(сквозь+что)

сквозь что под чем) переринути що, під чим. [Я перерину геть усю ковбаню (Звиног.)].

* * *

см. проныривать

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

прокидать и прокинуть

I. 1) что, чем во что, сквозь что - прокидати, прокидати (и попрокидати), прокинути що и чим в що, крізь що. -вать землю сквозь грохот - прокидати землю крізь решето;

2) (не попадать) прокидати, прокидати, прокинути, хибити, схибити, не потрапати, не влучити, хука дати, дати маху;

3) (известное время) прокидати що (протягом певного часу). [Цілий день прокидали дрова з барки]. Прокиданный и Прокинутый - прокиданий, прокинутий и прокинений. -ться -

1) (во что, сквозь что) прокидатися, бути прокиданим, прокинутим;

2) возвр. прокидатися, прокинутися; срв. Прокидывать 2.

II. Прокидывать, прокинуть -

1) (на счётах) кидати, кинути на рахівницю;

2) (в счёте) проминати, проминути, пропускати, пропустити що;

3) (играя в карты) кидати, кинути не ту карту. -ться - (на счётах) кидатися, кинутися, бути кинутим (на рахівницю).

* * *

1) (между чём-л., сквозь что-л.) прокида́ти, проки́дати и проки́нути

2) (мимо чего-л.) прокида́ти, проки́нути; ( промахиваться) прома́хуватися, промахну́тися; ( не попадать) не влуча́ти, не влучи́ти

3) (на счётах карт.) прокида́ти, проки́нути

пробиться

1) страд. - пробиватися, бути пробитим чим; (2) (сквозь что) пробиватися, пробитися крізь що. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце (Грінч.). До неба не підскочиш, крізь землю не проб'єшся (Номис). Пробилася я на якусь поляну, аж там людей ціла тьма (Г. Барв.)]. -ся сквозь кусты, тростник, трущобу - пробиватися, пробитися, дертися, продертися, ломитися, проломитися кущами (чагарями), очеретами, нетрами. [Ведмідь ломиться чагарями]. -ся по снегу - різатися снігом. [Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться (Мирн.). Піднялась хуґа; вже я саньми різавсь, різавсь (Манж.)]. -ся сквозь толпу - пробиватися, пробитися, протовплюватися, протовпитися, протискуватися, протиснутися, пропихатися, пропхатися, проштовхуватися, проштовхатися крізь натовп; срв. Пробираться. -ся сквозь неприятельское войско - пробитися крізь вороже військо. -ся сквозь стенку яйца (о цыплёнке) - накльовуватися, наклюнутися;

3) (показываться: о траве, посевах) пробиватися, пробитися, вибиватися, вибитися. [Молода трава пробивалася з землі. Молода зелена травиця з-під землі вибивалася (Грінч.)];

4) (о бороде, усах) висипатися, висипатися, засіватися, засіятися, виходити, вийти. [Вусики тільки що висипаються (Тесл.). Молоденький, ледве засіялися вуси (Леонт.). Усики тільки що виходять (Борз.)];

5) -биться с чем или над чем (напр. с трудной задачей, с несговорчивым человеком и т. п.) - проморочитися, прововтузитися з ким, з чим и коло чого.

* * *

несов.; сов. - проб`иться

1) пробива́тися, проби́тися и попробива́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися; (сквозь что-л.) добува́тися, добу́тися; ( прорастать) прокльо́вуватися, проклю́нутися, несов. поп'я́стися и поп'ясти́ся

2) ( перебиваться) перебива́тися, переби́тися, перебува́тися, перебу́тися

3) страд. (несов.) пробива́тися; проклада́тися; проло́млюватися, прола́муватися; проконопа́чуватися

прогнать

1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;

2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;

4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];

5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];

6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.

* * *

пробросать

I. 1) (сквозь что, напр., землю, щебень сквозь грохот) пересівати, пересіяти, перепускати, перепустити, переганяти, перегнати на що;

2) (некоторое время) прокидати якийсь час. Пробросанный - пересіяний, перепущений, перегнаний на що.

II. Пробрасывать, пробросить -

1) прокидати, прокинути. [Не вмієш ти влучати: знову прокинув];

2) (в игре в карты) кидати, кинути не ту карту. Проброшенный - прокинутий, прокинений. -ться -

1) прокидатися, бути прокинутим;

2) см. II. Пробрасывать 2.

* * *

1) (сквозь что-л.) прокида́ти, проки́дати и проки́нути

2) ( мимо цели) прокида́ти, проки́нути; ( промахиваться) прома́хуватися, промахну́тися; ( не попадать) не влуча́ти, не влу́чити

3) (на счётах, карт.) прокида́ти, проки́нути

просвечать, просветить

1) что просвічувати, просвітити що чим;

2) (сквозь что, виднеться в чём) просвічувати, просвітити, світитися крізь (через) що, в чому, висвічувати в чому; (проблескивать) проблискувати, проблиснути через що, в чому. [Крізь них (цятки краски) просвічували грубі нитки (Л. Укр.). Забулися про етичну ідею Немезиди, що висвічує в тій легенді (Крим.1). На клуні солома попровалювалася, крокви світяться (Кониськ.). Сивина ледві починала проблискувати в його волоссі (Грінч.)];

3) (сквозить, быть прозрачным) світитися. [Сорочка так виносилась, що аж світиться (Грінч.). Бліде обличчя здавалося аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - просвет`ить

1) просві́чувати, просвіти́ти

2) (несов.: светиться, виднеться сквозь что-л.) просві́чувати, просві́чуватися, світи́тися; ( проблёскивать) пробли́скувати, -кує

пробраться (сквозь что) пробиватися, пробитися, пробиратися, братися, пробратися, продиратися и дертися, продертися и продратися крізь що, шитися, прошитися крізь що, попід чим. [Самотній подорожній пробивався крізь непроглядний туман (Корол.). Козаки підстерегали татар на дніпрових переправах, щоб не пробрались на руський бік (Куліш). Почали вони поміж тими кущами продиратися (Грінч.). Гадюка шилася в траві. Струмок дзюркотів по камінню, шився попід осокою (Дн. Чайка)]. Неприятель -рается лесом - ворог пробивається (шиється) лісом. -ся ползком - пластати, плазувати куди. -ся сквозь толпу - продиратися, продертися крізь натовп, протовплюватися, протовпитися, протискатися, протиснутися, (к кому, к чему; куда) дотовплюватися, дотовпитися до кого, до чого, куди. За теснотой нельзя -ся к кому, к чему - за тиском не дотовпишся до кого, до чого, дотовпу немає до кого, до чого. Срв. Пробиваться, -ся украдкой куда - см. Прокрадываться.

* * *

несов.; сов. - пробр`аться

1) пробира́тися, пробра́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися, несов. де́ртися, дра́тися; ( сквозь толпу) прото́вплюватися, прото́впитися, проти́скуватися, проти́снутися; ( прокрадываться) прокрада́тися, прокра́стися

2) страд. (несов.) вичи́туватися, пробира́тися; перебира́тися, пробира́тися; пропо́люватися, прорива́тися, прорі́джуватися; проділятися

проломаться

I. проламуватися, проламатися.

II. Проламываться, проломиться - проломлюватися, проломитися; (сквозь что) пробиватися, пробитися крізь що; (сквозь что и провалиться в дыру) про[у]валюватися, про[у]валитися. [З'їхав на місток, а мостина й проломилась. Пробився крізь густий чагарник. Я йшов через лід, та ненарошне увалився (Васильч.)].

* * *

пролезть (сквозь что, во что) пролазити, пролізти (крізь що, куди), (о мн.) попролазити. [Не можна в двері, - я в кватирку, або пролізу в иншу дірку (Гліб.)]; (сквозь толпу, густую траву и т. п.) просуватися, просунутися, шитися, прошитися. [Помалу просувався поміж юрбою. Такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Бачу, аж він швиденько шиється-шиється поміж людьми. Гадюка шиється поміж травою]. -ть в средину чего - улазити, улізти.

* * *

несов.; сов. - прол`езть

протянуть

1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;

2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];

3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;

4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.

* * *

несов.; сов. - протян`уть

1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти

2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти

3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

-ся, продавить, -ся

1) продавлювати, -ся, продавити, -ся, продушувати, -ся, продушити, -ся, (о мн.) попродавлювати, -ся, попродушувати, -ся;

2) -вать, -вить что сквозь что - продушувати, продушити, протирати, протерти що на що, крізь що. -вить вишни в решето - протерти вишні на решето. Продавленный -

1) продавлений, продушений; попродавлювані, попродушувані;

2) продушений, протертий.

* * *

несов.; сов. - продав`ить

прокапать

I. (что) розливати, розлити краплями що; (сквозь что) прокапувати и -капати, прокапати, прокрапати, прокрапати крізь що, протікати, протекти краплями крізь що. [Мої карі очі кров прокапає (Чуб.). Дощ протікає крізь стелю]. Крыша - капала - дах протік. Прокапанный - розлитий краплями; прокапаний.

II. Прокапывать, прокопать -

1) (канаву) викопувати, викопати (рів); (гору) прокопувати, прокопати (гору);

2) (известное время) прокопати. Прокопанный - викопаний; прокопаний.

* * *

1) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати

2) (несов.: копать в течение определённого времени) копа́ти [ці́лий день] прокопа́ти

1) ( протекать) протіка́ти, протекти́; ( просачиваться) просо́чуватися, просочи́тися

2) (несов.: капать в течение определённого времени) ка́пати [ці́лий день], прока́пати

просовать, просунуть

1) просовувати и просувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, крізь що. [Просунув (простромив) голову в двері]. -нуть верёвку в кольцо - просилити мотузок у кільце; (см. Продевать);

2) (деньги, имущество) - см. Просаживать. Просованный и просунутый - просунутий, простромлений, просаджений. -ться - просовуватися и -суватися, просунутися, бути просунутим, простромлюватися, простромитися, бути простромленим, просаджуватися, бути просадженим. [У хатах уже і просунутися ніде (Мирн.). Такий густий ліс, що ні пройти, ні просунуться (Рудч.)].

* * *

несов.; сов. - прос`унуть

-ся, провертеть, -ся и провернуть, -ся (буравом) просвердлювати, -ся, просвердлити, -ся, прокручувати, -ся, прокрутити, -ся, прове[і]рчувати, -ся, провертіти, -ся, (о мн. или местами) попросвердлювати, -ся, попрокручувати, -ся, попрове[і]рчувати, -ся чим. [Цей камінь не просвердлюється]. Проверченный и провёрнутый - просвердлений, прокручений, проверчений.

* * *

несов.; сов. - проверн`уть

1) прові́рчувати, проверті́ти и проверну́ти и попрові́рчувати, прокру́чувати, прокрути́ти; ( просверливать) просве́рдлювати, просвердли́ти

2) (вертя, пропускать сквозь что-л.) прокру́чувати, прокрути́ти, проверта́ти, проверну́ти

3) ( проворачивать) прокру́чувати, прокрути́ти; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти

4) (перен.: осуществлять) обла́годжувати, обла́годити и пообла́годжувати; ( продвигать) просува́ти и посо́вувати, просу́нути; ( проводить в жизнь) запрова́джувати, запрова́дити

проволочь и проволочить

1) проволікати, проволокти, протягати, протягти - кого, що, (сквозь что) протягати, протягти крізь що. [Протягла нитку крізь намистину]. -вать проволоку - протягати дріт;

2) (время) зволікати, дляти, продляти (час), (дело) зволікати (справу); см. Длить, Тянуть. Проволоченный - проволочений, протягнений. -ваться -

1) проволікатися, протягатися (через що);

2) длятися, зволікатися з чим. -лочиться - проволочитися, прошлятися якийсь час.

* * *

несов.; сов. - проволоч`ить

1) проволіка́ти, проволокти́ и проволочи́ти

2) (несов.: время) протягти́, протягну́ти

I. продвинуть (вперед и сквозь что-н.) просувати и просовувати, просунути що крізь що, (только вперед) посувати и посовувати, посунути що. [Просунув шахву в двері]. Продвинутый - просунений и просунутий, посунений и посунутий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, (только вперед) посуватися и посовуватися, посунутися, (идя) поступати(ся), поступити(ся); см. Подвигаться. [Насилу просунувся в двері. Сонце посунулося по небу (Грінч.). Усе ближче просувається, щоб лучче надивитись (Квітка)]. -двигаться к известной цели - прямувати, простувати до певної мети. -тесь вперед - посуньтесь, (идя) поступіть(ся) уперед.

II. известное время) просовати, прорухати що якийсь час. Продвиганный - просований, проруханий.

* * *

-ся, прожать, -ся

1) продавлювати, -ся, продавити, -ся, продушувати, -ся, продушити, -ся; срв. Продавливать, -ся;

2) протискувати, -ся, протис(ну)ти, -ся крізь що; срв. Протискивать, -ся. Прожатый - продавлений, продушений; протиснений, протиснутий.

* * *

несов.; сов. - прож`ать

1) (нажимая, продавливать) прода́влювати, продави́ти

2) (нажимая, протискивать сквозь что-л.) проти́скувати, проти́снути; протиска́ти, проти́скати; ( пропускать через сито) пропуска́ти, пропусти́ти и попропуска́ти

3) (несов.: жать в течение какого-л. времени) ти́снути [ці́лу годи́ну], проти́снути

и Прозревать прозреть

1) (получать зрение) прозрівати, прозріти; (диал.) провидіти, робитися, зробитися зрячим (видющим, видючим); (о глазах, у кого-н.) відкриватися, відкритися. [Прозрівати став потроху (Шевч.). Сказав йому Ісус: прозри! (Єванг.). Тут є на долині така керниця…, ще й аби темний у ні умився, то би провидів (Гн. II). Як відкрились у тебе очі? (Єванг.)];

2) (проникать зрением сквозь что-н.) прозирати, прозирнути у що, що, проглядати, проглянути у що. [Чисті серця, що в серце його прозирали (Грінч.). Хто-ж із них прозирнув глибше історичну правду? (Куліш). Не глибоко проглянув він у душу селянина (Куліш)];

3) см. Провидеть.

* * *

1) прозира́ти

2) см. провидеть