-
1 пай
пай (р. паю). У него два пая в издательстве - у його два паї у видавництві. На паях - паєвий, пайовий. Товарищество на паях - пайове товариство.* * *Iпай, род. п. па́юIIна пая́х — на пая́х, ( в складчину) у скла́дку
ця́цяпа́й-де́вочка — ця́ця -ді́вчинка; слухняна (розу́мна) ді́вчинка
па́й-ма́льчик — ця́ця-хло́пчик; слухня́ний (розу́мний) хло́пчик
-
2 пай
матем.; физ. до́ля ( пай) -
3 паинька
пай (послушное дитя) цяця, цяцінька. Ты пай мальчик - цяця хлопчик з тебе.* * *ця́ця, ця́цінька; слухня́на (розу́мна) дити́на -
4 доля
1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].* * *1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́цябыть в до́ле — бу́ти на пая́х
в восьму́ю до́лю листа́ — ( о формате книги) у во́сьму ча́стку а́ркуша
дели́ть на ра́вные до́ли — діли́ти на рі́вні ча́стки; паюва́ти
2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у3) бот., анат. ча́стка4) муз. до́ля5) ( мера веса) ист. до́ля -
5 доля
матем., физ.( часть) ча́стка; ( пай) пай, род. па́ю; ( после распределения - ещё) па́йка -
6 доля
матем., физ.( часть) ча́стка; ( пай) пай, род. па́ю; ( после распределения - ещё) па́йка -
7 очередь
1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.* * *1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -увне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно
в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
2) воен. че́рга -
8 часть
1) части́на; ( доля) ча́сткабо́льшей частью, по бо́льшей ча́сти — см. больший
в той ча́сти — ( в той мере) тіє́ю мі́рою, у ті́й мі́рі
дели́ть на ра́вные ча́сти — діли́ти (поділя́ти) на рі́вні части́ни (ча́стки)
плати́ть по частя́м — плати́ти части́нами
разрыва́ться на ча́сти — (перен.: выполнять много обязанностей) розрива́тися
рвать на ча́сти кого́ — перен. рва́ти на шматки́ кого́, розрива́ти кого́
це́лое и ча́сти — ці́ле і части́ни
2) (при дележе, распределении; пай) ча́стка, па́йка, пай, род. п. па́ювойти́ (вступи́ть) в \часть с кем, быть в ча́сти с кем — бу́ти в па́йці з ким
3) (отдел в учреждении, отрасль в управлении) части́напожа́рная \часть — поже́жна части́на; пожа́рня
уче́бная, хозя́йственная \часть — навча́льна, господа́рська части́на
4) ( специальность) фах, -у; ( область деятельности) га́лузь, -зіпо ча́сти чего́ (како́й), в ча́сти чего́ (како́й) — щодо чого́, в га́лузі чого́
рабо́тать по хозя́йственной ча́сти — працюва́ти по господа́рській лі́нії, працюва́ти в га́лузі господа́рства
э́то не по мое́й ча́сти — це не мі́й фах (не з моє́ї га́лузі); ( не касается) це мене́ (до ме́не) не стосу́ється, це мене́ не обхо́дить; ( не по вкусу) це мені́ не до смаку́ (не до вподо́би)
5) воен. части́на6) ( отделение городской полиции) дорев. часть, -ті7) (участь, судьба) до́ляизбра́ть благу́ю \часть — ирон. обра́ти найкра́щу до́лю
-
9 акция
-
10 входить
войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.* * *несов.; сов. - войт`и1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися -
11 вытрёпывать
вытрепать витіпувати, витіпати, (всё постеп.) потіпати; витріпувати, витріпати. [Потіпала льон. Витріпай килим]. Вытрепанный - витіпаний; витріпаний.* * *несов.; сов. - в`ытрепатьвиті́пувати, ви́тіпати, витрі́пувати, ви́тріпати -
12 дуван
тюрк.)1) (открытое возвышенное место) белебень (р. -беня и -бая);2) здобич (р. - чи), (доля добычи при дележе) пайка, (реже) пай (м. р.) (р. паю).* * *диал.1) ( добыча) здо́бич, -і, пожи́ва; дува́н, -у\дуван н дува́нить — діли́ти (розподіля́ти) здо́бич
2) ( раздел добычи) дува́н -
13 задевать
задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.* * *I несов.; сов. - заде́ть1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зитиII(сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти -
14 исщепать
или Исщепить полено на лучины) поскіпати. [Оте соснове полінце поскіпай (Харківщ.)]. Исщепанный - поскіпаний. -ться - поскіпатися. [Сучковата дровина - не поскіпається (Харківщ.)].* * *поскіпа́ти, поколо́ти, -колю́, -ко́леш -
15 капать
капнуть и Кануть1) (падать каплями) капати (-паю, -паєш и каплю, -плеш, -плють), капнути, крапати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), крапнути, (иногда: о дожде, крови) цяп(к)ати, цяпнути и цянути, (о слезах, крови иногда) канути, сов. канути; (учащённо, беспрерывно) капотіти, крапотіти, ляпотіти, цяпотіти. [Чую сльози на моє лице капають, капають (Грінч.). Дощик, дощик капає дрібненько (Пісня). Дощик крапле (Рудч.). Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Пісня). Капле кровця у криницю (Рус. Дн.). Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка). Кровцю пустила - кровця цяпала; де кровця цяпне, церковця стане (Kolb.). Ой зоре, зоре! - і сльози кануть (Шевч.). З палаша кровця кане (Голов.). Дощик, дощик, аж із стріхи капотить (Пісня). З стріхи ляпотить (Грінч. III). День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять (Франко)]. Пот -пал с его лица - піт капав йому з лиця. С кровли -плет - з стріхи капає, капле. Свеча -ет - свічка капає. Над нами не каплет - на голову нам не тече; дощ не йде;2) -пать, капнуть что (лить по капле) - капати, капнути що у що, куди. -пай лекарство по пяти капель в ложечку воды - капай ліки по п'ять крапель у ложечку води;3) (пропускать сквозь себя капли) протікати, текти. Крыша, потолок -плет - дах, стеля протікає, тече.* * *несов.; сов. - к`апнутькра́пати и усилит. крапоті́ти, кра́пнути, ка́пати и усилит. капоті́ти; (проливать, ронять капли на что-л.) ля́пати и усилит. ляпоті́ти, ля́пнути -
16 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
17 матица
1) (брус вдоль избы, поддерж. потолок) сволок (-лока), трам (-му), ум. сволочок (- чка), трамок (-мка); (поперечная балка в хворост. или камыш. потолке) сляж, слиж (-жа). [Чорний сволок з вирізаним хрестом аж вилискувався на сонці (Коцюб.)]. Сидеть под -цею (перен: быть свахою) - сватати дівчину на відданні;2) (киль) кіль (-ля);3) (в солеварении) матиця, головна розсільна труба;4) (в неводе) матня;5) (раковина) скойка, черепашка, мушля, (жемчужная) матиця;6) (прорубь для ловли рыбы) вікно, вікнина; см. Прорубь;7) (у славян: лит.-научн. общество) матиця;8) (стар.) см. Подлинник;9) -ца и белая -ца, бот. Bryonia alba L. - переступень (-пня) (чорноягідний), нечіпай-зілля (-лля).* * *1) строит. сво́лок; диал. трямо́к, -мка́, трям2) рыб. диал. матня́, гузи́р, -я -
18 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
19 напортить
напсувати, нанівечити, (неумелой работой) напартачити; (навредить) нашкодити; срв. Портить. [Не чіпай, бо напсуєш тільки (Гуманщ.). Скільки паперу напсував, а написати таки не написав (Київ.)]. Напорченный - напсований, нанівечений; напартачений; нашкоджений. -ться -1) напсуватися; бути напсованим и т. п. [У вас напсувалося багато садовини (Мирг.)];2) (вдоволь) напсуватися, нанівечитися, (по)попсувати, попонівечити (досхочу).* * *1) напсува́ти, -псую́, -псує́ш; (уничтожив, изуродовав) нані́вечити2) ( навредить) нашко́дити, -джу, -диш -
20 недотрога
1) (общ. р.) недоторка, недотика, незаймай-мене, (пренебр.) нечіпаха, нечіпайло, незаймайло, (м. р.) недоторканий, недоторкливий (-ого), (ж. р.) недоторкана, недоторклива (-ої). [Дивись, яка недоторка! і пожартувати не можна (Сл. Ум.). Ото яка недотика! (Шевч.). Чи ти ба, яка нечіпаха! (Мова). Така недоторкана звичайно, вона ставала щирою до того, до кого схилялось її серце (Грінч.). Оце недоторканий дядько, неначе молодиця (Н.-Лев.). Він недугує усе, то недоторкливий такий (М. Вовч.)];2) бот. Impatiens noli tangere L. - розрив- трава, не-руш-мене, не-зачіпай-мене, недотика.* * *1) м., ж. недото́рканий, -ого (м.), недото́ркана, -ої (ж.); недото́ркливий (м.), недото́рклива (ж.), недото́рка м., ж., недоти́ка м., ж.2) бот. розри́в-трава́, бальзамі́н, -у
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пай — 1. ПАЙ, пая, предл. о пае, в паю и в пае; мн. паи; м. [тур. pay] Доля, вносимая в общее дело отдельным его участником или приходящаяся на кого л. Вступительный п. Кооперативный п. На паях с кем л. (вместе с кем л., совместно участвуя в чём л.).… … Энциклопедический словарь
ПАЙ — ПАЙ, паинька, петерб., чухон. умник, послушный, говорят дитяти. Ты пай дитя. Паить дитя по головке, гладить и баловать. II. ПАЙ муж., татар. часть, доля надела или раздела, собина, делянка в складчине, артели, товариществе. У него два пая в… … Толковый словарь Даля
ПАЙ — ПАЙ, паинька, петерб., чухон. умник, послушный, говорят дитяти. Ты пай дитя. Паить дитя по головке, гладить и баловать. II. ПАЙ муж., татар. часть, доля надела или раздела, собина, делянка в складчине, артели, товариществе. У него два пая в… … Толковый словарь Даля
ПАЙ — 1. ПАЙ1, пая, мн. пай, муж. (турец. рау часть, доля) (экон.). Доля, вносимая в капитал какого нибудь общества (кооперативного, акционерного и т.п.) каждым его членом. Кооперативный пай. Вступительный пай. || Доля, часть, принадлежащая кому нибудь … Толковый словарь Ушакова
ПАЙ — 1. ПАЙ1, пая, мн. пай, муж. (турец. рау часть, доля) (экон.). Доля, вносимая в капитал какого нибудь общества (кооперативного, акционерного и т.п.) каждым его членом. Кооперативный пай. Вступительный пай. || Доля, часть, принадлежащая кому нибудь … Толковый словарь Ушакова
Пай — Пай: Инвестиционный пай именная ценная бумага. Пайщик физическое или юридическое лицо, имеющее право стать участником совместного проекта, обычно ПИФа, после внесения определённой суммы финансовых или материальных средств (пая). Пай посёлок … Википедия
ПАЙ — часть, доля участия в каком либо товариществе, акционерном об ществе, с которым связаны определенные имущественные права и обязаннос ти. ПАЙ в уставной фонд хозяйственного общества или товарищества можетбыть внесен в виде денежных средств или… … Финансовый словарь
пай — См … Словарь синонимов
Пай-Я — Характеристика Длина 19 км Бассейн Северная Сосьва Водоток Устье 401 км по правому берегу реки Сев. Сосьва Расположение … Википедия
пай — ПАЙ, я, мн. и, ёв, муж. Доля, вносимая отдельным участником в общее дело, товарищество, кооперативную организацию. Кооперативный п. Устроить вечеринку на паях (в складчину). | прил. паевой, ая, ое. II. ПАЙ, неизм. (разг.). О детях: послушный,… … Толковый словарь Ожегова
ПАЙ — (тур. pai часть). Часть, доля. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПАЙ тур. pai, часть. Часть, доля. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.… … Словарь иностранных слов русского языка
