Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(зарабатывать)

  • 1 зарабатывать

    несов.; сов. - зараб`отать
    1) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (сов.: тяжёлым трудом) загорюва́ти, -рю́ю, -рю́єш
    2) (сов.: начать работать) запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти працюва́ти

    Русско-украинский словарь > зарабатывать

  • 2 заработать

    1) (начать работать) запрацювати, почати працювати. Фабрика -тала - фабрика почала працювати;
    2) см. Зарабатывать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > заработать

  • 3 выколачивать

    выколотить вибивати, повибивати, а теснее: витріпувати, повитріпувати (порох з одежі чи з меблів); (подати) здирати; (самоуправно) грабувати. Выколоченный -
    1) вибитий, витріпаний;
    2) здертий, виграбуваний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыколотить
    1) вибива́ти, вибити и мног. повибива́ти; (колотя, очищать от пыли) витрі́пувати, ви́тріпати
    2) (перен.: взыскивать путём принуждения) стяга́ти и стягувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постяга́ти и постягувати; витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати, здира́ти, зідра́ти и зде́рти и мног. поздира́ти, виду́шувати, ви́душити, вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти
    3) ( зарабатывать с трудом) заробля́ти, зароби́ти, сов. загорюва́ти
    4) (колотя, разминать) вибива́ти, ви́бити

    \выколачивать ко́жу — вибива́ти, ви́бити шкі́ру

    Русско-украинский словарь > выколачивать

  • 4 выторговывать

    выторговать
    1) уторговувати, уторгувати. [Мало сьогодні вторгували];
    2) виторговувати, виторгувати. [Нічого не виторгувала: як заправив він карбованця, так і копійки не впустив].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыторговать
    1) (получать, зарабатывать торговлей) уторго́вувати, уторгува́ти, виторго́вувати, ви́торгувати
    2) (торгуясь, получать уступку) виторго́вувати, ви́торгувати

    Русско-украинский словарь > выторговывать

  • 5 заживать

    зажить
    1) гоїтися, загоюватися, загоїтися, безл. затягати, затягнути, (о мног.) позагоюватися, позатягати. [Рана загоїлася. Уже рани позатягало]. До свадьбы -вёт - загоїться, поки весілля скоїться;
    2) (заработать в найме) заживати, зажити, заробити. [Скільки це вже я в вас грошей зажила?];
    3) (отживая уплаченные деньги) відживати, віджити; (отслуживая взятый долг) відслужувати, відслужити, відбувати, відбути, відробляти, відробити;
    4) -жить - зажити. -вём во всю - заживемо на всю губу. -жить домом - зажити своєю господою (домівкою), на власній господі. -вать чужой век - чужий вік заживати. Заживший (о ране) - загоєний. Зажитой - зажитий, зароблений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - заж`ить
    ( о ране) го́їтися и заго́юватися, -го́юється, заго́їтися и мног. пого́їтися и позаго́юватися, зажива́ти, зажи́ти, -живе́ и мног. позажива́ти
    II несов.; сов. - заж`ить
    1) ( зарабатывать) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш; диал. зажива́ти, зажи́ти
    2) ( отрабатывать взятые деньги) відробля́ти, відроби́ти; ( возмещать службой) відслу́жувати, -жую, -жуєш, відслужи́ти, -служу́, -слу́жиш

    Русско-украинский словарь > заживать

  • 6 зажинать

    зажать (начинать жатву, зарабатывать жатвой) зажинати, зажати. [Зажинати найкраще в п'ятницю або в вівторок (Звин.). Зажала торік чотири карбованці. Зажнемо якого снопа (Г. Барв.)]. Зажатый - зажатий. [Ячмінь у нас не з своєї ниви, а зажатий, у кума зажинали]. -ться - зажинатися, зажатися.
    * * *
    с.-х.; несов.; сов. - заж`ать
    зажина́ти, зажа́ти, почина́ти жати, поча́ти жа́ти

    Русско-украинский словарь > зажинать

  • 7 крючничать

    вагу на спині тягати (зачепивши гаком), (зарабатывать крючничеством) хребтоношити, горбом хліб заробляти.
    * * *
    працюва́ти крю́чником

    Русско-украинский словарь > крючничать

  • 8 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 9 молотьба

    1) (действие, работа) молотьба, молоча, молотіння, молочення, (иронич.) молотня, (лошадьми) гарманування, гарманення (-ння). [Ціна за молотьбу яка? (Звин.). Молочі у вдови було чимало (Г. Барв.). З твоїм молотінням будемо без насіння (Київщ.)]. Отрабатывать, отработать -бой - відмолочувати, відмолотити кому за що. Начинать, начать -бой что - починати, почати молотити, примолочувати, примолотити що (напр. скирту). Плата за -бу - плата за молотьбу, замолот (-ту). Зарабатывать -бой - замолочувати, по замолотах ходити;
    2) (пора) молотьба, молоча. [Настає молотьба, а нема кому молотити (Сл. Ум.)].
    * * *
    с.-х.
    молотьба́; ( действие) молоті́ння, моло́чення

    Русско-украинский словарь > молотьба

  • 10 напевать

    напеть
    1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);
    2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;
    3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];
    4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -
    1) наспіваний, понаспівуваний;
    2) заспіваний, виспіваний. -ться -
    1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;
    2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.
    * * *
    несов.; сов. - нап`еть
    наспі́вувати, -співую, -співуєш, наспіва́ти; (несов.: под нос) муги́кати, -ги́каю, -ги́каєш и -ги́чу, -ги́чеш, тринди́кати, курни́кати, диал. курги́кати, -ги́чу, -ги́чеш

    \напеватьть в у́ши — перен. наспі́вувати, наспіва́ти у ву́ха, накува́ти, нату́ркати (натурча́ти)

    Русско-украинский словарь > напевать

  • 11 напрядать

    -ся
    I. см. Напрядывать, -ся.
    II. Напрядать, напрясть -
    1) (известн. колич.) напрядати, напрясти, (о мног.) понапрядати що, чого; (часть или быть в состоянии -прясть ещё) упрядати, упрясти. [По два починки напрядаю (Чуб. V). То все вона понапрядала (Г. Барв.)];
    2) (зарабатывать прядением) запрядати, запрясти, (о мног.) позапрядати, заробляти, заробити прядінням (на прядлі) що. Напряденный - напрядений, понапряданий. -ться - напрядатися, напрястися, понапрядатися; бути напряданим, напряденим, понапряданим;
    2) (вдоволь, сов.) напрястися, попопрясти (досхочу), (о мног.) понапрядатися. [Поки багатая наспалася, убогая напрялася (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ясть
    напряда́ти, напря́сти, -пряду́, -пряде́ш и мног. понапряда́ти

    Русско-украинский словарь > напрядать

  • 12 нарабатывать

    наработать
    1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];
    2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];
    3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -
    1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;
    2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - нараб`отать
    1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти
    2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
    3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти

    Русско-украинский словарь > нарабатывать

  • 13 подрабатывать

    подработать підробляти, підробити, приробляти, приробити в кого, де, що.
    * * *
    несов.; сов. - подраб`отать
    1) ( зарабатывать дополнительно) підробля́ти и підро́блювати, підроби́ти; ( прирабатывать) приробля́ти и приро́блювати, прироби́ти
    2) ( подготавливать) опрацьо́вувати, опрацюва́ти, обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти, розробля́ти и розро́блювати, розроби́ти

    Русско-украинский словарь > подрабатывать

  • 14 прядение

    (действие) прядіння, прядження, (занятие) прядло. [Надоїло мені оте прядло (Липовеч.)]. Зарабатывать (заработать) -дением - запрядати (запрясти), заробляти (заробити) на прядлі, (образно) закручувати (закрутити) веретеном. [Хоч буду запрядать та буду тютюн купувать (Номис). Запряла два карбованці за місяць. На прядлі не заробиш (Н.- Вол. п.). А Ганна грошей не жалувала, посилала, що було закрутить веретеном (Н.-Лев.)]. Отрабатывать, отработать -дением - відпрядати, відпрясти, (о мн.) повідпрядати. [Усе, що понапозичалася, то все повідпрядала (Гр.)].
    * * *
    пряді́ння

    Русско-украинский словарь > прядение

  • 15 Наславлять

    наславить
    1) вихваляти, хвалити, нахвалити, прославляти, прославити кого, що; (ославлять) ославляти, ославити, неславити, знеславити кого, поговір (славу) пускати, пустити про кого;
    2) (зарабатывать славленьем) виславляти, виславити що, (колядой) виколядувати, (под новый год) за[ви]щедрувати що. Наславленный -
    1) нахвалений, прославлений; ославлений, знеславлений;
    2) виславлений, виколядуваний, защедрований, вищедруваний.

    Русско-украинский словарь > Наславлять

  • 16 Наслуживать

    наслужить
    1) наслужувати, наслужити, служити, послужити. [Не довго наслужив, - прогнали (Харківщ.). Не багато мені ці чоботи послужили, - підметки швидко попротиралися (Київщ.)];
    2) (зарабатывать службой) вислужувати, вислужити, заслужувати, заслужити що.

    Русско-украинский словарь > Наслуживать

  • 17 Насторону

    нрч.
    1) (на-бок) набік, на один бік. С[На]клоняться, с[на]клониться -ну - похилятися, похилитися (набік, на один бік), (пров.) перехняблюватися, перехнябитися. [Низько-низько похилилась наша рідна хата (Грінч.). Хата стара, вже аж перехнябилась (Харківщ.). Очіпок їй на одно вухо перехнябився (Богодух.)];
    2) на чужину, між чужі люди; на заробітки. Идти, ходить зарабатывать -ну - іти, ходити на заробітки, ходити по заробітках, заробляти не вдома.

    Русско-украинский словарь > Насторону

См. также в других словарях:

  • зарабатывать — Добывать (хлеб), доставать, приобретать, наживать, разживаться (от чего), извлекать пользу, выручать, нагревать руки, (греться) около чего, снискивать пропитание, зашибать деньгу (копейку), набивать карман, заслуживать. Нажить что мозолями,… …   Словарь синонимов

  • ЗАРАБАТЫВАТЬ — ЗАРАБАТЫВАТЬ, зарабатываю, зарабатываешь. несовер. к заработать в 1 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • зарабатывать — ЗАРАБОТАТЬ, аю, аешь; анный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАРАБАТЫВАТЬ — или заработывать; заработать что, вырабатывать, сев. заробливать, заробать; южн. зароблять, заробить, выручать трудом своим, работою, получать, как плату, за труд. | Заработать также начать работать, приняться ва работу. Тут из за хлеба на квас… …   Толковый словарь Даля

  • зарабатывать — Вопрос Как правильно: «какой доход вы зарабатываете» или «сколько вы зарабатываете»?      Какой доход вы зарабатываете? такой и подобные вопросы в наше время рыночных отношений всё чаще можно услышать в разговорах знакомых или даже совсем… …   Словарь трудностей русского языка

  • зарабатывать — I. ЗАРАБАТЫВАТЬ     ЗАРАБАТЫВАТЬ, доставать, наживать, приобретать, разживаться, разг. добывать, разг. сниж. промышлять II. заработок …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • зарабатывать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я зарабатываю, ты зарабатываешь, он/она/оно зарабатывает, мы зарабатываем, вы зарабатываете, они зарабатывают, зарабатывай, зарабатывайте, зарабатывал, зарабатывала, зарабатывало, зарабатывали,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • зарабатывать — • прилично зарабатывать …   Словарь русской идиоматики

  • Зарабатывать свой хлеб — ЗАРАБАТЫВАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. ЗАРАБОТАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. Разг. Добывать своим трудом средства для существования. Старик плёл корзины, подшивал валенки, сторожил от мальчишек колхозный сад и тем зарабатывал свой хлеб (А. Гайдар. Горячий… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Зарабатывать хлеб — ЗАРАБАТЫВАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. ЗАРАБОТАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. Разг. Добывать своим трудом средства для существования. Старик плёл корзины, подшивал валенки, сторожил от мальчишек колхозный сад и тем зарабатывал свой хлеб (А. Гайдар. Горячий… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Зарабатывать — I несов. перех. 1. Получать плату, вознаграждение за свою работу. 2. разг. Добиваться чего либо, получать что либо за свою деятельность. II несов. перех. разг. Получать наказание за какую либо провинность, проступок и т.п. III несов. перех. разг …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»