-
61 руление по земле
Русско-английский военно-политический словарь > руление по земле
-
62 авария
Русско-английский словарь по информационным технологиям > авария
-
63 воспламенение от удара
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > воспламенение от удара
-
64 время пребывания на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > время пребывания на земле
-
65 место аварии
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > место аварии
-
66 наработка двигателя на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > наработка двигателя на земле
-
67 опробывание двигателя на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > опробывание двигателя на земле
-
68 потеря управляемости на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > потеря управляемости на земле
-
69 потерпит аварию
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > потерпит аварию
-
70 режим малого газа на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > режим малого газа на земле
-
71 стопорение на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > стопорение на земле
-
72 шпилька фиксации шасси на земле
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > шпилька фиксации шасси на земле
-
73 cloud-to-ground strike
Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > cloud-to-ground strike
-
74 lightning ground strike
Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > lightning ground strike
-
75 наносить
1) General subject: apply, bring, carry, cause, cuff, deal (удар), deliver (удар, поражение и т. п.), deposit, drift, enter, fetch (удар), get in (удар), heap, inflict (удар, рану), insert (на карту), launch (удар), lay on (удары), lay on (слой краски, штукатурки и т.п.), pay (визит), plant (удар), plot (на план), superimpose, waft, wash ashore2) Geology: wash together3) Military: chart (на карту), fill in (детали на карту), plot (на карту, планшет)4) Engineering: apply (один материал на другой), drift (песок водой), mark (отметить), draw down (краску, пигмент на поверхность)9) Textile: apply (рисунок на ткань), cast on (нить)11) Cartography: render (подписи на карту)12) Perfume: (дезодорант и т.п.) spritz-on15) Arms production: record (на карту)16) Makarov: aggrade, apply (напр. покрытие), build up, calibrate, coat (покрывать), coat (with), deposit (осаждать), drift (песок, землю и т.п. ветром, водой), drift (снегом и т.п.), give (обиду, оскорбление), harm, inscribe, lay on (покрытие, краску), map, map (на карту), mark (на карту), punch (data on cards), rule, spread (краску, клей, резиновую смесь), coat with -
76 отводить
отвести и отвесть1) відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди. -ди его домой - відведи його додому. -сти кого в тюрьму - відпровадити, запровадити кого до в'язниці. -ведите лошадь в конюшню - заведіть коня до стані. -сти кого в сторону (от чего) - відвести кого на бік (від чого);2) (отвратить) відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого. -сти кого от греха, от ссоры - відвести, відвернути кого від гріха, від сварки. -сти воду, дождь, громовой удар - відвернути воду, дощ, грім. -сти удар чем-либо - відхилити удар чим. -сти что-либо рукою - відхилити що рукою. -дить глаза - відводити (відвертати) очі від чого (личн. и безл.), (морочить) ману (на)пускати, (на)пустити на кого, очі заснітити кому. -дить боль - здіймати, гамувати біль. -дить душу, сердце на чём - розважати, розважити душу, серце чим, спочити душею, серцем на чому, відводити, розводити душу з ким. Не в силах -сти голос - голосу не відтягне. -сти дух - відсапнути;3) приділяти, приділити, призначати, призначити кому що. -дить солдатам квартиры - приділяти козакам приміщення, ставити козаків на постій. -сти землю колонистам - приділити землю колоністам (осадникам);4) -дить свидетелей, юрид. - усувати, усунути свідків;5) -дить деревья - відсаджувати дерева. Отведённый -1) відведений, відпроваджений;2) відвернений, відхилений;3) приділений;4) юрид. - усунений.* * *I несов.; сов. - отвест`и1) відво́дити, відвести́; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отвращать) відверта́ти, відверну́ти2) сад. відса́джувати, відсади́тиII несов.відводи́ти -
77 Колебания в образовании основных форм глаголов
Некоторые глаголы имеют две формы претерита и партиципа II: одна форма как у слабых, другая – как у сильных глаголов. У одних глаголов эти формы равнозначны, у других от формы зависит значение глагола.Две формы претерита и партиципа II без изменения значения имеют глаголы:* erschallen звучать, раздаватьсяerscholl/erschallte – erschollen/erschalltФормы образуются чаще всего по слабому спряжению; erschallt редко; сильное cпряжение подчёркивает высокий стиль:Die Trompete erscholl/erschallte. - Зазвучала труба.Der Ruf nach Freiheit ist erschollen/ (реже) erschallt. - Раздался призыв к свободе.* glimmen тлетьglimmte/glomm – geglimmt/geglommenпо сильному спряжению чаще в переносном значении, высоком стилеEine letzte Hoffnung glomm noch in ihr. - Последняя надежда теплилась в ней.Unter der Asche glimmte das Feuer. - Под пеплом тлел огонь.* melken доитьmelkte/molk – gemelkt/gemolkenПретерит по сильному спряжению образуется реже; партицип II – обычно по сильному; слабое спряжение встречается всё чаще.Sie melkte/molk die Kuh. - Она доила корову.Sie hat die Kuh gemolken/gemelkt. - Она подоила корову.* pflegen ухаживать, иметь привычкуpflegte/pflog – gepflegt/gepflogenсильное спряжение устарело, только в устойчивых выражениях, высок. стилеSie hat dort Kranke gepflegt. - Она ухаживала за больными.Er pflegte vor dem Einschlafen zu lesen. - Он имел привычку читать перед сном.Sie pflog/pflegte nach dem Essen Ruhe. - Она отдыхала после еды.Er pflegte/pflog seine Ideen. - Он отстаивал свои идеи.* salzen солитьsalzte – gesalzen / (редко) gesalztв переносном смысле только gesalzenDie Suppe ist stark, zu wenig gesalzen. - Суп сильно, очень слабо посолен.Die Preise sind gesalzen. - Цены высокие.gesalzene Butter - солёное маслоein gesalzener Witz - солёный анекдотgesalzenes / gesalztes Fleisch - солёное мясо* saugen сосать; пылесоситьsog/saugte – gesogen/gesaugt - (staubsaugte – gestaubsaugt)в значении „сосать“ по слабому и сильному спряжению; „пылесосить“ - по слабому спряжениюDas Baby sog/saugte gierig die Milch aus der Flasche. - Ребёнок жадно сосал молоко из бутылки.Er saugte den Teppich im Zimmer. - Он пылесосил ковёр в комнате.* schallen звучатьschallte/scholl – geschallt/geschollenчаще по слабому спряжениюGelächter schallte/(реже) scholl aus dem Nebenraum. - Смех раздавался из соседней комнаты.Die Glocken schallten/(реже) schollen. - Звонили колокола.* sieden варить, кипятить (в воде)sott/siedete – gesotten/чаще gesiedetв профессиональном языке, переносном значении – по слабому спряжениюDie Eier sotten / siedeten. - Яйца варились в воде.Er siedete vor Wut. - В нём всё кипело от злости.Mir siedete das Blut, wenn ich … - Во мне кровь закипала, когда я …* spalten колотьspaltete – gespaltet / gespaltenв претерите только по слабому спряж.Der Blitz hat den Baum gespalten / gespaltet. - Молния расколола дерево.Das Kind hat einen gespalteten Rachen, eine gespaltete Lippe. - У ребёнка волчья пасть, заячья губа. (в дополнениях по сильн. спряжению)Das Holz hat sich leicht gespalten. - Дрова хорошо кололись. (в возвратных глаголах)* triefen капать, течьtriefte/troff – getrieft/(редко) getroffenчаще по слабому спряжению; в высоком стиле – по сильному спряжениюDas Regenwasser triefte vom Dach. - Дождевая вода стекала с крыши.Aus der Wunde troff/triefte Blut. - Из раны текла кровь (высок.).* weben ткатьwebte/wob – gewebt/gewobenчаще по слабому спряжению; по сильному – в высоком стиле и переносном значенииDer Teppich wurde maschinell gewebt. - Ковёр выткан на станке.Die Sonne wob goldene Fäden. - Солнце ткало золотые нити.* werden становитьсясамостоятельный глагол:Er ist Lehrer geworden. - Он стал учителем.вспомогательный глагол:Das Buch wurde gelesen. - Книгу читали.Das Haus ist gebaut worden. - Дом построен.* * *Две формы претерита и партиципа II с разными значениями имеют глаголы:* backenпечь - backte/(уст.) buk – gebackenErika hat einen Kuchen gebacken. - Эрика испекла пирог.* backenлипнуть - backte – gebacktDer Schnee backte an den Skiern. - Снег прилипал к лыжам.* bewegenсклонять - bewog – bewogenWas hat dich zur Abreise bewogen? - Что тебя побудило уехать?* bewegenдвигать, трогать - bewegte – bewegtEr bewegte sich mit Mühe. - Он с трудом передвигался.Der Wind bewegte die Wellen. - Ветер гнал / поднимал волны.Seine Worte bewegten uns tief. - Его слова глубоко трогали нас.* erschrecken пугаться - erschrak – erschrockenDas Kind erschrak vor dem Hund. - Ребёнок испугался собаки.Ich war über sein Aussehen erschrocken. - Я испугался его вида.Однако: aufschrecken – schrak/schreckte auf – aufgeschreckt испугаться* erschrecken испугать - (er)schreckte – (er)schrecktDer Hund hat das Kind erschreckt. - Er hat mich zu Tode erschreckt.Собака испугала ребёнка. - Он испугал меня до смерти.Также: aufschrecken испугать* gären бродить - (о вине) - gor/gärte – gegoren/gegärtчаще по сильному спряжениюIn den Fässern gor der Wein. - В бочках бродило вино.Der Saft ist / hat gegoren. - Сок забродил.Der Teig gärte / gor. - Тесто бродило.* gären бродить - gärte – gegärtчаще всего по слабому спряжению, так как имеет перен. значениеIm Volk hatte es gegärt. - В народе было брожение.Es gärte in ihm. - В нём всё кипело.* hängen висеть - hing – gehangenтолько по сильному спряжениюDas Bild hing an der Wand. - Картина висела на стене.Der Mantel hat im Schrank gehangen. - Пальто висело в шкафу.Также: в значении „быть привязанным, отставать в учёбе“, abhängen зависеть* hängen вешать - hängte – gehängtтолько по слабому спряжениюSie hängte das Bild an die Wand. - Она повесила картину на стену.Er hat den Mantel in den Schrank gehängt. - Он повесил пальто в шкаф.Также: abhängen снимать с вешалки, повесить трубку, превзойти, aufhängen вешать* hauen драться, использовать орудие - haute – gehauenDie Kinder hauten sich. / Er haute ihn. - Дети дрались. / Он ударил его.Er haute Holz (ein Loch ins Eis). - Он (колол дрова) рубил дырку во льду.Der Steinmetz haute eine Inschrift auf dem Grabstein aus. - Каменотёс выбил надпись на могильном камне.Также: abhauen удирать, aufhauen раскалывать, удариться, behauen обтёсывать, eine Fensterscheibe einhauen выбить стекло в окне, verhauen загораживать* hauen наносить удар - hieb – gehauenпо сильному спряжению в значении „наносить удар оружиемEr hieb mit dem Schwert (Säbel, Messer). - Он нанёс удар мечом (саблей, ножом).Er haute / hieb mit der Faust auf den Tisch. - Он ударил кулаком по столу.Также: (ein Ohr) abhauen отрубить (ухо), auf A einhauen поколотить кого-то* löschen тушить, стирать, гасить - löschte – gelöschtDie Feuerwehr hat den Brand gelöscht. - Пожарная команда потушила пожар.Er löschte die Kerze. Er löschte das Licht. - Он потушил свечку. Он погасил свет.Er hat die Kassette gelöscht. - Он стёр запись на кассете.Er löschte seinen Durst mit Limonade. - Он утолил жажду лимонадом.Er löschte seine Schuld. - Он погасил свой долг.Das Schiff löschte man in vier Stunden. - Судно разгрузили за четыре часа.verlöschen – verlöschte – verlöscht тушить (ein Feuer огонь, eine Kerze свечу, ein Licht свет)тухнуть, гаснуть, угасать - erlosch – erloschenDie Kerze (die Lampe, das Feuer) erlosch. - Свеча (лампа) потухла (огонь угасал).Der Vulkan ist erloschen. - Вулкан затух.Die Liebe (der Hass) ist erloschen. - Любовь (ненависть) угасла.Также: verlöschen – verlosch – verloschen гаснуть (das Feuer, sein Andenken, sein Ruhm)* quellenлиться, бить ключом, набухать - quoll – gequollenDas Wasser quoll aus der Erde. - Вода ключом била из-под земли.Die Tränen quollen aus den Augen. - Слёзы ручьём текли из глаз.Die Linsen (die Bohnen) sind gequollen. - Чечевица (фасоль) набухла.Das Blut quoll aus der Wunde. - Кровь ручьём лилась из раны.* quellenquellte – gequelltSie quellte Erbsen. - Она замачивала горох.отекать - schwoll – geschwollenSein Gesicht ist geschwollen. - Его лицо опухло.Der Lärm schwoll zu einem Dröhnen. - Шум перерастал в грохот (высок.).Der Wind schwellte die Segel. - Ветер раздувал паруса.* schaffenтворить, создавать - schuf – geschaffenGott schuf den Menschen. - Бог создал человека.Er hat viele Meisterwerke geschaffen. - Он создал много шедевров.* schaffenсделать, справиться - schaffte – geschafftEr hat die Prüfung nicht geschafft. - Он не сдал экзамен.Er hat die Arbeit allein geschafft. - Он справился с работой один.Das hätten wir geschafft! - Вот и всё! / С этим мы управились.Ich habe die Bahn (den Bus) geschafft. - Я успел на поезд (автобус).Die Fahrt hat mich völlig geschafft. - Поездка совсем доконала меня.точить - schliff – geschliffenEr schliff das Messer (die Schere). - Он точил нож (ножницы).Er hat einen Diamanten geschliffen. - Он отшлифовал алмаз.тащить - schleifte – geschleiftEr hat seine Frau ins Theater geschleift. - Он затащил жену в театр (разг.).Er schleifte die Kiste in den Keller. - Он тащил ящик в подвал.таять, плавиться - schmolz – geschmolzenDas Eis ist (in/an der Sonne) geschmolzen. - Лёд растаял (на солнце).Das Blei schmolz. - Свинец плавился.Unsere Zweifel waren geschmolzen. - Наши сомнения растаяли.плавить - schmolz / schmelzte – geschmolzen / geschmelztDie Sonne schmolz / schmelzte den Schnee. - Солнце растапливало снег.Das Blei wurde geschmolzen / geschmelzt. - Свинец был расплавлен.* sendenпередавать - sendete / sandte – gesendet / gesandtв значении „ передавать“ только по слабому спряжениюDas Fernsehen sendete Nachrichten. - По телевидению передавали новости.Im Radio wurde ein Konzert gesendet. - По радио передавали концерт.Ich sendete ihr ein Fax. - Я послал ей факс.посылатьIch sandte/sendete ihr einen Brief. - Я послал ей письмо. (чаще по сильному спряжению)посылать (перен.)Die Sonne sandte ihre Strahlen zur Erde. - Солнце посылало свои лучи на землю.Dich hat mir der Himmel gesandt. - Ты как раз вовремя. (чаще по сильному спряжению)* steckenвтыкать, сажать - steckte – gestecktEr hat den Brief in das Kuvert / den Umschlag gesteckt. - Он вложил письмо в конверт.Er steckte seine Hände in die Taschen. - Он засунул руки в карманы.* steckenторчать - steckte/(высок.) stak – gestecktWo hast du denn gesteckt? - Где же ты пропадал?Der Schlüssel steckte im Schloss. - Ключ торчал в замочной скважине.Der Schreck stak ihm in den Gliedern. - Ужас охватил его.* weichenуклоняться, уступать отходить - wich – gewichenSie ist nicht von seiner Seite gewichen. - Она ни на шаг не отходила от него.Allmählich wich die Angst von ihm. - Постепенно у него страх проходил.Er ist dem Gegner gewichen. - Он уступил сопернику.Der Boden ist unter ihren Füßen gewichen. - Земля ушла из-под моих ног.* weichenсмягчать - weichte – geweichtSie hat die Wäsche (ein)geweicht. - Она замочила бельё.Der Zwieback weichte in der Milch. - Сухарь размокал в молоке.* wiegenвзвешивать, весить - wog – gewogenEr hat das Paket gewogen. - Он взвесил посылку.Sie wog sich jeden Tag. - Она взвешивалась каждый день.Er wog knapp zwei Zentner. - Он весил чуть меньше ста килограмм.* wiegenкачать - wiegte – gewiegtSie hat ihr Kind in den Schlaf gewiegt. - Она укачала / убаюкала ребёнка.Die Wellen wiegten das Boot. - Волны качали лодку.Die Halme wiegten sich im Wind. - Стебельки раскачивались на ветру.* wägenwog / wägte – gewogenSie wog / wägte jedes ihrer Worte. - Она взвешивала каждое своё слово.Также: erwägen обдумывать* wendenразворачи-вать(ся) - wendete / wandte – gewendet / gewandtв значении „ разворачивать(ся)“, „ переворачивать“, „поворачивать“ только по слабому спряжениюIch wendete meinen Wagen. - Я развернулся (на автомобиле).Der Bus hat an der Kreuzung gewendet. - Автобус развернулся на перекрёстке.лицеватьDer Schneider hat das Kleid gewendet. - Портной перелицевал платье.поворачиватьDas Heu muss gewendet werden. - Сено надо перевернуть.Sie hat den Braten gewendet. - Она перевернула жаркое.Er hat sich an sie gewandt / gewendet. - Он обратился к ней.Sie wandte / wendete kein Auge von ihm. - Она не сводила с него глаз.Глаголы: anwenden применять – чаще сильное спряжение; (sich) abwenden отворачивать, aufwenden тратить, einwenden возражать, (sich) umwenden переворачиваться, (sich) zuwenden обратиться – обе формы, entwenden похищать – сильное спряжение, слабое устарело; verwenden употреблять, использовать, применять – обе формыНекоторые глаголы имеют две формы образования претерита и партиципа II: одна как у слабых, другая – как у сильных глаголов. У одних глаголов эти формы равнозначны, у других от формы зависит значение глагола.Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Колебания в образовании основных форм глаголов
-
78 под
-
79 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
80 отводить
несов. - отводи́ть, сов. - отвести́; (вн.)1) ( перемещать) lead (d); take (d); ( в сторону) take / draw aside (d)отводи́ть войска́ — withdraw [draw off] the troops
отводи́ть во́ду (из) — drain (d)
2) (предотвращать - удар и т.п.) parry (d); ( угрозу) ward off (d), avert (d), prevent (d)3) ( отвергать) reject (d); юр. (присяжных и т.д.) challenge (d)отводи́ть обвине́ние — reject an accusation
отводи́ть кандида́та — reject a candiate
4) (землю, помещение) allot (d); (под вн.) тж. set aside (d for)••отводи́ть роль — assign [ə'saɪn] a part
отводи́ть ду́шу — 1) ( откровенно высказывать наболевшее) unburden [pour out] one's heart 2) (на пр.) vent one's feelings (on) 3) ( не ограничивать себя) let oneself go
отводи́ть глаза́ — 1) (от смущения и т.п.) look aside; turn away 2) разг. (кому́-л; отвлекать) distract / divert smb's attention
он
не мог глаз отвести́ (от) — he couldn't take his eyes (off)
См. также в других словарях:
Удар молнии в землю — электрический разряд атмосферного происхождения между грозовым облаком и землей, состоящий из одного или нескольких импульсов тока. Источник: СО 153 34.21.122 2003: Инструкция по устройству молниезащиты зданий, сооружений и промышленных… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Удар молнии в землю — электрический разряд атмосферного происхождения между грозовым облаком и землей, состоящий из одного или нескольких импульсов тока... Источник: Приказ Минэнерго РФ от 30.06.2003 N 280 Об утверждении Инструкции по устройству молниезащиты зданий,… … Официальная терминология
удар — 2.35 удар (hit): Любой сигнал, который превышает порог и заставляет канал системы накапливать данные. Источник: ГОСТ Р ИСО 12716 2009: Контроль неразрушающий. Акустическая эмиссия. Словарь оригинал документа … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
УДАР МОЛНИИ — 68. УДАР МОЛНИИ природное воздействие, оказываемое на окружающую среду гигантским электрическим разрядом, возникающим между облаками или между облаками и земной поверхностью, характеризующимся длиной в несколько километров, диаметром в десятки… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
удар — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? удара, чему? удару, (вижу) что? удар, чем? ударом, о чём? об ударе; мн. что? удары, (нет) чего? ударов, чему? ударам, (вижу) что? удары, чем? ударами, о чём? об ударах 1. Ударом называется… … Толковый словарь Дмитриева
удар — а; м. 1. Резкий, сильный толчок, производимый кем , чем л. с размаху; резкое столкновение чего л. движущегося с кем , чем л. движущимся или неподвижным. Лёгкий, тяжёлый у. У. боксёра. У. кулаком, палкой. У. в лицо. У. о землю. У. по дереву. Сила… … Энциклопедический словарь
удар — а; м. 1) а) Резкий, сильный толчок, производимый кем , чем л. с размаху; резкое столкновение чего л. движущегося с кем , чем л. движущимся или неподвижным. Лёгкий, тяжёлый уда/р. Уда/р боксёра. Уда/р кулаком, палкой. Уда/р в лицо. Уда/р о землю … Словарь многих выражений
Манчи наносит ответный удар — Manchie Strikes Back Жанр фантастика Режиссёр Джим Уайнорски В главных ролях … Википедия
Манчи наносит ответный удар (фильм) — Манчи наносит ответный удар Manchie Strikes Back Жанр фантастика Режиссёр Джим Уайнорски В главных ролях … Википедия
Каин Декард — Diablo III Разработчик Blizzard Entertainment Издатель Activision Blizzard Дизайнер Джей Вилсон (ведущий) Леонард Боярский (мир) … Википедия
Военная авиация Германской империи — Deutsche Luftstreitkräfte – официальное название немецких воздушных сил в период 1910 –1918. В состав немецких воздушных сил входили: • Военная авиация (Fliegertruppe) • Воздухоплавательные части (Luftschiffertruppe) • Метеорологическая служба… … Википедия