Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(о+толпе)

  • 1 жаться

    (жмусь, жмутся)
    I. 1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) тискатися, тиснутися, тулитися до кого-чого, під чим, під що, куди, горнутися куди, до кого, (только о толпе) тіснитися. [Тиснуться, як до дари в церкві. Переполохані панянки тулилися по кутках. До чужої голубоньки не тулись. Скрізь по-під стінами тулилися канапки. На зборні все було повно: свити так тісно тулилися до свит, що мокра одежа аж парувала (Коц.). В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу. Хто стояв - у куток горнувсь (М. Вовч.)];
    2) (ёжиться) їжитися, щулитися, немжитися, кулитися. См. Ёжиться, (выжиматься) - душитися, чавитися; (заминаться) мулятися, мулитися, м'ятися. [Кажи, не муляйся (не мнися)];
    3) (скупиться) скупитися, труситися, (провинц.) ніцитися. [Над кожною копійкою труситься].
    II. Жаться (жнётся, жнутся) - жатися (жнеться, жнуться). [Колосся жнеться. Як вам жнеться?].
    * * *
    I
    1) ( тесниться) ти́снутися, тули́тися, -лю́ся, -лишся
    2) ( ёжиться) щу́литися, ку́литися; ( чувствуя неловкость) ні́титися (нічуся, ні́тишся); ( мяться) м'я́тися (мну́ся, мне́шся), му́лятися, му́литися
    3) (льнуть, прижиматься) тули́тися, горну́тися, -ну́ся, -нешся
    4) ( скупиться) обме́жувати (-жу́ю, -жу́єш) себе, скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся
    5) страд. ти́снутися, стиска́тися, сти́скуватися, -кується
    II
    жа́тися (жне́ться)

    Русско-украинский словарь > жаться

  • 2 заливать

    залить
    1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];
    2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];
    3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];
    4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];
    5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];
    6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];
    7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];
    8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);
    9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.
    * * *
    несов.; сов. - зал`ить
    1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути
    2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)
    3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

    Русско-украинский словарь > заливать

  • 3 заминать

    замять
    1) починати, почати м'яти;
    2) (во что) уминати, ум'яти в що;
    3) (в толпе) задавлювати, задавити;
    4) (разговор, дело судебное и т. п.) заминати, зам'яти, затирати, затерти, гамувати, загамувати розмову, справу и т. д. [Почала заминати неприємну розмову (Н.-Лев.). Щоб затерти нелюбу розмову й натякання, почав говорити зовсім про инше]. Замятый - ум'ятий у що; зам'ятий, затертий, загамований.
    * * *
    несов.; сов. - зам`ять
    1) ( мять) м'я́ти (мну, мнеш), зім'я́ти
    2) перен. замина́ти, зам'я́ти; (не давать ходу чему-л.) затира́ти, зате́рти

    Русско-украинский словарь > заминать

  • 4 затериваться

    затеряться
    1) загублюватися, загубитися, губитися, згубитися, (пропадать) запропащуватися, запропаститися, загирюватися, загиритися, зашиватися, зашитися, сов. закинутися, (гал.) завергнутися, (о мн.) позагублюватися, погубитися, позапропащуватися. [Десь загубилася (закинулася, загирилася) шапка, - ніяк не знайду]. -ться в толпе, в стаде - загубитися (замішатися) в натовпі, в юрбі, загубитися (замішатися) в отарі, в череді. [Держися за мене, не одходь, загубишся у ярмарку (М. Вовч.). Овечка в отарі замішалась і загинула по сей день (Г. Барв.)];
    2) (утрачиваться, уничтожиться) затрачуватися, затратитися, утрачуватися, утратитися, (исчезать) зникати, зникнути. [Вже дорога заросла і затратилась (М. Вовч.)]. Различие в значении между формами краткими и полными уже -лось - відмінність у значінні поміж формами короткими і повними вже затратилась (зникла).
    * * *
    несов.; сов. - затер`яться
    губи́тися, -блю́ся, -бишся, загуби́тися и згуби́тися; ( забрасываться) закида́тися, заки́нутися; (сов.: замешаться) заміша́тися

    Русско-украинский словарь > затериваться

  • 5 затирать

    затереть
    1) затирати, затерти, (о мног.) позатирати що. [Позатирай оте, що поналивала]. -рать кашу салом - затирати кашу салом. -рать пиво, квас - затирати пиво, квас, ставити пиво, квас. -рать что-л. написанное, нарисованное - затирати, затерти, замазувати, замазати, (о мног.) позатирати, позамазувати щось написане, намальоване. -реть кого-л. в толпе - затерти кого в натовпі;
    2) (загрязнять) забруднювати и забрудняти, забруднити, завожувати, завозити що. -реть пол (грязными ногами) - зґрасувати поміст (долівку, підлогу), наслідити (на підлозі);
    3) кого, что (перен.: не давать ходу) - затирати, затерти кого, що, одсувати, одсунути кого набік, назад. Затёртый - затертий; замазаний; забруднений.
    * * *
    несов.; сов. - затер`еть
    затира́ти, зате́рти и мног. позатира́ти

    Русско-украинский словарь > затирать

  • 6 затискивать

    затискать и затиснуть
    1) запихати, запхати, запхнути, затискати и затискувати, затискати, затиснути, вбигати, убгати що куди, в що; срвн. Втискивать;
    2) (кого в толпе) затискувати, затискати, заштовхувати, заштовхати (кого в натовпі); срвн. Затирать, Затеснять. Затисканный - запханий, затисканий, убганий. Затиснутый - запхнений и запхнутий, затиснений и затиснутий.
    * * *
    несов.; сов. - зат`иснуть и зат`искать
    затиска́ти и затискувати, зати́снути, запиха́ти, запха́ти и запхну́ти и мног. позапиха́ти

    Русско-украинский словарь > затискивать

  • 7 зашуметь

    1) зашуміти, (о толпе) загомоніти. [Зашуміли верби (Макс.). Народ загомонів, заворушився (Сл. Ум.)];
    2) (в голове) зашумотіти, загусти;
    3) (запениться) зашумувати, замусувати.
    * * *
    зашумі́ти; (преим. о громком разговоре) загомоні́ти; ( загалдеть) загаласува́ти, заґвалтува́ти

    Русско-украинский словарь > зашуметь

  • 8 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 9 множество

    1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);
    2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.
    * * *
    1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

    во мно́жестве — у вели́кій кількості; без ліку

    2) мат. множина́

    Русско-украинский словарь > множество

  • 10 натиск

    1) (действие) см. Натискивание, Натискание и Натиснутие; (давление) натиск, тиск (-ку), (не только нагнёт) нагніт (-ніту), (напор) навал (-лу) и навала (-ли), (стремительный) імпет (-ту); (только о толпе) натовп (-пу), (диал.) налога. [Міцний натиск бурі (Л. Укр.). Під натиском ворожої сили (Доман.). Перший нагніт тяжкої реакції (Рада). Що дужчою стає навала пролетаріяту, то суцільнішає зграя капіталістів (Азб. Ком.). Перший імпет лядський зупинити (Куліш). Радзивил побив козаків одним натовпом і потяг до Київа (Куліш). Там налога така, що трохи пана не звалили, - так налягли (Черкащ.)]. Буря и -тиск (Sturm und Drang) - буря і натиск.
    * * *
    1) на́тиск, -у; (нажим, воздействие) тиск, -у
    2) тип. на́тиск, -у

    Русско-украинский словарь > натиск

  • 11 нашуметь

    1) (о неодушевл. предметах) нашуміти, нашелестіти, (о людях) нагаласувати, наробити галасу (шелесту), (о толпе) нагомоніти, наробити гомону. [Прийшов, наробив шелесту та й пішов (Полтавщ.). Нагомоніли вам повну хату (Глібів)];
    2) (перен.: наделать шуму) наробити (великого) шелесту, наробити (далекосяжного) відгомону (відголосу), прогусти (на ввесь світ). Это событие весьма -ло - ця подія набрала великого розголосу, ця подія наробила великого шелесту (далекосяжного відгомону, -ного відголосу), ця подія прогула на ввесь світ.
    * * *
    1) нашумі́ти, -млю́, -ми́ш; ( о громком разговоре) нагомоні́ти; ( накричать) нагаласува́ти, -су́ю, -су́єш, нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) га́ласу
    2) перен. нароби́ти шу́му (га́ласу, ше́лесту), нашумі́ти, набра́ти (-бере́) [широ́кого] ро́зголосу, набу́ти (-бу́де) [вели́кого] ро́зголосу

    Русско-украинский словарь > нашуметь

  • 12 посторониться

    1) відійти набік (убік), оступитися набік, відсторонитися, посторонитися. - ться на обе стороны (о толпе) - розступитися, проступитися, роздатися. -нитесь! - оступіться!
    2) (занять нейтр. положение) стати на боці, осторонь, при боці.
    * * *
    відійти́ набік (вбік), відсторони́тися, посторони́тися, відступи́тися [з доро́ги]; уступи́тися [з доро́ги]; диал. осторони́тися

    Русско-украинский словарь > посторониться

  • 13 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 14 проход

    1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;
    2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.
    * * *
    1) ( действие) прохо́дження
    2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -а

    за́дний \проход — анат. за́дній прохі́д, відхі́дник, гузи́ця, гу́зник, а́нус

    Русско-украинский словарь > проход

  • 15 раздавать

    I несов.; сов. - разд`ать
    ( отдавать многим) роздава́ти, -даю́, -дає́ш, розда́ти, -да́м, -даси́ и мног. пороздава́ти; ( распределять) розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. порозподіля́ти

    \раздаватьть пода́рки де́тям — роздава́ти, розда́ти подару́нки ді́тям

    \раздаватьть взаймы́ — розпозича́ти, розпози́чити

    II несов.; сов. - разд`ать
    1) (делать просторнее, свободнее) роздава́ти, -даю́, -дає́ш, розда́ти, -да́м, -даси́; ( растягивать) розтяга́ти и розтя́гувати, -гую, -гуєш, розтягти́, -тягну́, -тя́гнеш и розтягну́ти и мног. порозтя́гувати и порозтяга́ти; ( расширять) розши́рювати, -рюю, -рюєш и розширя́ти, розши́рити и мног. порозши́рювати и порозширя́ти
    2) (о толпе: расталкивать) розшто́вхувати, -што́вхую, -што́вхуєш, розштовха́ти, роздава́ти, розда́ти

    Русско-украинский словарь > раздавать

  • 16 раздвигаться

    несов.; сов. - раздв`инуться
    1) розсо́вуватися, -вується и розсува́тися, розсу́нутися и мног. порозсо́вуватися и порозсува́тися; ( о толпе) розступа́тися, розступи́тися, -ступиться; (о кустах, ветках) розхиля́тися, розхили́тися, -хи́литься
    2) ( увеличиваться в размерах) розсо́вуватися и розсува́тися, розсу́нутися; ( расширяться) розши́рюватися, -рюється и розширя́тися, розши́ритися

    Русско-украинский словарь > раздвигаться

  • 17 схлынуть

    1) (с чего о воде, перен.) відри́нути (від чого), схли́нути (з чого); ( отхлынуть) відхли́нути (від чого, з чого)
    2) (перен.: о толпе) схли́нути, розійти́ся (розі́йдеться)
    3) (перен.: ослабеть) осла́бнути, посла́бшати, послабі́шати; ( пройти) пройти́ (пройде́); ( исчезнуть) зни́кнути, -кну, -кне

    Русско-украинский словарь > схлынуть

  • 18 теряться

    1) (пропадать, становиться невидимым, незаметным) губи́тися; (только в третьем лице: исчезать) тра́титися

    \теряться в толпе́ — губи́тися в на́товпі (в юрбі́)

    2) (становиться слабее, утрачиваться, прекращаться) втрача́тися, стра́чуватися
    3) ( лишаться самообладания) розгу́блюватися, губи́тися, торопі́ти; (не знать, как поступать) втрача́ти го́лову

    \теряться в о́бществе — розгу́блюватися (губи́тися, торопі́ти) в товари́стві

    4) страд. губи́тися; втрача́тися, стра́чуватися; втрача́тися, марнува́тися; га́ятися, гайнува́тися, витрача́тися; збавля́тися

    Русско-украинский словарь > теряться

  • 19 теснить

    1) тісни́ти; ( сжимать) стиска́ти, сти́скувати, спира́ти; диал. заті́снювати, затісня́ти, клі́щити; (жать, нажимать) ти́снути

    \теснить врага́ — тісни́ти во́рога

    \теснить друг дру́га в толпе́ — ти́снути оди́н о́дного в на́товпі (в юрбі́, в ю́рмі́)

    2) ( притеснять) утиска́ти, ути́скувати; ( угнетать) гноби́ти
    3) (давить, причинять неудобство) дави́ти, ти́снути; (об обуви, бандаже) му́ляти, му́лити

    сапо́г тесни́т — чо́біт му́ляє (му́лить, да́вить, ти́сне)

    4) ( спирать) спира́ти; ( душить) души́ти; ( сдавливать) стиска́ти, сти́скувати

    тесни́т дыха́ние — безл. спира́є (запира́є) дух (ди́хання, ві́ддих)

    Русско-украинский словарь > теснить

  • 20 тесниться

    1) ти́снутися, тісни́тися; ( толпиться) товпи́тися, юрби́тися; ю́рмитися и юрми́тися, ( на небольшом пространстве) ку́пчитися, диал. ку́питися; ( располагаться тесно) тули́тися, -литься

    \тесниться в толпе́ — ти́снутися в на́товпі (в юрбі́, в ю́рмі́)

    \тесниться к кому́ — ти́снутися до ко́го

    2) (болезненно сжиматься - о сердце, груди) стиска́тися, сти́скуватися; (сдавливаться) зда́влюватися
    3) страд. тісни́тися; стиска́тися, сти́скуватися, спира́тися; ти́снутися; утиска́тися, ути́скуватися; гноби́тися; спира́тися; души́тися; стиска́тися, сти́скуватися

    Русско-украинский словарь > тесниться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Правила поведения в толпе: как выжить во время давки — Возникновение паники или всеобщей стихийной агрессии, причиной которых может стать всеобщая истерия, спровоцированная массовым протестом, или страх, вызванный пожаром или иным бедствием; или излишне эмоциональный футбольный матч и многое другое,… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Лицо в толпе — A Face in the Crowd Жанр драма Режиссёр Элиа Казан Продюсер Элиа Казан …   Википедия

  • Безопасное поведение в толпе — Зависит от знания людьми основных социально–психологических закономерностей, свойственных большим неорганизованным общностям людей (см. Массовидные социально психологические явления в сфере охраны общественного порядка и безопасности). В… …   Энциклопедия современной юридической психологии

  • Лица в толпе — Faces in the Crowd Жанр …   Википедия

  • одиночество в толпе —    Как я ни бываю иногда храбра, но должна признаться, что одиночество в толпе меня особенно угнетает.    З.Гиппиус, Победители.     Это не то одиночество в лесу, в поле, в море, в пустой квартире над листом бумаги, где уединение блаженно. Это… …   Словарь оксюморонов русского языка

  • Не верь толпе — пустой и лживой, / Забудь сомнения свои — Из стихотворения «Когда из мрака заблужденья» (1846) И. А. Некрасова (1821 1877). Это стихотворение одно из первых в русской литературе, где поэт с большим сочувствием рисует падшую женщину как жертву социальных условий. Он призывает ее оставить… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • проведший время в толпе — прил., кол во синонимов: 1 • протолкавшийся (16) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Толпа — во многом лишенная структуры большая группа людей, объединенная между собой эмоциональным настроем или предметом внимания, но при этом, как правило, не объединенных четко осознаваемыми общими намерениями и планами, а тем более единой целью и… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Разгон Верховного Совета России — Разгон Съезда народных депутатов и Верховного Совета Российской Федерации …   Википедия

  • ЛЕБОН — (Le Bon) Гюстав (1841 1931) фр. философ, социолог и психолог, один из основателей социальной психологии. В ряде книг («Эволюция материи» (1886), «Эволюция сил» (1907) и др.) на эмпирическом материале анатомии, физиологии, физики и химии защищал… …   Философская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»