-
1 абстр.
Abbreviation: абстрактный -
2 материя (4.абстр.)
материя (4.абстр.)מָטֶריָה נ' -
3 измерение
(действ. неок.) міряння, вимірювання и виміряння, оконч. зміряння, виміряння, обміряння; (чаще в абстр. знач.) вимір (-ру), обмір; (особ. земли) помір (-міру). [Міряння величин (Шарко). Вимір часу, простору, тепла. Вимір судової кари (Крим.)]. -ние метрами - міряння метрами, на метри. -ние глубины - міряння (вимір) глибині. -рение здания - обмір будинку. Три -ния, четвёртое -ние, мат. - три виміри, четвертий вимір.* * *1) ( действие) вимі́рювання, виміря́ння, ви́міряння, ви́мір, -у, мі́ряння; обмі́рювання, о́бмір, -у2) мат. ви́мірчетвёртое \измерение ние — четве́ртий ви́мір
-
4 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
5 освещение
1) (действие) освітлювання, осявання, (оконч.) освітлення, осяяння, (абстр.) ви[о]світлювання, висвітлення, освітлення, світло;2) (свет) освітлення, світло, освіт (-віту), посвіта. Искусственное -ние - штучне освітлення, світло. Электрическое -ние - електричне освітлення. Газовое, керосиновое -ние - газове, гасове (от гас - керосин) освітлення. Истратить на -ние - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили]. Доставлять кому -ние (обслуживать -нием) - обсвічувати, обсвітити кого.* * *1) ( действие) осві́тлення, осві́тлювання; ви́світлення, осві́тлення, висві́тлювання, осві́тлювання2) ( свет) осві́тлення, сві́тло; диал. по́світ, -у, по́світа3) ( осветительное оборудование) осві́тлення4) (перен.: объяснение, истолкование чего-л.) ви́с -
6 базис
Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > базис
См. также в других словарях:
абстр. — абстр. абстрактный Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
абстрактно-философский — абстр актно филос офский … Русский орфографический словарь
абстрактность — абстр актность, и … Русский орфографический словарь
абстрактный — абстр актный; кратк. форма тен, тна … Русский орфографический словарь
абстракция — абстр акция, и … Русский орфографический словарь
АБСТРАКТНОЕ ИСКУССТВО — (беспредметное, нефигуративное) направление в живописи 20 в., отказавшееся от изображения форм реальной действительности; одно из осн. направлений авангарда. Первые абстр. произведения были созданы в 1910 В. Кандинским и в 1912 Ф. Купкой … Энциклопедия культурологии
АВАНГАРД — термин, обозначающий совокупность пестрых и многообразных новаторских, революц., бунтарских движений и направлений в худож. культуре 20 в. Авангардные явления характерны для всех переходных этапов в истории худож. культуры, отд. видов… … Энциклопедия культурологии
КУБИЗМ — одно из первых направлений в искусстве авангарда. Годом возникновения считается 1907, когда Пикассо выставил свою программную кубистич. картину “Девицы из Авиньона”, а несколько позже Брак свою “Ню”. Название К. было дано направлению в… … Энциклопедия культурологии
ФУТУРИЗМ — (от лат. будущее) одно из главных направлений в искусстве авангарда нач. 20 в. Наиболее полно был реализован в визуальных и словесных искусствах Италии и России. Начался с опубликования в париж. газете “Фигаро” 20 февр. 1909… … Энциклопедия культурологии
ЛОРЕНЦ — (Lorenz) Конрад Цахариус (1903 1989) австр. ученый, лауреат Нобелевской премии по медицине (1973), родоначальник этологии науки о поведении животных. Изучал медицину в Вене, параллельно занимаясь сравнит, анатомией, философией и… … Энциклопедия культурологии
ШИЗОАНАЛИЗ — неклассический метод эстетич. и культурологич. исследований, предлагаемый Делёзом и Ф. Гаттари в качестве альтернативы психоанализу. Принцип, отличие от психоанализа заключается в том, что Ш. раскрывает нефигуративное и несимволич.… … Энциклопедия культурологии
