-
1 харизма
ХАРИЗМА ( від грецьк. χάρισμα - божественний дар) - 1) Термін, застосування якого пов'язане із релігійними проповідями періоду раннього християнства. У першому посланні апостола Павла до коринтян йдеться про "духовні дари", пильнування яких збагачує людину і сприяє "збудуванню Церкви"; особливо ж наголошується на дарі "говорити мовами" і пророкувати; найвища X., за Біблією, це Любов. 2) Термін на позначення особливої, виняткової обдарованості людини, що вирізняє її з-посеред інших впливом на загал завдяки надзвичайним здібностям (геній), силі духа, дарові слова, моральним якостям, відданості ідеї чи ідеалові, що передається іншим не на підставі щонайдосконаліших, раціонально-аналітичних аргументів, а через безпосереднє (емоційне, цілісно духовне, часом пророче, магічне) проникнення до душ, сердець, умів інших людей. На соціально-філософському та соціологічному рівнях термін X. уперше був застосований нім. протестантським теологом і філософом Трьольчем (1865 - 1923) та М. Вебером. Попри певну спільність підходів до X. обох теоретиків (на неї вказував сам Вебер), між ними існує значна відмінність, пов'язана із загальною концептуальною позицією та залученим до аналізу матеріалом. Для Трьольча X. - важливий складник функціювання етичних вчень західного християнства В. ебер застосовує цей термін насамперед у загальносоціологічному сенсі, вирізняючи особливий харизматичний тип панування - поряд із традиційним та формально-раціональним. Як соціолог влади, що наголошував на відмежуванні соціології від цінностей, Вебер розглядав X. безвідносно до змісту, яким наповнював її сам носій X. Безумовний авторитет носія X. - харизматика - базується на силі його індивідуального дару. З огляду на це, Перикл, Солон, Цезар, Наполеон, Будда, Ісус, Магомет постають, на думку Вебера, як уособлення надзвичайної X., незалежно від змістового наповнення та характеру їхніх дій, вчень, думок.Я. Поліщук
См. также в других словарях:
Χάρισμα — (charisma) (греч.) см. Xаризма. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983 … Философская энциклопедия
χάρισμα — grace neut nom/voc/acc sg … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χάρισμα — το, ΝΜΑ [χαρίζω, ομαι] κάθε πνευματικό δώρο τού Θεού και, ιδίως, τού Αγίου Πνεύματος προς τους ανθρώπους, δωρεά νεοελλ. 1. (γενικά) προτέρημα, προσόν, αρετή («έχει πολλά χαρίσματα») 2. καθετί που δίνεται δωρεάν, δώρο 3. (χωρίς αρθρ. ως επίρρ.)… … Dictionary of Greek
χάρισμα — το, ατος 1. ό,τι χαρίζεται, δώρο, δωρεά. 2. προσόν, προτέρημα, αρετή, δώρο της φύσης, ταλέντο: Η ομορφιά είναι φυσικό χάρισμα. 3. ως επίρρ. σημαίνει δωρεάν, τζάμπα: Μου τα δωσε χάρισμα. 4. φρ., «χάρισμά σου», σου το χαρίζω … Νέο ερμηνευτικό λεξικό της νεοελληνικής γλώσσας (Новый толковании словарь современного греческого)
χάρισμ' — χάρισμα , χάρισμα grace neut nom/voc/acc sg … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χαρισμάτων — χάρισμα grace neut gen pl … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χαρίσμασι — χάρισμα grace neut dat pl … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χαρίσμασιν — χάρισμα grace neut dat pl … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χαρίσματα — χάρισμα grace neut nom/voc/acc pl … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χαρίσματι — χάρισμα grace neut dat sg … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
χαρίσματος — χάρισμα grace neut gen sg … Greek morphological index (Ελληνική μορφολογικούς δείκτες)
