Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

археолог

  • 1 археолог

    археолог.
    * * *
    архео́лог

    Русско-украинский словарь > археолог

  • 2 археологический

    археологічний.
    * * *
    археологі́чний

    Русско-украинский словарь > археологический

  • 3 археология

    археологія.
    * * *
    археоло́гія

    Русско-украинский словарь > археология

  • 4 историко-археологический

    істо́рико-археологі́чний

    Русско-украинский словарь > историко-археологический

  • 5 относиться

    отнестись
    1) відноситися, віднестися;
    2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];
    3) см. Обращаться к кому;
    4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];
    5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`ись
    1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися
    2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати
    3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти
    4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися
    5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися
    6) несов. мат. відно́ситися
    7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися
    II
    (сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися

    Русско-украинский словарь > относиться

См. также в других словарях:

  • археолог — археолог …   Орфографический словарь-справочник

  • АРХЕОЛОГ — Занимающийся археологией (см. это сл). Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АРХЕОЛОГ от греч. archaios, древний, и logos, слово. Занимающийся археологиею. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Археолог — Профессия * Врач * Историк * Менеджер * Офицер * Персонал * Солдат * Торговец * Ученик * Ученый * Учитель * Финансист * Юрист Историк (Археолог) Историк властелин минувших эпох. •Дюма Александр (Dumas), отец Историк это крупнокалиберный сп …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • археолог — а, м. archéologue m. Знаток древностей. Сл. 18. Все лучшие Археологи признают, что нынешний Российский язык есть только диалект или наречие Славянскаго. Сев. в. 1 116. Он <Оленин> имел притязания на звание литератора, артиста, археолога;… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • археолог — и устарелое археолог …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • АРХЕОЛОГ — АРХЕОЛОГ, археолога, муж. Ученый специалист по археологии. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • АРХЕОЛОГ — АРХЕОЛОГ, а, муж. Специалист по археологии. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • археолог — а, ч. Фахівець з археології …   Український тлумачний словник

  • археолог-африканист — археолог африканист, археолога африканиста …   Орфографический словарь-справочник

  • археолог-дилетант — археолог дилетант, археолога дилетанта …   Орфографический словарь-справочник

  • археолог-славист — археолог славист, археолога слависта …   Орфографический словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»