-
41 war
1. n1) війна; бойові діїshooting war — гаряча (справжня) війна
war of siege — блокада; позиційна війна
to go to war (against) — вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); іти на фронт (на війну)
to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь
2) боротьба; ворожнеча; ворожістьwar of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо
3) поет. зброя; війська4) поет. битваwar bonds — фін. облігації воєнних позик
war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США
W. Book — військ. мобілізаційний розклад
war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ
war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу
W. College — військовий коледж
W. Department — військове міністерство (у США)
war eagle — орн. беркут
war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
war fever — мед. висипний («воєнний») тиф
war footing — воєнне становище; бойова готовність
war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни
war hawk — амер. палій війни
W. House — військ., розм. військове міністерство
war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій
W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)
war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу
war room — мор. командний пункт
war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу
war to the knife — військ. війна на винищення
war usage — юр. звичай війни
private war — кровна помста; самочинні воєнні дії
* * *I [wxː] n1) війна; бойові діїwar of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада
he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни
War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)
W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)
the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна
War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди
2) боротьбаwar of nerves — війна нервів, психологічна війна
war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо
3) ворожнеча, антагонізм4) icт. військаwar to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть
private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)
II [wxː] vto carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)
1) книжн. воювати, вести війнуto war down — завоювати, підкорити
2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)3) ворогувати, конфліктуватиIII = worse III IV = worse I V = worst IV -
42 beat up
-
43 breast
I [brest] n1) груди; джерело харчування2) молочна, грудна залоза; грудна клітка3) верхня передня частина одягу, груди; icт. кіраса, частина панцира, що прикриває груди4) совість, душа5) бyд. частина стіни від підвіконня до підлоги; нижня частина балки6) гipн. груди вибоюII [brest] v1) стати грудьми проти ( чого-небудь); боротися; опиратися, чинити опір, повставати2) підніматися ( на гору); подолати (гору, перешкоду е т. п.)3) іти поруч, пліч-о-пліч4)to breast the tape — cпopт. прийти до фінішу першим
-
44 dispute
I n1) диспут, дискусія, дебати, полеміка2) суперечка; сперечання, сварка; конфліктII vdispute at law — юp. позов
1) обговорювати, дискутувати; брати участь у диспуті; сперечатися2) ставити під сумнів, заперечувати; сумніватися ( у чому-небудь)3) виступати проти, чинити опір зі зброєю в руках4) боротися за, домагатися -
45 pit
I [pit] n1) яма, ямка; западина; заглиблення; вiйcьк. рівчак, одиночний окоп; комірка; гніздо2) шахта; рудник; шахтний стовбур; кар'єр, розріз; копальняstone pit — каменоломня; виїмка; котлован; колодязь; шурф; метал. ливарна яма; тex. оглядова канава; ремонтна яма
3) яма для зберігання овочів ( storage pit); силосна яма; вигрібна яма; яма для спалювання деревного вугілля; парник; гурт; ( братня) могила4) ( the pit) pl; aвт. заправно-ремонтний пункт ( на автоперегонах)5) вовча яма, пастка; пастка; несподівана або непередбачена небезпека6) ( the pit) пекло (the pit of hell, the bottomless pit)7) aнaт. ямка, заглиблення8) віспина, ряботина; метал. раковинаpit corrosion — метал. точкова корозія
9) партер, задні ряди за кріслами10) оркестрова яма ( orchestra pit)11) арена півнячих, собачих боїв12) cл. частина біржового залу, відведена для торгівлі певним товаром13) icт. в'язниця; темниця14) бoт. пора15) cпopт. яма для стрибків (у довжину, у висоту)16) ігровий зал ( у казино)II [pit] v1) класти, складати, закладати в яму для зберігання ( овочі)2) рити ями; робити ямки; залишати сліди, відмітини3) нацьковувати; виставляти кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь, чого-небудь4) боротися; протистояти5) мeд. залишати слід на шкірі ( від натискання пальцем)III [pit] n; сл. IV [pit] v; сл. -
46 repugn
[ri'pjuːn]v; іст.1) викликати відразу або антипатію2) чинити опір ( чому-небудь); боротися ( з чим-небудь); заперечувати ( проти чого-небудь) -
47 tooth
I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
48 Иконоборствовать
іконоборствувати, боротися, змагатися, проти ікон (образів), бути іконоборцем. -
49 the great fish eat up the small
syn: might goes before right≅ велика риба малу цілою ковтає з дужим боротися – смерть за плечима наступиш дужому на ногу, а він тобі на голову не пливи проти води, бо втопишся з дужим не бийся, а з могутнім не сварися might goes before right one law for the rich and another for the poorEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the great fish eat up the small
-
50 Токвіль, Алексис
Токвіль, Алексис (1805, Верней - 1859) - франц. історик, соціальний філософ, політичний діяч. Закінчив ф-т права у Парижі (1830). У 1831 р. разом із Бомоном розпочав свою славенту подорож до США з метою вивчення реформ в управлінні в'язницями. Невдовзі зацікавленість Т. як правника у пенітенціарній справі переросла у глибокий інтерес до суспільно-політичних процесів, становлення амер. демократії. Результатом реалізації цього інтересу стало фундаментальне дослідження "Демократія в Америці", що зажило слави у наступні десятиліття і століття класичного здобутку у галузі вивчення проблеми демократії. Філософські погляди Т. концентруються навколо ідеї свободи, адже справжня і єдина чеснота, за Т., - це та, що заснована на свободі. Але любов до свободи, наголошував він, не вичерпується ненавистю до рабства чи тягою до матеріального добробуту. Крім того, вона не пов'язана з прагненням до привілейованого соціального статусу С. вобода - самодостатня, є сама по собі благом, за яке слід боротися неухильно, незважаючи на будь-які перешкоди й небезпеки. За Т., створений для рабства той, хто шукає в свободі щось, окрім неї самої. Із сім'ї переконаних роялістів, аристократ за походженням і вихованням, Т., з одного боку, відкидав елітаризм і був переконаний в історичній приреченості класичних форм монархічного та аристократичного ладу, традиційних форм індивідуалізму. З іншого боку, дійшовши висновку, що час привілеїв аристократії пройшов і настає епоха суспільств, атрибутивною рисою яких є соціальна рівність, Т. свідомо виступив ідеологом демократи'. Водночас він бачив небезпеку встановлення демократи й соціальної рівності ціною знеособлення людини, перетворення її на елемент "більшості". Крім того, Т. застерігав проти створення за демократичного ладу умов, коли встановлюється всевладдя "більшості" та поширюється свавілля державних службовців. Противагою цим тенденціям слугують характерні для демократії свобода слова й преси, формування різноманітних асоціацій та політичних об'єднань. Пошук шляхів і засобів оптимізації співвідношення свободи і рівності (чи нерівності), держави і суспільства загалом, політичної системи та окремої людини становить лейтмотив всіх політичних роздумів Т.[br]Осн. тв.: "Демократія в Америці" (1835).
См. также в других словарях:
боротися — борю/ся, бо/решся, недок. 1) з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. || з ким. Воювати з ким небудь, битися проти когось. || з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке небудь почуття, бажання … Український тлумачний словник
протиборствувати — ую, уєш, недок., книжн. Боротися проти кого , чого небудь, протидіяти комусь, чомусь; боротися одне проти одного … Український тлумачний словник
битися — б ю/ся, б є/шся; наказ. сп. би/йся; недок. 1) з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2) Удаватися до бійки, бити кого небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). 3)… … Український тлумачний словник
побитися — б ю/ся, б є/шся, док. 1) Удатися до бійки, вчинити бійку з ким небудь. || Позмагатися, помірятися з ким небудь силою. 2) Воювати, боротися проти кого небудь, за щось якийсь час. 3) перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час,… … Український тлумачний словник
Организация украинских националистов (бандеровское движение) — Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный конфликт участников, из за которого администраторы перевели её в особый режим. Существенные правки … Википедия
ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… … Український тлумачний словник
виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… … Український тлумачний словник
змагатися — I а/юся, а/єшся, недок. 1) Намагатися перевершити, перемогти когось у чому небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. || перен. Не поступатися кому , чому небудь в якихось якостях, властивостях. 2) перен. Чинити опір кому … Український тлумачний словник
ратоборствувати — ую, уєш, недок. 1) заст. Воювати, боротися. 2) уроч. Діяти, говорити і т. ін. на захист або проти кого , чого небудь … Український тлумачний словник
стинатися — I а/юся, а/єшся, недок., стя/тися і зітну/тися, зітну/ся, зітне/шся, док. 1) Битися зі зброєю в руках; брати участь у битві, вступати в боротьбу. || перен. Сперечатися, вступати у суперечку, сварку. || Виступати один проти одного; боротися. ••… … Український тлумачний словник