(на+его+лице)

198* Г сов.несов.

высказываться 1. (kõike) välja ütlema; (lõpuni) rääkima; oma arvamust avaldama; väljenduma; он \высказатьсялся по докладу ta avaldas ettekande kohta oma arvamuse, ta võttis ettekande kohta sõna, весь народ \высказатьсялся против войны kogu rahvas võttis seisukoha sõja vastu v ütles sõjale ei, кто желает \высказатьсяться? kes soovib sõna? дай ему \высказатьсяться las ta räägib (lõpuni), он сегодня ясно \высказатьсялся täna ta ütles oma seisukoha selgelt välja;

2. van. ilmnema, paistma, väljenduma; в его лице \высказатьсялась боль ta nägu oli valulik

замечать 1. 274a кого-что, что за кем märkama, tähele panema, täheldama, tähelepanu pöörama v osutama; \заметитьть в толпе знакомого rahva seas tuttavat märkama, я \заметитьл на его лице волнение märkasin ta näol erutust, знакомые не \заметитьли в нём никаких перемен tuttavad ei märganud temas mingit muutust, мы не \заметитьли за ним ничего странного me ei täheldanud temas midagi kummalist, дать \заметитьть кому märgata laskma;

2. 274b (без несов.) kõnek. märkima, nimetama, tähendama, ütlema; я \заметитьл, что ребёнка не следовало пугать märkisin v nimetasin v tähendasin, et last ei oleks maksnud hirmutada;

3. 274b кому van. märkust tegema;

4. 274a что ära märkima, märget tegema; я \заметитьл карандашом одно место в книге ma märkisin raamatus pliiatsiga ühe koha ära;

5. 274a что meelde jätma, meeles pidama, (mõttes) märgistama; я хорошо \заметитьл номер дома jätsin selle (maja)numbri hoolega meelde

165a Г несов.

1. во что, на чём, в чём, кого-что, кем-чем, с кем-чем, без доп. mängima (ka ülek.); \игратьть в футбол jalgpalli mängima, \игратьть в прятки peitust mängima (ka ülek.), \игратьть на скрипке viiulit mängima, \игратьть в куклы nukkudega mängima, \игратьть в великодушие suuremeelset mängima v teesklema, \игратьть с огнём tulega mängima (ka ülek.), \игратьть роль osa mängima v etendama, \игратьть первую скрипку esimest viiulit mängima (ka ülek.), \игратьть свадьбу kõnek. pulmi pidama v tegema, \игратьть на деньги raha peale mängima, \игратьть в нападении sport edurivis v ründajana mängima, \игратьть на бирже börsil spekuleerima v mängima, \игратьть в четыре руки neljal käel mängima, \игратьть песни murd. laulma;

2. mänglema, ülek. ka sädelema, pärlendama, sätendama, särama; улыбка \игратьла на его лице naeratus mängles ta näol, в груди \игратьла радость süda hüppas v hõiskas rõõmust, вино \игратьет в бокале vein helgib v sädeleb klaasis; ‚

\игратьть в бирюльки (1) tühja-tähjaga tegelema, (2) lulli lööma;

\игратьть в молчанку madalk. tumma mängima (küsimustele vastamata jätma);

\игратьть в загадки mõistu kõnelema, ümbernurgajuttu ajama;

\игратьть комедию kõnek. kometit mängima, vigurdama;

\игратьть глазами silmi tegema, paljuütlevaid pilke heitma kellele;

\игратьть словами (1) teravmeelsusi pilduma, sõnadega mängima, (2) sõnu tegema;

кровь \игратьет veri mäsleb;

\игратьть v

сыграть на руку кому kellele kasuks tulema, kellele kasu tooma v trumpe kätte mängima;

\игратьть на нервах у кого kelle närve sööma v proovile panema; vrd.

1 С м. неод. anat. lihas, muskel; развивать \мускулы lihaseid v muskleid arendama, в его лице не дрогнул ни один \мускул ükski lihas ei liikunud ta(l) näos

1. сов.

алға сығыу (сығып баҫыу)

2. сов.

сығыу, (сығып) китеү

3. сов.

(сик аша) сығыу

4. сов.

күренеү, килеп (бәреп) сығыу

5. сов.

сығыш яһау, сығып һөйләү

күренеү, сағылыу

тир

1. несов.

ҡыҙарыу

2. несов.

от прилива крови к коже

ҡыҙарыу, ҡыҙарыныу

3. несов. перен.

оялып ҡыҙарыу

4. несов.

ҡыҙарып күренеү

һай аҡыллылыҡ, һай аҡыллы булыу, аҡылға бер төрлөрәк булыу

1. сов.

сағылыу

2. сов.

күренеү, сағылыу

3. сов.

на ком-чём

тәьҫир итеү, йоғонто яһау

4. сов.

сағылыу

сов.

1. ифода (зоҳир, ҳувайдо, маълум, намоён) шудан; на его лице выразилась недоверчивость дар қиёфаи ӯ аломати нобоварӣ зоҳир шуд

2. гуфтан, баён кардан, гап задан; он неудачно выразился ӯ бемавқеъ сухан гуфт

3. иборат будан; шудан; расходы выразились в ста рублях хароҷот сад сӯм шуд

сов. зоҳир (намоён, пайдо) шудан; на его лице изобразилось недоумение дар чеҳраи ӯ аломати ҳайронй зоҳир шуд

сов.

1. инъикос (акс) ёфтан, акс андохтан, мунъакис шудан; отразиться в зеркале дар оина мунъакис шудан

2. намоён (падидор) гаштан, зоҳир шудан; на его лице отразился испуг дар чеҳраи ӯ тарсу ваҳм намоён гашт

3. на ком-чём таъсир кардан, асар гузоштан (бахшидан); отразиться на здоровье ба саломатй таъсир кардан

м

1. тобиши ҷило, навъи ранг; различные оттёнки синего цвета тобишҳои гуногуни ранги кабуд; платок голубого оттёнка рӯймоли кабудчатоб

2. перен, тобиш, навъ; оттёнки значения слова тобишҳои маънои калима

3. пе-рен. аломат, нишона, осор; оҳанг; на его лице был оттёнок грусти аз рӯи ӯ осори ғаму андӯҳ ҳувайдо буд; в её голосе слышался оттёнок негодования аз овози ӯ оҳанги хашму ғазаб шунида мешуд

м в разн. знач. арақ; обливаться потом арақшор шудан, ба обу арақ ғӯтидан; на его лице выступил холодный пот дар рӯяш арақи хунук баромад <> кровавый пот ниҳоят дараҷа беҳолшавӣ; до кровавого пота то тамом беҳолшавӣ; цыганский пот уст. ларза, вараҷа; в поте лица трудиться бо арақи ҷабин меҳнат кардан; до седьмого пота (работать, трудиться) то арақшор шудан (меҳнат кардан); потом и кровю добывать бо меҳнати сиёҳ ба даст овардан, хуни ҷигар шуда ёфтан; вогнать в пот кого-л. касеро арақ кунондан, равғани гардани касерс об кунондан; семь потов сошло с кого равған(ам) об шуд; согнать семь потон с кого-л. равғани касеро об кардан (кунондан), аз ҳаллоҷӣ гузарондан

сов. что

1. тж. без доп. хондан, хонда шудан, хонда тамом кардан; прочитать книгу китобро хондан: прочитать вслух бо овози баланд хондан. баланд-баланд хондан

2. перен. дидан, хондан, пай бурдан; я прочитал на его лице испуг ман дар симои вай аломати тарсу ваҳм дидам

3. (зачитать) хонда додан // (продекламировать) иншод кардан, иншод карда хондан: прочитать стихотворение шеърро иншод кардан

4. гуфтан, кардан, додан; прочитать нотацию насиҳат додан (кардан), танбеҳ додан

5. гуфтан, изҳор кардан, эрод (баён) кардан, хондан; прочитать доклад маърӯзаро хондан

6. тж. без доп. муддате хондан; он прочитал всю ночь вай тамоми шаб китоб хонд

с

1. ҷашн, тантана, ид, тантанаи ид;

2. (победа) музаффарият, ғалаба; торжество справедливости ғалабаи адолат 3, (ликование) шодмонӣ, шодӣ, хурсандӣ; на его лице отразилось торжество аз чеҳраи ӯ шодмонӣ падид омад

лице. Его поймали с -ным - його зловлено з лицем. Поймать с -ным при краже - піймати з краденим. Найти -ное (при краже) - витрусити крадене.

* * *

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1. Also: МЕНЯТЬСЯ В ЛИЦЕ to change the look on one's face quickly under the influence of some emotion

X изменился в лице - X changed his expression

Neg X не изменился в лице — X's face betrayed no emotion.

2. to have one's face change in appearance (becoming pale, thin etc as a result of illness, sadness, emotional upset etc)

X изменился в лице - X's face changed (lost) color