-
81 mortal shot
-
82 random
-
83 random shot
-
84 range of fire
-
85 round
1) тур, раунд, цикл; патрон; постріл2) приблизний; значний ( про суму)- rounds
- roundsman•- round of talks
- round table meeting
- round table negotiations
- round table talks
- round-the-clock surveillance
- round-trip charter
- round-up -
86 self-inflicted gunshot wound
самострільне вогнепальне поранення, самостріл ( рана від пострілу у себе)English-Ukrainian law dictionary > self-inflicted gunshot wound
-
87 shoot and wound
завдавати вогнепального поранення, поранити пострілом -
88 shoot through the head
-
89 shot at close distance
= shot at close range постріл впритул ( або з близької відстані) -
90 sighting-shot
-
91 snipe
-
92 specific
конкретний; особливий; окремий; індивідуально визначений; цільовий- specific appointmentspecific weapon used to fire a bullet — конкретна зброя, з якої було зроблено постріл
- specific authority
- specific bequest
- specific charge
- specific covenant
- specific damage
- specific denial
- specific deposit
- specific devise
- specific duty
- specific goods
- specific intent
- specific legacy
- specific loss
- specific performance
- specific powers
- specific provision
- specific relief
- specific restitution
- specific statement
- specific tax
- specific taxation
- specific thing
- specific traverse -
93 take a shot
-
94 unsighted
-
95 warning shot
-
96 well-aimed bullet
= well-aimed shot влучний постріл -
97 blow-back
-
98 crackle
1. n1) потріскування; тріск; хруст, хрускіт2) кракель (вид фарфору)2. vтріщати, потріскувати; хрустіти* * *I n1) потріскування ( дров); тріск ( пострілів); хрускіт2) = crackle-glassII v1) потріскувати; тріскотіти; хрумтіти2) блискати, блищати3) пожвавлюватися, загорятися -
99 danger range
військ. -
100 evening gun
військ., мор.
См. также в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник