-
1 шипіння
шипе́ние; шип -
2 шипіння
сhissing, spitting, sputtering; ( на сковороді) sizzling -
3 шипіння
შიშინი -
4 шип
-
5 შიშინი
шипіння -
6 fizzle
1. n1) легке шипіння2) хвилювання; занепокоєння3) розм. невдача, провал, фіаско2. vзлегка шипіти; тихо сичати6) видихатися; в) розм. зазнати фіаско; закінчитися провалом* * *I n2) хвилювання, занепокоєння3) невдача, провал, фіаскоII v2) ( fizzle out) гаснути, не встигнувши розгорітися; видихатися; закінчитися невдачею, провалом; зазнати фіаско -
7 шипение
тж. шип1) шипі́ння, шип, -у, диал. ши́піт, -поту; сича́ння, сик, -у2) шкварча́ння, шипі́ння -
8 hiss
1. n1) сичання, шипіння; свист2) фон. шиплячий звук2. v1) сичати, шипіти; свистіти2) освистувати3) висловлювати несхвалення (осудження), осуджувати4) пропускати пару (газ)□ hiss away, hiss down, hiss off, hiss out — прогнати свистом
* * *I [his] n1) шипіння; свист2) шикання; свист ( як знак несхвалення)3) гpaм. шиплячий звукII [his] v1) сичати; свистіти2) освистувати; шикати; заглушити, змусити замовчати; прогнати (шиканням, свистом; hiss away, hiss down, hiss off, hiss out)3) пропускати пару або газ ( про арматуру) -
9 fuff
1. n1) подув вітру2) пирхання, чмихання; шипіння, сичання (кота тощо)2. v1) дути, віяти2) пирхати; чмихати; шипіти, сичати (про кота тощо)3) пихкати люлькою* * *I [fef] n; діал.1) подув вітру2) фиркання, шипіння ( кішки)3) вибух гнівуII [fef] v; діал.1) дути, віяти2) фиркати, шипіти ( про кішку)4) розлютити, розгніватисяIII [fef]int aмep. ну то е щоє; подумаєш!; ще чого! -
10 sizzle
1. n розм.1) шипіння (під час смаження)2) сильна спека; спопеляючий жар; пекло2. v1) шипіти (під час смаження)2) спопеляти, обпалювати* * *I n1) шипіння, сичання (чого-небудь, що смажиться на вогні)2) сильна спека, пеклоII v1) шипіти, сичати ( при смаженні)2) опаляти, спопеляти4) кипіти від злості, обурення -
11 sibilation
n1) свист, присвист; шипіння2) шелест, шелестіння, шарудіння, шурхіт* * *nсвист, присвист; шипіння; шурхіт, шелест -
12 fizz
1. n1) шипіння, сичання, свист2) розм. шампанське; шипучий напій3) розм. пожвавлення; жвавість2. v1) шипіти, сичати, свистіти2) грати (про вино); пінитися3) розм. палати (бажанням)* * *I [fiz] n2) шам-панське; шипучий напій3) пожвавлення, жвавістьII [fiz] v -
13 siss
-
14 splutter
1. n1) метушня, шум, гамір2) безладна балаканина; варнякання3) шипіння, тріск; плескіт2. v1) говорити захлинаючись; говорити швидко і плутано2) шипіти, тріщати3) бризкати; оббризкувати4) ставити чорнильні плями* * *I n1) метушня, шум2) невиразна мова, лопотання, верзякання3) шипіння, тріск; плескітII v1) ( про) лопотати; говорити захлинаючись ( від збудження); верзякати; говорити швидко е плутано2) сичати, тріскотіти3) бризкати; оббризкувати; робити ляпки ( про перо) -
15 effervescence
n1) пускання бульбашок; шипіння; шипучість; закипання2) збудження, піднесення* * *= effervescency; nвиділення бульбашок газу; шипіння ( шампанського); спінювання; збудження, піднесення -
16 goose
1. n (pl geese)1) гуска; гусак2) дурний; простак; роззява3) гусятина4) театр. шипіння, свист5) (pl gooses) кравецька праска2. v1) прасувати кравецькою праскою2) театр., розм. освистувати3) розм. несподівано жартома штовхнути4) подавати бензин нерівномірно (в машину)* * *I n; (pl geese)1) гусак, гуска; зooл. гусак2) дурень, простак, роззява; в знaч.; iм. дурненька; простушка; наївна істота3) гусятина4) (pl gooses [guːsiz]) кравецька праска5) (pl gooses ['guːsiz]) раптовий жартівливий стусан у спину6) миcт.; жapг. шипіння, свистII v2) миcт.; жapг. освистувати3) раптово жартома дати стусана; підштовхувати, підганяти, стимулювати4) подавати бензин ( в машину) нерівномірно5) мeд. сифілітичний лімфаденіт -
17 hissing
1. nсичання, шипіння; свист2. adjшиплячий; свистячий* * *I [`hisiç] nшипіння, свистII [`hisiç] aшиплячий, свистячий -
18 fizzle
I n2) хвилювання, занепокоєння3) невдача, провал, фіаскоII v2) ( fizzle out) гаснути, не встигнувши розгорітися; видихатися; закінчитися невдачею, провалом; зазнати фіаско -
19 fizz
[fɪz] 1. vшипі́ти, сича́ти; гра́ти ( про вино)2. n1) шипі́ння, сича́ння2) розм. шампа́нське3) жва́вість; метушня́ -
20 hiss
[hɪs] 1. nсвист, шипі́ння, сича́ння2. vсвисті́ти; осви́стувати; шипі́ти, сича́ти
См. также в других словарях:
шипіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шипіння — я, с. Дія за знач. шипіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шипіння — [шиеп’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
шип — 1 іменник чоловічого роду виступ шип 2 іменник чоловічого роду шипіння шип 3 іменник чоловічого роду риба розм … Орфографічний словник української мови
шип — I а/, ч. 1) Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. 2) Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. 3) Невеликий виступ на підковах, підошвах… … Український тлумачний словник
шипіт — поту, ч., діал. 1) Шипіння. 2) Швидкий водний потік. || Невеликий водоспад … Український тлумачний словник
шипіт — 1 іменник чоловічого роду шипіння діал. шипіт 2 іменник чоловічого роду водний потік; невеликий водоспад діал … Орфографічний словник української мови
прошипіти — плю/, пи/ш; мн. прошипля/ть; док. 1) неперех. Видати шиплячий звук, шипіння 2) перех. Промовити шиплячим голосом, виражаючи роздратування, гнів і т. ін. 3) неперех. Пролетіти, проїхати і т. ін. з шипінням. 4) неперех. Шипіти якийсь час … Український тлумачний словник
шкварчати — чу/, чи/ш, недок. 1) тільки 3 ос., чим і без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню). || Тріщати, підсмажуючись (про страву). || безос. || розм. Сповнюватися тріском, шипінням і т. ін. || Про… … Український тлумачний словник
шиплячий — 1 дієприкметник від: шипіти шиплячий 2 прикметник який має властивість шипіння … Орфографічний словник української мови
акоазма — и, ж. Елементарне звукове відчуття (шум, дзвін, шипіння у вухах і т. ін.) … Український тлумачний словник