(часток)

техн. частоко́л

частокіл (-колу).

ДАЛЕКОДІЇ та БЛИЗЬКОДІЇ (короткодії) КОНЦЕПЦІЇ - протилежні уявлення про характер взаємодії (взаємного впливу) тіл або часток, що веде до зміни стану їх руху. В науці історично першою усталилася концепція далекодії або уявлення про те, що взаємодія між тілами може здійснюватися безпосередньо, а сама передача відбувається миттєво. Наприклад, переміщення Землі повинно миттєво спричиняти зміну сили тяжіння, яка діє на Місяць. Після відкриття електромагнітного поля концепція далекодії втратила ґрунт. Теоретично і експериментально було доведено, що взаємодія передається через поле зі скінченною швидкістю, яка дорівнює швидкості поширення світла (електромагнітного поля) у вакуумі. Так виникла перша концепція близькодії (або короткодії), згідно з якою, будь-яка взаємодія передається за допомогою певного поля, неперервно розподіленого у просторі. Пізніше квантова теорія поля докорінно змінила цю концепцію, уточнивши, що будь-яке поле не є неперервним, а має дискретну (квантову) структуру. Взаємодію часток ця теорія пояснює як обмін між ними квантами відповідних полів. Так, електромагнітна взаємодія є обміном електрично заряджених часток фотонами, які є квантами електромагнітного поля. За сучасними уявленнями, всі взаємодії в природі передаються квантами гравітаційного, слабкого, електромагнітного та сильного полів. У теоріях Великого об'єднання, суперсиметрії та супергравітації робляться спроби об'єднати опис усіх типів взаємодій. Розвиток концепцій Д. та Б. принципово змінив картину світу, суттєво вплинув на розвиток теоретичного мислення та практику.

КОСМОЛОГІЯ ( від грецьк. κόσμοζ - всесвіт; λογοζ - слово, вчення) - наука, яка досліджує походження, еволюцію, структуру Всесвіту в цілому, його просторових і часових масштабів, матеріального наповнення: протозоряної речовини, зірок, зоряних асоціацій, галактичних систем. У формуванні наукової ідеї виникнення усього земного й небесного природним шляхом важливу роль відіграло багатовікове протиборство геоцентризму і геліоцентризму. Наукова К. завдячує своїм виникненням не тільки практиці астрономічних спостережень, а й створенню та удосконаленню фундаментальних фізичних теорій. Наукова форма К. залежить від того, яка саме фізична теорія лежить в основі опису Всесвіту. Згідно з цим, розрізняють ньютонівську К., загальнорелятивістську К., квантовопольову К. Ньютонівська К., яка базується на механіці та теорії тяжіння Ньютона, дала ключ до законів руху небесних тіл і разом з тим ввела у фізику концепцію однорідного і нескінченного простору й часу. Загальнорелятивістська К. заснована на загальній теорії відносності Ейнштейна та працях Фридмана, в яких показано, що Всесвіт, заповнений речовиною, яка гравітує, не може бути стаціонарним; він може або розширюватися, або стискатися. Найважливішими спостереженнями, які підтвердили фридманівські моделі Всесвіту, стали два відкриття; в 1929 р. - ефекту "розбігання" галактик (т. зв. "червоне зміщення") і в 1969 р. - реліктового випромінювання. Квантово-польова К. (або інакше - К. "Великого Вибуху"), яка виникла на базі поєднання принципів квантової теорії поля і загальної теорії відносності, приводить до фізичної схеми, яка по-новому відповідає на одвічні космологічні питання. Згідно з К. "Великого Вибуху", Всесвіт має історію, яка почалася понад 15 млрд. років тому. Відповіді на питання про те, якою є фізична природа "Великого Вибуху" і що було до нього, можливі лише в межах квантової теорії поля, для якої органічними є процеси народження й знищення різних квантових збуджень - хвиль, часток, систем часток і полів. Всесвіт тут моделюється як специфічна гравітаційно пов ' язана система частокіполів, яка у процесі розвитку проходить ряд послідовних станів.

1. n

1) кіл, паля

2) огорожа, частокіл

3) межа, кордон

4) (P.) іст. смуга осілості

5) блідість

2. adj

1) блідий

2) слабкий, тьмяний (про колір, світло)

3. v

1) бліднути, блякнути

2) тьмяніти, меркнути

3) примушувати збліднути

4) обгороджувати; обносити частоколом

5) перен. обмежувати (тж pale in, pale up)

* * *

1) кіл, паля, стойка

2) частокіл, огорожа; границя, риса, межа; ( Pale) icт. смуга осілості ( Pale) icт. територія

3) гepaльд. вертикальна смуга на щиті

1) блідий

2) слабкий, тьмяний (про колір, світло)

1) бліднути

2) тьмяніти (про колір, світло); бліднути, померкнути, примеркнути

3) примусити збліднути

1) тж pl палісад, паркан, огорожа, частокіл

2) палісад з канавою позаду (кінний спорт)

3) кіл; збірн. кілля

* * *

1) pl палісад, штахети, дощатий паркан, частокіл; палісад з канавою позаду ( кінний спорт)

2) кіл, кілок; кілки, штахети

1. n

1) палісад, паркан, частокіл

2) геол. гостра скеля (берегова)

3) pl ряд базальтових стовпів

2. v

1) обгороджувати парканом (частоколом)

2) оточувати

* * *

1) частокіл, палісад, дерев'яний паркан

2) гeoл. гостра скеля ( берегова); pl ряд базальтових стовпів

1) обносити частоколом

2) оточувати

1) частокіл

2) амер. укріплення, форт

3) амер. каторжна в'язниця; табір для в'язнів

* * *

1) частокіл

2) cл. укріплення, форт

3) cл. каторжна в'язниця; табір для ув'язнених

- свайный частокол

- свайный частокол