-
1 Дома
вдома, дома, в господі. [І вдома їй радощів не було (М. Вовч.). Жінка в господі лишилася, а чоловік поїхав. Усі по господах, а я знов у дорозі (М. Вовч.)]. Пребывание дома (домоседство) - домування, домонтарювання. Хозяйничанье дома - домарство (гал.). [Не маю кого на домарство лишити]. Сидеть, быть, находиться, пребывать дома - домувати, - ся, домонтарювати, -ся, домарити, -ся. [Годі вам панове-молодці, домувати: ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Будемо домарити, як буде дощ парити]. Просидеть дома - продомувати. [А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили]. Дома выросший (о домашн. животн.) - доморослий. -
2 невідома
веду́щая неизве́стная, неизве́стная -
3 невідома величина
неизве́стная величина́Українсько-російський політехнічний словник > невідома величина
-
4 основна невідома
веду́щая неизве́стнаяУкраїнсько-російський політехнічний словник > основна невідома
-
5 провідна невідома
веду́щая неизве́стнаяУкраїнсько-російський політехнічний словник > провідна невідома
-
6 домазывание
дома́зування, дома́щування -
7 домработница
(дома́шняя рабо́тница) ха́тня робітни́ця, домробітни́ця (дома́шня робітни́ця) -
8 домотуватися
дома́тываться -
9 домазывать
техн., несов. дома́зывать, сов. дома́затьдома́зувати, дома́зати, дома́щувати, домасти́ти -
10 домазывать
техн., несов. дома́зывать, сов. дома́затьдома́зувати, дома́зати, дома́щувати, домасти́ти -
11 домашний
1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].* * *1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній\домашний аре́ст — домашній аре́шт
дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)
дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)
2) ( о животных) сві́йський, дома́шній -
12 докатывать
-ся, докатить, -сяI. докочувати, -ся, докотити, -ся, (во множ.) подокочувати, -ся.II. Докатывать, докатать - (вальком) докачувати, докачати, (станком) домаґльовувати, домаґлювати. [Чи скоро докачаєш сорочки? - Так утомилася, маґлювавши, що й не знаю, чи домаґлюю білизну]. Докатанный - докачаний, домаґльований.* * *I несов.; сов. - докат`атьдока́чувати, докача́тиII несов.; сов. - докат`итьдоко́чувати, докоти́ти -
13 неведомый
1) (неизвестный) невідомий, незнаний, (изредка) незвісний, (редко) недовідомий, несвідомий (кому); (малоизвестный) маловідомий, малознаний. [В руках невідомих братів станеш ти (зброя) кращим мечем на катів (Л. Укр.). В ньому живе щось велике, невідоме (Коцюб.). Із далекої, невідомої країни (Васильч.). Невідоме йому життя, незнані країни (Грінч.). Лечу в краї таємні і незнані (Олесь). Шукання незнаного щастя (Дніпр. Ч.). Не сумуй, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). В тобі, мистецтво, є захист: у красі незнаних слів (М. Рильськ.). Незвісне досі (йому) чуття любови (Франко). Ті недовідомі добре часи, як Україна поміж татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Недовідома далечінь (Корол.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. -мая даль - невідома (незнана, недовідома) далечінь, безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). -мое место - см. Место 1;2) (непонятный, непостижимый) недовідомий (кому), (таинственный) таємничий. [Славили недовідомого їм бога (Куліш). Мене якась недовідома сила одвернула од його (Кониськ.). Якийсь тайний, недовідомий голос шепче йому, що… (Франко). Лечу в таємничу безодню (Франко)].* * *невідо́мий, незна́ний; поэз. незна́ємий; ( таинственный) таємни́чий\неведомыйая си́ла — невідо́ма (таємни́ча) си́ла
\неведомыйые места́ — невідо́мі місця́
\неведомыйый кому́-чему́ — невідо́мий кому́-чому́, незна́ний ко́му-чо́му (ким-чим)
-
14 неизвестно
сказ. безл. предл. невідомо, не знати, (невесть: не знати[ь], незвісно, нема(є) відома. [Втік невідомо куди (М. Вовч.). Що то було за божище, - невідомо (Л. Укр.). Ну, не, знати ще, що воно буде (Франко). Що з їм сталося, - не знати (Грінч.). Не знати, скільки в цих оповіданнях було правди (Грінч.). Не знати куди поїхав (Вінниччина). Не знати в яку пору (Рудан.). Не знать по-якому говорять (Сл. Гр.). Незвісно, чи багато людей прихилилося до штунди (Крим.). Обцілувала мене, незвісно чому дивуючись (Крим.). Немає відома, чим вам годити! (Л. Укр.)]. -но, кто, что - невідомо, хто, що; невідома річ, хто, що. [Невідомо, хто справжній рушій життя (В. Підмог.)].* * *1) нареч. невідо́мо2) в знач. сказ. невідо́мо, не зна́ти, нема́є ві́дома -
15 неизвестный
сщ.I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].* * *1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий -
16 доводить
довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.* * *несов.; сов. - довест`и1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома
2) несов. техн. дово́дити -
17 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
18 домазывать
домазать домазувати, домазати, домащувати, домастити. [Домастила хату]. Домазанный - домазаний, домащений.* * *несов.; сов. - дом`азатьдома́зувати, дома́зати, дома́щувати, домасти́ти -
19 домазываться
несов.; сов. - дом`азатьсядома́зуватися, дома́затися, дома́щуватися, домасти́тися -
20 известно
відомо, звісно, (диал.) вісно. [Відомо нам з приватних джерел (Крим.). Здавна звісно, що він добрий чоловік (М. Грінч.). Чи вісно вам, що наш пан помер (Яворн.)]. Мне - но - мені відомо, я знаю, я відомий (диал. звісний, звістен). [Я відомий за ті гроші (Н.-Лев.). В цей час діла не буває в банку: я добре цьому відома (Н.-Лев.). Ти сама звісна, що, як його вигнано з гімназії, то я таки не дуже й жалував (Мова)]. Мне это не -но - мені це не відомо, я про це не звістен. Сколько мне -но - скільки мені відомо, скільки я знаю. Всякому это -но - кожному це відомо, кожному це річ відома, кожен це знає. Как и вам -но - як і вам відомо, як і ви звісні, під свідомом вашим. [Це-ж під свідомом вашим, як вони не хтять слухатись (Липовеч.)]. -но ли вам это? - чи відомо вам це? про це? чи знаєте ви про це? чи звісні ви про це? Это всем -но - це (про це) відомо всім; це (про це) всі знають; про це всі звісні. С достоверностью -но - напевне (запевне) відомо. Всякому -но - відомо кожному, кожен знає. Не -тно ли? - чи відомо? не знати? [Вранці Маланка - кого стріла - питала: не знати? будуть землю ділити? (Коцюб.)]. -но, что… - відомо, що…, відома річ, що… Не -но за что - не знати за що, не відомо за що.* * *1) предик. відо́мо; зві́сноодному́ Бо́гу (Алла́ху) \известно но — ( никто не знает) одному́ Бо́гові (Алла́хові, чо́ртові) відо́мо (зві́сно), оди́н (сам) Бог (Алла́х) зна́є (ві́дає)
2) (в знач. вводн. сл.: конечно) звича́йно, зві́сно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, ска́зано; ( понятно) зрозумі́ло
См. также в других словарях:
ДОМА — ДОМА, нареч. На своей квартире, у себя в доме. Я по вечерам дома не бываю. Чувствуйте себя, как дома. «В гостях хорошо, а дома лучше.» погов. || На родине, в родных местах (разг.). У нас дома уже покос начался. Я был на побывке дома. ❖ Не все… … Толковый словарь Ушакова
Дома — У этого термина существуют и другие значения, см. Дома (значения). Коммуна Дома Dohma Страна Германия … Википедия
дома — в людях Ананья, а дома каналья.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дома в родных местах, у себя, под своей смоковницей, на родине, в домашних условиях, на хазе, на флэту, на … Словарь синонимов
ДОМА — ДОМА, нареч. В своём жилище, у себя в доме, у себя. Сидеть д. Д. нет кого н. (ушёл, отсутствует). Дома и стены помогают (посл.). Ерёма, Ерёма, сидел бы ты д. (шутл. посл.; совет незадачливому путешественнику). • Как дома (быть, чувствовать себя)… … Толковый словарь Ожегова
дома — В эпоху Железного века наиболее распространенной формой жилища у кельтов равнинной Британии был так называемый круглый дом. Круглые дома возводились обычно вокруг центрального столба, на котором покоился деревянный каркас, опиравшийся на… … Энциклопедия мифологии
дома — косопузые (Сергиев Ценский); молчаливые (Серафимович); немые (Брюсов); приземистые (Сергеев Ценский); слепые (Потемкин); унылые (Чулков); ящики дома (Чапыгин) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество… … Словарь эпитетов
дома — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Дома — Доминик, Домн, Домна1, Домника, Домнин, Домнина Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
ДОМА — Демократическая организация молодёжи Афганистана Афганистан, организация … Словарь сокращений и аббревиатур
Дома 45 км — Починок Дома 45 км Страна РоссияРоссия Субъект ф … Википедия
дома — нар., ??? 1. Когда кто либо находится или делает что либо дома, значит, он находится у себя в доме, на своей квартире. Она постоянно сидит дома, никуда не ходит. | Его никогда не бывает дома, то он останавливается у родителей, то у друзей. 2.… … Толковый словарь Дмитриева
