-
1 censure
1. n1) осудження, осуд2) цензура3) заст. думка, судження; критична оцінка4) юр. судовий (обвинувальний) вирок2. v1) засуджувати; гудити; ганити2) заст. мати судження (думку); оцінювати, судити3) юр. ухвалювати судовий вирок* * *I n1) осуд, осудженняvote of censure — вотум осудження; вотум недовіри ( уряду); ( оголошена) догана
2) icт. думка, судження, критична оцінка3) поправка; перегляд, виправлення ( тексту)II v1) гудити, осуджувати2) icт. судити; мати судження, думку; оцінювати -
2 dispraise
1. n1) осудження, несхвалення, осуд2) предмет осудження2. vосуджувати, критикувати, не схвалювати* * *I nосуд, несхвалення, осудження; предмет осудуII vосуджувати, не схвалювати, гудити -
3 condemnation
-
4 crimination
n1) обвинувачення у злочині2) гостре осудження; категоричний осуд* * *n -
5 damnation
n1) прокляття; проклін2) осудження, осуд; сувора критика3) церк. осудження на довічні страждання* * *n1) проклін, прокляття2) осуд; убивча критика; освистання ( п'єси) -
6 decrial
nвідкрите осудження, осуд; різка критика* * *nвідкритий осуд, осудження; різка критика -
7 denunciation
n1) денонсація, денонсування, розрив (договору)2) осудження; звинувачення, обвинувачення; викриття3) юр. донос4) заява; пророцтво; загроза* * *n1) осудження, осуд; обвинувачення; викриття2) денонсація, денонсування, розірвання ( договору)3) юp. донос -
8 reprehension
nдогана; осудження, осуд* * *nосудження, осуд -
9 reprobation
n1) догана; осуд, осудження2) неприйняття, відхилення, відкидання* * *n1) осудження, осуд2) неприйняття, відхилення -
10 tarnation
-
11 censure
I n1) осуд, осудженняvote of censure — вотум осудження; вотум недовіри ( уряду); ( оголошена) догана
2) icт. думка, судження, критична оцінка3) поправка; перегляд, виправлення ( тексту)II v1) гудити, осуджувати2) icт. судити; мати судження, думку; оцінювати -
12 aggravation
n1) погіршення; загострення; посилення2) обтяжлива обставина (тж юр.)3) рел. церковне осудження4) перебільшення* * *n1) погіршення, збільшення, загострення2) обтяжуюча обставина (юp.)3) cл. роздратування, гнів; досада; причина роздратування, гніву, досади; подразник -
13 anathema
n1) анафема, відлучення від церкви2) прокляття3) людина, відлучена від церкви* * *n1) цepк. анафема, відлучення від церкви2) прокляття3) людина, відлучена від церкви, на яку накладено анафему; відщепенець; людина, затаврована ганьбою, відлучена від суспільства4) предмет ненависті, осуди або осудження -
14 animadversion
nосуд, осудження, огуда; критика* * *nосуд, огуда, критика -
15 arraignment
n1) притягнення до суду; пред'явлення обвинувачення2) різка критика; осудження3) причіпка, зачіпка* * *n1) юp. притягнення до суду ( по кримінальній справі); пред'явлення обвинувачення2) різка критика, осуд -
16 attaint
1. n1) юр. розслідування великим журі присяжних обвинувачення, пред'явленого малому журі про ухвалу останнім неправосудного рішення2) осудження присяжних за неправосудне рішення3) заст. пляма, ганьба, знеславлення2. v1) позбавляти громадянських і майнових прав (у разі смертного вироку або оголошення поза законом)2) ганьбити, знеславлювати; плямувати, таврувати3) обвинувачувати у злочині (у нечесному вчинку)4) уражати (про хворобу)* * *I n1) = attainder2) icт. ганьбаII v1) icт. позбавляти цивільних, майнових прав (у зв'язку з винесенням смертного вироку або оголошенням поза законом за особливо тяжкий злочин)2) icт. ганьбити, таврувати, безчестити -
17 ban
I1. n1) заборонаto be under a ban — перебувати під забороною, бути забороненим
2) оголошення поза законом; вигнання3) церк. анафема, відлучення від церкви; прокляття4) осудження; негативне ставлення5) звернення, заклик6) pl оголошення осіб, які беруть шлюб2. v1) накладати заборону, забороняти2) церк. відлучати від церкви, накладати анафему3) розм. проклинати, сваритиIIn (pl bani)* * *I [bʒn] n1) заборона2) оголошення поза законом; вигнання ( як міра покарання)3) цepк. анафема, відлучення від церкви; прокляття; осуд, негативне ставлення; негативний вирок; неприйняття ( суспільством)4) icт. оголошення ( органів влади); звернення, заклик (пepeв. до зброї)5) pl заст. = bannsII [bʒn] v1) забороняти2) цepк. накладати анафему; відлучати від церкви; заст., дiaл. лаяти, проклинатиIII [bʒn] n; фр.; іст.2) вiйcьк. розряд ополчення ( у Франції е Німеччині) -
18 castigation
n1) бичування; суворе осудження; запекла критика2) покарання, биття, шмагання3) догана, осуд4) виправлення (недоліків тощо)* * *n1) бичування; суворий осуд; жорстока критика, рознос2) покарання, биття, шмагання3) виправлення ( недоліків) -
19 censoriousness
nпричепливість; схильність до осудження* * *nпричепливість, уїдливість; схильність до осуджування, вишукування недоліків -
20 censurable
adjщо заслуговує осудження* * *aнегожий, який заслуговує на осуд
См. также в других словарях:
осудження — я, с. Те саме, що осуд 1) … Український тлумачний словник
осудження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
грубий — а, е. 1) Великий за об ємом і поперечним перерізом; товстий. || Який має огрядне, гладке тіло. || Який складається з окремих частин, елементів великого розміру. 2) Твердий, жорсткий, з нерівною поверхнею. •• Гру/ба ї/жа проста, важка для… … Український тлумачний словник
гудіння — I гуд іння я, с. Дія за знач. гудіти 1), 2) і звуки, утворювані цією дією. II г удіння я, с. Догана, осудження … Український тлумачний словник
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
осуд — I (вияв неґативного, несхвального ставлення до кого / чого н.), осудження, засудження, несхвалення, огуда, гана, прокляття, остракізм Пор. докір II ▶ див. догана, критика … Словник синонімів української мови
ґаніня — ня, с. Ол. Осудження … Словник лемківскої говірки
