Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(істину)

  • 1 воістину

    нар.
    вои́стину; (в самом деле, действительно) пои́стине

    Українсько-російський словник > воістину

  • 2 встановлювати істину

    Українсько-англійський юридичний словник > встановлювати істину

  • 3 воістину

    truly, indeed, really, in truth

    Українсько-англійський словник > воістину

  • 4 воистину

    fürwahr, wahrhaftig, wirklich
    * * *
    вои́стину fürwahr, wahrhaftig, wirklich
    * * *
    вои́стину
    нрч wirklich, tatsächlich
    вои́стину вели́кие дела́ wirklich große Taten
    * * *
    adv
    1) gener. in Wahrheit, beileibe, wahrlich
    2) obs. fürwahr

    Универсальный русско-немецкий словарь > воистину

  • 5 brutal

    adj
    1) жорстокий, звірячий
    2) брутальний, грубий
    3) перен. гіркий (про істину)
    4) огидний, гидкий, жахливий
    * * *
    [`bruːtl]
    a
    1) жорстокий, звірячий
    2) тваринний, грубий
    3) жорстокий, гіркий (про факти, істину)
    4) дуже поганий, жахливий (нaпp., про погоду)

    English-Ukrainian dictionary > brutal

  • 6 veritably

    adv
    істинно, воістину
    * * *
    adv.
    істинно; воістину; справді they were veritably dyіng of hunger вони буквально вмирали з голоду

    English-Ukrainian dictionary > veritably

  • 7 very

    1. adj
    1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний
    2) той самий, той же, саме той (як підсилення)
    3) самий; граничний
    4) сам по собі; простий

    he could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати

    5) навіть, хоча б; аж до
    6) істинний, законний

    very God of very God — рел. бога істина від бога істинна

    ◊ in very deed — насправді, безумовно

    ◊ in very truth — воістину

    ◊ the very idea! — що ви кажете! (подив)

    ◊ the very man — найбільш підхожа людина

    ◊ the very thing — саме те, що потрібно

    ◊ this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю

    ◊ to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину

    2. adv
    1) дуже, значно

    very much — дуже, надзвичайно

    2) після заперечень — дещо, доволі, досить
    3) самий, най-

    the very first (best) — найперший, найкращий

    at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині

    I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг

    4) точно, прямо; якраз, саме

    ◊ very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд

    ◊ very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник

    ◊ very heavy rocket — військ. надпотужна ракета

    ◊ we very nearly died — ми мало не загинули

    ◊ may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?

    ◊ my very own Christy — Крісті, рідна моя

    ◊ very early warning system — військ. система дуже раннього попередження

    ◊ V. light — військ. сигнальна ракета Вері

    ◊ V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері

    ◊ V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)

    * * *
    I a
    1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це
    2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)
    II adv.
    1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще
    2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо
    3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував
    4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

    English-Ukrainian dictionary > very

  • 8 violence

    n
    1) сила; несамовитість; нестямність; шаленість, лють; жорстокість
    2) насильство; примус, примушування
    3) фізичне насильство; биття; бешкетування; хуліганські дії
    4) зґвалтування

    to offer violence — юр. зґвалтувати

    5) ображення, скривдження
    * * *
    n.
    1) насильство, примус; to use violence застосовувати силу /насильство/; mіngled persuasіon and violence сполучення переконання і примусу; фізичне насильство; побиття; буйство; хуліганські дії; robbery wіth violence збройний грабіж; crіme or violence юр. насильницький злочин; to handle smb. wіth violence застосувати на кому-н. фізичне насильство ( бити); to resort to violence вдатися до насильства; to dіe by violence умерти насильницькою смертю; зґвалтування
    2) образа (особл. дією); violence to a superіor військ. образа начальника
    3) сила, шаленство; лють, запеклість; violence of passіons [of emotіons] шаленство пристрастей [почуттів]; violence of an explosіve гірн. сила вибухової речовини; to attack an enemy wіth violence люто нападати на ворога; вести запеклий наступ на супротивника; the wіnd blew wіth great violence вітер віяв з величезною силою * to do violence to smth. порушувати що-н.; to do violence to reason йти всупереч розуму; to do violence to one’s conscіence йти проти совісті; заглушити голос совісті; ображати; to do violence to a person’s feelіngs ображати чиїсь почуття; do violence to no man рел. нікого не кривдьте; псувати, спотворювати; to do violence to a text спотворювати текст; to do violence to truth псувати істину; псувати, завдавати шкоди; these boxlіke buіldіngs do violence to the cіty ці будинки-коробки псують вид міста

    English-Ukrainian dictionary > violence

  • 9 Zen

    n рел.
    буддійська секта «дзен» (у Японії) («чань» — у Китаї); споглядачі, що шукають істину у мізкуванні

    Zen hipster — амер., розм. шукач істини (за допомогою наркотиків)

    * * *
    [zen]
    рел.
    буддистська секта "дзен"; споглядачі, що шукають істину в міркуванні; = Zen Buddhism

    English-Ukrainian dictionary > Zen

  • 10 биться

    несов.
    1) batirse; combatir vi, luchar vi ( бороться)

    би́ться с враго́м — batirse con (contra) el enemigo

    2) ( ударяться) golpear(se), estrellar(se), romper(se) (непр.)

    би́ться голово́й о (об) сте́ну — darse con la cabeza contra la pared

    би́ться о бе́рег ( о волнах) — romper en la orilla

    3) (содрогаться, трепетать) latir vi, palpitar vi; pulsar vi; debatirse ( барахтаться)

    се́рдце бьётся — el corazón late (palpita)

    би́ться в припа́дке, в исте́рике — sufrir un ataque, una crisis nerviosa (de histerismo)

    4) (о посуде и т.п.) romperse (непр.), quebrarse (непр.)
    5) перен. ( над чем-либо) esforzarse (непр.), empeñarse (en); devanarse uno los sesos (por, en); romperse la cabeza (en)
    ••

    би́ться как ры́ба об лёд — aporrerse en la jaula

    би́ться об закла́д уст. — apostar (непр.) vi

    би́ться за и́стину — debatir la verdad

    * * *
    несов.
    1) batirse; combatir vi, luchar vi ( бороться)

    би́ться с враго́м — batirse con (contra) el enemigo

    2) ( ударяться) golpear(se), estrellar(se), romper(se) (непр.)

    би́ться голово́й о (об) сте́ну — darse con la cabeza contra la pared

    би́ться о бе́рег ( о волнах) — romper en la orilla

    3) (содрогаться, трепетать) latir vi, palpitar vi; pulsar vi; debatirse ( барахтаться)

    се́рдце бьётся — el corazón late (palpita)

    би́ться в припа́дке, в исте́рике — sufrir un ataque, una crisis nerviosa (de histerismo)

    4) (о посуде и т.п.) romperse (непр.), quebrarse (непр.)
    5) перен. ( над чем-либо) esforzarse (непр.), empeñarse (en); devanarse uno los sesos (por, en); romperse la cabeza (en)
    ••

    би́ться как ры́ба об лёд — aporrerse en la jaula

    би́ться об закла́д уст. — apostar (непр.) vi

    би́ться за и́стину — debatir la verdad

    * * *
    v
    1) gener. (î ïîñóäå è á. ï.) romperse, (содрогаться, трепетать) latir, (óäàðàáüñà) golpear (se), batallar, debatirse (барахтаться), estrellar (se), luchar (бороться), pelear, pugnar, pulsar, quebrarse, romper (se), batirse, chocar, combatir, palpitar (о сердце), reñir
    2) liter. (ñàä ÷åì-ë.) esforzarse, devanarse uno los sesos (por, en), empeñarse (en), romperse la cabeza (en)

    Diccionario universal ruso-español > биться

  • 11 извратить

    извра||ти́ть, \извратитьща́ть
    falsi, malĝustigi, misapliki, miskomprenigi;
    \извратитьще́ние 1. (искажение) falsado, malĝustigo, misapliko, miskomprenigo;
    2. (развращённость) perverso.
    * * *
    (1 ед. извращу́) сов.
    desfigurar vt, deformar vt; falsificar vt, tergiversar vt ( исказить)

    изврати́ть и́стину — deformar la verdad

    изврати́ть чьи́-либо слова́ — tergiversar las palabras de alguien

    изврати́ть фа́кты — desvirtuar (falsear, adulterar) los hechos

    * * *
    (1 ед. извращу́) сов.
    desfigurar vt, deformar vt; falsificar vt, tergiversar vt ( исказить)

    изврати́ть и́стину — deformar la verdad

    изврати́ть чьи́-либо слова́ — tergiversar las palabras de alguien

    изврати́ть фа́кты — desvirtuar (falsear, adulterar) los hechos

    * * *
    v
    gener. deformar, desfigurar, falsificar, tergiversar (исказить)

    Diccionario universal ruso-español > извратить

  • 12 извращать

    извра||ти́ть, \извращатьща́ть
    falsi, malĝustigi, misapliki, miskomprenigi;
    \извращатьще́ние 1. (искажение) falsado, malĝustigo, misapliko, miskomprenigo;
    2. (развращённость) perverso.
    * * *
    несов.
    desfigurar vt, deformar vt; falsificar vt, tergiversar vt ( исказить)

    извраща́ть и́стину — deformar la verdad

    извраща́ть чьи́-либо слова́ — tergiversar las palabras de alguien

    извраща́ть фа́кты — desvirtuar (falsear, adulterar) los hechos

    * * *
    несов.
    desfigurar vt, deformar vt; falsificar vt, tergiversar vt ( исказить)

    извраща́ть и́стину — deformar la verdad

    извраща́ть чьи́-либо слова́ — tergiversar las palabras de alguien

    извраща́ть фа́кты — desvirtuar (falsear, adulterar) los hechos

    * * *
    v
    1) gener. desnaturalizar, envenenar, escatimar (смысл), falsear, tergiversar (факты, слова и т.п.), viciar, torcer, violentar (смысл, слова)
    2) law. mutilar

    Diccionario universal ruso-español > извращать

  • 13 исказить

    сов., вин. п.
    alterar vt, desfigurar vt; descomponer (непр.) vt ( лицо); tergiversar vt ( извратить)

    искази́ть смысл слов — desvirtuar (falsear) el sentido de las palabras

    искази́ть фа́кты — deformar los hechos

    искази́ть и́стину — adulterar la verdad

    страх искази́л его́ лицо́ — el miedo le descompuso el rostro

    * * *
    сов., вин. п.
    alterar vt, desfigurar vt; descomponer (непр.) vt ( лицо); tergiversar vt ( извратить)

    искази́ть смысл слов — desvirtuar (falsear) el sentido de las palabras

    искази́ть фа́кты — deformar los hechos

    искази́ть и́стину — adulterar la verdad

    страх искази́л его́ лицо́ — el miedo le descompuso el rostro

    * * *
    v
    gener. alterar, descomponer (извратить), desfigurar, tergiversar (ëèöî)

    Diccionario universal ruso-español > исказить

  • 14 раскрыть

    раскры́ть
    1. malkovri, malfermi;
    2. (обнаружить) malkaŝi;
    \раскрыться 1. malfermiĝi, malkovriĝi;
    2. (обнаружиться) montriĝi, aperi.
    * * *
    сов.
    1) abrir (непр.) vt

    раскры́ть портфе́ль — abrir la cartera

    раскры́ть окно́, дверь — abrir la ventana, la puerta

    раскры́ть кни́гу, но́ты — abrir el libro, el libro de música

    раскры́ть зо́нтик, ве́ер — abrir el paraguas, el abanico

    раскры́ть нож — abrir el cuchillo

    раскры́ть рот — abrir la boca

    раскры́ть глаза́ — abrir los ojos (тж. перен.)

    раскры́ть объя́тия — abrir los brazos

    раскры́ть ско́бки мат. — abrir paréntesis

    2) ( обнажить) descubrir (непр.) vt, desnudar vt

    раскры́ть грудь — descubrir el pecho

    3) перен. ( обнаружить) revelar vt; desenmascarar vt ( разоблачить)

    раскры́ть и́стину — revelar la verdad

    раскры́ть за́говор — revelar un complot

    раскры́ть та́йну — hacer una revelación, descubrir un secreto

    раскры́ть чью́-либо игру́ — descubrir (desenmascarar) el juego (de)

    ••

    раскры́ть своё се́рдце — abrir el corazón (a)

    раскры́ть свои́ ка́рты — poner las cartas boca arriba, descubrirse (непр.)

    * * *
    сов.
    1) abrir (непр.) vt

    раскры́ть портфе́ль — abrir la cartera

    раскры́ть окно́, дверь — abrir la ventana, la puerta

    раскры́ть кни́гу, но́ты — abrir el libro, el libro de música

    раскры́ть зо́нтик, ве́ер — abrir el paraguas, el abanico

    раскры́ть нож — abrir el cuchillo

    раскры́ть рот — abrir la boca

    раскры́ть глаза́ — abrir los ojos (тж. перен.)

    раскры́ть объя́тия — abrir los brazos

    раскры́ть ско́бки мат. — abrir paréntesis

    2) ( обнажить) descubrir (непр.) vt, desnudar vt

    раскры́ть грудь — descubrir el pecho

    3) перен. ( обнаружить) revelar vt; desenmascarar vt ( разоблачить)

    раскры́ть и́стину — revelar la verdad

    раскры́ть за́говор — revelar un complot

    раскры́ть та́йну — hacer una revelación, descubrir un secreto

    раскры́ть чью́-либо игру́ — descubrir (desenmascarar) el juego (de)

    ••

    раскры́ть своё се́рдце — abrir el corazón (a)

    раскры́ть свои́ ка́рты — poner las cartas boca arriba, descubrirse (непр.)

    * * *
    v
    1) gener. (îáñà¿èáü) descubrir, abrir, descorrer el velo, desnudar
    2) liter. (îáñàðó¿èáü) revelar, desenmascarar (разоблачить)

    Diccionario universal ruso-español > раскрыть

  • 15 воистину

    справді, (торжеств.) воістину.
    * * *
    нареч., торж.
    воі́стину; спра́вді

    Русско-украинский словарь > воистину

  • 16 дрогнуть

    1) см. Дрожать;
    2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.
    * * *
    I
    ( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзти
    II
    ( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися

    Русско-украинский словарь > дрогнуть

  • 17 évidence

    f очеви́дность, бесспо́рность, несомне́нность
    ║ (chose) очеви́дная <бесспо́рная, несомне́нная> и́стина; неопровержи́мый факт;

    se rendre à l'évidence — примиря́ться/примири́ться с очеви́дностью; признава́ть/призна́ть очеви́дную и́стину;

    nier une (se refuser à l') évidence — отрица́ть ipf. <отка́зываться/отка́заться призна́ть> очеви́дною и́стину <- ый факт>; c'est l'évidence même — э́то разуме́ется; э́то соверше́нно очеви́дно; cela apparaît à l'évidence — э́то представля́ется очеви́дным, э́то соверше́нно я́сно; де́ло я́сное fam.; de toute évidence — несомне́нно, бесспо́рно, соверше́нно я́сно ║ en évidence — на ви́дном ме́сте, на ви́дное ме́сто; j'ai mis le livre en évidence sur la table — я положи́л кни́гу ∫ на ви́ду на столе́ <на стол на ви́дное ме́сто>;

    ║ mettre en évidence — выясня́ть/вы́яснить, выявля́ть/вы́явить; выделя́ть/вы́делить (faire ressortir); — подчёркивать/подчеркну́ть (souligner);

    se mettre en évidence — стара́ться/по= ∫ привле́чь к себе́ <обрати́ть на себя́> внима́ние

    Dictionnaire français-russe de type actif > évidence

  • 18 Богослов'я

    БОГОСЛОВ'Я, теологія (від грецьк. τεός - Бог і λόγος - вчення) - розроблена певною конфесією система обґрунтування і захисту свого розуміння надприродної сутності - Бога, істинності своєї догматики, канонів і богослужбової практики. Так, системи Б. різних християнських конфесій відрізняються, насамперед, комплексом дисциплін та їх цільовим призначенням. Православне Б., зокрема, включає: основне, або апологетичне, Б., покликане обґрунтувати і захищати вихідні християнські положення в суперечках з інаковіруючими і невіруючими; догматичне Б., що доводить боговстановленість та істинність догматів, включених у Нікейсько-Константинопольський символ віри; моральне, або практичне, Б., яке визначає вчинки християнина в земному житті з метою здобуття ним вічного блаженства у потойбіччі; порівняльне, або викривальне Б., спрямоване на обґрунтування переваг православ'я серед інших християнських конфесій. До православного Б. входить також патрологія, екзегетика, еклезіологія, церковна археологія. Не менш складним є католицьке і протестантське Б. Історично так склалося, що термін "Б." вживається на означення богословської теорії православ'я, а термін "теологія" - католицизму, протестантизму та ін. Термін "теологія" у близькому до названого змісту вперше використав Аристотель. Теологію як вчення про першопричину він включив до філософії. Тома Аквінський, розрізняючи істину віри та істину розуму, теологію і філософію, разом із тим вважав, що вони доповнюють одна одну. У пізніші часи християнська теологія поділилась на природну і надприродну. їх взаємозв'язок осмислюється в контексті антиномії природи і благодаті. Для теології XX ст. характерною є зміна акцентів і орієнтацій, перегляд деяких усталених догматів і принципів, розширення поля інтерпретаційної сфери.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > Богослов'я

  • 19 Секст Емпірик

    Секст Емпірик (друг. пол. II - поч. III ст.) - пізньоантичний систематизатор скептицизму, римський лікар. Головні твори - "Проти вчених", "Три книги Піронових положень" - збереглися до наших часів. Головним чином на них ґрунтується уявлення про античний скептицизм взагалі, оскільки твори інших скептичних мислителів повністю втрачені. С.Е. виступає послідовником класичного скептицизму Піронового ґатунку. Він критикує Карнеада і загалом академічний скептицизм за догматичну впевненість у недосяжності істини С. правжній сенс скептичної позиції полягає в утриманості від судження про істину чи хибність нашого знання, завдяки чому досягається відкритість мислення і життєвої позиції, тобто не знищується, а підтримується і відтворюється здатність до пошуку істини. Цим унаочнюється хибність поширеного уявлення про скептицизм як нездоланний і постійний сумнів щодо можливості пізнати істину. Основу скепсису становить не сумнів, а незворушність духу. Скептицизм не подібний до звичних філософських шкіл, зорієнтованих на певне вчення. Він втілюється в орієнтації мислення на відмову від будь-якого вчення. Тому С.Е. включає до числа предтеч скептицизму багатьох філософів і поетів минулого. Він також упорядковує систему скептичних тропів, сформульованих Енесидемом та Агрипою, що виявляють невірогідність людського знання.

    Філософський енциклопедичний словник > Секст Емпірик

  • 20 gospel

    gospel [ˊgɒspl] n
    1) (G.) Ева́нгелие
    2) про́поведь; отры́вок из Ева́нгелия, чита́емый во вре́мя богослуже́ния
    3) взгля́ды, убежде́ния
    4) религио́зное песнопе́ние ( в евангелической церкви)
    ◊

    to take for gospel принима́ть (сле́по) за и́стину

    ;

    gospel truth и́стинная пра́вда

    Англо-русский словарь Мюллера > gospel

Страницы

См. также в других словарях:

  • вои́стину — воистину, нареч …   Русское словесное ударение

  • воістину — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • воістину — присл., уроч. Дійсно, справді …   Український тлумачний словник

  • стинути — дієслово доконаного виду підняти й опустити плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання рідко …   Орфографічний словник української мови

  • стинутися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Пасхальное приветствие — Почтовая открытка Российской империи (начало XX века) с рисунком, типичным для пасхальной открытки …   Википедия

  • ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ — Почтовая открытка Российской Империи (начало XX века) с рисунком, типичным для пасхальной открытки. Пасхальное приветствие (также христосование)  обычай, распространённый среди православных, древневосточных и других христиан, приветствовать друг… …   Википедия

  • Христос Воскресе — Почтовая открытка Российской Империи (начало XX века) с рисунком, типичным для пасхальной открытки. Пасхальное приветствие (также христосование)  обычай, распространённый среди православных, древневосточных и других христиан, приветствовать друг… …   Википедия

  • Христосование — Почтовая открытка Российской Империи (начало XX века) с рисунком, типичным для пасхальной открытки. Пасхальное приветствие (также христосование)  обычай, распространённый среди православных, древневосточных и других христиан, приветствовать друг… …   Википедия

  • Христос воскрес на разных языках — Почтовая открытка Российской Империи (начало XX века) с рисунком, типичным для пасхальной открытки. Пасхальное приветствие (также христосование)  обычай, распространённый среди православных, древневосточных и других христиан, приветствовать друг… …   Википедия

  • Христос воскресе на разных языках — Почтовая открытка Российской Империи (начало XX века) с рисунком, типичным для пасхальной открытки. Пасхальное приветствие (также христосование)  обычай, распространённый среди православных, древневосточных и других христиан, приветствовать друг… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»