-
81 tip
I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
82 twinkle
I1) мерехтіння2) мигання3) мількання а twinkle of feet /legs/ мигтіння ніг4) вогник ( у очах); a humorous [a mischievous] twinkle in ones eye глузливий [пустотливий]вогник в очах5) митьII vin a twinkle, in the- of an eye — миттю
1) мерехтіти, виблискуватиhis eyes twinkled like chips of coal — його очі виблискували як вуглинки, що горіли
2) моргати; мигати; підморгувати3) мелькати; швидко рухатися4) випромінювати; врїн, овітлювати шлях -
83 дряблость
1) щуплість, плюскність, (при)в'ялість; трухлість, трухлявість (р. -ости);2) пухкість, дірчастість (р. -тости).* * *1) в'я́лість, -лості, плю́склість; трухля́вість, -вості2) дірча́стість, -тості, ніздрюва́тість, пу́хкість, -кості3) кво́лість, в'я́лість -
84 закрываться
закрыться1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.* * *несов.; сов. - закр`ыться1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися -
85 поливание
поливка поливанка, поливання. -ние обожжёной посуды поливою - скління, поливання.* * *полива́ния -
86 профукать
прохукати и прохухати. [Прохукаєш вікно, глянеш на двір (Греб.). Дивиться в поле через царину, прохухавши заморозь на склі (Гр.)].* * *промарнотра́тити, прогайнувати, згайнува́ти, розтри́нькати, протри́нькати, проци́ндрити -
87 склевать
см. склёвывать -
88 склеивать
несов.; сов. - скл`еитьскле́ювати (скле́юю, скле́юєш), скле́їти и мног. поскле́ювати -
89 склеиваться
несов.; сов. - скл`еитьсяскле́юватися (скле́юється), скле́їтися и мног. поскле́юватися -
90 склепать
см. склёпывать -
91 склепаться
см. склёпываться -
92 скликать
несов.; сов. - скл`икать1) склика́ти, скли́кати (скли́чу, скли́чеш) и мног. посклика́ти2) сов. см. позвать -
93 скликаться
-
94 склюнуть
сов. см. склёвывать -
95 склянка
-
96 стекление
спец.склі́ння -
97 стеклянница
энтом.склі́вка, скляни́ця -
98 bleb
-
99 frostwork
['frɒstwɜːk]nкрижани́й візеру́нок ( на склі) -
100 piskliwie
[пісклівє]adv
См. также в других словарях:
склёпываться — склёпываться, склёпываюсь, склёпываемся, склёпываешься, склёпываетесь, склёпывается, склёпываются, склёпываясь, склёпывался, склёпывалась, склёпывалось, склёпывались, склёпывайся, склёпывайтесь, склёпывающийся, склёпывающаяся, склёпывающееся,… … Формы слов
склёпка — склёпка, склёпки, склёпки, склёпок, склёпке, склёпкам, склёпку, склёпки, склёпкой, склёпкою, склёпками, склёпке, склёпках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
склёпщик — склёпщик, склёпщики, склёпщика, склёпщиков, склёпщику, склёпщикам, склёпщика, склёпщиков, склёпщиком, склёпщиками, склёпщике, склёпщиках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
СКЛ — смешанная культура лимфоцитов СКЛ сейсмокаротажная лаборатория СКЛ сплющенный клеверный лист пересечение дорог СКЛ Сокольнический кружок лыжников … Словарь сокращений и аббревиатур
СКЛЁВАННЫЙ — СКЛЁВАННЫЙ, склёванная, склёванное; склёван, склёвана, склёвано (разг.). прич. страд. прош. вр. от склевать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СКЛЁПАННЫЙ — СКЛЁПАННЫЙ, склёпанная, склёпанное; склёпан, склёпана, склёпано (спец.). прич. страд. прош. вр. от склепать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СКЛЁВЫВАТЬ — СКЛЁВЫВАТЬ, склёвываю, склёвываешь (разг.). несовер. к склевать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СКЛЁВЫВАТЬСЯ — СКЛЁВЫВАТЬСЯ, склёвываюсь, склёвываешься, несовер. (разг.). страд. к склевывать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СКЛЁПОЧНЫЙ — [шн], склёпочная, склёпочное (спец.). прил. к склепка. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СКЛЁПЫВАТЬ — СКЛЁПЫВАТЬ, склёпываю, склёпываешь (спец.). несовер. к склепать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СКЛЁПЫВАТЬСЯ — СКЛЁПЫВАТЬСЯ, склёпываюсь, склёпываешься, несовер. (спец.). 1. несовер. к склепаться. 2. страд. к склепывать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова