-
1 релігійний
ecclesiastical, religious -
2 релігійний
religious, devout, pious -
3 релігійний
религио́зный -
4 релігійний
relihijnyjприкм. -
5 реліквійний
relikwijnyjприкм. -
6 релігійний
dindar, sofu, diyanetkâr, diyanetli -
7 релігійний культ
див. культ релігійний -
8 релігійний символізм
див. символізм релігійний -
9 релігійний екстремізм
Українсько-англійський юридичний словник > релігійний екстремізм
-
10 релігійний режим
-
11 релігійний суд
ecclesiastical court, religious court -
12 релігійний фанатизм
Українсько-англійський юридичний словник > релігійний фанатизм
-
13 релігійний фанатик
religious fanatic, religious zealotУкраїнсько-англійський юридичний словник > релігійний фанатик
-
14 культ релігійний
КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ ( від лат. cultus - поклоніння) - вид релігійної діяльності, сукупність певних дій, обрядів, предметів і символів, що виникли на підставі віри людей в існування надприродних сил і можливість впливу на останніх. К. р. спрямований на задоволення релігійних потреб віруючих, оживлювання релігійної свідомості. К.р., як правило, етноконфесійно зорієнтовується, апробовується у релігійній практиці і при потребі змінюється. У деяких конфесіях, завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні потреби людей. Конкретний зміст і сенс К. р. визначаються віровченням конфесії. Розрізняють два види К. р. - магія (чаклунство) та умилостивлювальний (пропіціальний). -
15 символізм релігійний
СИМВОЛІЗМ релігійний - об'єктивування релігійних уявлень в образних структурах, які містять у собі вказівку на зміст цих уявлень у вигляді нерозгорнутих знаків, символів. Такими знаками є предмети культу, ритуальні дії, релігійна лексика (Бог, дух, благодать тощо), священні тексти. С. р. є таємничим і міфологізованим позначенням надприродного. У релігійному контексті знаходять також символізований вираз усвідомлення й переживання людиною вищих соціокультурних цінностей. Христос йде по воді до своїх учнів, він миттєво зцілює тяжкохвору жінку, п'ятьма хлібами вгамовує голод цілого народу - ці євангельські оповідання алегорично-повчального змісту символізують надію, що негоди можуть бути подолані навіть тоді, коли хиткий ґрунт утікає з-під ніг, що любов і людяність долають будь-яке зло. Образність і загальнолюдська адресованість надають С. р. психологічної привабливості і виповнювальної значущості.В. Лобовик -
16 релігійна свідомість
РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ - спосіб ставлення віруючого до світу, зв'язків з ним через систему поглядів і почуттів, смисл і значення яких становить віра в надприродне. Важливими ознаками Р.с. є її образність, символічність, діалогічність, глибока інтимність, складне й суперечливе поєднання ілюзорного і реалістичного, емоційна насиченість, активний вплив на вольові стани особи і колективу віруючих. Як світорозуміння, Р.с. в історичну добу існує на буденному і теоретичному рівнях. Релігійні почуття, відрізняючись від звичайних предметом переживань, можуть бути психологічно як негативними (релігійний страх, розгубленість, розпач тощо), так і позитивними (релігійна любов, благоговіння, радість та ін.). Р. с. - компонент єдиного плану специфічного практично-духовного способу входження людини в світ. Зароджується в первісних своїх формах у ранньородовому суспільстві та розвивається тривалий час як складник синкретичного світорозуміння і світоставлення; еволюціонує як осібний елемент свідомості і релігійного комплексу з виділенням індивіда з родового колективу й формуванням особистісних якостей людини в соціально диференційованому суспільстві. Головною проблемою Р.с. є проблема людини - її існування, смислу буття, життя і смерті, добра і зла.Б. Лобовик -
17 біблійний
рел.библе́йский -
18 міжконфесійний
рел.межконфессиона́льный -
19 євангелійний
jewańhelijnyjприкм.ewangelijny реліг. -
20 религиозный
релігі́йний
См. также в других словарях:
релігійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реліквійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови
релігійний — а, е. 1) Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2) Який вірить у Бога; віруючий, богомільний … Український тлумачний словник
реліквійний — а, е. Прикм. до реліквія … Український тлумачний словник
релігійний — [реил іг’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
релігійно — Присл. до релігійний … Український тлумачний словник
конфесійний — Конфесійний, конфесіональний: віроісповідний [46 2] віросповідальний [40] віросповідний [46 1;IV] тут: віросповідний [31] віросповідний, церковний [38] належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний [47] релігійний [30]… … Толковый украинский словарь
конфесійний — а, е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний … Український тлумачний словник
конфесійний — (що стосується віросповідання, релігії), релігійний, духовний … Словник синонімів української мови
безрелігійний — а, е. У якому немає (не було) релігії. || Не пов язаний з релігією. •• Безрелігі/йне христия/нство теологічна концепція християнства, прихильники якої відмовляються від ідеї бога і вбачають сутність християнства в любові до ближнього … Український тлумачний словник