Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

«беседа»

  • 1 беседа

    1) розмова, балачка, розмовляння, гутірка, гомінка, бесе[і]да. Вступить в -ду - зайти з ким у розмову, розмовитися з ким, розбалакатися з ким. Вести -ду - справляти балачку, провадити мову. Завязывается общая -да - починається загальна розмова;
    2) беседа. [Були у Грицька у беседі: чимало людей було і випили добре].
    * * *
    1) (разговор) розмо́ва, бе́сіда; бала́чка; диал. гуті́рка
    2) ( собеседование) бе́сіда
    3) (собрание, общество людей) диал. товари́ство; бе́сіда

    Русско-украинский словарь > беседа

  • 2 пир

    пиршество бенькет, учта, баль (-лю), гульба, (пирушка) беседа. [Що-день бенькети - мов весілля (Котл.). На хліб, на сіль, на бенькет зазивали. Такий бенькет справляють, що-ну! (Квітка). Прийшли гості, почалась учта (Свидн.). І було багато їсти і пити, добрий баль був. Об Різдві їх заручили; гостей-гостей наїхало… Гульба точилась до самого світу (М. Вовч.)]. Свадебный пир - весільний бенькет, весільна учта (беседа), весілля. Пир горой - бенькет на всю губу. Пир на весь мир - бучний бенькет (баль). Устраивать, устроить пир - справляти, справити бенькет (учту, баль), закликати, закликати беседу. [В роковини весілля свого бенькет справили]. В чужом пиру похмелье - хто кислиці поїв, а кого оскома напала.
    * * *
    бенке́т, -у и бе́нкет, у́чта

    Русско-украинский словарь > пир

  • 3 званый

    кликаний, проханий, прошений. [Прийшли не кликані, і пішли не дякувані (Приказка). І з нами гостя непрохана - попадя глухівська (Як. Марк.)]. -ные гости - прохані гості. -ный обед, ужин - кликаний, проханий обід, кликана, прохана вечеря, или учта, беседа. Много -ных да мало избранных - багато кликаних (званих), та мало вибраних.
    * * *
    прил.
    зва́ний; ( о людях) кли́каний, про́шений, про́ханий

    \званыйый обе́д — зва́ний (про́ханий; про́шений) обі́д

    Русско-украинский словарь > званый

  • 4 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 5 компания

    1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;
    2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).
    * * *
    компа́нія; (группа людей, чем-л. объединённых) гурт, -а и -у, грома́да, уменьш. грома́дка

    води́ть компа́нию с кем — води́ти компа́нію з ким, води́тися з ким

    Русско-украинский словарь > компания

  • 6 литься

    1) (течь) литися (зап. ллятися), точитися, текти, сипатися, (пров.) хлянути; (сильно) ринути, бурити; (плавно: преимущ о звуках, свете и т. п.) плинути, плисти, линути. [Світло хвилями ллється з неба (Коцюб.). А вода хляне та й хляне (Черкащ.). Ринуло з неба ціле море світла (Васильч.). Чиста, хороша мова плине рівно (Єфр.). Небесні звуки линуть у душу (Тесл.)]. Беседа -тся - розмова ллється (точиться). [Як ллється розмова! (Н.-Лев.)]. Кровь -тся - кров ллється (точиться, плине, юшить), (струится) цебенить. [Точиться людська кров, і кінця-краю цьому не видко (Єфр.). З очей і уст пустилась кров плисти (Франко). З носів і уст юшила кров (Котл.). Так і цебенить кров (Черкащ.)]. Слёзы -тся - сльози ллються, (крупные) сиплються. [А серденько одпочине, поки сльози ллються (Шевч.). Сльози так і сипалися з карих оченят (Грінч.)]. -ться ручьём - цюрком (пров. дзюрком, джурком) литися (текти), джуркотіти (-кочу, -котиш), цебеніти. -ться через край - литися (переливатися) через вінця;
    2) (страд. з.: отливаться) литися, виливатися, бути виливаним.
    * * *
    1) ли́тися, лля́тися; точи́тися
    2) ли́тися, вилива́тися

    Русско-украинский словарь > литься

  • 7 молва

    1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);
    2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;
    3) (речь) мова, розмова.
    * * *
    1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -ску

    дурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва

    2) ( говор) го́вір, -вору

    Русско-украинский словарь > молва

  • 8 попойка

    гульня, беседа, пиятика, (вульг.) дудліж (-жу).
    * * *
    пия́тика и пияти́ка; ( кутёж) гульня́

    Русско-украинский словарь > попойка

  • 9 приятный

    приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.
    * * *
    приє́мний; ( привлекательный) прива́бливий; ( милый) ми́лий

    Русско-украинский словарь > приятный

  • 10 разговор

    1) розмо́ва; бала́чка, бала́кання; (речь, беседа иногда) мо́ва; диал. гомі́нка, гу́тірка, гові́рка

    \разговор ры — (мн.: молва) розмо́ви, -мо́в, балачки́, -чо́к

    без [да́льних, ли́шних] \разговор ров — без за́йвих слів; без [уся́ких] розмо́в

    вот — и

    весь \разговор р — оце́ й усе́

    вступа́ть в \разговор р — см. вступать; и

    \разговор ру нет (быть не мо́жет) — і мо́ви нема́ (нема́є), і мо́ви (розмо́ви) бу́ти не мо́же

    како́й мо́жет быть \разговор р — яка́ мо́же бу́ти мо́ва (розмо́ва)

    клони́ть \разговор р к чему́ — вести́ (хили́ти) розмо́ву до чо́го

    тогда́ (э́то) друго́й \разговор р — тоді́ (це) і́нша річ

    то́лько — и

    \разговор ра (\разговор ру), что об э́том — ті́льки й мо́ви (розмо́ви), що про (за) це

    что за \разговор р! — що за розмо́ва!

    2)

    \разговор ры — мн. см. разговорник

    3) (произношение, выговор) вимо́ва; мо́ва

    Русско-украинский словарь > разговор

  • 11 Беседование

    см. Беседа 1.

    Русско-украинский словарь > Беседование

См. также в других словарях:

  • БЕСЕДА — жен. взаимный разговор, общительная речь между людьми, словесное их сообщение, размен чувств и мыслей на словах. О чем у вас вечор беседа шла? | Речь, говор, слово, язык, наречие, способ объяснения, произношения; слог, оборот речи. У галичан иная …   Толковый словарь Даля

  • беседа — (в психологии) метод получения информации на основе вербальной (словесной) коммуникации. Широко применяется в различных сферах психологии ({{}}социальной, медицинской, детской и др.). Краткий психологический словарь. Ростов на Дону: «ФЕНИКС». Л.А …   Большая психологическая энциклопедия

  • беседа — закончилась • действие, субъект, окончание беседа идёт • действие, субъект, продолжение беседа кончилась • действие, субъект, окончание беседа продолжалась • действие, субъект, продолжение беседу вести • действие, продолжение вести беседу •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • беседа — См. разговор... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. беседа общество, разговор, собеседование, интервью, щебетание, коллоквиум, базар, тары бары, речь, разговаривание, болтание …   Словарь синонимов

  • БЕСЕДА — БЕСЕДА, беседы, жен. 1. Разговор, преим. продолжительный и дружеский или деловой. Беседа затянулась далеко за полночь. 2. Лекция с участием слушателей в обмене мнений. Провести беседу. 3. То же, что интервью (газет.). Беседа нашего корреспондента …   Толковый словарь Ушакова

  • Беседа — Речь * Афоризм * Болтливость * Грамотность * Диалог * Клевета * Красноречие * Краткость * Крик * Критика * Лесть * Молчание * Мысль * Насмешка * Обещание * Острота * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Беседа — газетно журнальный жанр, библиогр. описание которого зависит от объема материала, принадлежащего тому, кто ведет беседу, и формы указания авторов: 1. Если ведущий беседу лишь задает вопросы и преобладает текст ответов собеседника, а имя… …   Издательский словарь-справочник

  • Беседа —  Беседа  ♦ Conversation    Разговор, не преследующий цель убедить или победить собеседника. Цель беседы – понять друг друга, а вовсе не добиться взаимного согласия. Тем самым беседа отличается от спора (предполагающего разногласие во мнениях и… …   Философский словарь Спонвиля

  • Беседа — «БЕСЕДА» I. журнал, выходивший в 1871 1872 в Москве, Под редакцией С.Юрьева, умеренно славянофильского направления. Указатель к журналу в ст. БессоноваВ.И., «Библиографические известия» (1915, 3 4).Библиография: МезьерА.В., Словарный указатель по …   Литературная энциклопедия

  • беседа — болтливая (Григорович); доверчивая (Лермонтов); задушевная (Потехин); приветная (Козлов); сладкая (Мельн. Печерский); тусклая (Брюсов); умильная (Мельн. Печерский); шумливая (Ольнем); шумная (Козлов) Эпитеты литературной русской речи. М:… …   Словарь эпитетов

  • БЕСЕДА —     Беседа за семейным столом при приеме пищи – к желудочному заболеванию, в ином месте и не за трапезой – к упрочению своего авторитета. Беседа с друзьями и хорошо знакомыми людьми – к приобретению абсолютно бесполезных для вас сведений, а с… …   Сонник Мельникова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»