амінаспірт

* * *

воен. ист. наспіннік, -ка муж.

наспівний.

напеть

1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);

2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;

3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];

4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -

1) наспіваний, понаспівуваний;

2) заспіваний, виспіваний. -ться -

1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;

2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.

* * *

несов.; сов. - нап`еть

I. см. Назирать.

II. Назревать, назреть -

1) (о плодах, хлебах) настигати, настигти, достигати, достигти, наспівати, наспі(ну)ти, до[по]співати, до[по]спі(ну)ти. [Оце вже ягоди настигають (Рудч.). Настигли груші, яблука (Н.-Лев.). Полуниці вже наспіли (Харківщ.). Не збирай малину, нехай трохи більше наспіне (Звин.). Жито поспіває - незабаром і жати (Сл. Ум.)];

2) (о нарыве) набирати, набрати, виспівати, виспіти, вистигати, вистигти. [Чиряк вистигає (Сл. Ум.)];

3) (перен.) наспівати, наспі(ну)ти, наростати, нарости; (о мысли) зростати, зрости; (о времени) наставати, настати, наспівати, наспіти. -вает конфликт - наростає конфлікт. Назревший - що настиг и т. п.; см. ещё Назрелый.

приспеть

1) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти куди, до кого; срв. Поспевать 3, Подоспевать. [Пристиг у саму пору до старого (Куліш)];

2) (наставать) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти, постигати, постигти, наставати, настати. [Пристигла година (Єв.). Жито поспіло, приспіло діло (Лукаш.). Ти в дорозі не зчуєшся, як спасівка настигне (Квітка). Настигає й весна (Г. Барв.). Аж ось наспіли святки (Комар.). П'ятнадцятий год постиг (Г. Барв.)];

3) см. Приготовлять;

4) -спеть кому, безл. - приспіти кому; см. Приспичить. [«Оддай зараз карбованця». «Чого тобі так приспіло?» (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - присп`еть

подоспеть куда, к чему наспівати, наспіти (наспінути), приспівати, приспіти, надоспівати, надоспіти, настигати, настигти, пристигати, пристигти до кого, куди, набігати, набігти, нахоплятися, нахопитися. [А тут і нова вже йому робота наспіла (Грінч.). На поміч приспіває. Пристиг у саму пору до старого (Куліш). Баба-яга уже скоро сюди пристигне (Рудченко)].

* * *

несов.; сов. - подосп`еть

приспіва́ти, приспі́ти, наспіва́ти, наспі́ти, настига́ти, насти́гнути и насти́гти, пристига́ти, присти́гнути и присти́гти; нахопля́тися, нахопи́тися; несов. диал. надоспі́ти

наспеть

1) за кем - наздоганяти и наздогонити, наздогнати и наздогонити, настигати, настиг(ну)ти кого; срв. Настигать;

2) настигати, настигти, наспівати, наспіти наспінути на що и до чого; срв. Поспевать 3. [Настигли саме на обід (М. Грінч.)];

3) (назревать) настигати, настигти, наспівати, наспі(ну)ти; (приспевать) приспівати, приспіти. [За сьогодні багато динь настигло (Богодух.). Об'єктивні умови соціялізму цілком наспіли (Пр. Правда). Жито поспіло, приспіло діло (Пісня)]. Эк, тебе -пело(сь)! - ач, як тобі приспіло (закортіло)!;

4) наставати, настати; срв. Наставать 1.

половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.

* * *

1) полови́на; ( в сочетании с другими словами иногда) пів

2) ( часть помещения) полови́на

I. см. Назирание.

II. Назревание -

1) настигання, наспівання, до[по]співання;

2) набирання, виспівання, вистигання;

3) наспівання; зростання; наставання. Срв.

II. Назревать.

* * *

I. см. Назирать.

II. Назреть - см. II. Назревать.

* * *

настигнуть и настичь наздоганяти и наздогонити, наздогнати и наздогонити, (з)доганяти, (з)догнати, наганяти, нагнати, настигати, настиг(ну)ти, (с)постигати, (с)постиг(ну)ти, спобігати, спобігти, наспівати, наспіти, доступити, надпасти кого, що. [Біжить садком, чує, хтось наздоганя її (Грінч.). Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії! (Метл.). Біг, бач, дак і не випередить і не наздожене (Рудч.). Нагнав її аж геть за селом (Сл. Гр.). В село із лісу вовк забіг… проклятий люд з собаками настиг (Глібів). Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Гуляй, вороненький, гуляй, врага постигай! (Шашк.). Вже од'їхали, верхами; якби-ж то тепер спобігти! (Звин.). Життя недовго тішить нас, промине, - тоді спобігти вже не час (Крим.). Лисиця де спобігла курку, то - її (Канівщ.). Оглядав, чи не наспіва погоня (Стор.). Ти мусиш так заїхати далеко, щоб тінь моя тебе не доступила (Л. Укр.). Чи ти забув, що жандарі леда хвиля надпадуть? (Франко)]. Настигнутый - наздогнаний, здогнаний, спостигнений и спостигнутий, спобігнений и спобігнутий.

* * *

несов.; сов. - наст`ичь и наст`игнуть

1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;

2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];

3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);

4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;

5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;

6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;

7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].

* * *

1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́ду

2)

3)

поспеть

1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];

2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];

3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.

* * *

несов.; сов. - посп`еть

1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти

2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];

2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];

3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.

* * *

возникнуть по(в)ставати з чого, повстати [Сердечний біль повстав з нудьги за сім'єю (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.)], настати, стати, виникати з чого, виникнути, виникти [Нові держави легко виникають, але й руйнуються так само легко. Думка про се виникла в селян (Грінч.)], уставати, устати, з'являтися, з'явитися, братися, взятися, вироюватися, вироїтися [Відсіля-ж то й вироїлася приказка (Стор.)]; сов. вродитися, зродитися [В неї зродилася думка], зародитися [Ідилія так само зародилася в старовину (Єфр.)], народитися [Класична поема народилася з народніх пісень (Єфр.)], прокинутися [Прокинулися нові думки]; (подоспеть) наспіти [Знов наспіла думка (Крим.)], зробитися, піти [Невже народня ненависть до латинців пішла з самого тільки завидливого нашепту? (Куліш)]. Возникает вопрос - повстає (заходить) питання.

* * *

несов.; сов. - возн`икнуть