(напиваться

напиться

1) (утолять жажду) напиватися, напитися, (с жадностью, грубо) надудлюватися, надудлитися, нажлуктуватися, нажлуктатися, (о мног.) понапиватися, понадудлюватися, понажлуктуватися чого. [Напився погожої води (Канівщ.). Наївся, напився й спати положився (Номис).]. Дайте мне -питься - дайте мені напитися (пити), дайте мені води. Не хотите ли пить? - Нет, я уже -пился - Чи не хочете пити? - Ні, я вже напився. Пьёт, не -пьётся - п'є, не на[віді]п'ється. [Знай - пили воду, не відіп'ються (Квітка)]. -ваться вволю - напиватися досхочу (уволю), (всласть) напиватися всмак, (по горло) напиватися до-не(с)хочу (по саме нікуди, по зав'язку, по дужку). Лошади -пились - коні понапивалися (понапувалися);

2) (пить земельное, упиваться) напиватися, напитися, упиватися, упитися, (о мног.) понапиватися, повпиватися, попитися, (наугощаться) начастуватися, (грубо) набиратися, набратися, наливатися, налитися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, надудлюватися, надудлитися, налигуватися, налигатися, наджулюватися, наджулитися, (диал.) набражуватися, набражитися, натюжуватися, натюжитися, (о мног.) понабиратися, понасмоктуватися, понадудлюватися и т. п., (заливать глаза) на[за]ливати, на[за]лити (зап. на[за]лляти) очі (бельма: сліпи), (о мног.) позаливати очі, (образно) набирати, набрати повну голову, зачмелювати, зачмелити голову, завдавати, завдати гарту. [Хай солодкого меду напивається (Метл.). Не впивайтесь, люди! - на тім світі вам смола замість вина буде (Рудан.). П'ють, п'ють, поки нап'ються, потім звада (Л. Укр.). Зібрались добрі люди, на беседі вже звісно попилися (Гліб.). Пили, пили козаченьки, та вже попилися (Грінч. III). Начастувалися ми так, що й поснули (Основа 1862). Буржуа, налигавшись рому, підняли ґвалт (Н.-Лев.). Набрався як свиня мулу (Звяг.). Іде він п'яний, знов надудливсь (Звин.). Набражився як п'яниця (Номис). Залив сліпи зранку, то вже не тямиш, що верзеш (Тобіл.). Зачмелив голову та й іде співаючи (Франко)]. - ваться допьяна - напиватися доп'яну, напиватися п'яним, п'яно впиватися. Напившийся - що напився, напитий; упитий, начастований, набражений. Наевшийся и -пившийся - наїдений і напитений.

* * *

несов.; сов. - нап`иться

надуться

1) (наполняясь воздухом) надиматися и (редко) надуватися, надутися, (о мног.) понадиматися, (редко) понадуватися; (вздуваться, пучиться) обдиматися, обдутися, надиматися, дутися, надутися, (о мног.) пообдиматися, понадиматися; (натопыриваться) напужуватися, напужитися, (о мног.) понапужуватися; бути надиманим, надутим, понадиманим и т. п. [Як надмусь, то й я (жаба) така (як віл) зроблюсь (Глібів). Вітрило надулось (Л. Укр.). Дмися - не дмися, волом не будеш! (Номис). Шаравари напужилися (Квітка)];

2) (навеваться) надуватися, надутися, навіватися и навіюватися, навіятися, намітатися, наместися, наноситися, нанестися, (во мног. местах) понадуватися, понавіватися и понавіюватися, понамітатися, понаноситися; бути надутим, понадуваним, навіюваним, навіяним и т. п. Пыль -дулась в окна - у вікна понавівалося (понавіювалося) пороху (пилу);

3) (обманываться) - а) (стр. з.) піддурюватися, обдурюватися, підманюватися, обшахровуватися, ошукуватися, бути піддурюваним, піддуреним, попіддурюваним и т. п.; б) (надувать себя) обдурюватися, обдуритися, ошукуватися, ошукатися;

4) (напыживаться) надиматися, надутися, напужуватися; напужитися; (важничая) пиндючитися, напиндючитися, бундючитися, набундючитися, набундюритися, наприндитися, низитися, нанизитися; (сердясь) дутися, надиматися, надутися, (фамил.) намурмоситися, нагогошитися, (образно) нажабитися, гиндичитися, нагиндичитися, (сердито и спесиво) путритися, напутрюватися, напутритися; (о мног.) понадиматися и т. п.; см. ещё Надувать (1) губы. [Як птиця надворі понадимається і носи похова, - буде буря і холод (Харк. Зб.). Обидві дами понадимались і мовчали (Н.-Лев.). Бач, як ти його образила, бач - надувсь! (Мирний). Примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився (Н.-Лев.). Чогось наша сваха надулася й нанизилася (Грінч. III). Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася (Пісня). Нажабиться кожен, напиндючиться (Свидниц.). Индик путриться (Хорольщ.). Напутрилася, мов їжак (Крим.)]. - дулся, как индейский петух - напиндючився (напутрився) мов гиндик. -дулся, как сыч, как мышь на крупу - надувся (напутрився) мов сич (на сову), мов квочка на дощ, як гайвороння на мороз, мов миша на крупи (Приказки);

5) (напиваться чего) надудлюватися, надудлитися чого. [Надудлився чаю (Звин.)]. Надувшийся - що надувся и т. п.; надутий; (о человеке) надутий. [Надуте вітрило (Київ)].

* * *

несов.; сов. - над`уться

1) надува́тися и надиматися, наду́тися, и мног. понадува́тися и понадима́тися; ду́тися, поду́тися; (важничая, пыжась) бундю́читися, набундю́читися

2) (набухая, увеличиваться в объёме) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадима́тися; ( разбухать) бубня́віти, набубня́віти

3) (перен.: обижаться) наду́тися сов. и мног. поду́тися и понадува́тися и понадиматися, закопи́лювати (люю, люєш) губу (гу́би), закопи́лити губу (гу́би), сов. скопи́лити губу́ (гу́би), напри́ндитися, -джуся, -дишся

4) ( напиваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадиматися, сов. наду́длитися, налига́тися и мног. понали́гуватися

5) страд. несов. надува́тися, надима́тися, напина́тися; обду́рюватися, -рюється; піддурюватися, ошу́куватися, -кується

накачать, накачнуть

1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];

2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;

3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);

4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -

1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;

2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;

3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -

1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];

2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;

3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;

4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].

* * *

несов.; сов. - накач`ать

1) нака́чувати, накача́ти

2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити

3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

нализаться

1) (вволю) нализуватися, нализатися, (насм.) нализькатися, (о мног.) понализуватися. [Чим не наїсися, тим не налижешся (Номис)];

2) (напиваться) нализуватися, нализатися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, набиратитися, набратися, надудлюватися, надудлитися, наджудитися, налигатися, (налить бельма) залити сліпи. [Ведуть раба божого нарізаного так, що ледве тямить себе (Квітка). Надудлившись пива, задумали танцювати (Н.-Лев.). Налигавшись рому та портеру (Н.- Лев.)].

* * *

несов.; сов. - нализ`аться

1) (сов.: вдоволь полизать) нализа́тися, -лижуся, -лижешся

2) ( напиваться) нали́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нализа́тися, насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчуся, -смокчешся, сов. наду́длитися, налига́тися, нажлу́ктитися, мног. понали́гуватися, -гуємося, -гуєтеся

залить

1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];

2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];

3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];

4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];

5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];

6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];

7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];

8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);

9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.

* * *

несов.; сов. - зал`ить

1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути

2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)

3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

залиться

1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;

2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];

3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;

4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];

5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.

* * *

несов.; сов. - зал`иться

испить

1) спивати, спити, випивати, випити. [Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати (Чуб.)]. -пей водицы - напийся водички! -пей, касатик! - напийся, голубе!;

2) (напиваться) випивати, випити, напиватися, напитися. -пей винца! - випий вина! -пей за моё здоровье (со мной)! - випий за моє здоров'я! (зап.) напийся до мене! Изопью я за ваше здоровье - вип'ю-но за вас, за ваше здоров'я, (зап.) най-но я до вас нап'юся. Частенько -вает - випиває таки часто (не раз); чарочки не забуває; частенько торкає. -ться -

1) спиватися, спитися, випиватися, випитися, бути спитим, випитим;

2) спиватися, спитися, запиватися, запитися. [Спився козак, спився, з доріженьки збився (Пісня)]. Испитый -

1) випитий;

2) см. Испитой.

* * *

несов.; сов. - исп`ить

1) (выпивать, пить) випива́ти, ви́пити, -п'ю, -п'єш и мног. повипива́ти; ( отпивать немного) спива́ти, спи́ти (зіп'ю́, зіп'є́ш)

2) (выпивать всё, до конца), торж. випива́ти, ви́пити

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

несов.; сов. - нагруз`иться

1) наванта́жуватися, -жуюся, -жуєшся, навантажитися

2) (перен.: напиваться пьяным) прост. насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмоктатися, -смокчуся, -смокчешся, набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

нажраться нажиратися, нажертися, натріскуватися, натріскатися, напихатися, напхатися, налопуватися, налопатися, налупитися, налигатися, (диал.) накластися, набухатися, напоротися, набревкатися, набехтатися, натьопатися, натьопкатися, накепкатися, нарепатися, нарепкатися, (о мног.) понажиратися, понатріскуватися, понапихатися, поналопуватися чого. [Ніяк не нажереться (Звягельщ.). Налупивсь, як рябко дерти (Манж.)].

* * *

вульг.; несов.; сов. - нажраться

1) ( наедаться) нажира́тися, наже́ртися и мног. понажира́тися, сов. налупи́тися, налига́тися

2) ( напиваться пьяным) нахли́стуватися, нахлиста́тися, насмо́ктуватися, насмокта́тися, сов. нализа́тися, наду́длитися, налига́тися

несов.; сов. - накач`аться

1) (сов.: вдоволь покачаться) нагойдатися, наколихатися

2) ( напиваться) напива́тися, напи́тися; наду́длюватися, наду́длитися, нали́гуватися, налига́тися; ( допьяна) нали́зуватися; нализа́тися

3) страд. несов. нака́чуватися; напо́юватися

накрасить

I. накрашувати, накрасити, нафарбовувати, нафарбувати, (о мног.) понакрашувати, понафарбовувати що, чого чим; специальнее ещё: (красным) червонити, начервонити, вичервонити, (чёрным) чорнити, начорнити, почорнити, вичорнити що чим и т. п. [Накрасили багато крашанок (Сл. Ум.). Нафарбував чорним волосся і вуса (Загірня). Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки, потім начорнила брови (Крим.)]. -ть лицо - нафарбовувати, нафарбувати, малювати, на[по]малювати, намазувати, намазати обличчя (лице); см. ещё Накрашиваться 2. [А вдовиця, гарна киця, малювала собі лиця (Пісня)]. Накрашенный - накрашений, нафарбований, понакрашуваний, понафарбовуваний; начервонений, вичервонений, начорнений, почорнений, вичорнений и т. п.; (о -ном лице и т. п.) нафарбований, мальований, на[по]мальований, намазаний. -ться -

1) накрашуватися, накраситися, понакрашуватися, нафарбовуватися, нафарбуватися, понафарбовуватися, (красным) червонитися, начервонитися, вичервонитися, (чёрным) чорнитися, начорнитися, вичорнитися; бути накрашуваним, накрашеним, понакрашуваним и т. п.;

2) (-ть себе лицо) нафарбовуватися, нафарбуватися, намальовуватися, намалюватися, підмальовуватися, підмалюватися, накрасовуватися, накрасуватися, намазуватися, намазатися, підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понафарбовуватися, пона[попід]мальовуватися и т. п. [Намастилася, нафарбувалася і пішла до міста (Брацл.). Намалювалася (намазалася) та й думає, що справді гарна (Богодух.). Накрасовується вона, тим і гарна видає (Загірня)];

3) (вдоволь, сов.) нафарбуватися, накраситися, намалюватися; срв. Красить, -ся;

4) надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2.

II. Накрашивать, накрошить чего, чем - накришувати, накришити, (о мног.) понакришувати чого, чим и чого; (чего во что ещё) укришувати, укришити чого в що. [Мати, нагадала їй накришити сала (Н.-Лев.). Накришила (укришила) хліба в молоко (Канівщ.). Не накришуй кришками (и кришок) (Брацл.)]. Накрошённый - накришений, понакришуваний; укришений. -ться -

1) накришуватися, накришитися, понакришуватися; бути накришуваним, накришеним, понакришуваним, укришеним;

2) (вдоволь, сов.) накришитися; натрощитися; налокшатися, насіктися, накавальцюватися; нашаткуватися; срв. Крошить.

* * *

несов.; сов. - накрасить

налить

1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;

2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -

1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;

2) вилитий, навиливаний.

* * *

несов.; сов. - нал`ить

налиться

1) наливатися, налитися и (зап.) наллятися, (о мног.) поналиватися; бути наливаним, налитим и (зап.) наллятим, поналиваним; (из крана и т. п.) наточуватися, наточитися, (о мног.) понаточуватися; бути наточуваним, наточеним, понаточуваним и т. п. [Лице пана наливається кров'ю, з уст прискає піна (Франко)]. Чай -ется в стакан - чай наливають у склянку. Вода -лась в лодку - води набралося (налилося, наллялося, набігло) в човен. Судно -ется водою - судно набирає води. Глаза -ются, -лись кровью - очі набігають, набігли (зайшли) кров'ю, очі червоніють, почервоніли, (пров.) очі ллються (зап. лляються). [Розгнівався, зачав червоніти, аж очі йому ллялись (Звин.)];

2) (о хлебах, плодах и перен.) наливатися, налитися (наллятися), набиратися, набратися, сповнятися и сповнюватися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися, наповнюватися, наповнитися, наброщуватися, наброститися, (о мног.) поналиватися, понабиратися, пови[пона]повнюватися, понаброщуватися. [На ниві неозорій хліб дорогий, налившися, зросте (Грінч.). Вже жита наливаються (Сл. Гр.). Яблука наливаються (Сл. Ум.). Недобра радість наллялась їй у серці (Коцюб.). Колоски вже набираються (Звин.). Уже жито сповнилось (Звягельщ.). По кущах виповнюються розпуковочки (М. Вовч.). Гречка достоюється: вже наповнилася мов ґрона (Звин.). У ячмені колос набростився (Мил.)]. Почки на деревьях -ются - бростки на деревах наливаються (набираються и т. п.), дерева наброщуються. Оспа -ется - віспа набирає;

3) (напиваться) наливатися, заливатися, налитися горілкою (вином), напиватися, напитися як ніч (як хлюща), надудлюватися, надудлитися.

* * *

несов.; сов. - нал`иться

1) налива́тися, нали́тися, -ллюся, -ллєшся и налля́тися, -ллюся, -ллєшся и мног. поналива́тися

2) страд. несов. налива́тися; улива́тися; нато́чуватися, -чується; си́патися, -плеться, наси́патися

см. напиваться

несов.; сов. - нар`езаться

1) нарі́зуватися, -зується и наріза́тися, нарі́затися, -рі́жеться

2) (сов.: порезать много, вдоволь) нарі́затися

3) ( напиваться пьяным) вульг. насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчу́ся, -смо́кчешся, сов. налига́тися, наду́длитися; напива́тися, напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся и мног. понапива́тися

4) страд. несов. нарі́зуватися, нарі́затися; накра́юватися, -краюється; урі́зуватися; нарі́зуватися, наріза́тися, карбува́тися, -бу́ється; нарі́зуватися, наріза́тися

и Нарезать нарезать

1) см. Надрезывать;

2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];

3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;

4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;

5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];

6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -

1) см. Надрезанный;

2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;

3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;

4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;

5) нарізаний, понарізуваний. -ться -

1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;

2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);

3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;

4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.

* * *

см. нарезать

насандалить бразолювати, набразолювати, санталити, насанталити, красити, покрасити, викрасити, фарбувати, пофарбувати, намащувати, намастити бразолією (санталом) що. -лить нос - см. ниже Насандалиться 2. Насандаленный - набразольований, насанталений, покрашений, викрашений, пофарбований, намащений бразолією (санталом). -ться -

1) бразолюватися, бути бразольованим, набразольованим и т. п.;

2) -литься - надудлитися, наджулитися; см. Напиться 2 (под Напиваться).

* * *

несов.; сов. - насанд`алить

1) спец. насанда́лювати, -люю, -люєш, насанда́лити

2) ( сильно намазывать) нама́зувати, -зую, -зуєш, нама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. понама́зувати, нама́щувати, -щую, -щуєш, намасти́ти, -мащу́, -ма́стиш и мног. понама́щувати; наяло́жувати, -жую, -жуєш, наяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш, квацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, наквацюва́ти, нашмаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, нашмарува́ти, сов. прен. намазю́кати

несов.; сов. - насанд`алиться

1) (напиваться пьяным) наду́длюватися, -лююся, -люєшся, наду́длитися, насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчу́ся, -смо́кчешся

2) страд. несов. насанда́люватися, -люється; нама́зуватися, -зується, намащуватися, -щується; наяло́жуватися, -жується, нашмаро́вуватися, -ровується

насосать

1) (ртом) насмоктувати, насмоктати, насисати, нассати, (о мног.) понасмоктувати, понасисати що, чого;

2) (насосом) напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понапомповувати и т. п. чого. Насосанный -

1) насмоктаний, нассаний, понасмоктуваний;

2) напомпований, насмокований, натягнений и натягнутий, понапомповуваний и т. п. -ться -

1) насмоктуватися, насмоктатися, понасмоктуватися, насисатися, нассатися, понасисатися; бути насмоктуваним, насмоктаним, нассаним, понасмоктуваним и т. п. [Дитина нассалася (Брацл.)];

2) (вдоволь, сов.) - а) насмоктатися, нассатися, понасмоктуватися, понасисатися, попосмоктати (досхочу); б) насмоктатися, надудлитися, наджулитися; см. Напиться 2 (под Напиваться).

* * *

несов.; сов. - насос`ать