Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

бездна+(1)

  • 1 бездна

    1) безодня, (только о суше) прірва, безоднява, проваля, (адская) пропасна;
    2) бездна (множество, обилие) - сила-силенна, безліч, до смутку. [Яблук сила-силенна. Роботи безліч, до смутку].
    * * *
    1) безо́дня; ( пропасть) прова́лля, прі́рва; диал. безо́днява, хлань, -ні, ві́дхлань
    2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і

    Русско-украинский словарь > бездна

  • 2 пропасть

    I.
    I. безодня, прірва, провалля, провалина, круча, (гал.) вертепа; срв. Бездна 1. Быть на краю -сти - стояти над безоднею. И -сти нет на него! - і лихо його не бере! і пропаду на його нема! Тьфу -пасть! - ото лихо!
    II. Пропасть (множество) - безліч, без ліку, сила силенна, (грубо) до сина, до напасти, до ката, до біса, до смутку, до стобіса, до гимона, до змія; срв. Бездна 2. Он издержал -пасть денег - він витратив силу грошей. У него -пасть врагов - у його безліч (сила) ворогів.
    II. см. Пропадать.
    * * *
    I проп`асть II пр`опасть
    1) безо́дня, прі́рва, прова́лля, прова́лина; диал. ві́дхлань, -ні, хлань, -ні; диал. верте́па, зво́рище
    2) ( большое количество) си́ла; ( великое множество) си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної, силе́ча; ( бесчисленное множество) бе́зліч, -чі

    до про́пасти — до ли́ха, до чо́рта, достобі́са, до ка́та

    Русско-украинский словарь > пропасть

  • 3 пучина

    1) пучина (кн. слово), вир, нурта, нурт (-та), шум, тоня, (бездна) безодня, (глубина) глибиня; см. Водоворот, Омут. [Ревла пучина (Куліш). Кинули та у вир глибокий (Голов.). Вир війни (Грінч.). Дніпрові нурти. Вже так мені нудно, хоч у шум головою (Под. г.)]. Морская -на - морська безодня. -на зол - вир злигоднів;
    2) см. Брюхо.
    * * *
    ( водоворот) вир, -у, ну́рта; ( бездна) безо́дня, прі́рва, ві́дхлань, -ні

    Русско-украинский словарь > пучина

  • 4 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 5 масса

    1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 и
    II. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);
    3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;
    4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).
    * * *
    1) ма́са

    в [о́бщей] \масса се — ( в большинстве своём) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше

    2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і

    Русско-украинский словарь > масса

  • 6 преобразование

    перетворення, перетвір (-вору), зреформування, реформа. У нас в последние годы бездна -ваний - у нас за останні роки безліч реформ. -ние учебных заведений - реформа (зреформування) шкіл.
    * * *
    1) ( действие) перетво́рення, перетво́рювання; перебудо́ва, перебудува́ння, перебудо́вування; реформува́ння
    2) ( коренное изменение) перетво́рення; (обычно: реформа) рефо́рма

    Русско-украинский словарь > преобразование

  • 7 стремнина

    1) стромови́на, строми́на; диал. строма́; диал. стрем'я; ( быстрина) бистрина́, бистрі́нь, -ні, бистря́
    2) ( обрыв) у́рвище, у́рвисько; ( круча) кру́ча, крутоя́р, -у; ( крутизна) крути́зна; ( пропасть) прова́лля; ( бездна) безо́дня, ві́дхлань, -ні

    Русско-украинский словарь > стремнина

См. также в других словарях:

  • Бездна — Бездна: В Викисловаре есть статья «бездна» Бездна (религия)  в религиозно мифологических представлениях: мрачный потусторон …   Википедия

  • БЕЗДНА — жен. неизмеримая глубина; бездонная пропасть; крутой, глубокий обрыв, яма, круть. Никто не измерил бездны океана. В горах Уральских есть пропасти и бездны, в которые луч солнца не проникает. * Бездна бездну призывает, о соблазне. * В нем бездна… …   Толковый словарь Даля

  • бездна — Пропасть, пучина, омут, глубина. Ср. . См. много... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. бездна пропасть, пучина, омут, глубина, хлябь, ад, много; углубление; тьма тем …   Словарь синонимов

  • БЕЗДНА — [зн], бездны, жен. 1. Пропасть неизмеримой глубины. «Мне стало страшно: на краю грозящей бездны я лежал.» Лермонтов. || Беспредельная глубина, беспредельность (поэт.). «Открылась бездн, звезд полна (небо).» Ломоносов. 2. Морская пучина. 3.… …   Толковый словарь Ушакова

  • БЕЗДНА — (кладезь) премудрости. Разг. Шутл. ирон. Обширные и неглубокие знания, сведения. ФСС, 34; ЗС 2001, 242. Чёртова бездна. Кар. О большом количестве чего л. СРГК 1, 52. Убояся бездны премудрости. Книжн. Ирон. О человеке, бросившем учёбу, не… …   Большой словарь русских поговорок

  • бездна —     БЕЗДНА, глубина, глубь, книжн. пучина, книжн. хлябь …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • бездна —   Бездна премудрости (книжн. устар., теперь шутл.) обширные, глубокие познания.     Вы держите в руках книгу, которая бездна премудрости …   Фразеологический словарь русского языка

  • бездна — БЕЗДНА, ы, жен. Глубокая пропасть, пучина. Морская б. II. БЕЗДНА, ы, жен. (разг.). Огромное количество, пропасть 2, тьма 2, гибель 2. Б. премудрости (о глубоких познаниях; шутл.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • бездна — бездонная (Брюсов); бездонно глубокая (Брюсов); глубокая (А.Измайлов); глухая (Жуковский, Фет); зияющая (Голен. Кутузов); жадная (Бальмонт); мировая (Бальмонт); мрачная (Ратгауз); необъятная (Тимковский); немая (Жуковский); обширная (Бальмонт);… …   Словарь эпитетов

  • бездна — ы, ж. 1) Очень глубокая пропасть, кажущаяся бездонной. Мне стало страшно: на краю грозящей бездны я лежал, где выл, крутясь, сердитый вал; туда вели ступени скал (Лермонтов). 2) (чего или какая) О пучине, небесной выси: беспредельная глубина чего …   Популярный словарь русского языка

  • Бездна — 1. Бездна (иноск.) бѣда, соблазнъ. Ср. Я не съ тѣмъ взялъ ее... чтобъ она изъ моихъ рукъ попала въ бездну. Маркевичъ. Свободная душа. 6. См. Бездна бездну призывает. 2. Бездна (иноск.) великое множество. Ср. И этихъ въ васъ особенностей бездна, А …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»