(покрываться+льдом)

1) (превращаться в лёд) криж(а)ніти, леденіти, (покрываться льдом) братися льодом, кригою, за[при]шерхати, братися голощоком; см. Лёд;

2) (коченеть, цепенеть) клякнути, дубіти, холонути. [Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають (Шевч.)].

* * *

тж. ст`ынуть

1) сти́гнути, холо́нути; (остывать диал.) ча́хнути

2) ( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзти, -зну, -знеш, замерза́ти; ( коченеть) кля́кнути, колі́ти

3) ( затвердевать от холода - о жидкости) замерза́ти; ( покрываться льдом) зашерха́ти, покрива́тися кри́гою (льо́дом)

4) перен. холо́нути; (терять силу, жар) згаса́ти, угаса́ти

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *

подёрнуться

1) (несов.) -ваться судорогой - сіпатися, смикатися, тіпатися. [Губи йому почали нервово тіпатися]. Лицо начало -ся - обличчя почало сіпатися (смикатися, тіпатися); мишка забігала по обличчю. Быстро -ся (об ушах у животных) - стригти. [Його підрізані вуха стрижуть (Коцюб.)];

2) затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися, повиватися, повитися, пониматися, понятися чим. -ся тонким слоем чего - затягатися, затягтися плівкою, шкуркою. [Молоко затяглося плівкою. Кисіль затягся шкуркою]. -ся тонким слоем льда - зашерхати, зашерхнути, пришерхати, пришерхнути, затягатися, затягтися. Вода -лась льдом - вода зашерхла (пришерхла); воду затягло (вода взялася) кригою. Глаза -лись слезами - очі замружіли слізьми.

* * *