-
21 дань
дань (р. дани), данина, (редко) дача, (султану от христиан) гарач (точнее харадж). Дань от пчеловодства - воскове. Д. от помола - сухомельщина. Д. от рогатого скота - поволівщина, рогове. Дань зерном - осип; осінщина. Д. от рыбной ловли - ловщина, ставщина; за проезд - возове, мостове. Дань на оружие - оружня данина. Д. на содержание суда - судова данина. Годовая дань - роківщина. Отдать дань уважения - віддати шанобу. [Зібралися люди віддати його дорогій пам'яті шанобу (Грінч.)].* * *1) ист. данина́, дань, -ні; ( зерном) о́сип, -у2) перен. данина́, даньотда́ть (заплатить) \дань — відда́ти нале́жне
-
22 дорога
1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!* * *доро́га; ( путь) шлях, -удать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́
-
23 забирание
забирання. -ние силой - забирання, силою (силоміць), загарбування, гарбання, грабування. -ние в долг - боргування. -ние в войско - побір (-бору), призва, (гал.) бранка. -ние в плен - забирання (займання) в полон (у бран, у неволю). -ние скота на потраве - займання худоби в шкоді (в спашу).* * *1) забира́ння; видира́ння; займа́ння2) заклада́ння; загоро́джування; заправля́ння, підтика́ння; заву́жування, підкоро́чування -
24 затрещать
1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.* * *1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти -
25 извержение
1) (вулкана, дыма) вибух (-ху) (вулкана, диму). [Може, Мертве море повстало від великого вибуху вулканічного (Л. Укр.)];2) (чего) викидання, вивергання, оконч. викинення, вивергнення чого; см. Извергание (об отходах) випорожнювання, каляння;3) (изверж. предмет) викид(ь)ок (-д(ь)ка), викид (-ду), мн. викиди, відходи, (помёт) кал. -ния козьи, овечьи - козячі, овечі викиди, відходи, бібки (-бок); (мышиные) мишаки; (конские, рогатого скота) кізяки; (птичьи) послід (-ду); (куриные) куряк; (свиные) свиняче кало.* * *1) ( действие) ви́верження, (неоконч.) виверга́ння, викида́ння; випо́рскування, ви́верження, (неоконч.) виверга́ння; вигнання́, ви́лучення, (неоконч.) виганя́ння, вилуча́ння2) ( о деятельности вулкана) ви́верження, ви́бух, -у3)\извержение ния — (мн.: изверженная масса) ви́верження; ( кал) кал, -у, ка́ло
-
26 испражнение
1) (акт, процесс) випорожнення;2) (кал) кало (-ла), послід (-ду), відходи (- дів), (детск. слово) кака, какавелька; (человеч.) свійське (-кого), жовтляк; (рогат. скота) товаряче (-чого); см. Кал, Помёт.* * *1) ( действие) ви́порожнення2)\испражнение ния — (мн.: экскременты) кал, -у, екскреме́нти, -тів; ка́ло
-
27 кал
кало (-ла), послід (-ду), виміт (-мету), (домашн. жив. ещё) лайно, лайняк, лайлак, (травоядных) кізяк (-ку), кіз (-зу); детальнее: (рогатого скота) товаряче (-чого), (коровий) корі[о]в'як, корівняк (-ку), коров'янка, (конский) коняк, кінський кізяк, балабушка, (овечий, козий, заячий) бібка и бібки (-бок), бурушки, буруб'яшки (-шок), (кошачий) котяк, кошатина (мышиный) мишак и мишаки (-ків), мишатина, (птичий) послід (-ду), (куриный) куряк, курячка, курячок (-чка) и курячки (-ків). Задерживается кал - запирається (затримується) кало.* * *кал, -у; ка́ло; жарг. гівно́ -
28 кладка
1) (действие) (-ка строений из камня, кирпича) мурування, мурівля. -ка камня, дров в сажени - складання, кладіжка (каміння, дров);2) (способ) мурівля, мурування, муровання. [Обнесена високими старовинної мурівлі стінами (Явор.)]. -ка крестовая - мурівля перехресна. -ка насухо - мурівля насухо;3) -ка яиц - несіння яєць;4) -ка скота (кастрирование) - викладання, валашіння, холощіння.* * *1) ( действие) кладі́ння, мурува́ння; будува́ння, ста́влення2) (часть сооружения из кирпича, камнеи) кла́дка, мурова́ння3) (доска, бревно, положенные через ручеи, болото) диал. кла́дка4) ( носка яиц) кла́дка; несі́ння -
29 колотье
1) колоття (-ття);2) (внутр. боли) колька, колючка. [Марині неначе колька заколе в саме серце (Н.-Лев.)];3) (убой скота) різання, бій (р. бою) (скотини), коління (свиней).* * *тж. колотьёко́лька -
30 конвульсия
конвульсія, (судорога, корчи) корчі (-чів), (у детей) мимохід (-ходу), (особ. у животн.) перелоги (-гів). [Нові корчі вхопили його (Грінч.). Перелоги бувають і в людей і у скотини (Звин.)]. У него -сии - його корчить (судомить). [Відразу його скорчило всього (Грінч.)].* * * -
31 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
32 корчи
-
33 ломота
1) (ощущение) ломота, ламання (-ння). [Ревматична ломота в костях (Крим.)];2) (болезнь, причин. -ту) ломота, ломець (-мця), гостець (-стця), гризь (-зю, м. р. и -зи, ж. р.), ув. гризовище; (только у скота) опій (р. опою). [Колись і в мене був ломець за молодих літ (Васильківщ.). Я стара, гостець мене так мучить: сеньйора бачить, як напухли руки? (Л. Укр.). В руці гризь (Звин.). У худоби «опоєм» узагалі називаємо ті хвороби, що у людей звуться ревматизмом, застудою або ломотою (Корольов)].* * *ломо́та; госте́ць, -тця́; диал. гризь, -зі -
34 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
35 нагул
1) (действие) - а) нагулювання, вигулювання, оконч. нагуляння, вигуляння; б) надбавання, придбавання, накохування, оконч. на[при]дбання, накохання; в) випасання, оконч. випасення, випас (-су). Срв. Нагуливать. Гуртовщик взят для -ла скота - взяли (взято) гуртоправа худобу випасати (или щоб худобу випасав). Отдали скот в -гул - віддали (віддано) худобу на випас. Скот в -ле - худоба на випасі;2) (результат) нагул (-лу), (жир) сить (-ти), сало. -лу по пуду на скотину будет - нагулу по пудові на худобину буде. Наш парень с -лом: глаз подбили - в нашого парубка гостинець: око підбите.* * *с.-х.нагу́л, -у, випас, -у -
36 напой
1) (действие) напоювання, напування, оконч. напоєння, напоїння. Колода для -пою скота - корито (щоб) худобу напувати, напувальне корито для худоби;2) см. Напойка 2.* * *техн.напа́йка -
37 настилка
1) (действие) настилання, настелювання, оконч. наслання, настеле[і]ння; (намащивание) мостіння, намощування, оконч. намощення и намостіння, (камнем) брукування, набруковування, (вульг.) буркування, набурковування, оконч. набрукування, (вульг.) набуркування. -ка пола, потолка - мостіння и намощування (намощення) помосту (підлоги), настилання (наслання) помосту (підлоги), стелі. -ка мостовой - брукування, оконч. вибрукування чого (напр. вулиці);2) (всё, что настлано или настилается) насті[и]лка, (из дерева или ровных плит) поміст (-мосту), мостиння (-ння); (из соломы - для скота) по[і]дсті[и]лка, гайно; (стелька в обуви) устілка.* * *1) ( действие) настилання, настеля́ння, настелення; намощування2) см. настил -
38 натрещать
-ся1) натріщати, -ся, (сильнее) натріскотіти (-кочу, -котиш), -ся и натріскотати (-кочу, -чеш), -ся, (лопаясь) налущати, -ся, (нахрустеть, -ся) нахрущати, -ся. Масло -щало на огне - масло нашкварчало (нашкваркотіло) на огні;2) (наговорить, -ся скороговоркой) натріскотіти, -ся, наторохтіти, -ся, нацокоті[а]ти, -ся, надренькотіти, -ся, (редко) насвіготати, -ся. -щать уши кому - натріскотіти (наторохтіти) повні вуха кому.* * *1) ( произвести много треску) натріща́ти, усилит. натріскоті́ти, -кочу, -коти́ш, натріскота́ти, -ко́чу, -ко́чеш2) (наговорить, наболтать) наторохті́ти, -хчу́, -хти́ш, нацокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, нацокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, наляща́ти -
39 опара
1) (тесто) опара, запара; (закваска) розчина;2) (пареный корм для скота) запарка.* * *1) опа́ра, розчи́на, запа́ра; запа́рка; диал. цід, -у2) см. опарник -
40 опухоль
пухлина, пухленина, опух; набряклість. -холь твёрдая - ґуля, ґудз, морґуля, моцуля. -холь шейных желез - жовна. [Як у намисті вся в жовнах (Котл.)]. -холь заушных желез - завушниці, свинка. -холь слюнных желез у скота - залозиця. -холь вымени - осовище. -холь спадает - пухлина відтухає. Срв. Отёк.* * *мед.пухли́на, о́пух, -у
См. также в других словарях:
Скота — (слева) и Гойдель Глас плывут из Египта, на манускрипте 15 века Scotichronicon Вальтера Боэра; В его версии Скота и Гойдель (латинизирован как Gaythelos) муж и жена. Скота (Scota) в … Википедия
скота — В мифологии ирландских кельтов женщина, от которой ведут свой род гэлы (см. глава 10). (Источник: «Кельтская мифология. Энциклопедия.» Пер. с англ. С. Головой и А. Голова, Эксмо, 2002.) … Энциклопедия мифологии
Скота не держать, и ускотья не видать. — Скота не держать, и ускотья (падежа) не видать. См. ПРИЧИНА СЛЕДСТВИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
скота — В мифологии ирландских кельтов женщина, от которой ведут свой род гэлы (см. глава 10) … Кельтская мифология. Энциклопедия
скота — и, ж., діал. Нора, лігво … Український тлумачний словник
ГОСТ 18157-88: Продукты убоя скота. Термины и определения — Терминология ГОСТ 18157 88: Продукты убоя скота. Термины и определения оригинал документа: 116. Адсорбционная рафинация жира Осветление жира с использованием адсорбентов Определения термина из разных документов: Адсорбционная рафинация жира… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
КОНТАГИОЗНАЯ ПЛЕВРОПНЕВМОНИЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА — Рис. 1. Возбудители контагиозной плевропневмонии крупного рогатого скота в мазке. Рис. 1. Возбудители контагиозной плевропневмонии крупного рогатого скота в мазке. контагиозная плевропневмония крупного рогатого скота (Pleuropneumonia contagiosa… … Ветеринарный энциклопедический словарь
ЧУМА РОГАТОГО СКОТА — штамм «ЛТ»). /> Рис. 1. Вирус чумы крупного рогатого скота (штамм «ЛТ»). Рис. 1. Вирус чумы крупного рогатого скота (штамм «ЛТ»): 1 — крупная частица; 2 — филаментозная (нитчатая) форма; 3 — мелкая частица (×120 000); 4 —… … Ветеринарный энциклопедический словарь
ПОЛЬФАМИКСЫ ДЛЯ ОТКОРМА СКОТА, ТЕЛЯТ, А ТАКЖЕ ДЛЯ ОТКОРМА СКОТА В ЛЕТНИЙ И ЗИМНИЙ ПЕРИОДЫ — Компонент Состав 1 кг препарата BWR для откорма скота 1 С для телят (заменитель молока) для телят R2 для откорма скота в летний период RI для откорма скота в зимний период Витамин A, ME 2500000 2000000 … Импортные ветеринарные препараты
породы крупного рогатого скота — Таблица 48. Породы крупного рогатого скота: 1 — холмогорская; 2 — красная степная; 3 — бурая латвийская; 4 — тагильская; 5 — чёрно пёстрая; 6 — айрширская; 7 — костромская; 8 — ярославская. породы крупного… … Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь
Диагностика важнейших инфекционных болезней крупного рогатого скота, овец и коз — Название болезни Возбудитель Источник возбудителя инфекции Пути передачи возбудителя инфекции Основные поражаемые группы животных Длительность инкубационного периода Носительство возбудителя Важнейшие клинические признаки Патологоанатомические… … Ветеринарный энциклопедический словарь
