-
1 апофеоз
апотеоза (ж. р.).* * *апофео́з, -у -
2 apotheosis
n (pl apotheoses)1) прославляння, апофеоз2) обожнювання3) церк. канонізація; вознесіння до слави* * *n; (pl- ses)1) прославляння, апофеоз2) обожнювання3) ідеал, зразок, втілення4) цepк. канонізація -
3 apotheosis
n; (pl- ses)1) прославляння, апофеоз2) обожнювання3) ідеал, зразок, втілення4) цepк. канонізація -
4 apoteoza
[апотеоза]f -
5 apoteoza
ж апофеоз -
6 Шестов, Лев
Шестов, Лев (Шварцман Лев Ісакович) (1866, Київ - 1938) - рос. філософ, літератор. Навчався у Московському ун-ті (математичне відділення), потім у Києві (закінчив юридичний ф-т Київського ун-ту, 1889). У період 1895-1914 рр. жив в Австрії, Німеччині, Франції, Швейцарії, з 1914 р. - у Москві, з 1918 р. - в Києві. Читав курс з історії давньогрецьк. філософії в Народному ун-ті (Київ). В1920 р. переїхав до Парижа, викладав у Сорбонні; з 1922 по 1936 р. - проф. літератури в Паризькому ун-ті. Головне спрямування філософських розмислів і досліджень Ш. - критика раціоналізму в філософії на засадах, головно, екзистенціалізму. Зусилля Ш. як філософа були зосереджені на осмисленні трагічного становища людини у світі, а також початків людського існування взагалі, що є трансісторичними і втілюють довічні проблеми життя. Серед останніх одна з найгостріших - між марнотою буденності та пошуками справжніх життєвих цінностей, між примусом необхідності та особистісною свободою. Початково у своїх смисложиттєвих роздумах Ш. звертався, окрім Святого Письма, до творчості Паскаля, К'єркегора, Ніцше, Достоєвського. У пізній період його погляди щобільше зосереджуються на релігії. Традиційному філософуванню на засадах умоглядних істин він протиставляє істини Старого Завіту.[br]Осн. тв.: "Добро у вченні гр.Толстого і Ф.Ніцше: Філософія і проповідь" (1900); "Достоєвський і Ніцше: Філософія трагедії" (1903); "Апофеоз безпідставності: Спроба адогматичного мислення" (1905); "Самоочевидні істини" (1917); "Афіни і Єрусалим" (1936); "К'єркегор і екзистенційна філософія" (1939).
См. также в других словарях:
АПОФЕОЗ — (греч. от apotheum обоготворять). 1) причисление героев и римских императоров к сонму богов. 2) картина, изображающая знаменитого человека в виде языческого бога. 3) торжественная картина, заканчивающая театр, пьесу. Словарь иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
апофеоз — См … Словарь синонимов
АПОФЕОЗ — (от греческого apotheosis обожествление), 1) в эллинистической Греции и Древнем Риме обожествление государственного деятеля, героя, императора, обретение им божественной сущности. В эпоху Возрождения название явления перенесено на его изображение … Современная энциклопедия
апофеоз — а м. apothéose f. 1. Причтение к сонму богов. Сл. 18. По апотеозу Геркулесову. Пельск. Кум 2 196. Главная красота залы есть плафон, расписанный на полотне масляными красками живописцем Лемуаном, и представляющий Геркулесово боготворение… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Апофеоз — (от греческого apotheosis обожествление), 1) в эллинистической Греции и Древнем Риме обожествление государственного деятеля, героя, императора, обретение им божественной сущности. В эпоху Возрождения название явления перенесено на его изображение … Иллюстрированный энциклопедический словарь
АПОФЕОЗ — (от греч. apotheosis – обожествление) первоначально у древних египтян, а затем у греков и римлян торжественный обряд обожествления правителей за их особые заслуги. Апофеоз, трансформировавшийся с течением времени в культ правителей, восходил к… … Философская энциклопедия
АПОФЕОЗ — (от греч. apotheosis обожествление) ..1) обожествление древнегреческих государственных деятелей, в дальнейшем римских императоров2)] Прославление, возвеличивание какого либо лица, события, явления3) Заключительная торжественная массовая сцена… … Большой Энциклопедический словарь
АПОФЕОЗ — АПОФЕОЗ, апофеоза, муж. (греч. apotheosis обожествление). 1. У древних обряд воздавания божеских почестей герою, императору (ист.). 2. Особенно торжественное публичное восхваление кого нибудь, имеющее характер увенчания его деятельности (книжн.) … Толковый словарь Ушакова
АПОФЕОЗ — АПОФЕОЗ, а, муж. 1. Прославление, возвеличение кого чего н. (книжн.). 2. Торжественная заключительная массовая сцена нек рых театральных представлений (спец.). | прил. апофеозный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… … Толковый словарь Ожегова
Апофеоз — (от греч. apotheosis обожествление) в древности церемония обожествления древнегреческих государственных деятелей, в дальнейшем римских императоров. В театральном деле апофеозом называют заключительную торжественную массовую сцену спектакля или… … Политология. Словарь.
Апофеоз — Жан Огюст Доминик Энгр. «Апофеоз Наполеона», 1853 Апофеоз, устар. апотеоз … Википедия
