-
1 Європа
jewropa -
2 Європа
ж геогр. -
3 Західна Європа
геогр. -
4 orient
I1. n1) (the O.) Схід, країни Сходу2) поет. схід3) схід сонця; світанок4) (O.) амер. східна півкуля, Європа5) найвищий ґатунок перлів (тж pearl of orient)6) блиск перлів7) голубувато-перловий колір2. adj1) поет. східний2) що сходить (про сонце тощо)3) блискучий, яскравий4) найвищого гатунку (про перли)5) яскраво-червоний, червоногарячийIIv1) орієнтувати; визначати місцеперебування (за компасом)2) споруджувати будинок фасадом на схід; будувати церкву вівтарем на схід3) ховати обличчям на схід4) повертати на схід5) геод. орієнтувати планшет* * *I n1) ( the Orient) Схід, країни Сходу2) пoeт. схід3) схід сонця; світанок4) aмep. (Orient) східна півкуля, Європа6) блиск перлів; блакитнувато-перловий колірII a1) icт. східний2) icт. висхідний, який піднімається3) блискучий, яскравий; вищого ґатунку ( про перли)III v1) орієнтувати; визначати місцезнаходження ( за компасом); визначати країни стосовно Сходу; визначати положення місцевості відносно Сходу; орієнтувати, вводити в суть справи2) приводити у відповідність, пристосовувати3) розташовувати, встановлювати ( у певному напрямку); будувати будівлю фасадом на схід; будувати церкву вівтарем на схід ( to orient a church)5) повертати на схід або в певному напрямку6) гeoд. орієнтувати планшет -
5 Донцов, Дмитро Іванович
Донцов, Дмитро Іванович (1883, поблизу Мелітополя - 1973) - укр. філософ, літератор, політик та історіограф, фундатор інтегрального націоналізму Ф. ах правника здобув у Петербурзькому ун-ті (1907). Студентом розпочав інтенсивну політичну діяльність, 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії. Після арешту (1908) емігрував до Австро-Угорщини, де студіював право у Віденському ун-ті. У 1913 р. пориває з соціалістичними ідеями, відмежувавшись на 2-му конгресі студентів від УСДРП і засуджуючи все ще впливові в Галичині московофільські ідеї; закликав до відокремлення від Росії. Од 1914 р. жив у Відні та Берліні, од 1916 р. - у Швейцарії; активно включився в роботу Союзу визволення України, який невдовзі очолив. На початку 1918 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, створив (разом з Міхновським) Партію хліборобів-демократів. Од 1919 р. - знову в Швейцарії, на чолі Українського Пресового Бюро. Од кінця 1939 р. знову емігрує (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), од 1947 р. до самої смерті жив у Монреалі, де певний час (1948 - 1953) викладав укр. літературу в ун-ті. Суперечливість світоглядної еволюції (від соціал-демократизму до категоричного заперечення соціалістичної ідеї, від атеїзму до агресивної церковності), крайній політичний радикалізм, акцентована безкомпромісність позиції і пристрасність стилю роблять постать Д. контроверсійною та неоднозначною, "рівночасно звеличуваною і засуджуваною" (Янів). Політична позиція Д., що давала підстави кваліфікувати його як "апостола укр. сепаратизму", од 1913 р. залишалася незмінною О. бґрунтовуючи інтегральний націоналізм, Д. звертається до популярних у Європі поч. XX ст. ідей волюнтаризму (Шопенгауера, Гартмана, Ніцше, Сореля та ін.). Речник "агресивного націоналізму" обґрунтовував примат волі до влади ("функція влади - найвища функція нації") та пріоритет ідеї власновладності. Займаючи беззастережно ірраціоналістичні позиції, говорячи про принципові обмеження просвітницького варіанта інтелектуалізму, Д. приймав "інтелект, міцно сполучений з народним інстинктом і сумлінняям", вбачав у їх синтезі узгодженість Логосу й Еросу. Така узгодженість є для Д. запорукою плідності зусиль нації. Гармонійне сполучення національної ідеї та національного Еросу забезпечить подолання "роздвоєння душі" та ослаблення волі, на які передусім, на думку Д., хибує укр. спільнота. До опонентного кола Д. належали насамперед "драгоманівщина", яку він визначав як "раціоналізм у культурі, федералізм у державі і демократизм у громаді" і котрій протиставляв "органічність і віру в культурі, власновладність у державі, провідництво, ієрархію в громаді"; а також соціалізм Маркса - Леніна, "пересякнутий отрутою московофільства", противагою якого в Д. є ідея політичної нації. Ідеалом і метою останньої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з Росією, під оглядом соціальним - негація соціалізму. В інтуїтивістськи-волюнтаристському світосприйнятті місце епістемологічної істини посідає аксіологічна правда, котрій належить бути тільки "своєю". Не приймаючи універсалізм у драгоманівській і будь-якій іншій версії, Д. усе ж постулював синтез націоналізму та універсалізму (зрозуміло, на основі першого), як і синтез інстинкту й розуму, традицій і нового, народу й еліти ("провідної меншості") тощо. Ієрархічне бачення суспільства і окремої спільноти аж до засад авторитаризму та елітаризму, націонал-радикалізм у політиці, волюнтаризм у філософії політики, культурософії та етиці й пов'язаний з ними ідеал надлюдини - визначальні моменти світогляду Д.[br]Осн. тв.: "Історія розвитку української державної ідеї" (1917); "Енгельс, Маркс і Лассаль про неісторичні нації" (1918); "Українська державна думка і Європа" (1919); "Підстави нашої політики" (1921); "Націоналізм" (1966); "Наша доба і література" (1937); "Дух нашої давнини" (1944); "Правда прадідів великих" (1952); "Туга за героїчним" (1953); "Від містики до політики" (1957); "Дві літератури нашої доби" (1958); "Незримі скрижалі Кобзаря" (1961); "Росія чи Європа" (1955).Філософський енциклопедичний словник > Донцов, Дмитро Іванович
-
6 Австрія
ж геогр.Austria (країна, Центральна Європа) -
7 Австро-Угорщина
ж геогр.Austria-Hungary (іст. країна, Центральна Європа) -
8 Албанія
ж геогр.Albania (країна, Південна Європа) -
9 Альпи
мн. геогр.Alps (гірська система, Західна Європа) -
10 Андорра
ж геогр.Andorra (країна, Західна Європа) -
11 Бельгія
ж геогр.Belgium (країна, Західна Європа) -
12 Бессарабія
ж геогр.Bessarabia (область, Південно-Східна Європа) -
13 Білорусь
ж геогр.Byelorussia (країна, Центральна Європа) -
14 Болгарія
ж геогр.Bulgaria (країна, Південно-божий, Східна Європа) -
15 Буг
ч геогр.Bug ( Східна Європа) -
16 Велика Британія
ж геогр.Great Britain (країна, Західна Європа) -
17 Галлія
ж геогр.Gaul, Gallia (іст. провінція, Європа) -
18 Голландія
ж геогр.Holland, Netherlands (країна, Західна Європа, тж. Нідерланди) -
19 Греція
ж геогр.Greece (країна, Південно-Східна Європа) -
20 Данія
ж геогр.Denmark (країна, Північно-Західна Європа)
См. также в других словарях:
Європа — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Західна Європа — власна назва … Орфографічний словник української мови
Европа — Європа … Словник лемківскої говірки
Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович … Википедия
Стародуб, Татьяна Сергеевна — Стародуб Татьяна Сергеевна Стародуб Тетяна Сергіївна … Википедия
Yuri Andrukhovych — (Юрій Андрухович, born March 13, 1960 in Ivano Frankivsk, Ukraine) is a Ukrainian prose writer, poet, essayist, and translator. With Oleksandr Irvanets and Viktor Neborak, he co founded the Bu Ba Bu poetic group in 1985 (the group s name stands… … Wikipedia
Andruchowitsch — Andruchowytsch während einer Lesung im Literaturhaus Köln, Mai 2005 Jurij Ihorewytsch Andruchowytsch (ukrainisch Юрій Ігоревич Андрухович; wiss. Transliteration Jurij Ihorevyč Andruchovyč; * 13. März 1960 in Stanislaw, seit 1962 Iwano Frankiwsk … Deutsch Wikipedia
Andruchowytsch — während einer Lesung im Literaturhaus Köln, Mai 2005 Jurij Ihorewytsch Andruchowytsch (ukrainisch Юрій Ігоревич Андрухович; wiss. Transliteration Jurij Ihorevyč Andruchovyč; * 13. März 1960 in Stanislaw, seit 1962 Iwano Frankiwsk … Deutsch Wikipedia
Juri Andruchowytsch — Andruchowytsch während einer Lesung im Literaturhaus Köln, Mai 2005 Jurij Ihorewytsch Andruchowytsch (ukrainisch Юрій Ігоревич Андрухович; wiss. Transliteration Jurij Ihorevyč Andruchovyč; * 13. März 1960 in Stanislaw, seit 1962 Iwano Frankiwsk … Deutsch Wikipedia
Jurij Andruchovyč — Andruchowytsch während einer Lesung im Literaturhaus Köln, Mai 2005 Jurij Ihorewytsch Andruchowytsch (ukrainisch Юрій Ігоревич Андрухович; wiss. Transliteration Jurij Ihorevyč Andruchovyč; * 13. März 1960 in Stanislaw, seit 1962 Iwano Frankiwsk … Deutsch Wikipedia
Jurij Andruchowycz — Andruchowytsch während einer Lesung im Literaturhaus Köln, Mai 2005 Jurij Ihorewytsch Andruchowytsch (ukrainisch Юрій Ігоревич Андрухович; wiss. Transliteration Jurij Ihorevyč Andruchovyč; * 13. März 1960 in Stanislaw, seit 1962 Iwano Frankiwsk … Deutsch Wikipedia