Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(картину)

  • 1 оправлять

    оправить
    1) (драгоцен. камень, картину) вправляти, вправити, оправляти, оправити в що; (картину в рамку) заводити, завести в рямці; (книгу в переплёт) оправляти, оправити, заводити, завести в оправу, в паля[і]турки;
    2) (платье на себе, на ком) чепурити, причепурити, лагодити, полагодити, обсмикати, обсмикати;
    3) (волосы) пригладити коси, волосся, полагодити, причепурити зачіску;
    4) (постель) застелювати, застелити ліжко. Оправленный - вправлений, оправлений, оправний, заведений у рямці, в паля[і]турки. [У золото (вправлені) оправлені діяманти. Кубок з яшми оправний в чорнім сріблі (Л. Укр.). Книга оправлена в полотно].
    * * *
    I несов.; сов. - опр`авить
    1) ( поправлять) поправля́ти, попра́вити, оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти; ( одёргивать одежду) обсми́кувати, обсмикну́ти и пообсми́кувати
    II несов.; сов. - опр`авить
    ( вставлять в оправу) оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти

    Русско-украинский словарь > оправлять

  • 2 отделывать

    отделать
    1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];
    2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;
    3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;
    4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елать
    1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти
    2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити
    3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити
    4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти

    Русско-украинский словарь > отделывать

  • 3 переписывать

    переписать переписувати, переписати, (во множ.) попереписувати; (копировать; составлять список, перепись) списувати, списати, (о мног.) посписувати. [Треба переписати, бо погано написано]. -вать набело - переписувати (переписати) начисто. -сать слово в слово - списати слово за словом. -сать имущество, вещи - списати, переписати майно, речі. -сать имение на имя жены - маєтність на жінку переписати. -сать кого куда (перечислить по списку) - переписати кого куди. -сать картину, образ - перемалювати картину, образ. Переписанный - переписаний, списаний.
    * * *
    несов.; сов. - перепис`ать
    перепи́сувати, переписа́ти и поперепи́сувати; ( списывать) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; ( на пишущей машинке) друкува́ти, надрукува́ти, передруко́вувати, передрукува́ти

    Русско-украинский словарь > переписывать

  • 4 подновлять

    -ся, подновить, -ся підновляти, -ся, підновити, -ся, підправляти, -ся, підправити, -ся, (о мног.) попідновляти, -ся, попідправляти, -ся, (о глиняной обмазке стен и т. д.) примазувати, -ся, примазати, -ся. [А хату треба було якось підправити, бо в ній не можна було жити (Гр. Григор.)]. -вить картину, платья - підновити картину, підправити одежу. Подновлённый - підновлений, підправлений; примазаний.
    * * *
    несов.; сов. - поднов`ить
    підновля́ти и підно́влювати, піднови́ти

    Русско-украинский словарь > подновлять

  • 5 вбирать

    вобрать вбирати, убрати, увібрати в себе, втягати, втягти в себе, всякати, всякнути в себе, впивати, впити в себе, усмоктувати, всмоктати, всисати, увіссати, всичувати в себе, просякати, просякнути чим, набиратися, набратися чого. [Письменник всичує в себе картину смерти. (Коцюб.). Втяг у себе повітря. Суха земля впиває в себе воду. Просякати духом скептицизму. Набиратися нових поглядів].
    * * *
    несов.; сов. - вобр`ать
    убира́ти, увібра́ти; ( всасывать) усмо́ктувати, усмокта́ти

    Русско-украинский словарь > вбирать

  • 6 взмах

    взмашка замах, помах, мах, змах, розгін (р. -гону). [З одного замаху човен опинивсь на середині річки (Крим.). І косу смерть взяла, щоб все життя скосить одним розгоном (Фран.). Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Г. Барв.)]. Одним -хом - з маху, з одного маху, за один мах, (шутл.) за одним махом-пахом. [Підходить до мольберту й з одного маху розрізує картину (Єфр.)].
    * * *
    змах, -у, мах, -у, по́мах, -у, ви́мах, -у, за́мах, -у

    Русско-украинский словарь > взмах

  • 7 единичный

    одиничний, одинокий, (о мног.) поодинокий. [Він не зміг поодинокі (отдельные) факти звязати в цілу картину життя (Єфр.)]. -но - одиноко, поодиноко.
    * * *
    одини́чний; ( редко встречающийся) поодино́кий

    Русско-украинский словарь > единичный

  • 8 живопись

    1) (как занятие, действие, школа) малювання, малярство, живопись (р. -си) [Цим літом щиро взявся до малювання; велику картину малює. Вивчусь малярства, змалюю ту красу, що в небі (Неч.-Лев.). Кинути живопись і естетику я й не можу й не хочу, бо це моє покликання (Крим.)]. Заниматься живописью - малярувати. Заработать -сью - замалювати;
    2) (произведение, картина, картины) малювання. [Пасмом простягався промінь по церкві, виблискуючи на позлотистому іконостасі, на потемнілому малюванні (Грінч.). Чудове малювання ожило на полотні. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить (Котл.). Гарним малюванням стіни обвішані (Куліш). Ой ти, дівчино, моє малювання].
    * * *
    живо́пис, -у, малюва́ння; (о занятии, действии) маля́рство

    шко́ла \живопись си — шко́ла живопису; маля́рська шко́ла

    Русско-украинский словарь > живопись

  • 9 заканчивать

    -ся, закончить, -ся закінчувати, -ся, закінчити, -ся (и закінчати, -ся), викінчувати, -ся, викінчити, -ся; срвн. Оканчивать, -ся. [Викінчувати картину (Франко). День закінчився весільним бенкетом (Стор.)]. Законченный - закінчений, викінчений.
    * * *
    несов.; сов. - зак`ончить
    закі́нчувати, закі́нчи́ти, кінча́ти, кінчи́ти и скі́нчити и покінчи́ти, мног. поскі́нчувати; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити

    Русско-украинский словарь > заканчивать

  • 10 картина

    1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;
    2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];
    3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];
    4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.
    * * *
    карти́на; (преим. произведение живописи) малю́нок, -нка, мальо́вання, ма́ливо

    Русско-украинский словарь > картина

  • 11 картинный

    1) (относящ. к живописи, «малярству») малярський. -ная выставка - малярська (художня) вистава, виставка картин. -ная галлерея - галерея (гал. ґалерія) картин, образів, картинна галерея. -ный лак - малярський лак. -ное полотно - малярське полотно. - ная рама - картинна рама, рама на картину (на образ);
    2) (живописный) мальовничий. -ный жест - мальовничий жест. -ная поза - мальовнича поза. -ный образ (поэтич.) - мальовничий образ. -ное одеяние - мальовниче убрання. -ный слог - образна (мальовнича) мова.
    * * *
    1) карти́нний

    карти́нная галере́я — карти́нна галере́я

    2) ( живописный) мальовни́чий
    3) (образный, выразительный) карти́нний

    Русско-украинский словарь > картинный

  • 12 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 13 накропать

    напартачити, (стихи) набазграти, надряпати, (картину) наляпати що, чого.
    * * *
    ирон.
    напарта́чити, напарто́лити; (плохо написать ирон.) надря́пати, наба́зграти, наля́пати

    Русско-украинский словарь > накропать

  • 14 натяжка

    1) (действие) - см. Натягивание; оконч. - а) натягнення, натяг (-гу), напнуття (- ття), напруження, натуження; накручення и накрутіння; б) натягнення, напнуття; в) натягнення, напнуття, нацуплення;
    2) сапоги в -ку - облиплі (підлипчасті, облипчасті, тісні) чоботи;
    3) натягування (-ння), натяжка, (принуждение) силування; (преувеличение) прибільшення. [Художник подав руку громадянинові, і вкупі вони, без натягування й тенденційности, таку змалювали картину, яка вбирає очі мистецьким виконанням (Єфр.)]. Стихи с -ками - вірші з натяжками, силувані вірші. Дело решено с -кой - справу вирішено з натяжкою (силувано). С -кой можна предположить - через силу (від сили, натягаючи правду, натягаючись) можна припустити. С -кой концы свели - через силу (від сили, силуючись, натягаючись, ледве) звели кінці з кінцями. Вывод с -кой - силуваний висновок.
    * * *
    1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання
    2) (неправомерное допущение; искусственность) на́тяжка и натя́жка; ( преувеличение) перебі́льшення, прибі́льшення; ( принуждение) си́лування

    без \натяжка жек — без натя́жок, без перебі́льшень, без прибі́льшення; без си́лування

    \натяжка ка в объясне́нии — на́тя́жка в поя́сненні

    с \натяжка кой — з натяжкою; ( с трудом) че́рез си́лу

    Русско-украинский словарь > натяжка

  • 15 невиданный

    небачений, (реже) невиданий, (диал.) невидалий; (небывалый) небувалий, (дивный, чудной) дивовижний, чудний. [Олеся глянула в вікно на небачену картину (Н.- Лев.). На суднах метушилися якісь небачені люди в дивному вбранні (Загірня). Довго дивилася Робінзон та П'ятниця на небачене диво (Грінч.). Приснилось (мені) невидане щастя дивне (Л. Укр.). Новий, нечуваний і невиданий спосіб поетичної творчости (Рада). Вижени мені звіря неслуханого й невиданого (Рудч.)]. Давно, раньше -ный - давно, перше не бачений. Неслыханное, -ное дело - нечувана, невидана (небачена) річ.
    * * *
    неба́чений, неви́даний; ( небывалый) небува́лий; ( странный) дивови́жний

    \невиданныйая краса́вица — неба́чена (неви́дана) красу́ня

    \невиданныйые зве́ри — неба́чені (дивови́жні) зві́рі

    \невиданныйый урожа́й — неба́чений (неви́даний, небува́лий) урожа́й

    Русско-украинский словарь > невиданный

  • 16 ненасытный

    ненаситний, неситий, невситимий, (алчный) ненатлий, захланний, (жадный) зажерливий, жаденний, жаднючий, (ненаедчивый) ненаїдний, ненаїсний, (прожорливый) прожерливий, пажерливий, проїсний, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Очі його ненаситні на багатство (Куліш). В її крові горіла ненаситна жадоба життьової розкоши (Франко). Розпадеться луда на очах ваших неситих (Шевч.). Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели (Шевч.). Чому-ж його злоба несита їсть (Самійл.). О, гадино! моєї муки тобі, несита, ще не досить? (Л. Укр.). Жадоба тая несита: все-б зажер собі (Грінч.). Невситиме бажання (Крим.). Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Мирг.). Оцей піп у нас дуже захланний (Кобеляч.). Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Г. Барв.). Ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину (Коцюб.). Ненажерливе мусулманське духівництво (Крим.)]. -ная утроба - ненаситна утроба, (глотка, грубо) ненатла (ненажерлива) пелька. -ный человек - ненаситна (невситима) людина, ненажера; срв. Ненажора, Ненасыть.
    * * *
    ненаси́тний и нена́ситний, неси́тий; диал. нена́тлий, ненатле́нний; ( не удовлетворяющийся ничем имеющимся) невсити́мий; ( прожорливый) ненаже́рливий, ненаже́рний; (жадный, корыстолюбивый) заже́рливий

    \ненасытныйая жа́жда зна́ний — нена́ситна (невсити́ма) жадо́ба знань

    \ненасытныйый зверь — нена́ситний (ненаже́рливий) звір

    \ненасытныйая утро́ба — бран. ненаже́ра, нена́ситна (ненаже́рлива, заже́рлива) утро́ба

    Русско-украинский словарь > ненасытный

  • 17 пописать

    пописа́ти; ( картину) помалюва́ти; ( на машинке) подрукува́ти

    Русско-украинский словарь > пописать

  • 18 Застеколивать

    застеклить (окно) склити, засклити, (многое) посклити; (о картине ещё) завести під скло. [Треба вікна посклити (Звин.). Цю картину я засклю (Звин.)]. Застеклённый - засклений.

    Русско-украинский словарь > Застеколивать

  • 19 Намарывать

    намарать
    1) намазувати, намазати, намащувати, намастити; (загрязнять) умазувати, умазати що в що, забруднювати, забруднити, забруджувати, забрудити, каляти, закаляти що чим; (сыпучим, грязным) валяти, заваляти; (грязью) забагнювати, забагнити; (жирным) наяложувати, наялозити, насмальцьовувати, насмальцювати; (о лице ещё) на[за]мурзувати, на[за]мурзати; (о мног.) понамазувати, понамащувати, повмазувати, позабруднювати, позабруджувати, позабагнювати, понаяложувати, понасмальцьовувати, пона[поза]мурзувати що чим. [Намазав пику сажею (Сл. Ум.). Умазав свиту в крейду (Звин.)];
    2) (плохую картину, стихи и т. п.) намазувати, намазати, ляпати, наляпати, базграти, набазграти, (о плохо написанном ещё) риґувати, нариґувати, шкрябати, нашкрябати, дряпати, надряпати, (о мног.) понамазувати що;
    3) (гадить) каляти, накаляти, напаскуджувати, напаскудити, (эвфем.) робити, наробити, (о мног.) понапаскуджувати. [Кури напаскудили в сінях (Канівщ.). Корова наробила перед порогом (Звин.)]. Намаранный -
    1) намазаний, намащений, умазаний, забруднений, забруджений, закаляний, забагнений, наяложений, насмальцьований, на[за]мурзаний, понамазуваний и т. п.;
    2) намазаний, наляпаний, набазграний, нариґований, нашкрябаний, надряпаний, понамазуваний;
    3) накаляний, напаскуджений, нароблений, понапаскуджуваний. -ться -
    1) намазуватися, намазатися, понамазуватися чим, умазуватися, умазатися, повмазуватися в що, убиратися, убратися в що, намащуватися, намаститися, понамащуватися чим; бути намазуваним, намазаним, понамазуваним и т. п. [Не спирайсь на стіну, бо ти й так у крейду вбравсь (Звин.)];
    2) (вдоволь, сов.) намазатися, намаститися, набруднитися, набрудитися, накалятися; (сыпучим, грязным) навалятися; (грязью) набагнитися; (жирным) наялозитися, насмальцюватися; (жидким) наляпатися; (о лице ещё) намурзатися; (скверня, бесславя) накалятися, напаскудитися, напоганитися, намерзенитися; (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) намазатися, наляпатися, набазгратися, (только о каллигр.) нариґуватися; (вычёркивая написанное) начеркатися.

    Русско-украинский словарь > Намарывать

  • 20 Обрамливать

    обрамлять, обрамить окна обрямовувати, обрямувати, вставляти, вставити рями; (картину) обрямовувати, обрямувати, заводити, завести в рямці, оправляти, оправити; (окаймлять) облямовувати, облямувати. [Невелика борода гарно облямовувала йому обличчя]. Обрамленный - обрямований, заведений у рямці, оправлений, облямований.

    Русско-украинский словарь > Обрамливать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Вообрази себе картину — Picture This Автор: Джозеф Хеллер Жанр: исторический роман …   Википедия

  • Развёртывать картину — чего. РАЗВЕРНУТЬ КАРТИНУ чего. Книжн. Подробно излагать, описывать что либо; раскрывать сущность, содержание чего либо. [Карамзин] отправился путешествовать: какой прекрасный случай предстоял ему развернуть пред глазами своих соотечественников… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Развернуть картину — РАЗВЁРТЫВАТЬ КАРТИНУ чего. РАЗВЕРНУТЬ КАРТИНУ чего. Книжн. Подробно излагать, описывать что либо; раскрывать сущность, содержание чего либо. [Карамзин] отправился путешествовать: какой прекрасный случай предстоял ему развернуть пред глазами своих …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • "На картину Рембрандта" — «НА КАРТИНУ РЕМБРАНДТА», стих. (1830 31), воссоздающее впечатления Л., вызванные одним из портретов Рембрандта. Худож. особенности картины, размышления о личности ее автора, попытки проникнуть в тайну изображенного лица таковы компоненты поэтич.… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Тест «Составь картину-историю» (make-a-picture-story test) — Т. С. к. и. (MAPS) рисуночная тематическая проективная методика, разработанная Эдвином Шнейдманом. Этот тест называют «кузеном» Тематического теста апперцепции (ТАТ). Он состоит из черно белых фоновых картинок, на к рых изображены: гостиная,… …   Психологическая энциклопедия

  • Гнать картину — 1. [кому]. Жарг. мол. Неодобр. Говорить ерунду, вводить кого л. в заблуждение. Быков, 51. 2. перед кем. Жарг. угол. Пытаться произвести на кого л. хорошее впечатление. Быков, 51. 3. Жарг. мол. Неодобр. Усложнять ситуацию, нагнетать напряжённость …   Большой словарь русских поговорок

  • Набить картину — 1. Жарг. угол. Нанести татуировку. Мильяненков, 172; ТСУЖ, 111. 2. Жарг. бизн. Поставить печать. Никитина 1998, 175 …   Большой словарь русских поговорок

  • Развёртывать/ развернуть картину — чего. Книжн. Подробно излагать, описывать что л.; раскрывать сущность, содержание чего л. Ф 2, 113 …   Большой словарь русских поговорок

  • Лауреаты Сталинской премии в области литературы и искусства — (полный список) Содержание 1 Список лауреатов 1.1 1941 1.2 1942 1.3 1943 …   Википедия

  • Брюллов, Карл Павлович — знаменитый художник исторической, портретной и жанровой живописи; род. 12 декабря 1799 г. в Петербурге, ум. 23 июня 1852 г. в местечке Марчиано, близ Рима. Карл Брюллов был слабым, золотушным ребенком и до семилетнего возраста почти не покидал… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Перов, Василий Григорьевич — живописец; родился 21 го декабря 1833 г. в Тобольске, умер 29 го мая 1882 г. в деревне Кузьминках, около Москвы. Отец его, барон Григорий Карлович Криденер, бывший губернским прокурором в Тобольске, не мог передать П. даже своего имени, так как… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»