Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(у+весла)

  • 1 валёк

    1) (для стирки) прач, праник, пральник;
    2) (для катания белья) рубель (р. -бля);
    3) (часть экипажа) орчик, барок (р. -рка);
    4) (часть весла) держак;
    5) (вращающийся цилиндр) валок (р. -лка), валик, валець (р. -льця). Бить вальком (бельё, полотно) - прачити, прачувати.
    * * *
    1) (круглый брусок, стержень) вало́к, -лка́, ва́лик
    3) (брусок, на который надеваются постромки) о́рчик, ба́рок, -рка́
    4) ( у весла) держа́к, -а, держа́лно, держа́ло

    Русско-украинский словарь > валёк

  • 2 лодочник

    1) (перевозчик) човновий, перевізник. [Коло переправи там човновий повинен бути (Звин.). Хароном перевізник звався (Котл.)];
    2) (гребец) човняр (-ра), весляр (-ра), гребець (-бця), човникар (-ря). [Турки-човникарі виряджали свої каюки й спускали в море (Крим.). Коли піднімуть весла натруджені засмалені гребці (Рильськ.)];
    3) (мастер) човнар (-ря), човновий майстер (-тра), човнороб;
    4) (судовщик) власник човна, човенник.
    * * *
    човня́р, -а; ( перевозчик) човнови́й, -ого, переві́зник

    Русско-украинский словарь > лодочник

  • 3 лопасть

    1) (широкий конец) лопатень (-тня), лопать (-ти). [Заляпав не кінчиком язика, а цілим лопатнем до самої пельки (Н.-Лев.)];
    2) (весла) лопать, (диал.) пелюстка. [Як повернув весло, так воно по саму лопать і зломилося (Сл. Ум.). Погане це весло - пелюстка вузька, ним гребтися все одно, що дрючком (Богодух.)];
    3) (в пароходных колёсах, винте) лопать, лопатка. [Лопаті ґвинта посилали отари прудких брижів на тванисту намулину (Кінець Неволі)];
    4) (сторона, бок, крыло) крило (лапа) лапа; (чепца) зав'язка, стяжка;
    5) бот. (листа, рыльца) - частка;
    6) зоол. - лопать (-ти).
    * * *
    ло́пать, -ті; ( плица) пли́ця

    Русско-украинский словарь > лопасть

  • 4 нагребать

    нагрести и нагресть
    1) нагрібати, нагребти, (граблями ещё) нагромаджувати, нагромадити, (лопатой ещё) нагортати, нагорнути, (о мног.) понагрібати, понагромаджувати, понагортати що и чого. [Нагріб купу сміття, а вивезти нічим (Сл. Гр.). Із дукатів штири купи рівних нагортає (Рудан.). Люди, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть (Свидниц.)]. -бли три копны сена - нагребли (нагромадили) три копиці сіна. -би овса из закрома - нагорни вівса з засіка;
    2) (веслом) навесловувати, навеслувати, нагрібати, нагребти. [Сів був на гребки, та не багато навеслував (Київщ.)];
    3) (настигать на вёслах) (на)здоганяти, (на)здогнати, наганяти, нагнати (човном). [Як наляжу на весла, так тобі мене не здогнати (Канівщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагрест`и
    нагріба́ти, нагребти́ и мног. понагріба́ти; ( сено) нагрома́джувати, нагрома́дити, -джу, -диш; ( лопатой) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти

    Русско-украинский словарь > нагребать

  • 5 невод

    I. невід (-вода). [У наметах рибалки прокинулись, з кілля невід зняли, в човни весла несуть (Самійл.). Наперед невода рибою не хвались (Номис)]. Ловить -дом рыбу - ловити неводом (редко в невід) рибу. [Ви ловите білу рибку в шовковий невід (Федьк.)]. Вытягивать, вытянуть -вод из воды - вибирати, вибрати, тягти, витягти (из проруби, испода льда: витонити) невід (невода). Закидывать, закинуть -вод - закидати (заводити, розсипати), закинути (завести, розсипати; в прорубь, под лёд: затонити) невід. [«Пора уже нам невід завести». - Хлопці взялись; склали невід на шлюпки, розсипали в море (Март.)].
    II. кому чему
    1) (о деньгах) невід (-воду) на що. У нас денежкам -вод - у нас грошенята (грошики) не ведуться;
    2) (о домашних животных) невід, неплід (-лоду) на кого (напр. на кури).
    * * *
    не́від, -вода

    Русско-украинский словарь > невод

  • 6 перо

    мн. перья)
    1) (у птиц, рыб) перо (мн. пера; ум. пірце), соб. пір'я, пір'ячко. Одно -ро, -шко - пірце, перина (ум. перинка, периночка, перинонька), пір'їна (ум. пір'їнка, пір'їночка, пір'їнонька). Гусиное -ро - гусяче перо. Длинные -рья в хвосте у петуха - косиці; (у селезня) кучері, косиці. Плавательные -рья - плавці. Правильное, маховое -ро (у птиц) - плав, плавок. Шляпное -ро - (гал.) покрейта, покрейтка, трепітка; (павлинье) павине перо, пава, павун; (петушье) когутяче перо, когут. -шко в поплавке рыбацком - накісток;
    2) (писчее) перо (мн. пера). Что написано -ром, того не вырубишь топором - що написано пером, того не витягнеш (не виволочеш) і волом. У него бойкое -ро - у нього (или він має) спритне перо, вправна рука;
    3) (колеса, весла) лопать (-ти), пелюстка, крило;
    4) (растений: лука, чеснока и т. п.) перо, стрілка.
    * * *
    1) ( птичье) перо́; ( одно) пір'ї́на, піри́на; (собир.) пі́р'я; ( загнутое хвостовое у селезня) ку́чер, -я

    пе́рья — мн. пе́ра, род. п. пер. собир. пі́р'я

    2) (писчее, перен.) перо́

    пе́рья — ( писчие) мн. пе́ра

    3) ( у рыбы) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́
    4) (у лука, чеснока) перо́, собир. пі́р'я, диал. степі́р'я
    5) техн. перо́

    пе́рья — мн. пе́ра

    6) ( хвост собаки) охотн. хві́ст, род. п. хвоста́

    Русско-украинский словарь > перо

  • 7 пускаться

    пуститься
    1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;
    2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;
    3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];
    4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`иться
    1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити
    2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися
    3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися
    4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

    Русско-украинский словарь > пускаться

  • 8 Каболочный строп

    (петля или кольцо) штроп (-пу). [Штропом зветься шкіряне або мотузяне кільце, яким прикріплюють весла до шкарми (уключины) (Херсонщ.)].

    Русско-украинский словарь > Каболочный строп

  • 9 Повыковать

    покувати, повиковувати то. [Покуймо-ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла].

    Русско-украинский словарь > Повыковать

См. также в других словарях:

  • "ВЕСЛА РАЗОБРАТЬ!" — команда, подаваемая на шлюпках, по которой на шлюпках с распашными веслами каждый гребец готовит весло для впереди сидящего (гребцы правого борта готовят весла на левом борту и наоборот), вставляя его в уключину лопастью по направлению к корме… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА НА ВАЛЕК!" — (Toss Oar) команда, подаваемая на шлюпках, по которой гребцы поднимают весла лопастями вверх, ставят их на дно шлюпки, разворачивают лопастями вдоль диаметральной плоскости и выравнивают. Весла на валек! Рука, обращенная к борту, будучи вытянута… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА!" — ( Out! ) команда, подаваемая на шлюпке. По этой команде гребцы приподнимают весла и кладут их серединой кожи в уключины. Команда В. на распашных шлюпках не подается, так как на них весла берутся в уключины по команде Отваливай . Самойлов К. И.… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА ЗА БОРТ!" — команда, подаваемая на шлюпках, по которой гребцы разворачивают весла лопастями на корму, вынимают их из уключин и выбрасывают за борт. Команда эта подается, если весла прихвачены к шлюпке штертами и не могут быть уложены на банки по команде… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА НА УКОЛ!" — команда, подаваемая на шлюпках обычно при стаскивании их с мели. По этой команде гребцы встают, вынимают весла из уключин и, упираясь вальками весел в грунт (лопастями не рекомендуется, так как они могут расколоться), проталкивают шлюпку на… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА ПОД ПЛАНШИРЬ!" — команда, подаваемая на распашных шлюпках для отдыха гребцов. Выполняется так же, как и команда Весла под рангоут (см.), но только рукоятки закладываются не под рангоут, а под планширь. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА В ВОДУ!" — (Hold water) команда, подаваемая на шлюпке для уменьшения или приостановки хода последней. По этой команде гребцы опускают лопасти весел ребром в воду (на одну треть); при большом ходе лопасти верхней кромкой слегка разворачиваются к носу.… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА ПО БОРТУ!" — (Unship oars) команда, подаваемая на шлюпках, по которой гребцы, не вынимая весел из уключин, быстро относят лопасти к корме так, чтобы они легли по наружному борту шлюпки и были бы в разрез воде. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.:… …   Морской словарь

  • "ВЕСЛА ПОД РАНГОУТ!" — команда, подаваемая на шлюпках (не распашных), для отдыха гребцов. По этой команде гребцы закладывают рукоятки весел под рангоут, оставляя весло лежащим в уключине. Лопасти должны быть выровнены. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.:… …   Морской словарь

  • весла-гребки — весла гребки, весел гребков …   Орфографический словарь-справочник

  • весла — сущ., кол во синонимов: 1 • вёсла (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»