий, (о воде) здоровий, гожий.

* * *

1) здоро́вий; ( обладающий здоровьем) ду́жий

2) ( крепкого сложения) здоро́вий; ( сильный) си́льний, ду́жий; ( большой) вели́кий

3) в знач. сказ. ма́йстер; маста́к, -а

издержаться витрачатися, витратитися, утрачатися, утратитися, (шутл.) обшугатися. [Гроші витрачаються на синову науку, а пуття нема (Київ). Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не довелося даремне втратитися (Сл. Гр.). Обшугався так, що шага нема (Борз. п.)]. Сильно я -жался, путешествуя - вельми (дуже) я витратився подорожуючи.

* * *

несов.; сов. - издерж`аться

1) (свойственный мужчине, обладающий качествами мужчины) мужній. [З молодого хлопця починає виходити мужній дорослий чоловік (Н.-Лев.). Мужнє, але делікатне лице (Н.-Лев.)]. -ная красота - мужня краса. [Його мужня краса брала на себе очі (М. Грінч.)]. -ный тип - мужній тип;

2) (отважный) мужні[и]й, відважний, сміливий, смілий. [Будьте мужні, непохитні єдністю своєю (Олесь). Серце повинно бути вірним і мусить бути мужнім (Кониск.). Його засмалене мужнє обличчя спахнуло вже звагою (Коцюб.)]. -ный вид - мужній вигляд, мужня постать. -ная душа, -ный дух - мужня (відважна, смілива) душа, мужній (відважний, сміливий) дух. [Мужній дух запорозький (Куліш)]. -ный поступок - мужній (відважний, смілий) учинок.

* * *

1) (состояние мужчины, муж. пола, противоположн. женству) чоловічість, мужність (-ости);

2) (муж. возраст) мужність, мужній вік (-ку), (возмужалость) змужнілість (-ости). Борода - признак -ства - борода - ознака мужности (змужнілости);

3) (доблесть) мужність, (отвага) відвага, звага, (смелость) сміливість, смілість (-ости). [Влада не має сили й мужности признатися в своїх гріхах (Н. Рада). Благав її витерпіти і з мужністю перенести горе (Н.-Лев.). Спинилася, сподіваючись од його якого слова, що додало-б їй відваги (Грінч.). Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Л. Укр.)]. Вооружиться всем своим -ством - зібрати всю свою мужність (відвагу).

* * *

1) (энергичный, твёрдый) завзятий, (упорный) упертий, намогливий, (неотступный) невідступний, напосідливий, настійливий, (навязчивый) невідчепний, (назойливый) настирливий, настирний, наважливий, навратливий. [Був завзятий у кожному ділі: як за що візьметься, то не кине, а мудруватиме, поки таки зробить (Харківщ.). Я - людина вперта: сказав, що не піду, поки не віддасте грошей, то й не піду (Київ). Невідступна думка (Кінець Неволі). Не будьте такі напосідливі, - все одно не віддам (Київщ.). Невідчепне бажання (Київ). Під тиском настирного вимагання (Рада). Наважлива думка. (Н.-Лев.). Навратливий чоловік (Н.-Лев.)]. Человек -вый в достижении цели - людина, що вперто йде (простує, прямує) до мети. Он -чив в достижении цели - він уперто йде (простує, прямує) до мети;

2) (легко настаивающийся) настоїстий.

* * *

неприхильний, неприязний, неласкавий, недоброзичливий до кого, до чого. [Ворога мого я чую в словах, цих неприхильних (Грінч.). Не будьте-ж до мого дарунку неласкаві (Самійл.)].

* * *

неприступний, недоступний, (недосягаемый) недосяжний кому и (реже) (за-) для кого, чому и (реже) (за-) для чого. [Неприступна фортеця (Київ). Він (чоловік) мені здавався суворим, неприступним (Кониськ.). Закордонні видання тоді зовсім за-для нас неприступні були (Грінч.). Там йому затишне місце, неприступне дла людей (Крим.). Захисток, недоступний людському окові (Грінч.). В них недоступне ціну найвищу має (Куліш). Чванькуваті та недосяжні люди (Яворн.). Не будьте недосяжні, як скеля (Грінч.). Вища освіта робилася недосяжною для кляси трудящих (Азб. Комун.). То річ недосяжна за- для звичайного робітника (Черкас.)]. -ный злобе, сознанию - неприступний (недоступний) злобі и для злоби, неприступний (недоступний, недосяжний) свідомості и для свідомости. [Серце в вас злобі недоступне (Самійл.)].

* * *

немилостивий, неласкавий до, для, супроти кого. [Серце в його таке немилостиве (Полт.). Не будьте-ж до мого дарунку неласкаві (Самійл.)].

* * *

1) немилости́вий и неми́лостивий, неласка́вий

2) см. немилосердный