-
1 заходи
measuressteps -
2 Заходи(те)!
-
3 заходи в гости
General subject: come round and see me -
4 заходи как-нибудь
Diplomatic term: why don't you drop around some time -
5 заходи ко мне как-нибудь в понедельник
General subject: come and see me on a MondayУниверсальный русско-английский словарь > заходи ко мне как-нибудь в понедельник
-
6 заходи ко мне как-нибудь!
vgener. suche mich doch einmal auf!Универсальный русско-немецкий словарь > заходи ко мне как-нибудь!
-
7 заходи как-нибудь в гости
vcolloq. atnāc kādreiz ciemos -
8 заходи иногда к нам
vgener. fatti rivedere, lasciati rivedere qualche volta -
9 Заходи еще!
Käy taas! -
10 Действительно, заходи на ужин!
General subject: Do come in for dinner!Универсальный русско-английский словарь > Действительно, заходи на ужин!
-
11 Привет, заходи!
Hei, tule sisälle! -
12 мера
1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.* * *1) мі́раме́ры длины́, объёма — мі́ри довжи́ни, об'є́му
без ме́ры — без мі́ри; ( безмерно) безмі́рно
2) ( мероприятие) за́хід, -ходу3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця -
13 заходить
I несов. - заходи́ть, сов. - зайти́1) (наведываться, посещать) call (on), drop in (at)зайти́ к нему́ — call on him
зайти́ за ним — call for him
зайти́ в институ́т — call at the institute
зайти́ мимохо́дом — drop in on the way [while passing]
он до́лжен зайти́ в магази́н — he must look in at the shop
он зайдёт сего́дня — he will call today
он зайдёт за тобо́й — he will fetch / collect you, he will call for you
он зайдёт за кни́гами [веща́ми] — he will collect the books [his things]
2) (уходить далеко, за какие-л пределы) get (as far as), come (to a place); find oneself ( in a place)куда́ мы зашли́? — where have we got to?
он зашёл в незнако́мую часть го́рода — he found himself in a strange part of the city
3) (за вн.; оказываться позади чего-л) go (behind), turn (d)заходи́ть за́ угол — turn a corner
5) (переходить какую-л грань, какой-л предел) overstep (d), go (beyond)заходи́ть сли́шком далеко́ — go too far
6) (возникать, начинаться - о разговоре, споре) turn (to), ariseразгово́р зашёл о пого́де — the conversation turned to the weather
7) (дт.; совершать заход) approach (d)заходи́ть с фла́нга воен. — outflank (d)
заходи́ть в тыл воен. — take (d) in the rear
заходи́ть на цель авиа — make one's run over the target
II сов.заходи́ть на поса́дку авиа — make a landing approach
( начать ходить) begin to walkзаходи́ть взад и вперёд по ко́мнате — pace the room
-
14 начинание
1) (действие) починання, розпочинання, зачинання;2) почин (-ну), починання, (редко) зачинання (-ння), (мероприятие) захід (-ходу), (чаще во мн. ч.) заходи (-дів). [Наші гарні починання кінчаються здебільшого нічим (Грінч.). В усіх практичних починаннях віддавав перед Маркові (Корол.). Зачинанню його приходив край (Корол.). Справа ця важка, шкода й заходу! (Звин.). Маси трудящого люду дають життя всім заходам рук людських (Рада). Культурні заходи (Пр. Правда). Заходи просвітні (Вороний)]. Благое -ние - добрий почин, добре починання. Благие -ния - добрі заходи (почини, починання). -ния в области чего - заходи коло чого. [Заходи коло народньої просвіти (Грінч.)].* * *1) ( действие) почина́ння, зачина́ння2) ( начатое дело) почина́ння, початкува́ння, зачина́ння; ( почин) почи́н, -у; ( мероприятие) за́хід, -ходу -
15 заходить
uğramak,girip çıkmak; almaya gelmek; çekilmek; batmak* * *I сов.заходи́ть по ко́мнате — odada bir aşağı bir yukarı dolaşmaya başlamak
II несов.; сов. - зайти́в коридо́ре заходи́ли — koridorda gidiş gelişler başladı
ты заходи́л к больно́му? — hastayı yokladın mı?
мне на́до зайти́ к дире́ктору — müdürü göreceğim
да, да, он до́ма, заходи́те! — evde, evde, buyurun!
2) (за кем-чем-л.) almaya gelmekза кни́гой я зайду́ пото́м — sonra gelir kitabı alırım
3) ( подходить со стороны) (dolanarak) gelmekзаходи́ с друго́й стороны́ маши́ны — arabayı dolan gel
4) ( скрываться) çekilmekсо́лнце зашло́ за́ гору — güneş dağın gerisine çekildi / ardına indi
5) ( о солнце) batmak6) в соч.речь зашла́ о... —...dan söz açıldı
••ты зашёл сли́шком далеко́ — fazla ileri gittin
-
16 мероприятие
1) (действие) вживання (оконч. вжиття) заходів що-до кого, (що-) до чого, супроти кого, чого, над ким, чим, коло чого;2) захід (-ходу), (чаще во мн. ч.) заходи (-дів); срв. Мера 6. [Наслідки сих заходів були гарні (Грінч.)]. Строгие -тия - суворі заходи. -тия в области чего - заходи коло чого. [Нещирі заходи коло кріпацької реформи (Єфр.)]. Предпринимать -тия в области чего - вживати заходів (робити заходи) до чого, коло чого, заходжуватися коло чого. [Наші брати заходжуються коло будування власного державного будинку (Н. Рада)].* * *за́хід, -ходу, а́кція -
17 заходить
vi; св - зайти́1) посетить, побывать to call on, to drop in, to look in (at)заходи́ть в магази́н — to stop by the shop
заходи́ть к прия́телю — to drop/to stop in at the friend's place
заходи́ть в порт — to put in/to enter a port
2) сходить за кем/чем-л to come and fetch sb/sthзаходи́ть за кни́гой — (to come) to collect the book
3) углубляться to go, to get, to reach4) о светилах to setзаходи́ть за ту́чу — to go behind a cloud
5) о разговоре to touch on• -
18 заходить
несов.; сов. зайти́1) ненадолго куда л., побывать где л. géhen ging, ist gegángen (после модальн. глаголов тж. опускается); побывать где л. sein er ist, war, ist gewésen; посещать тж. besúchen (h)Снача́ла я зайду́ домо́й, А пото́м... — Zuérst géhe ich nach Háuse und dann...
Я ча́сто захожу́ в э́тот магази́н. — Ich géhe oft in díeses Geschäft. / Ich besúche díeses Geschäft oft.
Мне ну́жно ещё зайти́ в апте́ку, на ры́нок. — Ich muss noch in die Apothéke, auf den Markt (géhen).
Я заходи́л сего́дня в библиоте́ку, на по́чту. — Ich war héute in der Bibliothék, auf der Post.
Мы ча́сто захо́дим в э́то кафе́. — Wir géhen oft in dieses Café. / Wir besúchen díeses Café oft.
2) навещать кого л. besúchen ↑, áuf|suchen (h) к кому л. → А; в повседн. речи сюда, к нам тж. vorbéi|kommen kam vorbéi, ist vorbéigekommen, туда, к ним vorbéi|gehen ↑ к кому л. → bei D; приходить к кому-л. тж. с указанием цели kómmen ↑ к кому л. zu DЯ хочу́ зайти́ к подру́ге. — Ich möchte méine Fréundin besúchen [áufsuchen]. / Ich möchte bei méiner Fréundin vorbéigehen.
Он обеща́л зайти́ к нам за́втра. — Er hat verspróchen, uns mórgen zu besúchen [áufzusuchen]. / Er hat verspróchen, mórgen bei uns vorbéizukommen.
Я ка́к нибудь зайду́ к тебе́. — Ich wérde dich mal besúchen. / Ich kómme mal bei dir vorbéi.
Заходи́те к нам, пожа́луйста, в го́сти. — Kómmen Sie bítte zu uns. / Besúchen Sie uns bítte.
Я зашёл к тебе́ посове́товаться. — Ich kómme, um mir Rat zu hólen.
Он иногда́ захо́дит к нам обе́дать. — Er kommt mánchmal zum Míttagessen zu uns. / Er kommt mánchmal zu uns éssen.
3) за кем / чем л. áb|holen (h) за кем / чем л. → АЯ зайду́ за тобо́й. — Ich hóle dich áb.
Мне ну́жно зайти́ на по́чту за посы́лкой, в библиоте́ку за кни́гами. — Ich muss ein Pakét von der Post, Bücher aus der Bibliothék ábholen.
4) входить куда л. géhen ↑, внутрь, в глубину тж. hinéin|gehen ↑заходи́ть в дом, в ко́мнату, на ку́хню — ins Haus, ins Zímmer, in die Küche géhen
заходи́ть в во́ду по го́рло — bis an den Hals ins Wásser géhen
заходи́ть далеко́ в лес — tief in den Wald hinéingehen
5) о солнце, луне Únter|gehen ↑Со́лнце уже́ зашло́. — Die Sónne ist schon Úntergegangen.
-
19 предосторожность
(свойство) обережність, осторога, обачність; см. Осторожность; (самые меры) оберега, застережні (запобіжні) заходи. Меры -сти - заходи до за[о]стереження, за[о]стережні заходи, обереги проти чого. Принять меры -сти от несчастных случаев - вжити застережних заходів проти нещасливих випадків, застерегтися проти нещасливих випадків (перед нещасливими випадками).* * *обере́жність, -ності, осторо́га; ( осмотрительность) оба́чність -
20 заходиться
I сов. разг.( устать от ходьбы) walk oneself off one's feetII несов. - заходи́ться, сов. - зайти́сь1) (в пр.; о бурной эмоции) be beside oneself (with)заходи́ться в исте́рике — go hysterical
заходи́ться в исто́шном кри́ке — scream one's head off, scream oneself into fits
2) прост. (неметь, затекать) become / grow numbмои́ ру́ки зашли́сь от хо́лода — my hands are numb with cold
••у него́
се́рдце зашло́сь от стра́ха — his heart jumped [almost stopped beating] from fear / terror
См. также в других словарях:
заходи́ть — 1) хожу, ходишь. несов. к зайти. 2) хожу, ходишь; сов. Начать ходить … Малый академический словарь
заходи — •• Над за/ходи діал. на заході … Український тлумачний словник
заходи́ться — 1) хожусь, ходишься. несов. к зайтись. 2) хожусь, ходишься; сов. разг. Слишком долго ходить; устать от ходьбы. [Эмилия:] Однажды мы до ночи заходились. Лермонтов, Испанцы … Малый академический словарь
Заходи - гостем будешь — приглашение пройти в дом, комнату … Живая речь. Словарь разговорных выражений
Заходи - гостем будешь. Заноси бутылку — приглашение зайти в гости и принести с собой выпивку … Живая речь. Словарь разговорных выражений
Кооператив заходи — не бойся — (или «заходи не бойся, выходи не плачь» ирон. о сомнительном, не заслуживающем доверия заведении, где клиента заведомо обманут, «обдерут» и т. п … Словарь русского арго
хімічні заходи контролю забур'яненості — Винищувальні заходи контролювання забур яненості, які полягають у знищенні бур янів гербіцидами чи іншими хімічними речовинами … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
Тук-тук! - Кто там? - Сто грамм. - Заходи! — 1) диалог при открывании двери; 2) разговор ч ка самого с собой перед принятием алкоголя … Живая речь. Словарь разговорных выражений
Будут деньги - заходи — Говорится шутливо при прощании, дескать, с деньгами нам с тобой как то сподручней дружить, тебя рады видеть именно в таком случае … Словарь народной фразеологии
(- )Тук-тук! - Кто там? - Сто грамм. - Заходи! — Этот якобы диалог разыгрывает собирающийся выпить человек … Словарь народной фразеологии
Заходить — I сов. неперех. 1. Начать ходить. 2. перен. Прийти в движение (о предметах). II несов. неперех. 1. Приходить куда либо или к кому либо на короткое время или мимоходом, по пути. 2. Приходить куда либо чтобы взять с собою кого либо или что либо. 3 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой