Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

брать+слово

  • 1 слово

    сло́во; ( публичная речь) промо́ва

    без ли́шних (да́льних) \слово в — без за́йвих слів

    брать, взять свои́ \слово ва́ обра́тно — бра́ти, взя́ти свої́ слова́ наза́д

    быть господи́ном (хозя́ином) своего́ \слово ва (своему́ \слово ву) — см. господин

    в кра́тких (в коро́тких, в не́скольких) \слово ва́х — см. короткий 1)

    заключи́тельное \слово во — прикінце́ве сло́во

    знать [тако́е] \слово во — шутл. зна́ти [таке́] сло́во

    иностра́нное \слово во — іншомо́вне сло́во

    к \словову [прийти́сь] до — сло́ва [прийти́ся]

    к \словову [сказа́ть] в знач. — вводн. сл. жарг. до ре́чі [ка́жучи]

    на \словова́х — на слова́х

    наруша́ть, нару́шить \словово — пору́шувати, пору́шити (лама́ти, злама́ти) сло́во

    не найти́ \словов — ( от возмущения) не знайти́ слів, не добра́ти (не дібра́ти) слів

    нет \словов, как — нема́ слів, щоб сказа́ти (розказа́ти), як

    но́вое \словово в чём — нове́ сло́во в чо́му

    [одни́м] \слововом (одно́ \слово во) — вводн. сл. [одни́м] сло́вом, одно́ сло́во

    [от \словова] до \словова — [від сло́ва] до сло́ва

    от \словова к \словову — з ко́жним сло́вом

    пе́рвое \словово в чём — а) ( начальный этап) пе́рше сло́во (пе́рший крок) у чо́му; б) ( самое главное) найголовні́ше у чо́му

    по \словова́м чьим — в знач. вводн. сл. за (согласно с: згі́дно з) слова́ми чиї́ми

    после́днее \словово нау́ки (те́хники) — оста́ннє сло́во нау́ки (те́хніки)

    сде́рживать, сдержа́ть \словово — см. сдерживать 2)

    \словов не хвата́ет для чего́ — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є) для чо́го (щоб)

    \словов (\словова) нет в знач.вводн. сл. жарг. ні́чого й говори́ти, нема́ що (чого́) й каза́ти, що й каза́ти, безпере́чно

    во в \словово — сло́во в сло́во, до сло́ва

    \словово за́ \словово — сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву

    \слововом [сказа́ть] — в знач. вводн. сл. жарг. сло́вом

    со \словов чьих — із (зі) слів чиї́х

    с пе́рвого \словова — з пе́ршого сло́ва

    тра́тить \словова́ понапра́сну (по́пусту, зря) — витрача́ти слова́ даре́мно (ма́рно)

    Русско-украинский словарь > слово

  • 2 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

См. также в других словарях:

  • брать слово — брать/взять слово Чаще сов. 1. По собственному желанию, по собственной инициативе выступать на собрании, заседании, митинге и т. д. С сущ. со знач. лица: ученый, депутат, рабочий… берет слово; брать слово где? на заседании, на собрании… Бригадир… …   Учебный фразеологический словарь

  • Брать слово — БРАТЬ СЛОВО. ВЗЯТЬ СЛОВО. По своей инициативе выступать на собрании, митинге. Потом взяла слово Ольга Николаевна и сказала, что для того, чтобы успешно учиться, надо правильно распределять свой рабочий день (Н. Носов. Витя Малеев в школе и дома) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • брать слово — выступать, толкать речь, толкать речугу, произносить речь, выступать с речью, держать речь Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • БРАТЬ СЛОВО НАЗАД — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

  • БРАТЬ СЛОВО ОБРАТНО — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

  • БРАТЬ СЛОВО — 1) кто с кого Заставлять пообещать. Имеется в виду, что лицо (реже группа лиц) (Y) получает от другого лица или от другой группы лиц (X) обещание, клятвенное уверение сделать что л. реч. стандарт. ✦ {5} Активное создание ситуации: Y берёт слово с …   Фразеологический словарь русского языка

  • Брать слово — (с кого л.) – побудить или вынудить кого то пообещать сделать просимое. Лучше не прибегать к этому длительными уговорами, сообразовываться – с кого можно, а с кого не следует брать обещание, а также учитывать свою личность, ее весомость для… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • брать слово —    (с кого л.)    побудить или вынудить кого то пообещать сделать просимое. Лучше не прибегать к этому длительными уговорами, сообразовываться – с кого можно, а с кого не следует брать обещание, а также учитывать свою личность, ее весомость для… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • брать —   Брать верх побеждать, осиливать.     Он любит во всем брать верх.   Брать всем (разг.) иметь все достоинства.     Она всем берет: и красотой и умом.   Брать в свои руки приступать к руководству, управлению чем н.     Капитан взял.в свои руки… …   Фразеологический словарь русского языка

  • БРАТЬ — БРАТЬ, беру, берёшь, прош. вр. брал, брали, брало, несовер. (к взять). 1. кого что. Захватывать рукой, принимать в руки. Брать палку. Берите, сколько можете донести. || перен. Останавливаться мыслью на ком чем нибудь, выбирать для рассмотрения,… …   Толковый словарь Ушакова

  • брать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я беру, ты берёшь, он/она/оно берёт, мы берём, вы берёте, они берут, бери, берите, брал, брала, брало, брали, берущий, бравший, беря; св. взять 1. Когда вы берёте что либо, вы захватываете этот объект… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»