Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(преступник)

  • 1 преступник

    -ница злочинець, злочинниця, злочинник, злочинка, переступник, -ниця, (виновник) винуватець (-тця), винуватниця, провинник, -нниця. Уголовный -ник - карний злочинець, кримінальник. Политический -ник - політичний злочинець, -ний переступник. Государственный -ник - державний злочинець.
    * * *
    злочи́нець, -нця

    Русско-украинский словарь > преступник

  • 2 злодей

    (кто творит зло) лиходій, лиходійник, злочинник; (преступник) злочинець (-нця); (зложелатель) злобитель. [А ви їх кленете, як лиходіїв (Куліш)]. -дей (бранно) - вража (лиха) душа, зла личина, (сильнее) шельма, шибеник, харцизяка, харциз. [От, вража душа що надумав! (Крим.). Ось до чого довів ти мене, шибенику! (Єфр.)].
    * * *
    1) лиході́й, підсту́пник; ( преступник) злочи́нець, -нця
    2) бран. лиході́й, харцизя́ка, харци́з, харциза, харцизник, вра́жа душа́

    Русско-украинский словарь > злодей

  • 3 вор

    1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, торбохват, вікнолаз, (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, ворю[я]га. Вор баранов - баранник, бараняр. Вор, обкрадывающий амбары - комірник. Вор карманный - кешеньковий майстер (злодій), кешенник, кешеняр. Сын вора - злодієнко, (также молодой вор) злодійчук. Сделаться вором - піти в злодії, пуститися в злодійство (на злодія);
    2) самозванець.
    * * *
    1) зло́дій, краді́й, -дія́
    2) ( злодей) лиході́й; ( преступник) злочи́нець, -нця

    Русско-украинский словарь > вор

  • 4 клеймить

    1) значити, (о скоте) клейнити, (реже) клеймити, таврувати, (о товарах) шта[е]мпувати; срвн. Метить 1. [Клейнити вівці. Таврувати коні. Штампувати мило];
    2) (пятнать) плямити, плямувати, шельмувати, (порицать) картати кого. [Плямили цих людей за те, що вони насмілювались озиватися за право своєї нації (Грінч.). Соціялістичні партії плямували війну (Азб. Комун.). Книжники гостро картають поганський (языческий) світогляд (Єфр.)]. Клеймённый -
    1) значений, позначений, (о деньгах) тамний, (о скоте) клейнений, таврований, (о товарах) штампований. [Тамний карбованець (Крим.)];
    2) (запятнанный, опозоренный) шельмований, плямований, заплямований. -ный преступник - шта[е]мпований злодій.
    * * *
    1) таврува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти
    2) перен. таврува́ти, плямува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти

    Русско-украинский словарь > клеймить

  • 5 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 6 помиловать

    I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.
    II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].
    * * *
    поми́лувати

    поми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]

    поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)

    поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!

    Русско-украинский словарь > помиловать

  • 7 уголовник

    1) ( преступник) ка́рний злочи́нець (-нця); криміна́льник
    2) ( адвокат) адвока́т [у ка́рних спра́вах], криміналі́ст

    Русско-украинский словарь > уголовник

См. также в других словарях:

  • преступник — Законопреступник, безбожник, беззаконник, злоумышленник, покуситель, злодей; грабитель, громило, насильник, разбойник, хищник, убийца, висельник, окаянник; человек с уголовной репутацией. Ср. . .. См …   Словарь синонимов

  • ПРЕСТУПНИК — ПРЕСТУПНИК, преступника. М.Лицо, совершающее или совершившее преступление. Опасный преступник. Политический преступник. Уголовный преступник. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • "Преступник" — «ПРЕСТУПНИК», одна из ранних романтич. поэм Л. (1829). Тяготение к фольклору в поэме, как и в других произв. этого года («Русская мелодия», «Романс»), свидетельство внимания Л. к проблеме народности, горячо обсуждавшейся в это время в кружке С.Е …   Лермонтовская энциклопедия

  • ПРЕСТУПНИК — ПРЕСТУПНИК, а, муж. Человек, к рый совершает или совершил преступление. П. осуждён. Военный п. | жен. преступница, ы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • преступник — преступник. злодей. лиходей. злоумышленник. уголовник. рецидивист. шпана …   Идеографический словарь русского языка

  • преступник — злой (Рылеев) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • Преступник — (англ. criminal) в уголовном праве РФ вменяемое физическое лицо, достигшее установленного уголовным законом возраста, способное нести уголовную ответственность за совершенное им …   Энциклопедия права

  • Преступник — Фотографии преступников. Попытки обнаружить связь между внешностью человека и его преступным поведением предпринимались неоднократно, но успехом так и не увенчались Личность преступника совокупность социально психологических свойств и качеств… …   Википедия

  • преступник — • большой преступник • закоренелый преступник • злостный преступник • матерый преступник • настоящий преступник • страшный преступник …   Словарь русской идиоматики

  • ПРЕСТУПНИК —     ♠ Застать преступника на месте преступления вас ожидают не очень приятные события. Если преступник уже сидит на скамье подсудимых непорядочные люди могут использовать вашу дружбу в корыстных целях.     ↑ Представьте, что преступник оправдан.… …   Большой семейный сонник

  • преступник — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого? преступника, кому? преступнику, (вижу) кого? преступника, кем? преступником, о ком? о преступнике; мн. кто? преступники, (нет) кого? преступников, кому? преступникам, (вижу) кого? преступников …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»