Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

бог+не+дал

  • 41 обойденный судьбой

    ОБИЖЕННЫЙ <ОБИЖЕН, ОБОЙДЕННЫЙ> СУДЬБОЙ
    [AdjP; modif (variants with long-form Part) or subj-compl with быть, subj: human, pres or past (var. with short-form Part; usu. this WO (variants with long-form Part)]
    =====
    unlucky:
    - unfortunate.
         ♦ Какое ему было дело до этого дурацкого портфеля, до этого брошенного родителями мальчишки, племянника жены, если сам он был так обижен судьбой, если бог не дал ему сына собственного, своей крови, в то время как другим дарит детей щедро, без счёта?.. (Айтматов 1). What did he care about that stupid schoolbag, about that brat abandoned by his parents, when he himself was so wronged by life, when God didn't see fit to grant him a son of his own, his own flesh and blood, while others were blessed with all the children they could want (1a).
         ♦ Тетя Глаша, хоть и бедная и обиженная судьбой, никогда ничего у Нюры не просила и, наоборот, сама, как могла, старалась Нюру ободрить (Трифонов 5). Although she was poor and unfortunate, Aunt Glasha had never asked anything of Nyura, but on the contrary had herself tried as best she could to cheer Nyura up (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > обойденный судьбой

  • 42 без счета

    БЕЗ СЧЕТА <-у> ( кого-чего; БЕЗ ЧИСЛА
    [PrepP; these forms only; adv (quantif) or quantit subj-compl with copula (subj/ gen: human, concr, or abstr)]
    =====
    in large quantity, very many:
    - [in limited contexts] all one could (ever) want.
         ♦ [Митя] поднял тогда цыган целый табор (в то время у нас закочевавший), которые в два дня вытащили-де у него, у пьяного, без счёту денег и выпили без счету дорогого вина (Достоевский 1). Не [Mitya] had roused a whole camp of gypsies that time (they were in our neighborhood then), who in two days, while he was drunk, relieved him of an untold amount of money and drank an untold quantity of expensive wine (1a).
         ♦ Какое ему было дело до этого дурацкого портфеля, до этого брошенного родителями мальчишки, племянника жены, если сам он был так обижен судьбой, если бог не дал ему сына собственного, своей крови, в то время как другим дарит детей щедро, без счёта?.. (Айтматов 1). What did he care about that stupid schoolbag, about that brat abandoned by his parents, when he himself was so wronged by life, when God didn't see fit to grant him a son of his own, his own flesh and blood, while others were blessed with all the children they could want (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без счета

  • 43 без счету

    [PrepP; these forms only; adv (quantif) or quantit subj-compl with copula (subj/ gen: human, concr, or abstr)]
    =====
    in large quantity, very many:
    - [in limited contexts] all one could (ever) want.
         ♦ [Митя] поднял тогда цыган целый табор (в то время у нас закочевавший), которые в два дня вытащили-де у него, у пьяного, без счёту денег и выпили без счету дорогого вина (Достоевский 1). Не [Mitya] had roused a whole camp of gypsies that time (they were in our neighborhood then), who in two days, while he was drunk, relieved him of an untold amount of money and drank an untold quantity of expensive wine (1a).
         ♦ Какое ему было дело до этого дурацкого портфеля, до этого брошенного родителями мальчишки, племянника жены, если сам он был так обижен судьбой, если бог не дал ему сына собственного, своей крови, в то время как другим дарит детей щедро, без счёта?.. (Айтматов 1). What did he care about that stupid schoolbag, about that brat abandoned by his parents, when he himself was so wronged by life, when God didn't see fit to grant him a son of his own, his own flesh and blood, while others were blessed with all the children they could want (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без счету

  • 44 без числа

    БЕЗ СЧЕТА <-у> ( кого-чего; БЕЗ ЧИСЛА
    [PrepP; these forms only; adv (quantif) or quantit subj-compl with copula (subj/ gen: human, concr, or abstr)]
    =====
    in large quantity, very many:
    - [in limited contexts] all one could (ever) want.
         ♦ [Митя] поднял тогда цыган целый табор (в то время у нас закочевавший), которые в два дня вытащили-де у него, у пьяного, без счёту денег и выпили без счету дорогого вина (Достоевский 1). Не [Mitya] had roused a whole camp of gypsies that time (they were in our neighborhood then), who in two days, while he was drunk, relieved him of an untold amount of money and drank an untold quantity of expensive wine (1a).
         ♦ Какое ему было дело до этого дурацкого портфеля, до этого брошенного родителями мальчишки, племянника жены, если сам он был так обижен судьбой, если бог не дал ему сына собственного, своей крови, в то время как другим дарит детей щедро, без счёта?.. (Айтматов 1). What did he care about that stupid schoolbag, about that brat abandoned by his parents, when he himself was so wronged by life, when God didn't see fit to grant him a son of his own, his own flesh and blood, while others were blessed with all the children they could want (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без числа

  • 45 Богатством ума не купишь

    Wisdom is a gift of nature, you cannot get it for money
    Var.: Ума на (ум за) деньги не купишь. Чего Бог не дал, того за деньги не купишь
    Cf: The price of wisdom is above rubies (Br.). Wisdom is a pearl of great price (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Богатством ума не купишь

  • 46 сӱретлаш

    сӱретлаш
    -ем
    1. рисовать, нарисовать (рисунок); писать, написать (картину)

    Портретым сӱретлаш рисовать (писать) портрет;

    кагазеш сӱретлаш рисовать на бумаге;

    вынереш сӱретлаш писать на полотне.

    (Потапов) кеч-кӧнат чурийжым карандаш дене писын сӱретлен моштен. А. Тимофеев. Потапов умел быстро нарисовать карандашом любое лицо.

    2. рисовать, нарисовать; чертить, начертить

    Кундем картым сӱретлынена. Хотим нарисовать карту местности.

    Черке планым техник йӱд-кече сӱретла. Д. Орай. Техник день и ночь чертит план церкви.

    3. перен. рисовать; изображать что-л. в литературном произведении

    Эн сылне образым кычалын, поэт-влак сӱретлат тӱням. А. Бик. Занимаясь поиском прекраснейших образов, поэты рисуют мир.

    Калык ойгым сӱретлыме годым Д. Орай уто шинчавӱдым лукшо сӱретым ок кычал. С. Эман. При изображении горя народа Д. Орай не ищет сентиментальных картин.

    4. перен. рисовать, описывать, описать (словесно), давать (дать) картину чего-л.

    Теҥгече лийшым сӱретлаш описывать происшедшее вчера;

    пашан могай улмыжым сӱретлаш описать состояние дел.

    Посна мут дене таҥастарымаште фразеологий каласыме ойым утларак сӧрастарен сӱретла. «Ончыко» В отличие от отдельных слов фразеология даёт высказыванию более красочную картину.

    5. перен. рисовать, нарисовать; воображать, вообразить; мысленно представлять (представить) себе

    Ушет дене сӱретлет: ош коҥга воктен ош мотор оръеҥ шога. В. Косоротов. Представляешь себе: у побелённой печи стоит беленькая красивая молодуха.

    6. уст. дать облик кому-то, сделать кого-л. каким-то

    (Папка кува:) Юмо тылат маке гай чевер-мотор чурийым сӱретлен. Н. Арбан. (Бабка Папка:) Бог тебе дал прекрасный, словно цветок мака, облик.

    7. уст. татуировать, делать татуировку, наколку

    – Кидешет ӱдыр вуйым кушто сӱретлышт? – Ялтыште. Я. Ялкайн. – Где тебе на руке сделали татуировку с головой девушки? – В Ялте.

    8. уст. сфотографировать, сделать фотографию; поместить фотографию кого-чего-л. где-л.

    (Макси:) Александр, ужынат, мемнан ончыл дояркынам кушан сӱретленыт? А. Волков. (Макси:) Александр, ты видел, где помещён снимок нашей передовой доярки?

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > сӱретлаш

  • 47 Б-89

    БОГ ДАЛ (ПРИВЁЛ) встретиться, свидеться и т. п. obsoles VP subj.) it happened that s.o. had the occasion (to meet with another etc): it is (was) Godfe will (that...) God (has) willed (granted, ordained) it (that...) (I didn't expect (who would have thought etc) that) the Lord would have us (you, them) (meet etc)
    (Андрей:) Ты был когда-нибудь в Москве? (Ферапонт:) Не был. Не привёл бог (Чехов 5). (A.:) Were you ever in Moscow? (E:) Never was. It was not God's will (5a).
    (Борис:) Ну, вот и поплакали вместе, привёл бог (Островский 6). (В.:) There now, we've had a cry together. God has granted us that (6d).
    А, старый хрыч! - сказал ему Пугачёв. - Опять бог дал свидеться» (Пушкин 2). uYou old grumbler!" Pugachev said to him. uSo God has ordained that we should meet again" (2b).
    «...Думал найти вас в Грузии, а вот где бог дал свидеться...» (Лермонтов 1). "Thought I'd find you in Georgia, never dreaming the Lord would have us meet here..." (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Б-89

  • 48 ВЗЯЛ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ВЗЯЛ

  • 49 дать

    Русско-Немецкий словарь идиом > дать

  • 50 взять

    Русско-Немецкий словарь идиом > взять

  • 51 ей богу

    далібог; дальбог

    Русско-белорусский словарь > ей богу

  • 52 честное слово

    далібог; дальбог

    Русско-белорусский словарь > честное слово

  • 53 LORD

    • Like lord, like chaplain - Каков хозяин, таков и слуга (K)
    • Lord gives and the Lord takes (The) - Бог дал, Бог и взял (B)
    • Lord knows - Один Бог знает (O)
    • Lord who gave can take away (The) - Бог дал, Бог и взял (B)
    • New lords, new laws - Новая метла чисто метет (H)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > LORD

  • 54 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 55 дать

    дам, дашь, даст, дадим, дадите, дадут; παρλθ. χρ. дал, дала, дало, дали (με το αρνητικό: не дал, не дала, не дало, не дали); προστκ. дай; παθ. μτχ. παρλθ. χρ. данный, βρ: дан, дана, дано
    ρ.σ.μ.
    1. δίνω• εγχειρίζω•

    дать деньги δίνω χρήματα•

    дать книгу δίνω βιβλίο.

    || παρέχω, χορηγώ, προσφέρω•

    помещение δίνω χώρο.

    || παραχωρώ•

    дать место δίνω τη θέση.

    || πληρώνω•

    сколько ты дал за галстук? πόσο έδοσες για τη γραβάτα;

    2. απονέμω•

    дать награду απονέμω βραβείο, βραβεύω.

    || μτφ. καθορίζω•

    дать задание на дом δίνω σπιτική δουλιά (στους μαθητές).

    || επιφέρω, καταφέρω•

    он дал ему пощечину του έδοσε ένα μπάτσο.

    || χτυπώ, δέρνω, πλήττω•

    дать по рукам χτυπώ στα χέρια.

    3. παραθέτω• παρουσιάζω κάνω εκδήλωση•

    дать обед δίνω γεύμα•

    дать концерт δίνω συναυλία•

    дать бал δίνω χορό.

    4. φέρω, αποφέρω, προσκομίζω•

    дать большой доход δίνω μεγάλο έσοδο.

    || φέρω, επιφέρω•

    дать успокоение φέρω καθησύχαση, καθησυχάζω.

    5. εμφανίζω, παρουσιάζω•

    дать трещину ραγίζομαι, παρουσιάζω ρωγμή•

    -течь κάνω νερά, αφήνω να τρέχει•

    дать осечку παθαίνω αφλογιστία•

    дать осадок αφήνω κατακάθια.

    6. με πολλά ουσ. σχηματίζει• συνδυασμούς•

    дать распоряжение δίνω εντολή (εντέλλομαι)•

    дать согласие συμφωνώ, συγκατατίθεμαι, δίνω συγκατάθεση•

    дать позволение επιτρέπω•

    дать ответ δίνω απάντηση (απαντώ)•

    дать разрешение δίνω άδεια (επιτρέπω)•

    дать обещание δίνω υπόσχεση (υπόσχομαι)•

    дать отсрочку δίνω αναβολή, παράταση (αναβάλλω, παρατείνω)•

    дать указания υποδείχνω, δίνω οδηγίες.

    || μεταδίνω, κάνω•

    сигнал δίνω σήμα, κάνω σινιάλο•

    дать знак κάνω νεύμα.

    || χτυπώ, κρούω•

    дать звонок χτυπώ το κουδούνι.

    7. παρέχω τη δυνατότητα, αφήνω, επιτρέπω•

    дайте мне отдыхать αφήστε με να ξεκουραστώ•

    он не дает- мне спать αυτός δε με αφήνει να κοιμηθώ.

    8. προστκ. дай ως προτρεπτικό μόριο: εμπρός, μπρος, άι, δόσ(ε), δόσ’ του.
    εκφρ.
    дать веру – πιστεύω, δίνω πίστη•
    дать вожжи ή поводокκ.τ.τ. χαλαρώνω τα χαλινά•дать знать κάνω γνωστό, γνωστοποιώ•
    дать начало – κάνω την αρχή, πρωταρχίζω•
    дать себя знать – υποχρεώνω τον εαυτό μου να καταλάβει, να αι-αθανθεί•
    дать свет – ανάβω το φως•
    дать себе труд – κουράζω, βασανίζω•
    не дал себе труда подумать – δε βασάνισε καθόλου το μυαλό του•
    слово – α) δίνω το λόγο (να μιλήσει.), β) υπόσχομαι•
    ни дать ни взять – ούτε πολύ ούτε λίγο, ακριβώς το ίδιο•
    я тебе (те) дам – θα σου τις δώσω, θα σε δείρω, θα τις φας (απειλή)•
    дай Бог – (ευχή) να δόσει ο Θεός•
    не дай Бог – (απευχή) να μη δόσει ο Θεός.
    1. πιάνομαι•

    не дать в обман δε θα πέσω στην παγίδα, δε θα πιαστώ κορόιδο.

    || υποκύπτω, υποχωρώ.
    2. πετυχαίνω, ευδοκιμώ είμαι ευμαθής•

    математика ему не далась τα μαθηματικά αυτός δεν τα έπαιρνε•

    история ему далась лучше грамматики αυτός την ιστορία την έπαιρνε καλύτερα από τη γραμματική.

    || δίνομαι, αποκτιέμαι•

    ничто даром не дается τίποτε δε δίνεται δωρεάν (τζάμπα).

    Большой русско-греческий словарь > дать

  • 56 давать

    дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.
    * * *
    несов.; сов. - дать
    дава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́ти

    дава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте

    дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й

    Русско-украинский словарь > давать

  • 57 дать

    * * *
    совер. в разн. знач. даць
    (неоднократно) разг. падаваць

    дать в зубы прост. груб.даць у зубы

    дать знать — даць знаць, даць гасла

    дать себя знать — даць сябе адчуць, дацца ў знакі

    дать себе труд — патурбавацца, паклапаціцца, парупіцца, падбаць

    дать стрекача, дать тягу — даць цягу, даць драпака (драла)

    не дай бог — не дай божа, барані (крый) божа

    Русско-белорусский словарь > дать

  • 58 датчанка

    ж даниягизан, даниягидухтар, зани (духтари) даниягӣ №тчик мтех. датчик (асбобест, ки аз кори механизм, фаъолияти организми зинда ва ғ. хабар медиҳад)дать сов.
    1. кого-что, чего додан, бахшидан; датчанка книгу товарищу китобро ба рафиқи худ додан; датчанка адрес адресро додан; датчанка телефон [рақами] телефонро додан // что разг. (заплатить) додан, пардохтан; я дал за эту книгу пять рублей ман барои ин китоб панҷ сӯм додам
    2. что кому имкон додан; это даст мне возможность посещать уроки ин ба ман имкон медиҳад, ки ба дарсҳо ҳозир шавам; не каждому дано быть музыкантом ҳар кас мусиқачй шуда наметавонад
    3. что супурдан, додан; датчанка работу кор супурдан
    4. что кому разг. муайян кардан (ба назар, аз рӯи намуд); на вид ему можно датчанка лет сорок зоҳиран вай қариб чилсола аст
    5. что задан; датчанка пощёчину шаппотӣ (торсакӣ) задан; датчанка подзатыльник ба пушти сар (ба буни гардан) задан // по чему, во что прост. задан; датчанка по уху ба гӯш (баногӯш) задан; датчанка в зубы кому-л. 1) (ударить) ба тумшуқи касе задан; ба таги ҷоғ фаровардан 2) (дать взятку) пора (ришва) додан, гулӯи касеро равған кардан
    6. что додан, барпо кардан; датчанка обед в честь юбиляра ба шарафи соҳибҷашн зиёфат додан; датчанка концерт концерт додан
    7. что (принести как результат) бахшидан, додан; датчанка высокий урожай ҳосили баланд додан
    8. в сочет. с сущ. что датчанка обещание ваъда додан; датчанка распоряжение фармон додан, амр кардан; датчанка разрешение рухсат додан; <> слово 1) (на собрании) сухан додан 2) (пообещать) ваъда (қавл) додан; датчанка согласие розигӣ додан, рози шудан; датчанка указание дастур додан; датчанка звонок занг задан; датчанка отбой бонги бозгашт додан; датчанка трещину тарқиш пайдо шудан; датчанка течь сӯрох (тешуқ) шудан
    9. с неопр. мондан, гузоштан, роҳ (рухсат) додан: дайте пройтй монед, гузарам; он не дал мне договорить вай намонд, ки гапамро тамом кунам
    10. повел. лансгл. 1 л. буд. в знач. побуд. частицы биё, як; дай, думаю, зайду к приятелю як пеши шарикам равам, гуфтам; дайка я прочту ещё раз биё боз як бори дигар хонам <> дай бог кому худо расонад (хоҳад), илоҳи ҳамин тавр шавад, кошкӣ ҳамин тавр мешуд; не дай бог худо накунад, худо нишон надиҳад, худо нигоҳ дорад; датчанка волю кому-л. касеро ба ихтиёраш мондан (монондан); датчанка волю чему сар додан; датчанка волю слезам гиря карда фиристодан (сар додан); датчанка выход чему-л. изҳори чизе кардан, дилро аз чизе холй кардан; датчанка газ прост. газ додан, тезондан; датчанка дорогу кому роҳ додан, имкон додан; датчанка занавес пардаро фуровардаи; датчанка знать кому о ком-чём дарак додан; датчанка себя знать аз худ дарак додан, ҳис карда шудан; усталость дала себя знать хастагӣ ҳис карда шуд; датчанка крюк (крюку) давр зада роҳро дур кардан; датчанка маху хато (ғалат) кардан; датчанка начало чему оғоз кардан; датчанка подножку кому-л. ба касе пешпо додан; датчанка по шапке кому груб. прост. ҳай кардан; датчанка права (право) граждаиства эътироф кардан; датчанка представление о чём мадрак додан; датчанка себе труд лозим донистан, худро вазифадор шумурдан, кӯшиш кардан; он недал себе труда подумать фикр карданро лозим надонист; датчанка стрекача (тягу) прост. думро хода кардан, пойро зери бағал гирифтан; шиппи гурехтан, ғайб задан; датчанка урок дарси ибрат додан; датчанка шпоры маҳмез задан; дорого бы дал ҷонамро фидо мекардам; как пить датчанка прост. албатта, яқин(ан), бешубҳа, бешак; не \датчанка в обйду кого ҳимоя кардан; не \датчанка спуску кому гузашт накардан, беҷазо намонондан; не \датчанка ходу кому роҳ надодан, мамониат кардан; ни \датчанка ни взять худи худаш; айнан; я тебе (те) дам! рӯзатро нишон медиҳам!; вот я тебе дам бегать! ҳоло ман ба ту давиданро нишон медиҳам!

    Русско-таджикский словарь > датчанка

  • 59 кто

    кто
    kiu;
    \кто э́то? kiu estas?;
    тот, \кто... tiu, kiu...;
    \кто что лю́бит ĉiu havas propran guston;
    \кто бы ни... kiu ajn...;
    ♦ \кто-либо, \кто-нибудь iu, iu ajn;
    \кто-то iu.
    * * *
    мест.
    (кого́, кому́, кем, о ком)
    1) вопр., относ. quién, quien; el que

    кто э́то тако́й? — ¿quién es?

    кто идёт? — ¿quién va?, воен. ¿quién vive?

    о ком вы говори́те? — ¿de quién habla(n) usted(es)?

    кому́ ты дал газе́ту? — ¿a quién has dado el periódico?

    кем ты недово́лен? — ¿de quién no estás satisfecho?

    не́ было никого́, кто бы ему́ сказа́л — no había nadie que lo pudiera decir

    кому́-кому́, а ему́ я́сно — para él sí que está claro

    2) неопр. разг. ( кто-то) alguien, alguno; uno

    кто чита́ет, кто рису́ет — uno(s) lee(n), otro(s) dibuja(n)

    кто что лю́бит, кому́ что нра́вится — es una cuestión de gusto

    - кто бы ни
    - кто ни
    ••

    кто кого́ — ¿quién vencerá?

    кто куда́ — cada uno en una dirección, cada uno para un sitio

    кто да кто? прост. — ¿y quién de ellos?

    кто-кто, а... — quien quien, pero..., nadie tan interesado en... como

    ма́ло ли кто — que importa quien

    бог зна́ет кто — Dios sabe quien

    чёрт зна́ет кто — el diablo sabe quien

    кто его́ зна́ет — quien sabe

    хоть кого́ — a cualquiera, a quien quiera que sea

    е́сли кто и заинтересо́ван, так... — si alguien está interesado... es...

    кто в лес, кто по дрова́ погов.unos por el cierzo y otros por el solano

    * * *
    мест.
    (кого́, кому́, кем, о ком)
    1) вопр., относ. quién, quien; el que

    кто э́то тако́й? — ¿quién es?

    кто идёт? — ¿quién va?, воен. ¿quién vive?

    о ком вы говори́те? — ¿de quién habla(n) usted(es)?

    кому́ ты дал газе́ту? — ¿a quién has dado el periódico?

    кем ты недово́лен? — ¿de quién no estás satisfecho?

    не́ было никого́, кто бы ему́ сказа́л — no había nadie que lo pudiera decir

    кому́-кому́, а ему́ я́сно — para él sí que está claro

    2) неопр. разг. ( кто-то) alguien, alguno; uno

    кто чита́ет, кто рису́ет — uno(s) lee(n), otro(s) dibuja(n)

    кто что лю́бит, кому́ что нра́вится — es una cuestión de gusto

    - кто бы ни
    - кто ни
    ••

    кто кого́ — ¿quién vencerá?

    кто куда́ — cada uno en una dirección, cada uno para un sitio

    кто да кто? прост. — ¿y quién de ellos?

    кто-кто, а... — quien quien, pero..., nadie tan interesado en... como

    ма́ло ли кто — que importa quien

    бог зна́ет кто — Dios sabe quien

    чёрт зна́ет кто — el diablo sabe quien

    кто его́ зна́ет — quien sabe

    хоть кого́ — a cualquiera, a quien quiera que sea

    е́сли кто и заинтересо́ван, так... — si alguien está interesado... es...

    кто в лес, кто по дрова́ погов.unos por el cierzo y otros por el solano

    * * *
    n
    1) gener. el que, quién, que, quien (pl quienes)
    2) colloq. (êáî-áî) alguien, alguno, uno
    3) law. quien pron

    Diccionario universal ruso-español > кто

  • 60 давать

    [davát'] v.t. impf. (даю, даёшь; pf. дать - дам, дашь, даст, дадим, дадите, дадут; pass. дал, дала, дало, дали)
    1.
    1) dare; offrire

    "Дай мне ключ от шкафа, я затерял свой" (А. Чехов) — "Dammi la chiave dell'armadio, che ho perso la mia" (A. Čechov)

    давать приём (обед, ужин) — offrire un ricevimento (un pranzo, una cena)

    2) lasciar (far) fare; permettere

    "Однако дайте мне зайти, хотя украдкой, к вам в комнату на несколько минут" (А. Грибоедов) — "Permettetemi di entrare nella vostra stanza, almeno di nascosto, per qualche minuto" (A. Griboedov)

    я хотел разбудить её, мама не дала — volevo svegliarla, ma la mamma me lo impedì

    3) (all'imperat. дай, дайте, дай-ка + prima pers. del fut.):

    "Завелись лишние деньжонки - дай слетаю в Москву" (Мельников-Печерский) — "Avendo racimolato un po' di soldi, ho pensato di fare un viaggio a Mosca" (Mel'nikov-Pečerskij)

    дай-ка, думаю, позвоню ей! — mi è venuto in mente di darle un colpo di telefono

    4)

    давай + inf. — mettersi a, cominciare

    давать дорогу + dat. — far strada, dare la precedenza

    давать образование кому-л. — mantenere qd. agli studi

    ей 60 лет, но ей можно дать 40 — ha sessant'anni, ma ne dimostra quaranta

    2.

    не давать спуску + dat.far rigare diritto

    даёшь...! — vogliamo tutto e subito!

    Новый русско-итальянский словарь > давать

См. также в других словарях:

  • бог не дал — нареч, кол во синонимов: 1 • нет (128) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Бог век дал — Сиб. Такова судьба, так уж суждено. ФСС, 13 …   Большой словарь русских поговорок

  • Бог свидание дал — кому. Волг. Шутл. О человеке, который долго отсутствует где л. Глухов 1988, 4 …   Большой словарь русских поговорок

  • Любимого сына жезлом. Дал Бог сыночка, дал и дубочка. — Любимого сына жезлом. Дал Бог сыночка, дал и дубочка. См. ДЕТИ РОДИНЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Принес Бог гостя, дал хозяину пир. — Принес Бог гостя, дал хозяину пир. См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Кабы Бог не дал топора, так бы топиться давно пора. — Кабы Бог не дал топора, так бы топиться давно пора. См. РЕМЕСЛО СНАРЯД …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Чего Бог не дал, того за деньги не купишь. — (того к коже не пришьешь). См. РОД ПЛЕМЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Чего душа желала, то Бог и дал. — Чего душа желала, то Бог и дал. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • БОГ — благословил кого чем. Народн. У кого л. всё благополучно складывается в какой то области, сфере жизни. ДП, 36. Бог [в, на] помочь (помощь)! кому. Разг. Устар.; Башк., Пск. Приветствие работающим, пожелание успеха в работе. ФСРЯ, 39; СРГБ 1, 47,… …   Большой словарь русских поговорок

  • Бог — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого? Бога, кому? Богу, (вижу) кого? Бога, кем? Богом, о ком? о Боге; мн. кто? боги, (нет) кого? богов, кому? богам, (вижу) кого? богов, кем? богами, о ком? о богах 1. Богом называют Создателя,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Бог дал, Бог и взял. — Бог отымет, Бог и подаст. Бог дал, Бог и взял. См. БОГ ВЕРА Бог дал, Бог и взял. См. ТЕРПЕНИЕ НАДЕЖДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»