без+роду-племени

Adjp. неизвестного происхождения, без роду и племени

-а, προθτ. о роде, в роде, в роду, на роду, πλθ. роды а.

1. γένος• φυλή•

2. γενεαλογική προέλευση, γενολόγι, σόι•

|| γενεά, γενιά•

|| ως επίρ. -ом την καταγωγή, το γένος, την προέλευση.

3. (στην ταξινόμηση ζώων, φυτών)• γένος. || είδος• τύπος•

4. λογοτεχνικό γένος• ύφος, στυλ.

5. τρόπος, μορφή, χαρακτήρας•

6. (γραμμ.)το γένος•

εκφρ.

род людской (человеческий) – το ανθρώπινο γένος•

женский род – το γυναικείο φύλλο (οι γυναίκες)•

мужской род – το αντρικό φύλλο (οι άντρες)•

род оружия (войск) – είδος όπλου (πεζικού, πυροβολικού κ.τ.τ,)• в некотором -е ως ένα βαθμό•

в своём -е – στο είδος του•

в этом (таком) -е – περίπου, σχεδόν, πάνω-κάτω• έτσι•

от -у – από τη γέννηση, από τότε που γεννήθηκα•

своего -а – ως ένα βαθμό ή σημείο•

такого -а – τέτοιου είδους•

без -у и племени ή без -у, без племени – αγνώστου καταγωγής ή προέλευσης•

ни -у ни племени – ολομόναχος, παντέρημος, έρημος και μόνος• σαν την καλαμιά στον κάμπο.

sb. genus, køn, slægt, slags

* * *

1 gen

sg -а, -у

2 0 лет dm родy i en alder af tyve år

3 slægt (bot. m.m.);

3 se også роды

mest sg art (forsk bet); slags

по родам

родовой (grammatisk) køn, genus.

1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;

2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;

3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.

* * *