Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

був

  • 121 духовный

    1) (бестелесный, душевный) духовий, духовний. [Янголи - істоти духові (духовні). Завсіди українська нація почувала духовну потребу виявити своє духове життя в письменстві (Грінч.)]. -ховный отец - духов(н)ий батько. [Духовим батьком і привідцею цього руху був Драгоманов (Єфр.)]. -ные книги - божественні (духовні) книги. -ные стихи - духовні, побожні пісні. -ное пение - духовні, побожні співи. -ное завещание, духовная - духівниця, духовниця, духовна (Куліш), (редко) духівня, тестамент (р. -та);
    2) (относящийся к духовенству) духовний, духі[о]вницький. -ное звание - духовний стан. -ное происхождение - духовницький рід (р. роду). [Він духовницького роду]. -ное лицо, особа - духовна особа, духовник. [Вийшов до нас якийсь духовник, чи піп, чи чернець (Звин.)]. -ное училище - духовна школа. Духовные - духовні, духівництво. [На кого ни глянь, хоч на панів, хоч на духовних (Основа)].
    * * *
    духо́вний

    Русско-украинский словарь > духовный

  • 122 душа

    1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];
    2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];
    3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.
    * * *
    душа́; (в сочетании с числ.) осо́ба

    без души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись

    в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́

    говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)

    Русско-украинский словарь > душа

  • 123 душный

    1) (спёртый) задушний, важкий. [Задушне повітря. Важкий пах = душный запах];
    2) (знойный) душний, парний [Душне літо. День був парний], млосний.
    * * *
    ( затрудняющий дыхание) заду́шливий, заду́шний, важки́й; ( жаркий), парки́й, мло́сний

    Русско-украинский словарь > душный

  • 124 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 125 жалеть

    1) (сожалеть кого-чего и о ком-чём) жалувати кого-чого, за ким, за чим, жаліти кого-чого, жалкувати, шкодувати кого-чого, за ким, за чим [Тато нас не жалує. Жалує за мною. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Не вовка, а овець тут треба жалкувати. Усі його шкодують. Тепер шкодувала, що так зробила (Грінч.)], бідувати за ким. [Всі люди за їм бідують, що хороший був чоловік (Переясл. п.)];
    2) (беречь, щадить, скупиться) жалувати и проч. що, чого, кого, шанувати. [Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Грошей не жалувала. Хоче купити, а гроші (грошей) шкодує. За роботою не шанував Грінченко свого здоров'я (Єфр.)]. Не жалея - не жалкуючи, не жаліючи, без жалю, без ощадку. [Проливали вони свою гарячу кров без ощадку (Кул.)].
    * * *
    1) ( испытывать жалость) жалі́ти, жа́лувати, -лую, -луєш
    2) (о ком-чём, чего - печалиться, сокрушаться) жалкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким-чим, про що), шкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш (за ким-чим), жа́лувати (за ким-чим, про що, чого́)
    3) ( скупиться) шкодува́ти, жалкува́ти, жалі́ти, жалува́ти; (щадить, беречь) шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, берегти́, -режу́, -ш
    4) ( любить) диал. жа́лувати

    Русско-украинский словарь > жалеть

  • 126 жалкий

    1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];
    2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];
    3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].
    * * *
    1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний
    2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний
    3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний

    Русско-украинский словарь > жалкий

  • 127 жаркий

    1) гарячий, жаркий; (жгучий, пылкий) пекучий, палючий, палкий; (душный) душний, скварний. [Гарячий літній день. Гарячий клімат (гаряче підсоння). День був жаркий (палкий). Гарячі (палкі) почуття. Палкі сльози. Літо палюче. Пекуче сонце]. Жаркий бой - гарячий (завзятий) бій. -кие дебаты - гарячі (палкі) дебати. -кий спор - палка (гаряча) суперечка (змагання);
    2) (о цвете) жовтогарячий; (о позолоте) ясний, блискучий. Становиться -ким - гарячіти. [День гарячіє].
    * * *
    1) жарки́й, гаря́чий; ( валящий) пеку́чий; ( знойный) спе́чний, спеко́тливий и спекотли́вий

    \жаркий ие стра́ны — геогр. жаркі́ краї́ни

    2) (перен.: пылкий, страстный) палки́й, гаря́чий; ( жгучий) пеку́чий

    \жаркий ий поцелу́й — палки́й (гаря́чий, пеку́чий) поцілу́нок

    3) (перен.: сильный; напряжённый) гаря́чий

    \жаркий ий бой — гаря́чий бій

    4) (огненного цвета, оранжевый) гаря́чий

    Русско-украинский словарь > жаркий

  • 128 жарковатый

    -то гаряченький, -ко, жаркенький, -ко. [День був гаряченький. Вогонь жаркенький]. -хонек - гарячісінький, жаркісінький.
    * * *
    жарке́нький, гаряче́нький

    Русско-украинский словарь > жарковатый

Страницы

См. также в других словарях:

  • БУВ — бактерицидная лампа из увиолевого стекла Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. БУВ БУВ блок управления вагоном в маркировке, ж. д. БУВ Пример использования БУВ 2 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • БУВ- — блок управления вагоном в маркировке, ж. д. БУВ Пример использования БУВ 2 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Бувља пијаца — Студийный альбом «Рибља чорба» Дата выпуска 29 октября 1982 года …   Википедия

  • Янанебібув (альбом) — Я на небі був CD Океан Ельзи Дата выпуска 2000 …   Википедия

  • Янанебібув — Я на небі був Альбом Океан Ельзи Дата выпуска 2000 Записан …   Википедия

  • Бактерицидная лампа — (БУВ)         газоразрядная ртутная лампа низкого давления (несколько мм рт. ст.), мощностью 15 30 вт, с трубкой из увиолевого стекла, используемая для обеззараживания ультрафиолетовыми лучами (длина волны 253 Å) воздуха в помещениях, предметов… …   Большая советская энциклопедия

  • бувардия — був ардия, и …   Русский орфографический словарь

  • Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»