(рис)

рис

ірис

рис

1) ірис, півник bot. ( cukierek), іриси, півники ( kwiaty)

2) іриски ( cukierki)

m, pl rysy

ірис

тетерев

рис СБ, Б, У, Г; пор. принц, принч.

1. n

рис

2. v

подрібнювати (їжу)

* * *

1) бoт. рис

2) рис ( крупа)

1) кастрація

2) позбавлення мужності

3) мед. набуття чоловіком жіночих рис; набуття рис характеру іншої статі

* * *

1) кастрація; позбавлення мужності

2) мeд. придбання чоловіком жіночих рис; придбання рис характеру іншої статі

1) надавати рис грецького стилю

2) набирати рис грецького стилю

* * *

Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.

[br]

Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.

1. n

1) прапор, знамено, стяг

2) прапорець

3) мор. флагман, флагманський корабель

4) розм. фартух

5) друк. коректорський знак пропуску

6) спорт. ворота у слаломі

7) кін., телеб. екран для регулювання освітлення

8) бот. ірис, півники

9) махове перо (у пташиному крилі)

10) плитняк; кам'яна плита

11) pl вимощений плитняком тротуар

12) геол. тонкий шар породи

13) розм. дерен

2. v

1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори

2) сигналізувати прапорами (прапорцями)

3) робити знаки, сигналізувати

4) спорт. позначати прапорцями (трасу тощо)

5) заманювати (дичину), розмахуючи прапорцем; б) мостити (вистилати) плитняком

7) повиснути, поникнути

8) слабшати, зменшуватися

9) ослабляти, розслабляти

* * *

1) прапор; прапорець ( у таксі)

2) мop. флагман, флагманський корабель

3) cл. фартух

4) пoлiгp. коректорський знак пропуску; ознака, прапор; роздільник кадрів, обмежувач кадру

5) миcл. хвіст (сетера, нью-фаунленда)

6) cпopт. ворота в слаломі

7) кiнo, тб. "прапор", екран або затінювач для регулювання освітлення

1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори

2) сигналізувати прапорами або прапорцями; мop. передавати прапорцями сигнали; робити знаки, сигналізувати; cпopт. позначати, відмічати прапорцями ( трасу); розмічати, позначати, мітити

3) заманити ( дичину), розмахуючи прапорцем

1) ірис, півники

2) подовжений лист

1) кам'яна плита; плитняк

2) pl вимощений плитняком тротуар

3) гeoл. тонкий шар породи

1) повиснути, обвиснути, поникнути; похилитися

2) слабшати, зменшуватися (про інтерес, ентузіазм)

3) ослабляти, розслаблювати

1) pl пір'я ( на крилі птаха)

2) пір'я на лапах (сови, яструба)