Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+людях+и+вещах)

  • 1 негодный

    1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];
    2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.
    * * *
    1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

    \негодныйый для питья́ — неприда́тний для (до) пиття́

    \негодныйый к употребле́нию — неприда́тний для (до) вжи́тку (вжива́ння)

    \негодныйый на зелёный корм — неприда́тний на зеле́ний корм

    2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

    Русско-украинский словарь > негодный

  • 2 наниматься

    наняться
    1) (о людях) найматися, на(й)нятися и (зап.) наймитися, (о мног.) понайматися, (поступать на службу по найму) ставати, стати (піти), (о мног.) поставати в найми, (договариваться) єднатися, поєднатися, рядитися, порядитися, підрядитися, годитися, згодитися, договорятися, договоритися; бути найманим, на(й)нятим, (о мног.) понайманим и т. п.; срв. Нанимать. [Найнявся - продався (Приказка). Раяла до пана нанятися (Грінч.). Наймився в одного склепаря (Франко). Примушені блукати, щоб де- небудь в найми стати (Олесь). Він був згоджений носити з містечка до чаю свіжі паляниці (Н.-Лев.)]. -ться (служить) кем, в качестве кого - найматися, на(й)нятися, понайматися, ставати, стати, поставати за кого. [Наймався за чередника і пас вівці (Крим.). Найнялася (стала) за няньку (Канівщ.)]. Он -нялся в подёнщики - він на(й)нявся (став) за поденного. -ться на известный срок - найматися, на(й)нятися, ставати, стати на певний термін (строк, у строки, у строках). [Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови (Слов'яносербщ.)]. Он для этого -нят - його на це (для цього) на(й)нято;
    2) (о вещах) найматися, бути найманим, на(й)нятим, понайманим. Этот дом -ется каким-то частным лицом - цей будинок (цього будинка) наймає якась приватна особа;
    3) (сдаваться в наём) винайматися, найматися, бути винайманим, винайнятим, найманим, на(й)нятим, (о мног.) понайманим.
    * * *
    несов.; сов. - нан`яться
    найма́тися, найня́тися, -йму́ся, -ймешся и мног. понайма́тися; ( подряжаться) годи́тися, -джу́ся, -ди́шся и зго́джуватися, -джуюся, -джуєшся и згоджа́тися, згоди́тися, става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти (ста́ну, ста́неш), диал. поряджа́тися, поряди́тися, -ряджу́ся, -ря́дишся

    Русско-украинский словарь > наниматься

  • 3 праздный

    1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;
    2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;
    3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];
    4) -ная (о самке) - ялова;
    5) см. Праздничный.
    * * *
    1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й
    2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий

    \праздный челове́к — безді́льна (гуля́ща) люди́на; ( бездельник) гультя́й, -тяя́, ле́дар, -я, неро́ба

    3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий

    Русско-украинский словарь > праздный

  • 4 пристареть

    (о людях) постарітися, пристарітися; см. Состариться; (о вещах) притертися, приноситися.
    * * *
    приста́ріти, приста́рітися

    Русско-украинский словарь > пристареть

  • 5 Негодь

    1) (о вещах) - (соб.) негідь (-годи), непотріб (-би, ж. р. и -бу, м. р.), (отброс) покидь (-ди), (об одном предмете) непотріб, покидьок, (-дька, м. р.), покидька (-ки, ж. р.), покидище, нікчемниця, (шутл.) надібок (-бка) у піч. [Покинули вони, яко негідь, багатства свої (Куліш). В редакцію не прийняли його творів, як непотріб (Н.-Лев.). Викинув геть цей непотріб (кохання) (В. Підмог.). Вважати українську мову за мову, а не за покидьок (Грінч.). Що я вам за покидище?! (Звин.)];
    2) (о людях) - (соб.) негідь (-годи), непотріб (-би), (об одном человеке) покидьок. [Чи давно покидьком був, ба - землю вже купив! (Грінч.)].

    Русско-украинский словарь > Негодь

См. также в других словарях:

  • Локк Джон — (1632 1704) английский философ, родился в семье адвоката. Изучал медицину, был домашним врачом графа Шефтсбери видного общественного деятеля времен Реставрации. Вместе с ним эмигрировал за границу (в 1683 г.), вернувшись в Англию лишь после… …   Великие философы: учебный словарь-справочник

  • МНОГО - МАЛО — Редко, да метко. Раз, да горазд. Есть притча короче носа птичья (а хороша). И один глаз, да зорок, не надобно сорок. И одна корова, да жрать здорова. Мелка река, да круты берега. Не широк поток, а держит. Не велик, да широк кафтан короток.… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Мальцев, Максим Валерьевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Мальцев. Максим Мальцев Имя при рождении: Максим Валерьевич Мальцев Дата рождения: 13 октября 1984(1984 10 13) (28 лет) …   Википедия

  • мебель — и, ж. meubles m., pl. 1. Предметы обстановки. БАС 1. Я в московском вашем доме .. по милости вашей завсегда пристанище имел, где и несколько моих меблей завсегда имел. 1714. АК 10 292. В рассуждении министеров должен во всем учредить штоб иметь,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Кирик и Улита. — (говорится о двух неровных людях или вещах). См. МНОГО МАЛО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Система оценивания знаний — Система оценивания знаний  система оценивания качества освоения образовательных программ учащимся, важнейший элемент образовательного процесса. В настоящее время в мире используется множество шкал оценивания знаний. В некоторых шкалах… …   Википедия

  • Похожи как шайба с клюшкой — Ирон. о непохожих людях или вещах …   Словарь русского арго

  • антиподы — ов, мн. antipodes, нем. Antipodes, лат. antipodes <, гр. antipodes букв. расположенный ногами к ногам. 1. Жители диаметрально противоположных пунктов земного шара. БАС 2. Антиподы противоположники. МНИ 9 221. Свет есть кругл яко шар. И тако… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ИОАНН ДУНС СКОТ — [лат. Ioannes (Johannes) Duns Scotus] († 8.11.1308, Кёльн), средневек. философ и богослов, католич. священник, член монашеского ордена францисканцев; в католич. Церкви прославлен в лике блаженных (пам. зап. 8 нояб.). Жизнь. Иоанн Дунс Скот. 1473… …   Православная энциклопедия

  • ЖИЗНЬ — Иисус Христос Спаситель и Жизнеподатель. Икона. 1394 г. (Художественная галерея, Скопье) Иисус Христос Спаситель и Жизнеподатель. Икона. 1394 г. (Художественная галерея, Скопье) [греч. βίος, ζωή; лат. vita], христ. богословие в учении о Ж.… …   Православная энциклопедия

  • ЕСТЕСТВЕННАЯ ТЕОЛОГИЯ — [лат. theologia naturalis], термин, очерчивающий особую область философско богословских размышлений и исследований, общей характерной чертой к рых является признание в качестве отправного факта того, что всякий человек естественным образом… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»