Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(крестьянин)

  • 1 крестьянин

    селянин, (ирон.) селюк (-ка), мужик (-ка), (устар.) посполитий (-того), (зап.) хлоп (-па), (иногда) чоловік (мн. люди), соб. селянство, мужицтво, поспільство, (зап.) хлопство. [Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: не вмію я жати (Пісня). Давай посполитий підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того не знає (Куліш). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис). Персонажі з сієї повісти могли-б бути де хочеш, тільки не серед українського селянства (Грінч.). Людей було - багато, а панів обмаль (Харківщ.)]. -нин казённый - казенець (-нця). [Ми тоді козакували, - тепер уже казенці (Конис.)]. -нин крепостной - крі[е]пак (-ка), підданий (-ного); см. Крепостной 3.
    * * *
    селяни́н

    Русско-украинский словарь > крестьянин

  • 2 кулак

    1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;
    2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;
    3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;
    4) (свая для причалки судов) паля;
    5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];
    6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).
    * * *
    I
    1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -а

    дава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м

    2) техн. кула́к
    II ист.
    (богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́

    Русско-украинский словарь > кулак

  • 3 мужик

    1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];
    2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];
    3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.
    * * *
    1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а
    2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а
    3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к
    4) ( муж) мужи́к; чолові́к

    Русско-украинский словарь > мужик

  • 4 безземельный

    безземельний, безґрунтий; (крестьянин, живущий в чужой избе) підсусідок, соб. - підсусіддя.
    * * *
    безземе́льний

    Русско-украинский словарь > безземельный

  • 5 казённый

    1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;
    2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.
    * * *
    1) перен. казе́нний

    на \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці

    2) спец. казе́нний

    Русско-украинский словарь > казённый

  • 6 крепостной

    1) (относящийся к крепости) фортечний, фортеційний, замковий. [Вимальовувалися на блакитному небі похмурі кінчасті башти фортечні (Загірня)]. -ной гарнизон, стража - залога;
    2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]пацький, панський, панщанний, панщизняний, підданський. -ное право - панське право, панщина, крі[е]пацтво, кріпаччина. [Тоді ще було панське право. Боротьба з кріпацтвом була завданням цілого життя у нашого Кобзаря (Єфр.). Минулася кріпаччина і щаслива доля панська (Яворн.)]. Во время -ного права - за панського права, за панщини, за крі[е]пацтва, за часів панщанних, панщизняних. Отмена -ного права - скасування (знесення) крі[е]пацтва (панщини). -ное состояние, -ная зависимость - крі[е]пацтво, панщина, підданство, неволя крі[е]пацька. [Мужика віддано панові в кріпацтво (Грінч.). Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток (Н.-Лев.). Та й сама неволя кріпацька тут давніше вкоренилась (Єфр.)];
    3) -ной, сущ. (крестьянин) - крі[е]пак (-ка), панський (-кого), панщанний, панщанин, підданий, підданець (-нця). -ные люди - крі[е]паки, піддани (-дан), (собир.) підданство, панщина. [Був він син звичайного кріпака, чи як там звали - панського підданого (Свидн.). Чи того-ж я сподівалась, ідучи вільна за панського (М. Вовч.). Панські підданці (Сл. Гр.). Опріч сих привілейників, усі инші міщани були до старости мов-би підданство до пана (Куліш)]. Сын -ного - крі[е]паків (крі[е]пацький) син, син крі[е]пака. По происхождению он был -ной - він був крі[е]пак з роду; він був з роду кре[і]пацького. Свойственный, принадлежащий -ному - крі[е]пацький, панщанний. [Крепацькі душі (М. Вовч.). Челядинський син хоч і царем зробиться, однаково своєї панщанної вдачі не позбудеться (Крим.)];
    4) -ной акт, юрид. - кріпосний акт, (стар.) акт твердости. -ная пошлина - кріпосна оплата, (стар.) оплата акту твердости.
    * * *
    I ист.
    1) прил. кріпосни́й; ( относящийся к закрепощённому крестьянину) кріпа́цький

    крепостно́е пра́во — кріпа́цтво, кріпосне́ пра́во

    2) в знач. сущ. кріпа́к, -а, па́нщинник
    II воен.
    форте́чний, кріпосни́й
    III
    кріпосни́й

    \крепостной акт — кріпосни́й акт

    Русско-украинский словарь > крепостной

  • 7 переходец

    I уменьш.
    перехо́дик
    II
    (в древней Руси - крестьянин, меняющий местожительство) перехожа́нин, похо́жий [селяни́н]

    Русско-украинский словарь > переходец

См. также в других словарях:

  • КРЕСТЬЯНИН — КРЕСТЬЯНИН. Слово крестьянин всегда ставилось в связь со словом христианин. Но история того и другого термина не может считаться достаточно изученной. П. Б. Струве в своем зарубежном докладе (на IV м съезде русских ученых в Белграде в 1928 г.)… …   История слов

  • КРЕСТЬЯНИН — муж. крестьянка жен. крещеный человек; | мужик, землепашец или земледел, селянин, поселянин; сельский обыватель, принадлежащий к низшему податному сословию. Крестьяне наши делятся на: государственых (казенных, в число которых поступили при… …   Толковый словарь Даля

  • Крестьянин — Победивший пролетарий указывает крестьянину путь на серебряном советском рубле 1924 года …   Википедия

  • крестьянин — сельский житель; чорбаджи, царане, цензитарий, коттер, менмортабль, смерд, серв, хитрец, хлебороб, пейзанин, кулак, парик, феллах, барщинник, гроссбауэр, пеон, сельхозник, аграрник, бедняк, жадина, оброчник, лапотник, поселянин, пахарь, мужик,… …   Словарь синонимов

  • КРЕСТЬЯНИН — КРЕСТЬЯНИН, крестьянина, мн. крестьяне, крестьян, муж. 1. Мелкий товаропроизводитель в сельском хозяйстве, владеющий средствами производства и непосредственно прилагающий свой труд в производстве. В капиталистическом обществе происходит… …   Толковый словарь Ушакова

  • крестьянин — (неправильно крестьянин) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • КРЕСТЬЯНИН — Судаков сын Бородавкин, московский дворянин. 1562. Гр. и дог. I, 478. Хрестьянин Степанов сын Вакарина, целовальник, св. 1556. А. Ф. I, 145. Хрестьянин Стефанов сын Бундова, послух в Москве. 1559. А. Ю. 147. Крестьянин Степанов сын Бундов,… …   Биографический словарь

  • КРЕСТЬЯНИН — КРЕСТЬЯНИН, а, мн. яне, ян, муж. Сельский житель, занимающийся возделыванием сельскохозяйственных культур и разведением сельскохозяйственных животных как своей основной работой. | жен. крестьянка, и. | прил. крестьянский, ая, ое. К. труд.… …   Толковый словарь Ожегова

  • КРЕСТЬЯНИН — «КРЕСТЬЯНИН», Россия, Центр Михаила Пуговкина, 2001, цв., 52 мин. Документальный фильм, исповедь. Портрет известного актера кино, Народного артиста СССР, который на восьмом десятке лет задает себе вопросы о смысле жизни и имеет мужество находить… …   Энциклопедия кино

  • крестьянин — КРЕСТЬЯНИН, а, м. (мн. яне, ян). 1. Простоватый, необразованный (но обычно с хитрецой, жадноватый) человек. 2. только мн. Вши. 2. из уг …   Словарь русского арго

  • крестьянин — Фермер, в хозяйстве которого преобладает семейный труд, а полученная продукция в основном используется для содержания всей семьи …   Словарь по географии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»