-
81 подбивка
1) (действ.) підбивання, підшивання, оконч. підбиття, підшиття, (мехом) хутрування, похутрування;2) (подкладка) підбивка, підбійка, підбій (-бою), підшивка, спід (р. споду), спідка (-ки).* * *1) ( действие) підбиття́, підбива́ння; підшиття́, підшива́ння2) (то, чем подбито) підби́вка, підбі́йка, підбі́й, -бо́ю; ( подшивка) підши́вка3) кул. запра́ва -
82 подкладка
1) см. Подкладывание;2) (одежды) підбивка, підбійка, підшивка, підбій (- бою), спідка. [Пальто з шовковою підбійкою (з шовковим підбоєм). Мундир з червоною підшивкою. Уже спідка в жакеті дереться]. Подбивать -кой - підбивати, підбити, підшивати, підшити підбивкою, підшивкою и т. д.;3) (подо что) підкладка, підмостка;4) (переносно) підклад (-у). [В цьому анекдоті зовсім не анекдотичний підклад учувається (Єфр.)];5) техн. (в рельсовом скреплении) - підкладень (-дня).* * *2) перен. підкла́дка, підкла́д, -у3) техн. підкла́дка -
83 поднаряд
(подкладка в обуви) підклейка, підбій (-бою).* * *спец.піднаря́д, -у, підбі́й, -бо́ю -
84 подшивка
1) (действ.) - см. Подшивание;2) (то, что подшито: подкладка) підшивка, підбійка, підбій (-бою), (в юбке внизу) лиштва.* * *1) ( действие) підшиття́, підшива́ння2) ( подшитое) пі́дшивка и підши́вка; ( в юбке внизу) ли́штва3) (комплект газет, документов) підши́вка -
85 поприще
1) біговисько; см. Ристалище;2) кар'єра, поле, театр (-тру), арена, (гал.) терен, (устар.) поприще. Военное -ще - військове поле, кар'єра військова. Обширное -ще учёных исследований - широке поле (для) наукових дослідів. -ще жизни - арена, шлях життя, життьовий шлях, кар'єра. -ще общественной деятельности - поле громадської роботи. -ще военных действий - театр, поле воєнних дій. -ще битвы - поле бою, бойовисько. Избрать себе -ще деятельности - вибрати (заняти) собі постать на роботу. Выйти на жизненное -ще - вийти на життьове поле.* * *1) по́прище; (перен.: нива) ни́ва, по́ле, тере́н, -у; ( поле деятельности) по́ле дія́льності2) ( место для бега) біго́висько; ( арена) аре́на3) ( мера длины) го́ни, род. п. гін и го́нів -
86 поражение
1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;3) (громом) забиття (громом);4) (чувством) ураження.* * *1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння2) ( разгром противника) пора́зка3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження4) юр. пора́ження, пора́зка\поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав
-
87 порох
порох (-ху; мн. порохи). Ружейный, пушечный -рох - рушничний (стрільний), гарматний порох. Запасы -ха - порохи (-хів). [Всіма потугами на козацький табір насунули (ляхи) і зараз їх гармати, порохи і харчові вози опанували (Куліш)]. Сухой как -рох или -рох -хом - сухий, як перець. Как -рох в глазу - як сіль в оці. Он и не понюхал -ха - він пороху і не нюхав, він і близько не був коло бою.* * *по́рох, -у -
88 потащить
потягти, потягнути, потаскати, (поволочь) поволокти, (грубо) поцупити, потараб[г]анити, поперти, потирити що; см. Тащить. [Тут коні не потягнуть. Потяг сердечную в діброву (Гліб.). Із бою потаскали в стан (Котл.). Куди ти попер дошку?].* * *потягти́, потягну́ти; ( поволочь) поволокти́, потаска́ти; поцу́пити; попха́ти, попе́рти, поти́рити -
89 потеря
1) (утрата, убыток) втрата, страта, затрата, трата, згуба, загуба, загубля, шкода. [Вона мені про мою втрату нагадала (Г. Барв.). Втрата пам'яток письменства (Єфр.). Не велика згуба (Рудан.)]. -ря веса - втрата на вазі. -ря зрения, памяти, крови - втрата (згуба) зору, пам'яти, крови. [Згину я від згуби крови (Л. Укр.)]. -ря друга, сына - втрата приятеля, сина. Нести -ри - втрачати кого, що; мати втрати. Мы понесли в сражении большие -ри людьми - ми втратили в бою багато людей. Войско вернулось без -терь - військо вернулося ціло (Куліш), вернулося без втрат. -ря времени - марнування (гаяння, переводня) часу или угайка, угайство. До -ри сознания - до нестями. -ри (убытки) - збитки (-тків), страти. Нести, терпеть огромные -ри (убытки) на чём - мати величезні збитки, зазнати величезних збитків, шкодувати без ліку на чому (Куліш). Сожалеть о -ре кого, чего - жалкувати за ким, за чим;2) (потер. вещь) згуба, загуба, загубля. [Піти до нього й віддати йому згубу (Франко)].* * *втра́та; згу́ба, стра́та; ( убыток) зби́ток, -ткудо поте́ри созна́ния — до нестя́ми
-
90 приготовлять
приготовить готувати, приготувати, готовити, приготовити, виготовляти, виготовити, виготовувати, виготувати, зготовляти, зготовити, зготувати, наготовляти, наготовити, наготувати (о мног. понаготовляти, понаготовлювати), лагодити, налагоджувати, налагодити (о мног. поналагоджувати), прилагоджувати, прилагодити, злагоджувати, злагодити, ладити, наладити, ладнувати, наладнувати, ладнати, наладнати, виладнати, зладнати, ладувати, обладувати, лаштувати, налаштувати (о мног. поналаштовувати), рихтувати, нарихтувати, пририхтовувати, пририхтувати, риштувати, нариштувати, споряджати, спорядити, наряджати, нарядити, строїти, настроїти що до чого; см. Готовить. [Виготовив ріллю (Київськ. п.). Усе, що треба, на обід виготовлю (Кониськ.). Зготувати вечерю (Коцюб.). Ладнає до чаю (Мова). Нарих[ш]тувати вози в дорогу, гармати до бою. Спорядити воза, обід. Матроси налаштували човен, щоб забрати з пароходу поштову кореспонденцію (Крим.)]. -вить уроки - приготовити лекції. -влять кого к экзамену - готувати кого до іспиту. -вить кого-н. к дурной вести - підготувати кого до лихої звістки. -вить больного к смерти - обрядити хворого на смерть. -вить к печати - виготовити до друку що. -вить (как приданое) - придбати що, чого. [Кажи що-сь придбала, чого напряла? (Свид.)]. Приготовленный - приготований и приготовлений, наготовлений, наготований, виготовлений, виготуваний, налагоджений, налаштований, споряджений. -нный к печати - виготовлений до друку.* * *несов.; сов. - пригот`овитьготува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; ( наготавливать) нагото́влювати и наготовля́ти, наготува́ти и нагото́вити и понагото́влювати и понаготовля́ти; (несов.: кушанье) зготува́ти, згото́вити -
91 призыв
1) (приглашение) заклик (-ку), (редко) зазив (Куліш) кого до чого, (клич, зов) поклик (-ку) до чого; см. Призывание. [Заклики до боротьби (Єфр.). Не дуже поспішались одгукуватися на той заклик (Єфр.). Поклик до слова, як могучої зброї людської (Єфр.). Поклик до бою (Франко)]. -зыв к порядку - заклик до порядку;2) -зыв (к отбыванию воинской повинности) призов (-зову), призва (до війська). [На призов іти (Звиног.). Ходив на призву брати жеребок (Київщ.)];3) (возвание) відозва; срв. Воззвание.* * *1) ( действие) кли́кання; прикли́кання, призива́ння; заклика́ння, закли́кання; призива́ння3) (зов, обращение, лозунг) за́клик, -у; ( клич) по́клик, -у4) (лица, призванные на военную службу) собир. при́зов -
92 приучаться
приучиться привчатися, привчитися. при[за]вичатися, при[за]вичитися, звичатися, звичитися, зучатися, зучитися, при[у]звичаюватися, при[у]звичаїтися, принатурюватися, принатуритися, способитися; бути привченим, звиченим, при[за]виченим, зученим, призвичаєним, принатуреним до чого; срв. Привыкать. [Хай привчається до діла (Васильч.). Привчиться до панських звичаїв (Н.-Лев.). Зучивсь до бою (Куліш). Узвичаїлась во-польськи балакати (Свидн.)]. -читься (путём упражнений) что делать - наломитися (несов. наламуватися) до чого, що робити. [Тепер таки наломивсь балакати по-козацьки (Куліш)].* * *несов.; сов. - приуч`итьсяпривча́тися, привчи́тися и попривча́тися, призвича́юватися, призвича́їтися и призви́читися; диал. принату́рюватися, принату́ритися -
93 пробоина
пробоїна, пробій (-бою). [В широких пробоях тих бойниць стирчали горласті жерла гармат (Мирн.). Шибки в вікнах поцвіли; жалібно вітер свистав у їх чорні пробоїни (Мирн.)].* * *пробо́їна, пробі́й, -бо́ю -
94 пробой
1) (действ.) пробій (-бою), срв. Пробойка 1;2) см. Пробоина;3) (для замка) скобель (-бля); (для засова) куна. [Витягає скобель, відчиняє двері (Грінч.). Засови у кунах залізні важкі завищали (Куліш). Засови в куни міцні повкладали (Куліш)].* * *1) спец. пробі́й, -бо́юидти́ на \пробой й — іти́ на пробі́й (пробо́єм)
2) ( для замка) ско́бель, -бля, пробі́й -
95 пробойка
1) пробивання, оконч. пробиття, пробій (-бою);2) см. Пробойник.* * *спец.1) ( действие) проби́вка, пробиття́; пробива́ння2) ( инструмент)3) (материал, которым конопатят) конопа́тка -
96 пробойник
пробій (-бою), пробивач, пробоєць (-бійця), ум. пробійчик. [Це бондарів молоток і пробоєць (Звин.). Для пробивання в залізних обручах дірок уживають пробійців і обжимків].* * *пробива́ч, -а, пробі́йник; пробо́єць, -бі́йця -
97 пролом
вило[і]м, проло[і]м (-лому), проломина, пробоїна, пробій (-бою); см. Брешь. [Вилом у мурі. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили (Котл.). З гармат бито і попробивано пробоїни в мурах]. Итти на -лом - іти на пробій, іти пробоєм, протепом. [Велів усьому свому війську іти на пробій (Маковой). Протепом ідуть на їх (Житом. пов.)].* * *1) ( действие) проло́млювання, прола́мування2) ( отверстие) проло́м, -у, прола́м, -у, ви́лом, -у; проло́мина -
98 проникание
(куда, сквозь что) проходіння, про(с)микувания, добування, діставання (крізь що, куди); умикування, утиснення куди; (грубо) пролазіння, удирання (куди, крізь що). -ние куда силой - пробій (-бою). -ние куда мыслью, умом - пророзуміння, збагнення чого. -ние в сознание - досягання до свідомости.* * *1) проника́ння; просяка́ння2) прозира́ння -
99 пускай
и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!* * *см. пусть -
100 путеводный
провідний. [Провідна думка, ідея]. -ная звезда - провідна зоря, зірка, зірниця. [Їм горітиме в поході і в бою ясна зоря провідна (Н. Рада). Самотна над Дніпром стоїть тепер могила над тобою, але над нами тут горить твй дух зорею провідною (Сам.). Не стулю ні на хвильку очей, все шукатиму зірку провідну (Л. Укр.)]. -ная нить - провідна нитка. [Лаговський їх (часописи) перечитував систематично, шукаючи провідної історичної нитки (Крим.). Естетична мірка не може бути за провідну нитку в історії письменства (Єфр.)]. -ный столб - см. Путеуказатель 2.* * *провідни́й; ( указывающий путь) дороговка́зний
См. также в других словарях:
Погиб в бою — Временное захоронение американского солдата на поле боя в ходе операции в Нормандии. Погиб в бою, убит в бою (англ. Killed in action … Википедия
"Центурион" в бою — ВВЕДЕНИЕ Любопытно, что Британцы, традиционно весьма уважительно относившиеся к лошадям, смогли дважды в своей истории создать оружие, которое уменьшило роль этого животного на поле битвы. Уэльский longbow (длинный лук) при Креси и … Энциклопедия техники
Венди Ву: Королева в бою — Wendy Wu: Homecoming Warrior Жанр детская комедия с боевыми искусствами Режиссёр Джон Лэнг Продюсер Ра … Википедия
Армия «Трясогузки» снова в бою (фильм) — Армия «Трясогузки» снова в бою … Википедия
Мужество в бою (фильм) — Мужество в бою Courage under Fire Жанр военный фильм Режиссёр Эдвард Цвик В главных ролях Дэнзел Вашингтон Мэг Райан … Википедия
Брать с бою — что. ВЗЯТЬ С БОЮ что. Разг. Экспрес. Добиваться энергичными действиями, настойчивостью чего либо. Находился я в мелком чине, ехал на перекладных и платил прогоны за две лошади. Вследствие сего смотрители со мною не церемонились, и часто брал я с… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Взять с бою — БРАТЬ С БОЮ что. ВЗЯТЬ С БОЮ что. Разг. Экспрес. Добиваться энергичными действиями, настойчивостью чего либо. Находился я в мелком чине, ехал на перекладных и платил прогоны за две лошади. Вследствие сего смотрители со мною не церемонились, и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Мужество в бою — Courage under Fire … Википедия
Пропавшие в бою (фильм) — Пропавшие в бою Missing In Action Жанр боевик Режиссёр Джозеф Зито В главных ролях Чак Норрис … Википедия
Пропавшие в бою 2 (фильм) — Пропавшие в бою 2 Missing In Action 2: The Beginning Жанр боевик В главных ролях Чак Норрис Длительность 96 мин … Википедия
Армия «Трясогузки» снова в бою — Армия «Трясогузки» снова в бою … Википедия