Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(замолчать)

  • 1 замолчать

    1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);
    2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > замолчать

  • 2 замалчивать

    замолчать замовчувати, замовчати що. -чать - замовкнути, змовкнути, (утихнуть) затихнути, ущухнути; см. Замолкнуть.
    * * *
    несов.; сов. - замолч`ать
    замо́вчувати, замовча́ти

    Русско-украинский словарь > замалчивать

  • 3 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 4 зажимать

    зажать затискати и затискувати, затиснути, затуляти, затулити, (о мног.) позатискати, позатуляти. -жать что-л. в руке, в горсти - затиснути що в руці, в жмені. -мать нос, рот, уши - затуляти (затулити) носа, рота, вуха. -ть рот (заставляя замолчать) - зацитькувати, зацитькати кого, (переносно) заціпити уста, замкнути уста (губу) кому. -мать себе рот, сдерживаясь от смеха - тулитися, щоб не реготатися. Зажатый - затиснений и затиснутий, затулений, заціплений.
    * * *
    несов.; сов. - заж`ать
    1) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути
    2) ( закрывать) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати

    \зажимать жа́ть рот кому́ — см. рот

    Русско-украинский словарь > зажимать

  • 5 занеметь

    1) (умолкнуть) заніміти, оніміти, замовкнути, змовкнути, (о мн.) поніміти, помовкнути. [Заніміли твої устоньки (Мил.). І язик мій оніміє (Шевч.)];
    2) (потерять чувствительность) заніміти, затерпнути, затерпти; см. Отёрпнуть. [Зуб занімів трохи від крапель. Пий горілку, то затерпне (Стеф.)]. Занемевший - занімілий, затерплий. -ший от лежанья - залежаний, (от сиденья) засиджений. [Хома нарешті встає, розминає залежане тіло (Коцюб.). Не може й підвести засидженої ноги].
    * * *
    1) ( потерять чувствительность) занімі́ти и мног. понімі́ти, зате́рпнути, оте́рпнути, оте́рпти, -пну, -пнеш и мног. поте́рпнути; замлі́ти, мног. позамліва́ти
    2) ( замолчать) занімі́ти, мног. понімі́ти

    Русско-украинский словарь > занеметь

  • 6 заставлять

    заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).
    * * *
    I несов.; сов. - заст`авить
    ( занимать пространство) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш
    II несов.; сов. - заст`авить
    ( принуждать) приму́шувати, приму́сити, -му́шу, -му́сиш, зму́шувати, зму́сити; си́лувати, -лую, -луєш, приси́лувати, принево́лювати, -люю, -люєш, принево́лити

    Русско-украинский словарь > заставлять

  • 7 затыкать

    I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];
    2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.
    II. заткать
    1) починати, почати ткати;
    2) см. Заткать.
    III. Затыкать, заткнуть -
    1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];
    2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.
    * * *
    I затык`ать
    несов.; сов. - заткн`уть
    1) ( что чем) затика́ти, заткну́ти и мног. позатика́ти

    \затыкатьть рот (го́рло, гло́тку) кому́ — перен. затика́ти, заткну́ти ро́та (рот, пе́льку, горля́нку) кому

    2) (засовывать что за что-л., куда-л.) затика́ти, заткнути и мног. позатика́ти, застро́млювати и застромля́ти, застроми́ти, -ромлю́, -ро́миш и мног. позастро́млювати, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати
    II зат`ыкать
    ( начать тыкать) затикати; ( чем во что) заштри́кати
    III зат`ыкать
    (начать обращаться на "ты") затикати

    Русско-украинский словарь > затыкать

  • 8 молчать

    малчивать
    1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.
    * * *
    мовча́ти

    \молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!

    Русско-украинский словарь > молчать

  • 9 принуждать

    принудить примушувати и примушати, примусити, змушувати и змушати, змусити; (диал. принемушувати, принемусити), силувати, присилувати, усилувати; (неволить) неволити, поневолити, приневолювати и приневоляти, приневолити, зневолювати и зневоляти, зневолити кого до чого (що зробити), принукувати, принукати, нудити, нуждити (-жджу, -ждиш), нуждати кого чим (що зробити), приганяти кого до чого, (о мног.) попримушувати, позмушувати, поприневолювати, позневолювати и т. д. кого до чого, кого що зробити. [Примусить її не маю сили (Тобіл.). Ніхто тебе не примушав (Звяг. п.). Що змусило тебе продати слово? (Л. Укр.). Він мене принемушує до цього (Липовеч.). Неволити нікого не можна (Звяг. п.). Поневолила дочку заміж (Васильк. п.). Я тебе не приневолював служити, ти пішла своєю охотою (Звин.). Хіба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював (Грінч.). Князі й бояри охристившись, до хреста людей силували (Куліш). Не схоче жити зо мною - присилую (Васильч.). Голод та холод нуждили його приняти на себе чужу вину (Кониськ.). Спати можна було аж до обід, бо ніхто роботою не нудив (Гр. Григ.). Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш (Неч.-Лев.)]. Меня -дили это сделать - мене примусили (змусили и т. д.) це зробити. Его - дили к этому силою - його силою змусили (примусили, приневолили) до цього, його присилували до цього. Её -дили выйти за него замуж - її всилували (присилували, приневолили, поневолили) (піти) за його. -ждать, -дить кого к работе - приневолювати, приневолити, зневолювати, зневолити, силувати, присилувати, принукувати кого до роботи, нудити кого роботою. -дить кого к молчанию, замолчать - примусити, змусити кого мовчати, (образно) замкнути (заціпити) кому уста, губи (и губу). [Якби вона знала. що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)]. -ждая себя - силуючи себе, через силу. [Через силу п'є горілку (Грінч.)]. Принуждённый -
    1) примушений, змушений, присилуваний, приневолений, зневолений до чого. Быть -ным - мусіти (диал. мусити), бути примушеним, змушеним и т. д.;
    2) см. Принуждённый, прил. - ться - примушуватися, бути примушеним, змушуватися, бути змушеним, силуватися, бути присилуваним и всилуваним, приневолюватися, бути приневоленим и т. д. до чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`удить
    приму́шувати, приму́сити, зму́шувати, зму́сити; несов. прину́кувати; ( приневоливать) си́лувати, приси́лувати, принево́лювати, принево́лити, знево́лювати, знево́лити, диал. усило́вувати, уси́лувати

    Русско-украинский словарь > принуждать

См. также в других словарях:

  • ЗАМОЛЧАТЬ — 1. ЗАМОЛЧАТЬ1, замолчу, замолчишь, совер. (к замолкать), без доп. 1. Начать молчать, прекратить речь, пение, крик. Мать прикрикнула на ребенка, и он замолчал. || перен. Перестать звучать, затихнуть. Заставить замолчать неприятельскую батарею. 2.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАМОЛЧАТЬ — 1. ЗАМОЛЧАТЬ1, замолчу, замолчишь, совер. (к замолкать), без доп. 1. Начать молчать, прекратить речь, пение, крик. Мать прикрикнула на ребенка, и он замолчал. || перен. Перестать звучать, затихнуть. Заставить замолчать неприятельскую батарею. 2.… …   Толковый словарь Ушакова

  • замолчать — Закусить (прикусить) язык. См …   Словарь синонимов

  • ЗАМОЛЧАТЬ 1 — ЗАМОЛЧАТЬ 1, чу, чишь; сов. Перестать говорить, петь, кричать, издавать какие н. звуки. Долго кричал и звал, потом замолчал. Неприятельская батарея замолчала. Писал письма, а теперь что то замолчал (перен.: перестал писать). Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАМОЛЧАТЬ 2 — ЗАМОЛЧАТЬ 2, чу, чишь; сов., что (разг.). Преднамеренным молчанием скрыть, не дать узнать о чём н. З. неприятный инцидент. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • замолчать — ЗАМОЛЧАТЬ, чу, чишь; совер. Перестать говорить, петь, кричать, издавать какие н. звуки. Долго кричал и звал, потом замолчал. Неприятельская батарея замолчала. Писал письма, а теперь что то замолчал (перен.: перестал писать). II. ЗАМОЛЧАТЬ, чу,… …   Толковый словарь Ожегова

  • замолчать — 1. ЗАМОЛЧАТЬ, чу, чишь; св. Перестать говорить, петь, кричать, издавать какие л. звуки. Ребёнок плакал, потом замолчал. Замолчали пушки. // Прекратить переписку, перестать писать куда л., кому л. Мой друг замолчал месяц назад. 2. ЗАМОЛЧАТЬ, чу,… …   Энциклопедический словарь

  • Замолчать — I сов. неперех. 1. Перестать говорить, поддерживать разговор. отт. Прекратить передачи, перестать работать (о радио). отт. перен. разг. Перестать писать о чём либо; прекратить переписку. 2. Перестать издавать звуки; затихнуть. отт. Перестать… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Замолчать — I сов. неперех. 1. Перестать говорить, поддерживать разговор. отт. Прекратить передачи, перестать работать (о радио). отт. перен. разг. Перестать писать о чём либо; прекратить переписку. 2. Перестать издавать звуки; затихнуть. отт. Перестать… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • замолчать — замолчать, замолчу, замолчим, замолчишь, замолчите, замолчит, замолчат, замолча, замолчал, замолчала, замолчало, замолчали, замолчи, замолчите, замолчавший, замолчавшая, замолчавшее, замолчавшие, замолчавшего, замолчавшей, замолчавшего,… …   Формы слов

  • замолчать — глаг., св., употр. часто Морфология: я замолчу, ты замолчишь, он/она/оно замолчит, мы замолчим, вы замолчите, они замолчат, замолчи, замолчите, замолчал, замолчала, замолчало, замолчали, замолчавший, замолчав 1. Если кто то замолчал, значит, кто… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»