Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

белье

  • 1 прикатывать

    прикатать
    I. (бельё слегка вальком) прикачувати, прикачати, (катком) примаґльовувати, примаґлювати, (-ть всё бельё) (покачати, (на катке) помаґлювати (всю білизну); (дорогу колёсами) накочувати, накотити, укочувати, укотити, (пахоть, шоссе вальком) укочувати, укотити. Прикатанный - (о белье) прикачаний, примаґльований (о дороге) накочений, укочений; (о пахоте, шоссе) укочений. -ться - (о белье) прикачуватися, примаґльовуватися, бути прикачаним, примаґльовуваним, (обо всём белье) бути покачаним; (о дороге) накочуватися, (о пахоти, шоссе) укочуватися, бути накоченим, укоченим.
    II. Прикатывать, прикатить - что (пригнать котом) - прикочувати, прикотити, приточувати, приточити що, (много) накочувати, накотити, понакочувати, поприкочувати, поприточувати чого. [Прикотив каменюку. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило (Приказка). Багато каміння туди накотили (понакочували). Діжки поприкочуємо до річки та тут і позамочуємо (Харківщ.)]. Прикаченный - прикочений, приточений. -ться - (пригнаться котом) прикочуватися, прикотитися, приточуватися, приточитися, бути прикоченим, (о многом) накочуватися, накотитися, поприкочуватися, поприточуватися. [Прикотивсь до дверей (Рудч.). Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево». Тут як зачало рубаться, котиться, складаться - така купа накотилась велика (Рудч.)]. -катить - см. Прикатить.
    * * *
    I несов.; сов. - прикат`ать
    1) ( дорогу) нако́чувати, накоти́ти, уторо́вувати, уторува́ти
    2) с.-х. коткува́ти и закотко́вувати, закоткува́ти и покоткува́ти
    II несов.; сов. - прикат`ить
    1) (катя, приближать) прико́чувати, прикоти́ти
    2) ( приезжать) приїжджа́ти и приїзди́ти, приї́хати и поприїжджа́ти и поприїзди́ти

    Русско-украинский словарь > прикатывать

  • 2 выщелачивать

    -ся, выщелочить, -ся (о белье) золити, -ся, лужити, -ся, визолити, -ся, відзолити, -ся, вилужити, -ся. Выщелоченный (о белье) - визолений, вилужений; (о почве) вилугуваний.
    * * *
    хим., техн.; несов.; сов. - в`ыщелочить
    вилуго́вувати, ви́лужити; ( выбучивать) визо́лювати, ви́золити

    Русско-украинский словарь > выщелачивать

  • 3 катать

    катывать, катнуть
    1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];
    2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;
    3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;
    4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];
    5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;
    6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;
    7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.
    * * *
    1) кача́ти

    \катать бельё — кача́ти біли́зну

    \катать те́сто — кача́ти ті́сто

    2) (возить; много ездить) ката́ти
    3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти

    \катать сталь — ката́ти сталь

    5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти

    Русско-украинский словарь > катать

  • 4 примывать

    примыть
    1) (о белье) прати, попрати (все);
    2) (водой к берегу) прибивати, прибити, приганяти, пригнати що (до берега), (о мн.) поприбивати, поприганяти, нагнати до берега чого (водою, хвилею). Волны -гнали к берегу много брёвен - хвилею нагнало до берега багато колоддя. Примытый - прибитий, пригнаний (до берега водою, хвилею). -ться -
    1) (о белье) пратися, бути попраним;
    2) прибиватися, приганятися, бути прибитим, пригнаним (до берега).
    * * *
    несов.; сов. - прим`ыть
    1) ( волной к берегу) прибива́ти, приби́ти
    2) (несов.: вымыть всё или в большом количестве) повимива́ти

    Русско-украинский словарь > примывать

  • 5 грязный

    нечистий, занечищений, умазаний [В мене руки нечисті, умазані], брудний, забруднений, нехарний; (о белье) чорний. [Чорна сорочка = грязная рубашка]. Грязное бельё - чорна білизна, бруд. [Ці рушнички - вже в бруд положити?]; (о дороге, о растворённой дождём земле) грязький, калний, калкий, багнистий, болотяний, розкислий. Сделаться грязной (о дороге) - розбагнитися, розкиснути, (мног.) порозкисати. [Багато дощів було, всі шляхи порозкисали]. Грязная наслойка на голове у малых детей - тімениця. Возиться с грязной работой - бабратися, баблятися. [Остогидло мені оце бабрання; зранку й до вечора бабраюся в болоті]. Грязный (о человеке, деле) - брудний, паскудний. [Брудна то справа, - далі від неї! Паскудний з нього чоловік - на всяку гидоту піде].
    * * *
    брудни́й, гря́зний; кальни́й; (испачканный, замаранный) чо́рний, заму́рзаний; ( забрызганный грязью) забо́втаний; ( о дороге) грязьки́й

    гря́зная рабо́та — брудна́ робо́та; ба́брання

    Русско-украинский словарь > грязный

  • 6 добела

    до білого, біло, (о белье) дочиста. [Розпечений, до білого жару = раскалённый добела. Рушники біло повибілювалися. Виперу сорочку дочиста].
    * * *
    тж. добел`а; нареч.
    1) ( до белизны) до бі́лого; ( до чистоты) до́чиста и дочи́ста
    2) ( до белого каления) до бі́лого [жа́ру]

    Русско-украинский словарь > добела

  • 7 дожимать

    дожать дотискати, дотиснути, дочавлювати, дочавити, додавлювати, додавити, (о стираемом белье) дожимати, дожати (я дожму). Он его дожмёт - він з його олію вичавить.
    * * *
    несов.; сов. - дож`ать
    дотиска́ти и доти́скувати, доти́снути, дожима́ти, дожа́ти; ( выжимать) доча́влювати, дочави́ти, доду́шувати, додуши́ти

    Русско-украинский словарь > дожимать

  • 8 камчатный

    и Камчатый дамастовий, (только о ткани) затканий. -тная салфетка - дамастова серветка. -тная скатерть - дамастова (заткана) скатерка. -тное столовое белье - дамастова настільна білизна, дамастове обрусся. -тная фабрика - дамастова фабрика.
    * * *

    Русско-украинский словарь > камчатный

  • 9 катаный

    1) (о белье) качаний, маґльований;
    2) (о металле) вальцьований. -ное железо - вальцьоване залізо; бляха;
    3) (о шерсти) битий, валяний. -ные сапоги - повстяники (-ків), повстянки; см. Катанки.
    * * *
    прил.
    1) ( разглаженный) ка́чаний

    ка́таное бельё — ка́чана біли́зна

    ка́таная про́волока — ка́таний дріт

    Русско-украинский словарь > катаный

  • 10 метка

    1) см. Мечение;
    2) (знак) значка, зазначка, знак (-ку), познака, відзнака, помітка, (на белье) мітка, міта, (зарубка) карб (-ба и -бу), (клеймо) тавро, клейн[м]о, (на товарах и перен.) шта[е]мп (-пу). Делать -ку на чём - робити (класти, ставити) зазначку, значку, карб и т. п. на чому, значити що; см. Метить 1. [Поклав зазначку на кавунові (Звин.). Ставили значки, карби на тому, що хотіли позначити (Єфр.)].
    * * *
    I
    1) ( действие) значіння, мі́чення
    2) (знак, значок) знак, мі́тка, карб, -у; ( пометка) по́значка, за́значка
    II
    мета́ння; викида́ння

    Русско-украинский словарь > метка

  • 11 меточка

    значок (-чка), значечка, поміточка, (на белье) міточка, (зарубка) карбик, карбок (- бка), карбочок (-чка), шта[е]мпик (-ку).
    * * *
    уменьш.-ласк. см. метка 2)

    Русско-украинский словарь > меточка

  • 12 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 13 напачкать

    -ся
    1) (о посуде, белье) набруднити, -ся; бути набрудненим. [Набруднили посуду - до вечора стане банити (Богодухівщ.)];
    2) (намарать, -ся) напаскудити, -ся, накаляти, -ся, наваляти, -ся, набруднити, -ся, набрудити, -ся, намазати, -ся, намастити, -ся чим, (о лице) намурзати, -ся, (грязью) набагнити, -ся, (жидким) наляпати, -ся, наталапати, -ся, (жирным) наялозити, -ся, насмальцювати, -ся, (мукой) наборошнити, -ся; бути напаскудженим и т. п.;
    3) (делать, -ся как попало) напоганити, -ся, набазграти, -ся, напартачити, -ся, (зап.) накапарити, -ся; бути напоганеним и т. п. Напачканный -
    1) набруднений;
    2) напаскуджений, накаляний, наваляний, набруднений, набруджений, намазаний, намурзаний, наляпаний, наталапаний, наяложений, насмальцьований, наборошнений;
    3) напоганений, набазграний, напартачений, накапарений.
    * * *
    набрудни́ти; накаля́ти, нама́зати, -ма́жу, -ма́жеш, мног. понама́зувати; ( нагадить) напаску́дити, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > напачкать

  • 14 невыжатый

    неви́чавлений, неви́жатий, неви́давлений; ( о белье) невіджа́тий, неви́кручений

    Русско-украинский словарь > невыжатый

  • 15 нижний

    1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;
    2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;
    3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;
    4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.
    * * *
    1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній

    \нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́

    \нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр

    \нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин

    2) (исподний) спі́дній, ни́жній

    \нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна

    Русско-украинский словарь > нижний

  • 16 обвариваться

    обвариться о(б)парюватися, о(б)паритися, о(б)шпарюватися, о(б)шпаритися, обварюватися, обваритися. [Як опаришся на молоці, дутимеш і на холодну воду]. -ться щёлоком (о белье) - пазолитися, опазолитися.
    * * *
    несов.; сов. - обвар`иться
    обва́рюватися, обвари́тися; обпа́рюватися, обпа́ритися и пообпа́рюватися, обшпа́рюватися, обшпа́ритися, опа́рюватися, опа́ритися, ошпа́рюватися, ошпа́ритися; попа́ритися

    Русско-украинский словарь > обвариваться

  • 17 отбученный

    ( о белье) відзо́лений

    Русско-украинский словарь > отбученный

  • 18 отжиматься

    отжаться
    1) (о белье) віджиматися, віджатися, викручуватися, викрутитися;
    2) (о жидкости) видушуватися, видушитися, вичавлюватися, вичавитися.
    * * *
    несов.; сов. - отж`аться
    1) віджима́тися, віджа́тися; вича́влюватися, ви́чавитися, вижима́тися, ви́жатися; вида́влюватися, ви́давитися, виду́шуватися, ви́душитися; вигні́чуватися, ви́гнітитися; викру́чуватися, ви́крутитися
    2) строит. (несов.) віджима́тися; вича́влюватися, вижима́тися; вида́влюватися, виду́шуватися; вигні́чуватися; викру́чуватися; відти́скуватися, відтиска́тися, відтісня́тися; відпиха́тися; відти́скуватися, відтиска́тися, віджима́тися

    Русско-украинский словарь > отжиматься

  • 19 отмывать

    -ся, отмыть, -ся відмивати, -ся, відмити, -ся; (о пятне, о грязи на белье) відпирати, -ся, відіпрати, -ся. [Вода відмила частину греблі. Пляма не відпирається (не пускається)]. -мыть от чего - відмити з чого. [Руки з дьогтю ніяк не відмив]. Отмытый - відмитий, відіпраний.
    * * *
    несов.; сов. - отм`ыть
    відмива́ти, відми́ти; ( отстирывать) відпира́ти, відіпра́ти

    Русско-украинский словарь > отмывать

  • 20 переглаживание

    (о белье) перепрасовування.
    * * *
    перегла́джування; перепрасовува́ння

    Русско-украинский словарь > переглаживание

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • белье — См …   Словарь синонимов

  • белье — БЕЛЬЁ, я, ср., собир. Предметы нижней одежды, а также тканевые изделия для домашних, хозяйственных надобностей. Шёлковое, хлопчатобумажное б. Носильное, постельное, столовое б. Рыться (копаться) в чужом (грязном) белье (также перен.: вникать в… …   Толковый словарь Ожегова

  • БЕЛЬЕ — во льду отличают синец и белье: первый снизу (от воды), чистый и синий; второй сверху, более мутный, беловатый, с шугой и снегом. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • БЕЛЬЕ —     Увиденное во сне белье – к выигрышу или получению наследства. Если белье порвано – в вашей карьере может произойти сбой. Ржавые пятна на белье – ждите гостей. Развешенное для просушки белье предвещает ссоры и разлад с друзьями и любимым… …   Сонник Мельникова

  • белье — Древнерусское – бъльо. Общеславянское – belъ (белый). Индоевропейское – bhel (белый). Слово «белье» в значении «белое полотно, белая ткань» известно только с начала XVI в., а в современном значении – «нижняя одежда, постельное белье» – слово… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • белье — Др. рус. Суф. производное собирательного значения от белый, ср. старье, гнилье и т. п. Исходное значение «некрашеное (белое) полотно», затем «белье из такого полотна» и «белье» вообще (ср. розовое белье) …   Этимологический словарь русского языка

  • белье — БЕЛЬЁ я; ср. собир. Предметы одежды для ношения непосредственно на теле или тканевые изделия бытового назначения. Стирать, гладить б. Б. из холста, хлопка. Носильное, столовое, постельное б. Мужское, женское, детское б. Лечебное б. Взять с собой… …   Энциклопедический словарь

  • белье — см.: получить белье из китайской прачечной …   Словарь русского арго

  • белье — Образовано из прилагательного белый. Первоначальное значение – белое полотно . Впоследствии, когда для белья стали использовать ткани розового, голубого и других цветов, слово утратило свое исходное значение, и теперь, говоря белье, мы имеем в… …   Этимологический словарь русского языка Крылова

  • Белье — Имена существительные     БЮСТГА/ЛЬТЕР, разг. ли/фчик.     Женское нижнее бельё, имеющее форму двух чашечек, соединённых между собой полосками ткани, изготовленный из какой либо ткани и/или кружев, служащий для поддерживания груди и придания ей… …   Словарь синонимов русского языка

  • Белье долго не сохнет, льны нехороши будут. — Белье (зимой) долго не сохнет, льны нехороши будут. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»