(письменника)

1) авторство

2) фах письменника, письменництво

3) початок, джерело, походження

* * *

1) авторство

2) професія письменника, письменництво

3) початок, походження; джерело

n; фр.

1) праці, твори; творчість (письменника, художника, композитора)

2) твір мистецтва (письменника, художника)

1) каліграфія, чистописання

2) почерк (характерна особливість)

3) стиль (манера) письменника

* * *

1) каліграфія, краснопис

2) характер почерку

3) стиль або манера письменника

1) плідність письменника

2) іст. система таємного письма

3) метод репродукції картин

* * *

1) плідність письменника

2) icт. система таємного письма

3) метод репродукції картин

1) темний, неясний, незрозумілий

2) який пише надто складно (про письменника)

3) маловідомий, забутий (про твір тощо)

4) схований, прихований

* * *

1) темний, неясний, незрозумілий

2) який пише заумно, ( занадто) складно ( про письменника); знаючий те, чого інші не знають ( про автора); який має знання в галузі маловідомого

3) маловідомий, забутий ( про твір)

4) icт. захований; прихований

1) альбом для замальовок; етюдник

2) записна книжка, записник; блокнот письменника

3) нариси, нотатки, записки (у назвах книг); «The Irish S.» by Thackeray «Ірландські записки» Теккерея

* * *

1) альбом для замальовок; етюдник

2) записна книжка, записник, блокнот письменника; нариси, замітки, записки ( у назвах книг)

1) багатотомність

2) плідність (про письменника)

3) звивистість

* * *

1) багатотомність; плодовитість ( письменника)

2) звивистість

1) багатотомний (про видання); товстий, важкий (про книгу)

2) плодовитий (про письменника)

3) широкий (про листування); тривалий

4) об'ємистий, неосяжний; масивний; розбухлий

5) виткий, звивистий; витий

* * *

1) багатотомний ( про видання); товстий, важкий ( про книгу); voluminous treatise об’ємний трактат; плідний ( про письменника); обширний ( про листування); довгий, великий ( про судження)

2) об’ємний, широкий; voluminous drapery тканина, що падає пишними складками; voluminous skirt широка спідниця; voluminous hair розкішне /пишне/ волосся

3) той, що в’ється; звивається

4) багаточисленний

n; фр.

1) праці, твори; творчість (письменника, художника, композитора)

2) твір мистецтва (письменника, художника)

1) (действие) - см. Кокетничание;

2) кокетство, (зап.) кокетерія. [В цього письменника все говорить за щирого письменника, тільки що сюжетна кокетерія лякає трохи (Ніков.)].

* * *

Достоєвський, Федір Михайлович (1821, Москва-1881) - рос. письменник, мислитель, публіцист. Увійшов у європейську філософську традицію (й світову філософію в цілому) завдяки глибокому художньо-філософському осмисленню фундаментальних екзистенційних проблем людського буття. Формування світогляду Д. визначає поєднання ідей "натуральної школи" (молодий Д. - спадкоємець Гоголя й шанувальник Бєлінського) і радикалізму, властивого романтизмові. Арештований у 1849 р. за участь в гуртку петрашевців, він переживає спочатку, внаслідок інсценізації страти, момент екзистенційного пробудження. Пізніше, після зіткнення з реаліями каторжного життя, з одного боку, і осмислення релігійно-моральних інтенцій народної свідомості, з другого, вступає у період "переродження переконань". Останній привів до зміщення уваги з перетворення зовнішніх умов суспільного життя, як основного засобу подолання дисгармоній людського буття, на перебудову внутрішнього, духовного світу людини, а також до переконаності у розбіжності шляхів Росії та Заходу. Д. наголошує на тому, що західноєвропейська цивілізація, внаслідок органічно властивих їй вад - утилітаризму і відсутності "братського" першопринципу єднання людей, перетворила суспільство на індивідуалістичний "мурашник" і тому не лише не має позитивного значення для рос. людини, а й не заслуговує на гідне місце в подальшому історичному поступі. Як рушій історії, людська свобода є двоїстою і може бути чинником як відходу людини від Бога, так і її наближення до нього й тому повноцінного, духовно насиченого існування. Повноцінність буття людини в історії полягає не в позірній величі видатних історичних осіб, а в духовному самоздійсненні кожної особистості. Втім, хоча в історії немає "маленьких" людей (оскільки навіть нікчемність соціального статусу не применшує самоцінності будь-якої людини, зумовленої її неповторністю), в різних культурах переважає один з двох можливих основних варіантів духовної самореалізації індивіда - або демонічна снага, за принципом "все дозволено", що зумовлює відречення людини від Бога аж до богоборства й самообожнення; або ж - подолання негативних спонук "свого підпілля", виявлення і дбайливе плекання морального й духовного багатства людської душі, що може сягнути, зрештою, щаблю святості Д. ля Заходу типовим є перший варіант, для Росії - другий. Рос. народ, на переконання Д., має врятуватися не в комунізмі, не в механічних формах європейського соціалізму, а через єднання вищих станів суспільства з народом та їхнє прилучення до ідеї православ'я, справжніх християнських ідеалів всебратської злуки в любові та загальної вселюдської гармонії. Ці думки Д. здійснили безпосередній вплив на В. Соловйова та його осмислення рос. ідеї, а також на наступних її адептів. Внесок Д. у світову культуру й, зокрема, філософію полягав не стільки в розробці однієї із самобутніх національних ідей, як у своєрідному філософському осмисленні екзистенційних обріїв існування людства, в розширенні й поглибленні "самого метафізичного досвіду" (Флоровський). Як один із провісників екзистенційного філософування, він був переконаний, що в історії, зрештою, торжествують не мільйони людей, не потужні матеріальні сили, а "непомітна спочатку думка і часто якогось, вочевидь, найнікчемнішого з людей". Такий підхід становив внутрішній стрижень власне художньої творчості Д., яку він розумів як "реалізм у вищому сенсі". Саме такий "реалізм" був спроможний розгледіти за зовнішніми обставинами й подіями у їх найскладніших переплетіннях найглибші спонуки і найтонші нюанси дій неповторної людської індивідуальності. Якісно новими є твори Д. і за своєю формою, вимагаючи від читача активної співучасті з автором у розв'язанні порушених проблем, формування спромоги до особистого вибору у складних моральних колізіях Г. либина і своєрідність мислення Д. як письменника й філософа зробили його творчість надбанням культури усього людства.

[br]

Осн. тв.: "Біднілюди"(1847); "Записки з підпілля" (1864); "Гравець" (1866); "Злочин і покарання" (1865); "Ідіот" (1874); "Біси" (1871 - 1872); "Щоденник письменника" (1876); "Брати Карамазови" (1879-1880) та ін.

1) авангардист (про письменника, художника)

2) у гpaм.; знaч.; пpикм. авангардистський

1) відбиток пальця

2) характерна ознака ( чого-небудь); свій почерк ( письменника); печать ( генія)

3) бioxiм. пептидна карта

1) знімати відбитки пальців

2) пізнавати за характерним ознаками

n; амер.; сл.

1) торговець живим товаром, звідник; продажна жінка, повія

2) хазяїн кубла, кабачка зі стриптизом

3) агент актора, письменника

4) співробітник бюро з найму робочої сили

1. n

1) літера; буква

2) друк. шрифт

3) шифр (заводу)

4) лист; послання; депеша

5) грамота; документ

6) точність; буквальність

7) pl елементи (основи) читання; ази

8) pl літопис, записи

9) pl освіченість; ерудиція, ученість

2. v

1) позначати літерами

2) витискати літери (заголовок) (на книзі)

3) тех. штемпелювати; клеймити

* * *

1) буква

2) пoлiгp. літера; шрифт

3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)

4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)

5) лист; послання; депеша

6) грамота, документ

7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художня

8) pl елементи, основи читання; ази

9) pl; icт. літопис, записи

10) початкова буква назви навчального закладу ( надається за спортивні досягнення)

1) позначати буквами; надписувати креслення

2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)

3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної команди

1) лексикон; словник

2) лексика, словник (письменника тощо)

3) лінгв. морфемний лексикон

* * *

1) лексикон, словник; словник, лексика; лiнгв. морфемний лексикон

2) ( Lexicon) "лексикон", дитяча настільна гра в слова

1) бібліотека

2) набір книг; серія книг

* * *

1) бібліотека

2) колекція книг; серія книг ( одного видавництва)

3) бібліотека (у приватному будинку, замку); кабінет (у будинку вченого, письменника)

4) бібліотека ( спеціальним чином організований файл)

5) архів ( редакція газети)

v (past overwrote; p.p. overwritten)

1) писати поверх іншого тексту

2) переписувати

3) писати надто багато (на якусь тему)

* * *

1) писати поверх іншого тексту

2) переписувати

3) писати занадто багато ( на яку-небудь тему)

4) писати претензійно, надзвичайно вишукано, витіювато

5) затирати

1. n

1) олівець

2) пензель (живописця)

3) манера, стиль (художника)

4) фіз. пучок проміння

5) склоріз; штифт, який пише (у приладі)

2. v

1) малювати, розмальовувати

2) писати, записувати (олівцем)

3) заносити назву коня до списків тоталізатора

4) сходитися (про пучок проміння)

5) мед. обробляти рану пензликом

* * *

1) олівець

2) пензлик ( живописця)

3) манера, стиль (художника, письменника)

4) oпт. вузький ( паралельний) пучок променів

5) склоріз

6) записуючий штифт або перо приладу

1) малювати; розфарбовувати

2) писати, записувати

3) cл. заносити ім'я коня в списки тоталізатора

4) утворювати вузький ( паралельний) пучок

5) мeд. обробляти рану щіточкою