Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

будда

  • 1 Budda

    [будда]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > Budda

  • 2 Buddha

    n
    Будда
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > Buddha

  • 3 Buddha

    English-Ukrainian dictionary > Buddha

  • 4 нирвана

    нірвана. [Смерть дасть щастя зникнути назавжди, розчинившись у світовій душі, дасть, як згодом скаже Будда, нірвану (М. Калин.)]. Достигать, достичь -ны - доходити, дійти нірвани.
    * * *
    нірва́на

    погрузи́ться в \нирвана ну — перен. пори́нути в нірва́ну

    Русско-украинский словарь > нирвана

  • 5 Buddha

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > Buddha

  • 6 індуїзм

    ІНДУЇЗМ - релігія народів Індії, що сформувалася в серед. І тис. н. е. внаслідок еволюції та злиття ведичної і брагманської традицій. В основу віровчення І. покладено релігійні і філософські ідеї брагманізму. Серед розмаїття богів в І. найбільш шованими є Брагма, Вішну і Шива, які становлять "тримурті" (тріаду) й уособлюють три основні функції - творчу, охоронну і руйнівну. Шанувальники Вішну і Шиви - вішнуїти (вайшнави) та шиваїти утворюють дві основні течії в І. Бог Вішну втілюється в різні образи і має багато імен: Кришна, Будда, Калка. Бог Шива - водночас і носій смерті, і її переможець, він знищує і дарує життя. Для І. характерний культ богинь, які виступають у ролі дружин основних богів, чим врівноважують чоловіче та жіноче начало як у житті Всесвіту, так і окремої людини. І. визнає три шляхи вшанування Бога: праведне життя у відповідності до релігійних настанов; правильне пізнання Бога через філософування і роздуми; наближення до Бога через безмежну любов до нього. Всі об'єкти пошанування в І. - Боги, священні камені, рослини, тварини - мають свої храми, каплиці, вівтарі. В І. відсутня єдина церковна організація, його функціонування забезпечується інститутом жрецтва (храмового та домашнього), авторитет якого зберігається й досі. І. сповідує 85 відсотків населення Індії, він поширений у Пакистані, Малайзії, Шри-Ланці, Непалі, Бангладеш, деяких країнах Африки. Є прихильники і серед європейців (зокрема, українців) та американців, які сповідують його зазвичай у реформованих чи модернізованих варіантах.
    Л. Филипович

    Філософський енциклопедичний словник > індуїзм

  • 7 харизма

    ХАРИЗМА ( від грецьк. χάρισμα - божественний дар) - 1) Термін, застосування якого пов'язане із релігійними проповідями періоду раннього християнства. У першому посланні апостола Павла до коринтян йдеться про "духовні дари", пильнування яких збагачує людину і сприяє "збудуванню Церкви"; особливо ж наголошується на дарі "говорити мовами" і пророкувати; найвища X., за Біблією, це Любов. 2) Термін на позначення особливої, виняткової обдарованості людини, що вирізняє її з-посеред інших впливом на загал завдяки надзвичайним здібностям (геній), силі духа, дарові слова, моральним якостям, відданості ідеї чи ідеалові, що передається іншим не на підставі щонайдосконаліших, раціонально-аналітичних аргументів, а через безпосереднє (емоційне, цілісно духовне, часом пророче, магічне) проникнення до душ, сердець, умів інших людей. На соціально-філософському та соціологічному рівнях термін X. уперше був застосований нім. протестантським теологом і філософом Трьольчем (1865 - 1923) та М. Вебером. Попри певну спільність підходів до X. обох теоретиків (на неї вказував сам Вебер), між ними існує значна відмінність, пов'язана із загальною концептуальною позицією та залученим до аналізу матеріалом. Для Трьольча X. - важливий складник функціювання етичних вчень західного християнства В. ебер застосовує цей термін насамперед у загальносоціологічному сенсі, вирізняючи особливий харизматичний тип панування - поряд із традиційним та формально-раціональним. Як соціолог влади, що наголошував на відмежуванні соціології від цінностей, Вебер розглядав X. безвідносно до змісту, яким наповнював її сам носій X. Безумовний авторитет носія X. - харизматика - базується на силі його індивідуального дару. З огляду на це, Перикл, Солон, Цезар, Наполеон, Будда, Ісус, Магомет постають, на думку Вебера, як уособлення надзвичайної X., незалежно від змістового наповнення та характеру їхніх дій, вчень, думок.
    Я. Поліщук

    Філософський енциклопедичний словник > харизма

См. также в других словарях:

  • БУДДА — (санскр. и пали buddha, «просветлённый», букв. «пробуждённый»), в буддийской мифологии: 1) человек, достигший наивысшего предела духовного развития, 2) антропоморфный символ, воплощающий в себе идеал предела духовного развития. Б. имеет много… …   Энциклопедия мифологии

  • БУДДА — (санскр. букв. просветленный),..1) имя, данное основателю буддизма Сиддхартхе Гаутаме (623 544 до н. э.), происходившему, по преданию, из царского рода племени шакьев в Сев. Индии (одно из имен Будды Шакьямуни, отшельник из шакьев )2)] В буддизме …   Большой Энциклопедический словарь

  • Будда — >). /> Будда. Камень. IV в. Сарнатх (). Будда. Камень. IV в. Сарнатх (). Будда (“просветлённый”) в буддийской религии существо, достигшее высшего духовного знания (“просветления”). В буддийском пантеоне насчитывается множество …   Энциклопедический словарь «Всемирная история»

  • БУДДА — (санскр. budha мудрый, от budh понимать). Лицо, давшее индусам религиозные и нравственные законы и почитаемое ими как божество. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. БУДДА в переводе мудрец, сын царя… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Будда — (просветлённый) в буддийской религии существо, достигшее высшего духовного знания (просветления). В буддийском пантеоне насчитывается множество будд. В более узком значении Будда имя, данное Сиддхартхе Гаутаме (623 544 гг. до н.э.) …   Исторический словарь

  • Будда — (санскр. просветленный) в буддизме человек, достигший просветления, или нирваны. В буддизме также Будда имя собственное основателя буддизма принца Сиддхартха Гаутамы. Ванекоторых течениях буддизма, к примеру, ваджраяне, считается, что Гаутама… …   Религиозные термины

  • будда — просветленный, мудрец, гаутама Словарь русских синонимов. будда сущ., кол во синонимов: 5 • гаутама (1) • мудрец …   Словарь синонимов

  • БУДДА — (санскр. просветленный) (ок. 567 488 до н.э.) основатель мировой религии буддизма и создатель оригинальной философской концепции. Согласно преданию, Сидд хартха Гаутама, наследный принц царства шакьев (отсюда его прозвище Шакьямуни отшельник из… …   Новейший философский словарь

  • БУДДА — (правильнее Б у д д х а, санскр., букв. – просветленный), Сиддхартха из рода Г а у т а м ы, – согласно буддийской традиции, основатель философии и религии буддизма. Дошедшие до нас жития Б. наполнены мифологич. вымыслами, что служит для нек рых… …   Философская энциклопедия

  • Будда — (Buddha), титул, присваиваемый буддистами любому (земному или трансцендентному) существу, достигшему состояния нирваны (полного освобождения). Однако обычно так называют Сиддхартху Гаута му (сер. 1 го тыс. до н.э.), основателя буддизма. Согласно… …   Всемирная история

  • Будда — Буддизм …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»