Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(часть)

  • 61 комель

    1) (нижн. часть дерева, растения) окоренок (-нка), комель (-мля), відземок (-мка), ґудзь (-дзя), прикорень (-рня). [Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю (Манж.)];
    2) (в снопе) гузир (-ря). [Коли криють стріху, так кладуть сніп гузирем униз, а волотками догори (Липовеч.). Подавай снопи волотом, а не гузирем (Борзенщ.)]. Крыть (соломенную крышу) -млем вниз - крити (хату) під гузир.
    * * *
    1) (нижняя часть дерева, растения) окоре́нок, -нка, при́корень, -рня, при́коренок, коме́ль, -мля́, озе́мок, -мка, відзе́мок
    2) ( в снопе) гузи́р, -я
    3) (нижняя часть пера, рога, волоса) низ, -у, низови́й кіне́ць

    Русско-украинский словарь > комель

  • 62 обнажать

    обнажить
    1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];
    2) см. Раздеваться;
    3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.
    * * *
    несов.; сов. - обнаж`ить
    1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский словарь > обнажать

  • 63 участок

    1) (часть земли, поверхности чего-л.) діля́нка
    2) ( административный) дільни́ця
    3) (часть производства, цеха) дільни́ця
    4) ( отрасль) діля́нка, га́лузь, -зі
    5) воен. дільни́ця, діля́нка
    6) ( полицейский) уча́сток, -тку
    7) (часть, доля) ча́стка

    Русско-украинский словарь > участок

  • 64 минута

    1) астр., физ. ( часть часа) хвили́на
    2) астр., матем. ( часть градуса) міну́та
    - угловая минута

    Русско-украинский политехнический словарь > минута

  • 65 полотнище

    техн.
    1) ( часть двери) поло́тнище; ( в одежде - ещё) пі́лка, пола́
    2) ( часть инструмента) полотно́

    Русско-украинский политехнический словарь > полотнище

  • 66 минута

    1) астр., физ. ( часть часа) хвили́на
    2) астр., матем. ( часть градуса) міну́та
    - угловая минута

    Русско-украинский политехнический словарь > минута

  • 67 полотнище

    техн.
    1) ( часть двери) поло́тнище; ( в одежде - ещё) пі́лка, пола́
    2) ( часть инструмента) полотно́

    Русско-украинский политехнический словарь > полотнище

  • 68 частина

    I част`ина
    астр.; вчт; матем. часть
    II
    вчт; техн.; физ. се́кция ( часть - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > частина

  • 69 частка

    матем.; физ. до́ля ( часть), отноше́ние ( результат), части́ца ( частичка), части́чка, ча́стное, часть ( доля - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > частка

  • 70 валёк

    1) (для стирки) прач, праник, пральник;
    2) (для катания белья) рубель (р. -бля);
    3) (часть экипажа) орчик, барок (р. -рка);
    4) (часть весла) держак;
    5) (вращающийся цилиндр) валок (р. -лка), валик, валець (р. -льця). Бить вальком (бельё, полотно) - прачити, прачувати.
    * * *
    1) (круглый брусок, стержень) вало́к, -лка́, ва́лик
    3) (брусок, на который надеваются постромки) о́рчик, ба́рок, -рка́
    4) ( у весла) держа́к, -а, держа́лно, держа́ло

    Русско-украинский словарь > валёк

  • 71 выдаваться

    выдаться
    1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];
    2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];
    3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];
    4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.
    * * *
    I
    видава́тися; вика́зуватися
    II несов.; сов. - в`ыдаться
    1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти
    2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися
    3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися

    Русско-украинский словарь > выдаваться

  • 72 зад

    1) зад (-ду), ум. задок (-дка). Повернуться к кому-л., к чему-л, -дом - завернутися до кого, до чого задом, спиною, показувати (показати) спину кому, повернутися до кого плечима;
    2) (задняя часть туловиша, туши) зад, озаддя, ум. задок; озадок. Лошадь бьёт -дом - кінь брикається (хвицає);
    3) (экипажа) зад, ум. задок;
    4) (строенья) зад, затилок (- лку), затилля, спина;
    5) (лодки) зад, гуза. См. Зады.
    * * *
    1) зад, -у
    2)

    \зад ды́ — (мн.: задворки) задві́рки, -ків; ( задняя часть двора) задві́рок, -рка, задві́р'я; З

    \зад ды — (мн.: давно изученное) зади́, -ді́в; старе́, -о́го

    тверди́ть (повторя́ть) \зад ды́ — повто́рювати (товкти́) старе́

    Русско-украинский словарь > зад

  • 73 команда

    1) (приказание) команда, наказ (-зу);
    2) (войсковая часть) команда;
    3) (пожарная часть) пожежна команда, пожежна сторожа, пожарня (-ні).
    * * *
    кома́нда

    Русско-украинский словарь > команда

  • 74 локоть

    1) (часть руки) лікоть (р. ліктя, мн. лікті, -тів). [Широкі рукави закачались до ліктів (Н.-Лев.)]. Высотою по -коть - по лікоть заввишки. Идти -коть в -коть - іти лікоть до ліктя (лікоть-у-лікоть, поруч, по(с)пліч). Жить под свой -коть - все собі собічити, все до себе гарбати. Сидеть, опершись на -кти - сидіти спершися на лікті, ліктювати. Близок -коть да не укусишь - близько лікоть, та не вкусиш (Номис). -коть грабельный - лікоть грабельний;
    2) (часть рукава) лікоть (-ктя). [Дід його був простий козак; батько тер лікті у якомусь суді (Кониськ.)]. Он ходит с разорванными -тями - лікті йому повилазили;
    3) (мера длины) ло[і]коть (р. ло[і]ктя, р. мн. ло[і]ктів и локо[і]т). [На два локті кожда ложка (Рудан.). Хай сто локот полотна витче (Козелеч.). За зиму надбала полотна сто локіт (Богодух.)];
    4) (изгиб, излом, колено) залі[о]м (-лому), закрут, заворот (-ту), завороть (-ти), коліно, кривуля. Речка течет -тями - річка тече колінами (заломами, закрутами).
    * * *
    лі́коть, -ктя

    чу́вство ло́ктя — почуття́ (чуття́) лі́ктя

    Русско-украинский словарь > локоть

  • 75 месяц

    1) (луна) місяць (-ця), ум. місячок (-чка), місяченько. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.). Ой, місяцю-місяченьку, світи нам доріженьку (Пісня)]. Молодой, новый -сяц - молодик, новик, новак (-ка), новий місяць. Полный -сяц - повний місяць, місяць у повні, повня (-ні), уповень (-вня). -сяц на ущербе - щербатий місяць. Медовый -сяц - медовий місяць;
    2) (часть года) місяць. [Я місяці і дні лічу журбою (Куліш)]. Военный, гражданский, морской -сяц - військовий, громадянський місяць (30 день), морський місяць (29 день). Звёздный (сидерический), драконоический, тропический -сяц - зоряний, драконоїчний, тропічний місяць. Лунный (синодический), солнечный -сяц - місяцевий (квадровий, молодиковий, синодичний), сонячний місяць. [У мусулман місяць не сонячний, а квадровий, молодиковий (Крим.)]. В -це январе - в (місяці) січні, місяця січня. В прошлом -це - того или минулого місяця, в тому или в минулому місяці. [Зустрів тебе того місяця на залізниці (Крим.)]. В будущем, в следующем -це - наступного місяця, в наступному місяці. Каждый -сяц (ежемесячно) - що-місяця, кожного місяця, кожний (кожен) місяць. Раз в -сяц - раз на місяць. Он получает сто рублей в -сяц - він одержує (здобуває) сто карбованців на місяць или місячно. За -сяц вперёд - (за) місяць наперед. Больше -ца - більш(е) як місяць, понад місяць.
    * * *
    I
    ( часть года) мі́сяць, -ця
    II
    ( луна) мі́сяць, -ця

    молодо́й \месяц — молоди́к, -а, молоди́й (нови́й) мі́сяць

    Русско-украинский словарь > месяц

  • 76 низ

    1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;
    2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];
    3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);
    4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;
    5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;
    6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;
    7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].
    * * *
    1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́ду

    в са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді

    2)

    \низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в

    3)

    \низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́

    Русско-украинский словарь > низ

  • 77 область

    1) край, країна;
    2) (переносно) царина, обсяг (-гу), круг, ділянка, сфера, (гал.) терен. [В обсягові нашого мистецтва бачимо… В царині науковій - в научн. области]. Неизведанные области - простори. Область действия - обсяг діяння. Область источников - джереловище. Область стока (геол.) - сточище, стоковище. В области чего-л. - коло чого. [Досліди коло старого письменства (Єфр.)]. Исследование в -сти чего-либо - дослід над чим.
    * * *
    1) (часть страны; край) край, род. п. кра́ю
    3) ( зона) зо́на; ( пояс) по́яс, -у
    4) (часть организма, участок тела) діля́нка
    5) (отрасль деятельности, круг занятий) га́лузь, -зі, діля́нка, ца́рина

    Русско-украинский словарь > область

  • 78 отделение

    1) відділяння, відділення, відлучання, відлучення, відрізнювання, відрізнення, відокре[о]млювання, відокре[о]млення, від'єднання; відмежовування, відмежування;
    2) физиол. и хим. - см. Выделение, 6;
    3) (учреждения, предприятия и т. п.) відділ (-лу). Начальник -ния - голова (керівник, керівничий) відділу. Уголовное, гражданское -ние суда - кримінальний, цивільний відділ суду. Концертное -ние - концертовий відділ (розділ). -ние в вагоне - переділ (-ділу). -ние для курящих, для некурящих - переділ для (про) курців (куріїв), для (про) некурців;
    4) (в строении, в шкафу, в ящике и т. п.) перебір (-бору), перебірка, переділка, комірка. Сундук с потайным -нием для ценных вещей - скриня з потайним прискринком на коштовні речі.
    * * *
    1) ( действие) відді́лення, відділя́ння; відокре́млення, відмежува́ння, відокре́млювання, відмежо́вування; відрізня́ння; відлу́чення, відлуча́ння; ви́лучення, вилуча́ння; відді́лення, відділя́ння; ви́ділення, виділя́ння
    2) (учреждения, предприятия) ві́дділ, -у, відді́лення, ві́дділок, -лка; (филиал почты, банка) фі́лія
    4) (в шкафу, бумажнике, вагоне) ві́дділ, відді́лення
    5)

    отделе́ния — мн. фиоиол. ви́ділення, -лень

    6) воен. відді́лення, рій, род. п. ро́ю
    7) (тематическая часть газеты, книги) ві́дділ; ( раздел) ро́зділ, -у; ( часть) части́на

    Русско-украинский словарь > отделение

  • 79 отпираться

    несов.; сов. - отпер`еться
    1) відмика́тися, відімкну́тися, відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відпира́тися, відпе́ртися, відщіпа́тися, відщепну́тися, відсува́тися и відсо́вуватися, відсу́нутися
    2) (перен.: не сознаваться) відмага́тися, відмогти́ся, відмовля́тися [ви́знати свою́ прови́ну, у́часть], відмо́витися [ви́знати свою́ прови́ну, у́часть], відріка́тися, відректи́ся, відпира́тися, відпе́ртися, ( отрицать) запере́чувати, запере́чити
    3) строит. (несов.) відмика́тися, відчиня́тися, відпира́тися, відщіпа́тися, відсува́тися, відсо́вуватися

    Русско-украинский словарь > отпираться

  • 80 отрывать

    оторвать
    I. відривати, відірвати, віддирати, віддерти, відідрати що від чого, (часть) уривати, урвати, удирати, удерти, наддирати, наддерти, відшматовувати, відшматувати, (о многих) повідривати, повіддирати и т. д. [Не міг відірвати очі від тієї краси. Віддерла шматинку зав'язати порізаного пальця. Від його, урвавши поли, тікай]. -вать от дела - відривати від роботи, від діла. Оторванный - відірваний, віддертий, урваний, відшматований, удертий.
    II. Отрывать, отрыть -
    1) відкопувати, відкопати, відгрібати, відгребти. [Відкопали закопані гроші]. -рыть снег - відкидати, повідкидати сніг;
    2) (отыскать) викопувати, викопати, видирати, видрати, відшукувати, відшукати. [Не знаю, де він викопав таку штуку]. Отрытый - відкопаний, відгребений; викопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - оторв`ать
    відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти, (часть чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; (несов.: отломать, отщепить) відчахну́ти
    II несов.; сов. - отр`ыть
    відрива́ти, відри́ти и повідрива́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рити и повирива́ти; ( откапывать) відко́пувати, відкопа́ти и повідко́пувати; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и повико́пувати; ( отгребать) відгріба́ти, відгребти́ и мног. повідгріба́ти

    Русско-украинский словарь > отрывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • часть — часть, и, мн. ч. и, ей …   Русский орфографический словарь

  • часть — часть/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • часть — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? части, чему? части, (вижу) что? часть, чем? частью, о чём? о части; мн. что? части, (нет) чего? частей, чему? частям, (вижу) что? части, чем? частями, о чём? о частях 1. Частью называется… …   Толковый словарь Дмитриева

  • часть — части, о части, в части и в части, жен. 1. (в части). Доля целого. Целое и части. Одна пятая части Часть рукописи набрана. Часть служащих находится в отпуску. Меньшая часть заработка. «Сомнения…рвут на части сердце.» Гончаров. «Часть одной стены… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧАСТЬ — части, о части, в части и в части, жен. 1. (в части). Доля целого. Целое и части. Одна пятая части Часть рукописи набрана. Часть служащих находится в отпуску. Меньшая часть заработка. «Сомнения…рвут на части сердце.» Гончаров. «Часть одной стены… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧАСТЬ — жен. доля целого, дробь, не все или нецелое, отдел, отрез; пай, доля соби в чем. Часть, одна часть именья продана и прожита. Часть семьи дома, часть в отлучке. Словарь мой в четырех частях, отделах, томах, и всю третью часть занимает одна лишь… …   Толковый словарь Даля

  • часть — и; мн. род. ей, дат. ям; ж. 1. Доля целого. Ч. долга. Ч. здания. Ч. суток. Существенная ч. урожая. Разделить на три части. Восьмая ч. чего л. Затратить ч. времени на что л. // Участок какой л. поверхности, площади, кусок чего л. Проезжая ч. улицы …   Энциклопедический словарь

  • часть — Доля, деление, делянка, дробь, кусок, пай, пакет, доза, порция, порцион, прием, рацион; клок, клочок; обломок, обрубок, отрезок, отруб, черепок, верешок; отрывок, фрагмент, купон; остатки, опилки, осколки, отруби; отдел, раздел, отделение, том,… …   Словарь синонимов

  • Часть — Часть  элемент множества. Часть  часть войска  Воинская часть (В.ч.). Список значений слова или словосочетания со ссылками на соответствующи …   Википедия

  • ЧАСТЬ — ЧАСТЬ, и, мн. и, ей, жен. 1. Доля, отдельная единица, на к рые подразделяется целое. Разделять на части. Ч. заработка. Ч. публики. Ч. яблока. 2. Предмет как составной элемент какого н. целого, организма, механизма. Запасные части (детали машин).… …   Толковый словарь Ожегова

  • часть —     ЧАСТЬ, доля …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»