-
1 кваснути
броди́ть -
2 киснути
броди́ть -
3 ферментувати
броди́ть -
4 шумувати
броди́ть -
5 ферментаційний чан
броди́льный чанУкраїнсько-російський політехнічний словник > ферментаційний чан
-
6 ферментувальна ґара
броди́льный шпунтУкраїнсько-російський політехнічний словник > ферментувальна ґара
-
7 забродить
1) почати (стати) блукати, тинятися;2) (в воде) почати бродити (в воді);3) (о вине, пиве и т. п.) зашумувати, замусувати. См. Бродить и Забраживать.* * *I1) заброди́ти, поча́ти броди́ти (ни́кати), ста́ти (ста́ну, ста́неш) броди́ти (никати); ( начать блуждать) заблукати, поча́ти (ста́ти) блука́ти; ( начать слоняться) заве́штатися, затиня́тися, поча́ти (ста́ти) шве́ндяти (ве́штатися, тиня́тися)2) (испачкать, забрызгать) заброди́ти и мног. позабро́джувати, забо́втати и мног. позабо́втуватиII(о ферментации и перен.) заброди́ти, -бро́дить, загра́ти; зашумува́ти, -му́є -
8 ферментувальний
техн. броди́льный, сбра́живающийУкраїнсько-російський політехнічний словник > ферментувальний
-
9 блуждать
1) (бродить) блудити, -ся, блукати, бродити, тиняти, -ся. [Ходжу, блуджу, нуджу світом];2) (сбившись с пути) блудити, блукати;3) (о глазах: бегать) блукати. [Його очі неспокійно блукали. Блукати поглядом]. Пойти, отправиться блуждать - піти в світи, у блуд піти. Блуждая прийти куда-л. - приблудити, -ся, заблудити, приблукати, -ся, заблукати, -ся.* * *блука́ти, блуди́ти; ( слоняться) броди́ти, ника́ти, тиня́тися -
10 бродить
браживать1) см. Блуждать;2) б. в воде - бродити, бовтатися, ловити рибу волоком. [Рибалки бродять у воді]. Исходить, бродя в воде - вибродити. [Все море вибродив];3) (о тесте в квашне и т. п.) кваснути, киснути;4) (о вине, пиве, мёде, квасе) грати, вигравати(ся), шумувати, мусувати. [Пиво виграє. Чи не той то хміль, що у пиві грає? Вино шумує, мусує]. Начать б. - заграти. Б., выделяя газы - бухтіти. [Пиво наше бухтить]. Брожёный - граний. [Пили пиво й граний мед].* * *Iброди́ти, ника́ти; пле́нтатися, пле́нтати; ( странствовать) блука́ти; ( слоняться) шве́ндяти, ве́штатися, тиня́тися; (по грязи, снегу) брьо́хати, брьо́хатисяII(о ферментации и перен.) ква́снути, -не, ки́снути; гра́ти, шумува́ти, -му́є -
11 бродяжничать
бурлакувати, бурлачити, волочитися, гультяювати, мандрувати. Пойти -чать - у мандри вдаритися (податися), піти (пуститися) в забрід (у блуд). [Покинемо село та пустимося в забрід. Де він по світі мандрує?].* * *бродя́жити, бурлакува́ти, бурла́чити; ( шататься) броди́ти, блука́ти, волочи́тися, шве́ндяти, ве́штатися, тиня́тися; ( странствовать) мандрува́ти -
12 испытывать
испытать1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.* * *несов.; сов. - испыт`ать1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)\испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение
\испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)
\испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́
\испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим
-
13 пробовать
попробовать, испробовать1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].* * *1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися -
14 пробродить
1) проблукати, протинятися, проволочитися якийсь час; (в воде) пробродити якийсь час;2) (о тесте в квашне) укиснути; (о вине, пиве и т. п.) вишумуватися, вимусуватися. [Уже рощина вкисла, берись місити]. Срв. Бродить.* * *Iброди́ти [ці́лий день], блука́ти [ці́лий день], тиня́тися [ці́лий день], проброди́ти, проблука́ти, протиня́тисяII( о брожении) проброди́ти, ви́бродити, ви́шумувати -
15 фермент
хим., биол.ферме́нт, -у, броди́ло
См. также в других словарях:
Броди — Броди: Броди, Адам Адам Броди (англ. Adam Brody; 15 декабря 1979, Сан Диего, Калифорния, США) актёр, сценарист, продюсер Броди, Тамаш Тамаш Броди (венг. Bródy Tamás; 24 января 1913, Коложвар 10 июня 1990, Будапешт) венгерский дирижёр и… … Википедия
броди́ть — бродить, брожу, бродишь(во всех значениях) … Русское словесное ударение
Броди А. — Адам Броди Adam Brody Имя при рождении: Адам Джаред Броди Дата рождения: 15 декабря 1979 года … Википедия
БРОДИ БОЛЕЗНЬ — (Brodie), артралгия, артроневралгия без органических изменений в суставе и в окружающих тканях, обычно психогенного происхождения. Под болезнью Броди понимают также и психогенно возникающие после травмы (травматические неврозы) невралгические… … Большая медицинская энциклопедия
Броди Шандор — Броди (Bródy) Шандор (23.7.1863, Эгер, 12.8.1924, Будапешт), венгерский писатель. Сын торговца. Первый сборник рассказов Б. «Нищета» вышел в 1884. Был редактором лит. журнала «Ёвендё» («Jövendö», 1903 06). Отстаивая принципы натурализма, Б. в… … Большая советская энциклопедия
броди́льный — бродильный … Русское словесное ударение
БРОДИ ЖИДКОСТЬ — (Brodie), применяется для наполнения манометров в приборах, служащих для газового микроанализа, например, в различных респирометрах. Состав ее: 23 з NaCl и 5 г желчнокислого натрия на 500 куб. см воды. Для предохранения от бактерий добавляется… … Большая медицинская энциклопедия
Броди, Адам — Адам Броди Adam Brody Адам Броди в 2009 году на Междун … Википедия
Броди Адам — Адам Броди Adam Brody Имя при рождении: Адам Джаред Броди Дата рождения: 15 декабря 1979 года … Википедия
Броди, Тамаш — Тамаш Броди (венг. Bródy Tamás; 24 января 1913(19130124), Коложвар 10 июня 1990, Будапешт) венгерский дирижёр и композитор. В 1929 1933 гг. изучал композицию под руководством Золтана Кодая. Дебютировал как дирижёр в… … Википедия
БРОДИ – ТРЕНДЕЛЕНБУРГА ПРОБА — (в отечественной литературе – Броди – Троянова – Тренделенбурга проба, по именам хирургов – В. С. Brodie, отечественного А. А. Троянова, 1849–1916, и немецкого F. Trendelenburg, 1844–1924) – метод оценки состояния клапанного аппарата… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
