-
1 терять
1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти\терять ве́щи — губи́ти ре́чі
2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)\терять авторите́т — втрача́ти авторите́т
\терять в ве́се — втрача́ти на вазі́
\терять вкус к чему́ — втрача́ти смак до чо́го, знеохо́чуватися в чо́му
\терять го́лову — розгу́блюватися, заморо́чуватися, не дава́ти собі́ ра́ди; заходи́ти в го́лову
\терять дру́га — втрача́ти (позбува́тися) дру́га
\терять жела́ние — втрача́ти бажа́ння, знеохо́чуватися
\терять слух — втрача́ти слух; ( глохнуть) глу́хнути
\терять нить расска́за — губи́ти (втрача́ти) ни́тку ро́зповіді
\терять по́чву под нога́ми — втрача́ти ґрунт під нога́ми
\терять равнове́сие — втрача́ти рівнова́гу; (прям.: о стоящем) зато́чуватися
\терять си́лу — втрача́ти си́лу
\терять созна́ние — неприто́мніти, втрача́ти свідо́мість, млі́ти, умліва́ти, зомліва́ти
\терять ум — втрача́ти (стра́чувати) ро́зум; захо́дити в го́лову
3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти -
2 линять
1) (терять цвет) линяти, вилинювати, блякувати, блякнути, половіти, здавати, облазити. [По заході сонця всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб.). Тепер, на провесні, вони саме блякують (Яворн.). Ситець почина здавати (Сл. Ум.). Китайка половіє (Коцюб.). Перкаль облазить (Коцюб.)]. Краска -няет - фарба линяє, блякне, збігає;2) (терять покров) линяти, вилинювати, облазити, губити волос, вовну, шерсть, перо, скидати вовну, перо, шкуру. [Затим вовк не линяє, що в комору часто никає (Номис)]. Змея - няет - гадюка линяє, шкуру скидає. Птица -няет - птах линяє, перо скидає (губить);3) (сходить, о покрове) линяти, вилинювати, (о шерсти) облазити, злазити, (о перьях) падати. [Шерсть на собаці почала облазити (Сл. Ум.)]. Волос -няет - волос, волосся облазить. Кожа -няет - шкура злазить. Перья -няют - перо падає;4) (переносно) линяти, шкуру скидати, мінитися. Он часто -няет - він частенько шкуру скидає. См. Полинять.* * *линя́ти -
3 медлить
(мешкать) баритися, забарятися, обарятися, гаятися, загаюватися, угаюватися, (пров. гайкатися), длятися, бавитися, (терять время) гаяти час, годину; (тянуть, проволакивать время) зволікати, відтягатися, (возиться) уводити(ся), мнихатися, монятися, воловодитися. [«Чого се так поспішатись?» - «А чого-ж маю баритись?» (М. Вовч.). Тікати маєм змогу. Не гаймось! (Самійл.). Іди-ж мені та не вгаюйся, швидше й назад (Сл. Гр.). Іди та швидше, не гайкайся (Дніпропетр.). Не дляйся, швидше йди в поле (Звин.). Ти був-би йшов, не бавивсь (Грінч.). «Сьогодня запишуся в легіон» - «Сьогодня?» - «Що-ж уводитись? Навіщо?» (Л. Укр.). Не моняйтесь (не воловодьтеся), бо час не жде (М. Грінч.)]. -лить с чем - баритися, гаятися, длятися, уводитися, зволікати з чим, баритися зробити що, дляти, зволікати що. [Хотів, гаючися з одмовою, тим часом зрозуміти його замір (Грінч.). Зволікати ніколи з рятунком! (Л. Укр.)]. -лить с делом - длятися із справою, дляти (гаяти, зволікати) справу (діло). [Сам не тямить, чого Пугач дляє справу (Кониськ.). Ви сього діла не гайте (Март.)]. Он -лит приходом - він бариться прийти. Торопитесь! как вы -лите! - Швидше! Як ви дляєтесь! Не медля - не гаючись, не дляючись, не гаючи часу, негайно.* * *бари́тися, га́ятися; ( напрасно терять время) га́яти час; (тянуть с чем-л.) зволіка́ти -
4 блёкнуть
поблёкнуть)1) (терять живость цвета) блякнути, линяти, половіти. [Квітки блякнуть. По заході сонця фарби линяють];2) (вянуть) в'янути, марніти, жовкнути. [А щоб личко не марніло з чорними бровами… (Шевч.)].* * *бля́кнути, ме́рхнути; ( о лице) марні́ти -
5 валандаться
проваландаться1) марудитися (промарудитися), воловодитися (проволоводитися) коло чого, мляво копатися коло чого, баблятися з чим, валандатися;2) швендяти, тинятися, хилятися, валасатися, байдувати, байдикувати, (пробайдикувати), гайнувати (час), (прогайнувати), бавити, пробавити (час).* * *1) (медленно, бестолково возиться с кем-чем-л.) волово́дитися, вовту́зитися, мару́дитися, вала́ндатися, ба́братися; диал. ба́блятися; ( терять время) бари́тися, га́ятися2) (водиться с кем-л.) волово́дитися, вала́ндатися3) ( шататься) шве́ндяти, тиня́тися, байдикува́ти -
6 Вера
віра. Обратить в свою веру - повернути на свою віру. Изменить своей вере - поламати віру. Терять, потерять веру в кого, что - зневірятися, зневіритися в кому. Потерявший веру - зневірений. Обращённый в новую веру - новонавернений, знововірений.* * * -
7 вера
віра. Обратить в свою веру - повернути на свою віру. Изменить своей вере - поламати віру. Терять, потерять веру в кого, что - зневірятися, зневіритися в кому. Потерявший веру - зневірений. Обращённый в новую веру - новонавернений, знововірений.* * *ві́ратеря́ть, потеря́ть ве́ру в ко́го-что́ — втрача́ти, втра́тити ві́ру в ко́го-що, зневіря́тися, зневі́ритися в ко́му-чо́му
-
8 голос
голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.* * *го́лос, -убыть в го́лосе — бу́ти в го́лосі
во весь \голос — на весь (на по́вний, на по́вен) го́лос
-
9 дуреть
одуреть1) дуріти, здуріти, безглуздіти, збезглуздіти з чого;2) (терять сознание) нетямитися, знетямитися, непритомніти, знепритомніти, чманіти, очманіти з чого.* * *дурі́ти; ( приходить в состояние одури) чумані́ти -
10 забываться
забыться1) забуватися, забутися; (подвергаться забвению) іти, піти в непам'ять, западати, запасти в непам'ять. [Все на світі забувається: і щастя, і горе. Вже й імення царські почали западати в непам'ять (Л. Укр.)]. -лся кто сном - здрімався хто, трохи поспавсь;2) (быть дерзким перед кем) забуватися, забутися перед ким. [Не забувайся так! Я воїн старший за тебе (Куліш)]. Забывающийся -1) (забываемый) забутний;2) (дерзкий) зухвалий.* * *несов.; сов. - заб`ыться1) забува́тися, забу́тися; (сов.: задремать) задріма́ти\забываться быться сном — задріма́ти, упа́сти в сон, забу́тися сном
\забываться быться во сне — забу́тися в сні
2) ( терять чувство действительности) забува́тися, забу́тися; (сов.: замечтаться) замрі́ятися -
11 занемогать
занемочь занедужувати, занедужати, заслабати, заслабнути, захворювати, захворіти, захорувати, (терять здоровье) занепадати, занепасти на здоров'я (здоров'ям); срвн. Заболевать, Захворать.* * *несов.; сов. - занем`очьзанеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати; сов. засла́бнути и засла́бти, -бну, -бнеш -
12 заходиться
зайтись1) (от холода) терпнути, затерпнути, дубіти, задубіти, дерев'яніти, задерев'яніти, клякнути, закляк(ну)ти, (о мн.) потерпнути, подубіти, поклякнути. [Писав, аж руки терпнуть (Сл. Шейк.). З холоду руки клякнуть]. Руки зашлись (от холода) - зашпари, шпари зайшли (в руки);2) заходитися, зайтися. [Сльозами заходиться. Зайтися сміхом. Зайтися од кашлю. Соловейко аж заходиться, співає].* * *I(увлечься ходьбой, утомиться от ходьбы) заходи́тися, -ходжу́сяII заход`итьсянесов.; сов. - зайт`ись(терять чувство, замирать) захо́дитися, -диться, зайти́ся, -йде́ться\заходиться ться, \заходиться йти́сь от сме́ха (сме́хом) — захо́дитися, зайти́ся від смі́ху (із смі́ху, смі́хом)
-
13 золотой
I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).* * *I прил.золоти́й, ласк. золоте́нький, золоте́сенький\золотой а́я молодёжь — презр. золота́ мо́лодь
II сущ.\золотой о́е сече́ние — мат. золоти́й пере́різ
золоти́й, -о́го -
14 изламываться
несов.; сов. - излом`аться1) лама́тися, полама́тися, зла́муватися, -муюся, -муєшся, злама́тися и мног. позла́муватися; псува́тися (псую́ся, псує́шся), зіпсува́тися и попсува́тися, ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися; трощи́тися, потрощи́тися; калі́читися, покалі́читися; ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися, несов. лама́тися2) ( терять естественность в поведении) става́ти (стаю) кривлякою, ста́ти (ста́неш) кривля́кою; сов. змані́ритися -
15 изнемогать
изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.* * *несов.; сов. - изнем`очьзнемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш; сов. знемогти́ся, знеможі́ти; ( терять силы) знеси́люватися, -лююся, -люєшся, знеси́литися, знеси́літи сов., упада́ти на си́лі (на си́лах), упа́сти (упаду́, упаде́ш) на си́лі (на си́лах), сов. знемощі́ти; (от жары, зноя) розімліва́ти, розімлі́ти -
16 истрачивать
истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).* * *несов.; сов. - истр`атитьвитрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́ -
17 канителиться
(медлить) марудитися, воловодитися, длятися, баритися, (диал.) пулятися. - ться с кем - воловодитися з ким.* * *мару́дитися, волово́дитися, моро́читися; ( терять время попусту) марнува́ти час, бари́тися, розво́дити тягани́ну, тягти́ Сірка́ за хвіст -
18 коснеть
нидіти, скніти, чевріти, животіти, (пребывать) тривати в чому. [Грішник сто раз коїть лихе і триває в йому (Біблія)]. -неть в невежестве - скніти (животіти, дубіти) в темряві. [Темрява, непросвітний морок, серед яких дубіє народ (Єфр.)]. -неть в пороках - мерзіти, тривати (шкарубіти) в мерзоті. [Пребезумний в беззаконії мерзіє, не творить благая (Шевч.)]. -неть во тьме предрассудков - тривати в темряві (у хащі) забобонів. Не живу, а -нею - не живу, а животію (нидію). Коснеющий - що нидіє, скніє, животіє, чевріє, триває в чому, (закосневший) заниділий, зачеврілий, задубілий, зашкарублий.* * *1) ( пребывать в состоянии застоя) ни́діти, скні́ти, шкару́бнути2) (терять подвижность, гибкость, коченеть) дубі́ти, кля́кнути, закляка́ти -
19 лишаться
лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.* * *несов.; сов. - лиш`иться( кого-чего)1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)2) страд. несов. позбавля́тися -
20 неметь
1) німіти, ставати німим. [Уста не вміють розімкнути, німіють (М. Вовч.)];2) (терпнуть) терпнути, потерпати, мліти, (цепенеть) коліти, дубіти, дерев'яніти, (от холода) клякнути. [Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла (Коцюб.). Потерпає шкура, як подумаєш собі, до чого воно йдеться (Коцюб.)];3) (замирать, утихать) німіти. [Довго, довго, тільки - «серце!» та й знову німіли (Шевч.). Гай похилився, німіє (Грінч.). Поле німіє (Шевч.). Біль німіє трохи (Сл. Гр.)]. -меть от ужаса, от злости, от испуга - німіти з жаху, із (від) злости, з переляку. [Мати дивиться на неї, од злости німіє (Шевч.)];4) (заглушаться) німіти, бути заглушуваним. При этой буре живой голос -меет - під цю бурю живий голос німіє (живого голосу не чути).* * *1) німі́ти2) ( терять чувствительность) те́рпнути, німі́ти, затерпа́ти, замліва́ти; ( цепенеть) ціпені́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ТЕРЯТЬ — теряю, теряешь, несов. (к потерять). 1. кого что. Лишаться кого чего н., утрачивать кого что н. вследствие собственной небрежности, роняя, оставляя, девая кого что н. неизвестно куда. Он постоянно теряет носовые платки. Терять кошелек. Коммунист… … Толковый словарь Ушакова
ТЕРЯТЬ — ТЕРЯТЬ, теривать что, тратить, утрачивать что, лишаться чего, проститься, расстаться с чем, отдать волей или неволей другому; понести убытки, изъян. | Покидать что без пользы, внимания, бросать беззаботно или бестолково, лишаться выгод, барышей,… … Толковый словарь Даля
ТЕРЯТЬ — ТЕРЯТЬ, яю, яешь; терянный; несовер. 1. кого (что). Лишаться кого чего н. по небрежности или роняя, оставляя неизвестно где. Т. ключи, деньги. 2. кого (что). Лишаться кого чего н., переставать обладать чем н. Т. друзей. Т. надежду. Т. авторитет.… … Толковый словарь Ожегова
терять — Тратить, утрачивать, ронять (обронить), растеривать, проигрывать, лишаться чего. Он потерял, упустил удобный случай. Я недосчитываюсь десяти рублей.. Ср. . . См. лишаться не терять ни минуты... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу… … Словарь синонимов
терять — ТЕРЯТЬ/ПОТЕРЯТЬ ТЕРЯТЬ/ПОТЕРЯТЬ, сов. растерять, офиц., сов. утерять, разг., сов. затерять, разг., шутл., сов. посеять … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Терять счёт — СЧЁТ, а ( у), на счёте и на счету, мн. счета, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Терять счёт — кому, чему. ПОТЕРЯТЬ СЧЁТ кому, чему. Экспрес. Так много, что невозможно сосчитать. Да признаюсь, мне самому надоело гоняться за этими крысами! Сколько уж я их перевешал, право, и счёт потерял; скорее сочту волосы в хвосте моего коня (Лермонтов.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
терять счёт — терять/потерять счёт Чаще сов. прош. вр. Не в состоянии сосчитать из за большого количества чего либо. С сущ. со знач. лица: друг, знакомый… теряет счет кому чему? знакомым, времени, деньгам… Невзгодам, свалившимся на меня в последнее время, я… … Учебный фразеологический словарь
терять — тратить утрачивать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы тратитьутрачивать EN lose … Справочник технического переводчика
терять — (не) терять бодрости • обладание, продолжение (не) терять достоинства • обладание, прерывание (не) терять надежды • действие, прерывание время терять • отрицательная, использование терять веру • обладание, прерывание терять вкус • обладание,… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
терять — Нечего терять кому чему (разг.) кто н. находится в таком тяжелом положении, что хуже уже не станет, а потому может отважиться на что н., рисковать чем н. Мне нечего было терять, я прокашлялся и начал врать все, что только мне приходило в… … Фразеологический словарь русского языка
