(по+весу)

техн. разве́шивать ( разделять по весу)

1) (жидкость) бовтати, колотити, калатати;

2) дриґати, теліпати, колихати, баламкати, мотати. [Дриґає ногами. Баламкає руками. Не колихай ногами];

3) ляпати, ляпати язиком, плескати, балакати, базікати, теревенити, патякати, блягузкати, лепетати, верзти, верзякати, варнякати, сокотати, блеяти, торохтіти, торочити, балдикати, белебенити;

4) (на непонятном яз.) ґерґотіти (-тю, -тиш и ґерґочу, -чеш), цвенькати. [Ґерґотять по- турецьки. Чую, поляки щось цвенькають по-свойому]. Болтать весело - щебетати. Болтать попусту - дурно плескати, язиком горох товкти.

* * *

1) ( жидкость) бо́втати, колоти́ти

2) (чем-л. находящимся на весу) маха́ти; теліпа́ти; ( ногами) дри́ґати и дриґа́ти

3) (безл.: самолёт) бо́втати, метля́ти

1) (говорить, пустословить) базі́кати, моло́ти, тереве́нити, бо́вкати, бе́вкати, цве́нькати, ля́пати (хля́пати, тріпа́ти) [язико́м], тріпа́тися; верзти́, верзя́кати, варня́кати, патя́кати, розпатя́кувати, плеска́ти, пащекува́ти

2) (на каком-л. языке) бала́кати, цве́нькати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти

1) вага. Весом, на вес - на вагу, вагою, вагом. Отпускать, отпустить, продавать весом, на вес - вагою давати, дати, продавати на вагу. Отпускаемый на вес - важений. [Щоб я не діждав важений хліб їсти!]. Весом (в смысле количеств. наречия) - завважки. [Пудів з троє завважки];

2) (вес, значение) вага, повага. Иметь вес (в прямом и переносном значении) - мати вагу, важити, заважувати, заважити. [Це для мене не має жадної ваги. Ти мені нічого не важиш. Ізважиш їх - однаково заважать (Куліш)].

* * *

1) вага́

2) перен. вага́; ( значение) зна́чення

1) (сплошной) масивний;

2) (о метал. изделиях: не дутый) литий, кутий, кований. [Неначе срібло куте, лите (Шевч.)];

3) (тяжёлый на вид, плотный) масивний, (тяжеловесный) важкий, ваговитий; (дебелый) дебелий, кремезний. [Масивна будівля (Київ)].

* * *

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

1) см. Припёка;

2) (прибыль по весу в хлебе) припічка (-ки). Пуд хорошей ржаной муки даёт полпуда -пёку - пуд доброго житнього борошна дає з півпуда припічки;

3) (солнопёк) пригрів, вигрів (-ву), осоння, осонь (-ни). На самом -ке - на самому вигріві, саме на осонні, на самому сонці.

* * *

1) ( пригреваемое солнцем место) осо́ння, при́грів, -у

2) ( прибыль в весе хлеба) при́пічка

недостаток весу)

1) недовага, недоважка. Фунт -са - (на) фунт недоваги;

2) (ремня) провисання (паса).

* * *

1) (расправляя, вешать) розві́шувати, -шую, -шуєш, розві́шати и розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш и мног. порозві́шувати

2) (ветви: раскидывать) розкида́ти, розки́нути и диал. розки́дати и мног. порозкида́ти, розхиля́ти, розхили́ти, -хи́лить, розві́шувати, розві́сити и мног. порозві́шувати

3) сов. см. развешивать III