Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

бабуін

  • 21 камень на шее

    [NP; sing only; often subj-compl with copula, nom or instrum (subj: human, collect, or abstr); fixed WO]
    =====
    a heavy burden (on s.o.):
    - millstone (albatross) (a)round s.o.'s neck.
         ♦ И вот однажды ему [деду] взорело в голову, что мы с мамой для него - камень на шее... "Живите за стенкой сами по себе, а я буду вещи менять, богатую бабу искать" (Кузнецов 1). Suddenly the idea came into his [Grandpa's] head that my mother and I were a millstone round his neck.... "You live on your own, on your side of the partition, and I'll go bartering things and try to find a rich widow" (1b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > камень на шее

  • 22 запудрить мозги

    ПУДРИТЬ/ЗАПУДРИТЬ МОЗГИ кому slang
    [VP; subj: human]
    =====
    to try to deceive or mislead s.o.:
    - X is trying to muddle Y (Y's brain).
         ♦ Тотчас женский голос сердито выпалил: "Почему долго не открывал?!" Зарванцев что-то зашептал, но женщина, громко засмеявшись, оборвала его: "Не пудри мозги! Бабу, наверно, привел?" (Черненок 1). Immediately a woman's voice shouted angrily: "Why did it take you so long?" Zarvantsev whispered something, but the woman, laughing noisily, cut him off. "Don't bullshit me! You must have a woman in here!" (1a).
         ♦ Пантюша слушал усмешливо и враждебно, тряс пальцем: "Да мы в школе эту историю читали. Зна-аем! Чего вы мне мозги пудрите? История, история..." (Трифонов 3). Pantyusha listened with a sarcastic, hostile sneer, and accompanied his objections with a furiously wagging finger: "We learned all about history in school. We know it all. Why are you trying to muddle me? History, history..." (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > запудрить мозги

  • 23 пудрить мозги

    ПУДРИТЬ/ЗАПУДРИТЬ МОЗГИ кому slang
    [VP; subj: human]
    =====
    to try to deceive or mislead s.o.:
    - X is trying to muddle Y (Y's brain).
         ♦ Тотчас женский голос сердито выпалил: "Почему долго не открывал?!" Зарванцев что-то зашептал, но женщина, громко засмеявшись, оборвала его: "Не пудри мозги! Бабу, наверно, привел?" (Черненок 1). Immediately a woman's voice shouted angrily: "Why did it take you so long?" Zarvantsev whispered something, but the woman, laughing noisily, cut him off. "Don't bullshit me! You must have a woman in here!" (1a).
         ♦ Пантюша слушал усмешливо и враждебно, тряс пальцем: "Да мы в школе эту историю читали. Зна-аем! Чего вы мне мозги пудрите? История, история..." (Трифонов 3). Pantyusha listened with a sarcastic, hostile sneer, and accompanied his objections with a furiously wagging finger: "We learned all about history in school. We know it all. Why are you trying to muddle me? History, history..." (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > пудрить мозги

  • 24 рука руку моет

    [saying]
    =====
    two parties cover for or assist each other in certain matters (which are, or are considered by the speaker to be, dishonest, reprehensible, undesirable etc):
    - you (they etc) all look after each other (one another);
    - honor among thieves.
         ♦ "...Все они зажиточные. Каждый имеет свой домик, свою бабу со всяким удовольствием... Половина из них баптисты. Сам хозяин [завода] - проповедник у них, ну, и рука руку моет..." (Шолохов 2). "...They're all comfortably off. Every one of them has his own house, his wife, and all they could wish for.... Half of 'em are Baptists. The owner [of the factory] himself is a preacher, so they all look after each other..." (2a).
         ♦ "Ты что, лавочку здесь собрал? Рука руку моет, да? По тюрьме соскучился? Ты мне арапа не заправляй, не таких обламывали!" (Максимов 3). "So you've got a gang of crooks here? Honor among thieves? Can't wait to go to prison, is that it? I'm warning you, don't try to take me for a ride, we've had tougher ones than you to handle" (3a)
    —————
    ← Loan translation of the Latin manus manum lavat.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > рука руку моет

  • 25 BEAT

    • Beats me - Один Бог знает (O)
    • Can you beat it (that)! - Этого еще не хватало (3)
    • He that cannot beat the ass (the horse), beats the saddle - Кошку бьют, а невестке наветки дают (K), Не по коню, так по оглобле (H)
    • That beats cock - fighting (everything, grandmother, the Dutch) - Чудеса в решете! (4)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > BEAT

  • 26 MEAN

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > MEAN

  • 27 Кошку бьют, а невестке наветки дают

    You scold or punish an innocent man meaning someone else you won't dare to. See Бил дед жабу, грозясь на бабу (Б), Не по коню, так по оглобле (H)
    Var.: Кошку бьют, невестке знак подают. Одного бьют, а другому наветки дают. Свекровь дочку бранит - невестке науку даёт. Свекровь кошку бьёт, а невестке наветки даёт
    Cf: Не that cannot beat the ass (the horse), beats the saddle (Br.). Many beat the sack and mean the miller (Br.). You kick the dog (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Кошку бьют, а невестке наветки дают

  • 28 Не по коню, так по оглобле

    See Бил дед жабу, грозясь на бабу (Б), Кошку бьют, а невестке наветки дают (К), Руки согрешили, а спина виновата (Р)
    Cf: The dog bites the stone, not him that throws it (Am.). Не that cannot beat the ass (the horse), beats the saddle (Br.). You kick the dog (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Не по коню, так по оглобле

  • 29 Руки согрешили, а спина виновата

    One man is guilty, but quite a different person is blamed. See Бил дед жабу, грозясь на бабу (Б), Не по коню, так по оглобле (H)
    Var.: Руки согрешат, а голова в ответе
    Cf: The dog bites the stone, not him that throws it (Am.). One does the scathe, and another has the scorn (Br.). The tongue offends and the ears get the cuffing (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Руки согрешили, а спина виновата

  • 30 БАБА

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > БАБА

  • 31 бабуши

    мн. (ед. бабу́ша ж.)
    babuchas f pl
    * * *
    n
    gener. babuchas

    Diccionario universal ruso-español > бабуши

  • 32 слепить

    I несов.
    ( что) күзне чагылдыру (камаштыру, каплау), күзгә бәрү
    II сов.
    2) ( склеить) ябыштыру, җилемләп (сылап) ябыштыру
    3) перен. ( сделать кое-как) әтмәләп кую, әштер-өштер эшләп кую

    Русско-татарский словарь > слепить

  • 33 бабуин

    зоол.
    бабуї́н

    Русско-украинский словарь > бабуин

  • 34 бабуши

    диал.
    ка́пці, -ців

    бабу́ша — ед. ка́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > бабуши

  • 35 бабушкин

    бабусин, бабунин, бабин.
    * * *
    ба́бин, -а, -е; бабу́син

    Русско-украинский словарь > бабушкин

  • 36 варение

    1) варіння, готування (їжі); (в пословицах) варило. [Варило бабу постарило], вара. [Тут ні вари, ні пари];
    2) (пищеварение) травлення.
    * * *
    ( действие) варі́ння, ва́рення

    Русско-украинский словарь > варение

  • 37 взбеленить

    кого розлютувати кого, розлютити кого, роздратувати кого, роззлостити кого, сказити кого. [Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило].
    * * *
    роздратува́ти, розлютува́ти, розлюти́ти, роззлости́ти

    Русско-украинский словарь > взбеленить

  • 38 далеко

    далеко. Очень далеко - ген, геть, геть далеко, далезно. [На бистрому озері ген пливала качка]. Далеко-далеко - ген-ген, гень-гень, геть-геть. [Он гень-гень у жовтій млі безмірної далини синіє щось (Мирн.)]. Далеко вокруг - далеко навкруги, геть навкруги, навколо геть-геть. [Раптом пісня чудова навколо геть-геть залунала. (Л. Укр.)]. Дальше - далі, (зап.) далій, дальш(е), дальненько. Чем дальше - де-далі. Далеко так! - такий світ! [Такий світ ішла та-й удома не застала бабу]. Слишком далеко - далекий світ. [Аж за ирій, - далекий світ, брате! (Шевч.). Он бовваніє ліс дубовий - до нього не далекий світ (Гліб.)]. Туда далеко - це не близький світ. Дальше живущий - дальший, (гал.) обдальний. [Од ближніх сусід і обдальних (Вхр.)]. Как можно дальше - як[що]-найдалі. Далеко тебе до - куди тобі до. Далеко больше чем - геть більше ніж (за, як), геть-геть перескочило за, перейшло за. [Йому тоді вже геть-геть перескочило за сорок (Конис.). Вона геть більш за мене (= чем я) знала (Конис.)].
    * * *
    тж. далёко; нареч.
    далеко; ( при обозначении места для указания на отдаление) ген, геть, усилит. аж ген, аж геть

    \далеко за... — (спустя много времени после чего-л.) дале́ко за..., ген за..., геть за...; (много больше, чем) бага́то бі́льше [ніж...], дале́ко за

    Русско-украинский словарь > далеко

  • 39 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 40 звонить

    1) дзвонити, калатати, дзенькати, дзеленькати, теленькати в що, (в колотушку) клепати, калатати, (с усердием) видзвонювати, (раздельно в один колокол) дзвонити в один дзвін, ба[о]мкати, бемкати, бовкати. -нят - дзвонять, дзвониться. [Вже до вечерні дзвониться]. -нить во все колокола - в усі дзвони дзвонити (бити, грати), густо дзвонити. -нить раскачивая весь колокол - дзвонити з розгону. Окончить -нить - передзвонити. -нить на пожар - вогонь вістити. -нить требуя помощи тревожно - дзвонити на ґвалт. -нить по усопшему - по душі дзвонити;
    2) (средн. зал.) дзвонити, густи, грати, бити. [Дзвони дзвонять, там бабу хоронять (Херсонщ.), Дзвони грають (Б. Лепк.). У неділю рано усі дзвони б'ють (Херсонщ.)];
    3) (разглашать) дзвонити, роздзвонювати. [А жіночки лихо дзвонять, матері глузують (Шевч.)].
    * * *
    1) дзвони́ти, -ню́, -ниш; (о колоколах, звонке) калата́ти; ( о большом колоколе) бо́вкати, бе́вкати; ( о звонке) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати
    2) (перен. разглашать) дзвони́ти, бо́вкати, бевкати; ( везде) роздзво́нювати

    Русско-украинский словарь > звонить

См. также в других словарях:

  • бабу́ши — бабуши, уш; ед. бабуша, и (туфли) …   Русское словесное ударение

  • БАБУ — Индейский титул, равносильный титулу князя. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865. БАБУ Индийский титул, равносильный титулу князя. Словарь иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • бабу — ? Гаргантюа играл: играл в свои козыри,.. в шашки, в бабу/,.. в зайчонка, в тирлитантэн .. в ник нок, в трик трак, в марсельские фиги, в пимпоне, в триори. Рабле 72 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • бабу — сущ., кол во синонимов: 1 • титул (219) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • бабуїн — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бабу́ши — буш, мн. (ед. бабуша, и, ж.). Туфли без задников. [перс. пā пyш] …   Малый академический словарь

  • бабуїня — я/ти, с. Маля бабуїна …   Український тлумачний словник

  • Бабу Ахмед Мохаммед Абдулрахман — (Babu) (р. 1922), политический деятель Танзании, участник национально освободительного движения на Занзибаре. Окончил университетский колледж Макерере в Кампале и Лондонский университет, где изучал философию, журналистику, литературу. В 1957 стал …   Энциклопедический справочник «Африка»

  • Бабу не переговоришь. — С бабой не сговоришь. Бабу не переговоришь. См. БАБА ЖЕНЩИНА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Бабу — (вернее чем Бэбу) означает на новоиндийском языке князь и употребляется в обыденной жизни как обращение, вроде нашего господин …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • бабу́ля — и, ж. разг. ласк. к бабушка …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»