Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

большим

  • 1 живот

    1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];
    2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].
    * * *
    I
    живі́т, -вота́, че́рево

    вверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева

    вниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева

    II
    ( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ття

    не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть

    III диал.
    2)

    \живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку

    Русско-украинский словарь > живот

  • 2 завозный

    1) (привозный) завізний, привізний;
    2) (привезенный) завезений, привезений.
    * * *
    1) ( привозной) привізни́й, завізни́й
    2) ( с большим привозом) заві́зний

    \завозныйая ло́дка — см. завозня 1)

    Русско-украинский словарь > завозный

  • 3 капуста

    1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];
    2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.
    * * *
    капу́ста

    Русско-украинский словарь > капуста

  • 4 клюв

    I. дзю[ьо]б, ум. дзю[ьо]бик, дзю[ьо]бичок (-чка), дзю[ьо]бок (-бка), дзю[ьо]бочок (- чка), (редко) дзюба, ум. дзюбка. С большим -вом - дзю[ьо]батий, (сущ.) дзюбань (-ня).
    II. Клюв! межд. - дзюб! дзьоб!
    * * *
    дзьоб, дзюб

    Русско-украинский словарь > клюв

  • 5 клювовидный

    дзьобоподі́бний; ( с большим клювом) дзьоба́тий

    Русско-украинский словарь > клювовидный

  • 6 кочень

    1) (вилок капусты) головка, качан, ум. качаня (-няти), качанчик, соб. качання, голов'я, ум. качаннячко. [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Така гарна капуста, - оттаке голов'я! (Борвенщ.)]. -чень отдельный в куче капусты - капустина, (квашенный целым) крижалка. Поперечный кружок капустного -чня - скрижівка капусти. Мелкие, дряблые -чни капусты - храбуз, храбуст (-сту). [Яка там капуста, - самий храбуз, хіба на борщ тільки й покришити (Брацлавщ.)]. Плотный -чень - туга головка. Давать -чни - викидати качани. [Ти, капусто, викидай качани! (Милор.)]. Свиваться в -чень - в головки в'язатися (звиватися, братися, складатися); см. Кочаниться. [Капуста в головки звивається (Коцюб.)]. С большим -нем - головистий, качанистий. [Щоб моя капусточка була з кореня коренистая, а із листу головистая (Номис). Капусто моя качанистая (Сл. Гр.)]; а) см. Кочерыжка.
    * * *

    Русско-украинский словарь > кочень

  • 7 лоб

    р. лба)
    1) лоб (р. лоба, м. (на) лобі, им. мн. лоби), чоло (им. мн. чола); срв. Чело. [Пани чубляться, а в мужиків лоби болять (Номис). Широкою долонею обтирав собі піт із чола (Франко). Він уклонився, торкнувшись чолом землі (Коцюб.)]. Лоб высокий, низкий - високий, низький лоб, високе, низьке чоло. [Мов хмарами було повите її високе біле чоло (Грінч.)]. С высоким лбом - високолобий, високочолий. [Мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять (Шевч.)]. С выпуклым, крутым лбом - горболобий. С большим лбом - см. Лобастый. Бить, ударить лбом (о баране) - буцати, буцнути. [І баран буцне, як зачепиш (Номис)]. Ударяться, удариться лбами - буцатися, буцнутися, битися, вдаритися (тріснутися) навлобки. [Тріснулися навлобки барани (Кролевечч.)]. Подкатывать глаза под лоб - пускати очі під лоба, (диал.) завірати очі. Медный лоб - мід(я)не чоло, безчільник, нахабний дурень. Лоб широк, а в голове тесно - під носом косити пора, а на розум не орано. Выше лба уши не растут - вище тину лобода не бува. Хлоп его в лоб, да в мешок - цок у лобок, та в писану кайстру. Как поленом по лбу - як обухом по голові. Лбом стены не прошибёшь - головою (лобом) муру не проб'єш. Будь он семи пядей во лбу - будь у нього розуму аж понад голову, будь він (з його) і наймудріша голова. Лоб забрили - зняли чуба. Всадить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба;
    2) (фронтон) чоло - см. Перёд 1;
    3) (бой в молоте) чоло, фана, (иногда) бана;
    4) Лоб бараний, геол. - баранячий лоб, кучерява скеля.
    * * *
    1) лоб, род. п. ло́ба; (преим. - чело) чоло́ и чо́ло
    2)

    лбы — (мн.: лоботрясы) ло́бурі, -рів, лобуря́ки, -ря́к

    Русско-украинский словарь > лоб

  • 8 нетерпение

    1) нетерплячка, (реже) нетерпіння (-ння), (нетерпеливость) нетерп(е)ливість (-вости); (нетерпёж) нетерпець (-пця), и (диал.) нетерпій (-пія), невидержка; (не дающее усидеть на месте) непосидячка. [Андрія жерла нетерплячка (снедало -ние) (Коцюб.). Нетерплячка Лаговського росла (Крим.). В'їжджає в двір - і повен нетерпіння прямує до дверей (М. Рильськ.). Жандарм аж затремтів з нетерпеливости (Франко). Од невидержки втік з хати (Чигиринщ.)]. От (с) -ния - з нетерплячки. [Савка аж горить з нетерплячки і цікавости (Франко). Нетямивсь з нетерплячки (Самійл.)]. С -нием - нетерпляче, (с таким -нием) так нетерпляче, (с большим и т. п. -нием) з великою и т. п. нетерплячкою; срв. Нетерпеливо. [«Зовсім тут не в одиниці сила», - нетерпляче одказав мені Р. (Крим.). Тепер мусить початися акція, так нетерпляче очікувана (Коцюб.). Зося з великою нетерплячкою дивилась на гай (Н.-Лев.). З якоюсь несвідомою нетерплячкою (Крим.)]. Быть в -нии - нетерпеливитися, нетерпляче робити що, (опис., диал.) (аж) варитися. В -нии ждать - нетерпляче чекати; чекати аж варитися. Выказывать (выражать проявлять) -ние - нетерпеливитися, виявляти нетерплячку (нетерпіння). [Гості нетерпеливилися, щоб швидше почати танці (О. Пчілка). Джіафер видимо нетерпеливився, очікуючи Рустема (Коцюб.). До вас депутація прийшла; біжіть швидше, вони нетерпеливляться (Виннич.)]. -ние охватывает (одолевает, разбирает), охватило (одолело, разобрало) кого - нетерплячка бере, взяла (напала) кого, (не терпится) кортить, закортіло, свербить, засвербіло кому и кого; (невтерпёж) невидержка кому. [Максима брала нетерплячка: йому аж руки свербіли до бійки (Коцюб.). Розмовлять тобі притьмом кортить (Самійл.). Кортить побігти подивитися (Сл. Гр.). Йому була невидержка, і, звівшись з постелі, він пішов… (Корол.)];
    2) (недопущение чего, ненависть к чему) нетерпіння чого.
    * * *
    нетерпі́ння; ( нетерпёж) нетерпля́чка, нетерпе́ць, -пцю́, нетерпі́й, -пі́ю

    с \нетерпение нием — з нетерпі́нням

    Русско-украинский словарь > нетерпение

  • 9 подъём

    1) действ. - см. Поднимание, Поднятие. -ём на гору - схід на гору. -ём воды в реке - прибування, прибуття, підходження води в рі(ч)ці. -ём культуры, промышленности, культурный -ём - піднесення культури, промисловости, культурне піднесення. -ём духа, чувств - піднесення (зворушення) духу, почуваннів. Моменты высокого -ёма - хвилі високого піднесення (Єфр.). Испытывать -ём духа - (описат.) рости вгору, душа росте вгору в кого, світ підіймається вгору кому;
    2) (отлогая возвышенность, подъём на гору) узвіз (-возу). [Боричів узвіз. Шлях здіймався вгору довгим узвозом];
    3) (сборы в путь, выезд, выступление) рушання. Деньги на -ём - подорожні гроші, подорожнє (-нього), кошти на подорож. Лёгок на -ём - швидкий рушати, ворушний, рухливий. Он тяжёл на -ём - важко йому рушати (зрушити);
    4) (ноги, сапога) підйом (-му) (ноги, у чоботі), (сапога) підбиття (у чоботі). Сапоги с большим -мом - зазо[у]висті чоботи. Сапоги узки в -ме - чоботи тісні на підйомі (на підбитті);
    5) (рычаг) підойма, (для поднимания воза) важниця; см. Рычаг;
    6) (ухват) рогач (-ча);
    7) (домкрат) лівар (-ра); см. Домкрат;
    8) (мера, высота, на сколько что-л. поднято) підвищення;
    9) в -ём (вподъём) кому (под силу) - під силу кому, саме враз кому.
    * * *
    1) ( действие) підніма́ння, підійма́ння, (оконч.) підняття; ( восхождение на гору) схо́дження
    2) ( взвоз) узві́з, -во́зу
    3) (быстрый рост; воодушевление) підне́сення
    4) (ноги, обуви) підйо́м
    5) ( сигнал) побу́дка
    6) ( подъёмник) техн. підійма́ч, -а; ( рычаг) ва́жіль, -желя, підо́йма
    7) лингв. підне́сення, підняття́

    гла́сный сре́днего подъёма — голосни́й сере́днього підне́сення (підняття́)

    Русско-украинский словарь > подъём

  • 10 подъёмистый

    1) (о судах: много поднимающий) держкий, (поместительный) місткий, укладистий;
    2) (о сапогах: с большим подъёмом) зазо[у]вистий (Поділля), з високим підйомом, підбиттям.
    * * *
    1) висо́кий і ви́пуклий; ви́пуклий
    2) ( о ноге) з висо́ким підйо́мом

    Русско-украинский словарь > подъёмистый

  • 11 потянуться

    1) потягтися. [Потяглися сумні дні та ночі]. Деньжонки -нутся ещё на месяц - грошей потягне, стане ще на місяць. -ся к кому, к чему - потягтися до кого, до чого. [Дитина потяглася до матери. Потягся до вікна, до сонця]. -ся к чему-л. выше находящемуся - потягтися, поп'ястися и попнутися до чого. -нулся за большим и малое потерял - погнався за великим і мале втратив;
    2) потягтися, (постлаться) постягтися, простягтися. [Тінь довга постяглась по зелених грядках (Г. Барв.)]. Лес -нулся под гору - ліс потягся по-під гору;
    3) (направиться) потягти и потягтися, посунути. [Потягли в свої улуси з турками татари (Шевч.). Люди потяглися в Херсонщину, де бог хліба дав (Марк.)]. Тучи -нулись на закат - хмари потяглися (посунули) на захід;
    4) см. Потягиваться. Срв. Тянуться.
    * * *
    потягти́ся, потягну́тися

    Русско-украинский словарь > потянуться

  • 12 уплотнённый

    1) прич. ущі́льнений; згу́щений
    2) (в знач. прил.: размещённый теснее; заполненный большим количеством дел, занятый) ущі́льнений
    3) (в знач. прил.: затверделый) затверді́лий, затве́рдлий, затужаві́лий
    4) (в знач. прил.: густой) густи́й, згу́щений

    Русско-украинский словарь > уплотнённый

См. также в других словарях:

  • большим — отличаться большим разнообразием • обладание пользоваться большим авторитетом • обладание, непрямой объект пользоваться большим спросом • действие, объект пользоваться большим уважением • действие, объект пользоваться большим успехом • обладание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Большим матом матнуться — Коми. То же, что засмолить мата. Кобелева, 56 …   Большой словарь русских поговорок

  • Большим ртом — Ср. Урал. Очень громко. СРГСУ 1, 51 …   Большой словарь русских поговорок

  • Быть большим роялистом, чем сам король — С французского: Etreplus royaliste que le roi (или ...que le roi meme). Как указывает французский писатель Франсуа Рене Шатобриан (1768 1848) в своем памфлете «Монархия согласно Хартии» (1816), это выражение сложилось во Франции при короле… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Эпизод с большим пальцем — «Друзья» первый сезон (сентябрь 1994 май 1995) список эпизодов сериала Пилотный эпизод Эпизод с сонограммой в конце Эпизод с большим пальцем Эпизод с Джорджем Стефанопоулосом Эпизод с восточногерманским стиральным порошком Эпизод с задом Эпизод,… …   Википедия

  • Как Хашим был большим — Жанр фильм сказка Режиссёр Юрий Степчук Автор сценария Ярослав Филиппов В главных ролях …   Википедия

  • расстановка с большим числом сейсмоприёмников — группа с большим числом сейсмоприёмников — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы группа с большим числом сейсмоприёмников EN multiple seismometer array …   Справочник технического переводчика

  • под большим секретом — секретно Словарь русских синонимов. под большим секретом нареч, кол во синонимов: 1 • секретно (39) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • исполненный с большим умением — прил., кол во синонимов: 4 • искусный (44) • исполненный мастерски (4) • …   Словарь синонимов

  • сделанный с большим умением — прил., кол во синонимов: 4 • искусный (44) • исполненный мастерски (4) • …   Словарь синонимов

  • Список хоккейных матчей с самым большим количеством зрителей — «Список хоккейных матчей с самым большим количеством зрителей». В данном списке представлены матчи по хоккею с шайбой с самым большим количеством зрителей. Долгое время рекорд принадлежал матчу Чемпионата мира 1957 года между командами СССР и… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»