Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(животное)

  • 21 князёк

    1) князик, князько (-ка), (редко) князьок (-зька). [На білому острові живе собі якийсь князьок (Рудч.)];
    2) (животное с необычн. для его породы цветом шерсти, оперенья; напр., ласточка, мышь) біла ластівка, біла миша, (воробей) білий горобець (-бця) и т. п.; срвн. Королёк;
    3) см. Конёк 3.
    * * *
    1) уничиж. князьо́к, -зька́
    2) орн. диал. бі́ла сини́ця
    3) ( на крыше) диал. гре́бінь, -беня, ко́ник

    Русско-украинский словарь > князёк

  • 22 кормить

    кармливать годувати, (редко) кормити (-млю, -миш), (продовольствовать, содержать) харчувати, контентувати, (питать) живити (-влю, -виш) кого. [Крадеш? Годуєш борщем з червою? (Коцюб.). Хлібом кормлять, а стеблом очі колють (Номис). Україна їх харчувала (Куліш). Жінки обіцянку дали людей контентувати (Г. Барв.)]. -мить ребёнка грудью - годувати дитину груддю, давати дитині грудь. В этом ресторане хорошо - мят - у цьому ресторані добре годують. -мить из рук - годувати з рук кого. -мить лошадей (в дороге) - попасати, попасувати коні. Проехать сорок вёрст не -мя - проїхати сорок верстов без попасу (не попасаючи коні). -мить вволю кого - годувати досхочу кого, (домашн. животных) годувати уприпуст (невпоїд) (худобу). -мить кого завтраками - (по)жданиками годувати кого. Соловья баснями не -мят - соловей піснями не ситий. -щие грудью женщины - жінки-годівниці. Кормленный и Кормлённый - годований.
    * * *
    1) ( животное) годува́ти, корми́ти
    2) ( человека) годува́ти; (предоставлять продовольствие, прокармливать) харчува́ти
    3) (перен.: содержать) годува́ти

    Русско-украинский словарь > кормить

  • 23 кошка

    1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;
    2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];
    3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;
    4) (плеть) канчук-трійчатка;
    5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.
    * * *
    I
    1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́

    как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт

    2) ( якорь) кішка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    3)

    ко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    II
    ( отмель) диал. коса́, котви́ця

    Русско-украинский словарь > кошка

  • 24 курятник

    1) (птичник) курник (-ка). [То зазирне в курник (Гул.-Арт.)];
    2) (клетка) куча, коєць (р. койця);
    3) (торговец курами) курятник, кучар (-ря), (презр.) куролапник;
    4) (курокрад) курокрад, куролап, курохват;
    5) бот. Galeopsis L. - жабрій (-брію), жабник (-ку).
    * * *
    1) ( помещение для кур) ку́рник, -а
    2) ( торговец курами) диал. куря́тник
    3) (животное, поедающее кур) куря́тник

    Русско-украинский словарь > курятник

  • 25 летник

    I. 1) (южный ветер) полуденник (-ка), південний (низовий) вітер (-тра и -тру), теплень (-ня), нижняк (-ка);
    2) (одежда) літник (-ка), (женская ещё) літнячка;
    3) (летний путь) літняк (-ка), (в)літошня (літня) дорога;
    4) Летовище.
    II. (годовалое животное) літошок (-шка), річняк, торішняк (-ка), назимок (-мка). [Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) сад. лі́тник

    ле́тники — мн. лі́тники, -ків

    2) ( род одежды) літник
    3) ( летняя дорога) диал. літня́к, -а
    4) ( летнее жилище) диал. літови́ще

    Русско-украинский словарь > летник

  • 26 мерзляк

    1) (мёрзлый ком) мерзляк (-ка), ум. мерзлячок (-чка), (груда) грудина, шипах (-ха), (почва) мерзлий ґрунт (-ту). [Пика йому - приложи мерзляка, - так і п'якне, - ото така червона та палка (Еварн.)];
    2) (замёрзший человек, -шее животное) мерзляк, замерзла людина, -ла тварина;
    3) (зябкий) мерзляк, змерзляк, змерзлюх[к] (-х[к]а). [Ото змерзлюх, - в паровиці морозу боїться! (Брацлавщ.)].
    * * *
    мерзля́к, -а, змерзлю́х, -а, змерзля́к, -а

    Русско-украинский словарь > мерзляк

  • 27 мертворождённый

    мертвонароджений, мертворожденний, мертвородний; (ребёнок) мерчук (-ка); (животное) випор(о)ток (тка). -ное дело - мертворожденна справа, у зародку мертва справа.
    * * *
    мертвонаро́джений

    Русско-украинский словарь > мертворождённый

  • 28 нечистый

    прлг.
    I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;
    2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];
    3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.
    II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.
    II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.
    I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.
    * * *
    1) прил. нечи́стий

    на ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й

    \нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла

    2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > нечистый

  • 29 обдирать

    ободрать
    1) (снимать кору, кожу) обдирати, обдерти и обідрати, пообдирати, лупити, облуплювати, облупити, пооблуплювати, білувати, оббіловувати, оббілувати, пооббіловувати; (зерно от шелухи) лущити, лускати, облущувати, облущити, обшугувати, обшугати, шеретувати, обшеретувати, пошеретувати. -драть деревцо - обдерти, облупити деревце. -ать лошадь, животное - облупити, оббілувати коня, звірину. -дирать ячмень, гречу на крупу - обшугувати ячмінь, гречку на крупи;
    2) (оцарапать) обдряпувати, обдряпати, подряпати, обшморгувати, обшморгнути. -драл себе руки - подряпав собі руки;
    3) см. Обобрать. -драть как липку - живцем облупити. Морозом всё лицо -драло - від морозу чисто вид полупився. Ободранный - обідраний, обдертий, облуплений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ободр`ать
    1) (верхний слой, покров) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; обшмо́ргувати, обшмо́ргати и обшморгну́ти; ( облупливать) облу́плювати, облупи́ти и пооблу́плювати; ( зерно) шеретува́ти, обшеретува́ти, несов. ви́шеретувати, пошеретува́ти
    2) ( приводить в негодный вид) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтрі́пати и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати
    3) (обирать, грабить) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти, оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти

    Русско-украинский словарь > обдирать

  • 30 обряжать

    обрядить
    1) (мёртвого) рядити, нарядити, споряджати, спорядити, обряджати, обрядити (покійника). [У холодну могилу споряджають його (Тесл.)];
    2) (приводить что в должный вид, состояние) порати, упорати, попорати що, поратися коло чого, попоратися, упоратися коло чого, з чим. [Упорав нивку. Корови подоїла, худобу попорала. В хаті і в дворі з усім упоралась]. -дить убитую на бойне скотину - оббілувати і розібрати.
    * * *
    несов.; сов. - обряд`ить
    1) обряджа́ти, обряди́ти; споряджа́ти, споряди́ти; диал. зряджа́ти, зряди́ти
    2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; ( приготовлять) готува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; (ходить за скотом, обрабатывать землю) по́рати, упо́рати и попо́рати
    3) ( убитое животное) спец. білува́ти и оббіло́вувати, оббілува́ти, несов. збілува́ти; ( разделывать) розбира́ти, розібра́ти и порозбира́ти

    Русско-украинский словарь > обряжать

  • 31 осенний

    осінній. -нее ненастье - сльоти. Животное -него приплода - осінчук. -няя дань, осеннее - осінщина.
    * * *
    осі́нній

    Русско-украинский словарь > осенний

  • 32 откормок

    откормыш (кормлен. на убой животное) годованок (-нка), годованець (-нця).
    * * *
    диал.
    годо́ванок, -нка, годо́ванець, -нця

    Русско-украинский словарь > откормок

  • 33 очищать

    очистить
    1) (удалять лишнее, грязь) о(б)чищати, о(б)чистити (о мног. пообчищати, пооб[ви]чищувати), вичищувати, вичищати, вичистити кого, що від чого, з чого. [Очисти нас від гріха. Залізо очищають з жужелиці. Наймався вичищувати від гною подвір'я]. -тить совесть - очистити сумління. -щать, -стить (от шелухи, скорлупы) - оббирати, обібрати, облуплювати, облупити, лущити, полущити. [Об(б)ирати картоплю, квасолю. Сала нарізала і крашанок облупила]; (зерно на решете) точити, обточити, переточити, решетувати, порешетувати, вирешетувати, перегонити, переганяти на решето, перегнати (о мног. попереганяти) на решето; (убитую птицу от перьев) скубти, обскубувати, обскубти, (о многих) пообскубувати. -щать, -тить потроша (потрошить) - патрати, обпатрювати, обпатрати; (кишки для колбас) шлямувати, вишлямувати; (рыбу) чистити (рибу). -ть от ила - шлямувати, вишлямувати, перешлямовувати, перешлямувати; (дерево, стебель от веток) чухрати, обчухрати; (растение от побегов) пасинкувати, обпасинкувати;
    2) хим. - чистити, очистити, рафінувати (воду, нефть);
    3) (освобождать) спорожняти, спорожнити, випорожняти, випорожнити. [Спорожни відра]. -ть квартиру - звільняти, звільнити (по)мешкання. -ть место - пробирати, пробрати місце, прийматися, прийнятися. [Проберіть місце для гостей. Треба прийнятися звідсіля, бо людям сісти ніде];
    4) (ограбить) обчищати, обчистити, обирати, обібрати, обдирати, обідрати, обдерти, облуплювати, облупити, (о мног.) пообчищати, почистити, поо(б)бирати, пообдирати, пооблуплювати. [Всю комору обібрали злодії. Заманили його в карти грати і геть чисто облупили]. -щать животное - см. Валошить. Очищенный, хим. - чищений, рафінований (спирт, -на нафта).
    * * *
    несов.; сов. - оч`истить
    1) очища́ти и очи́щувати, очи́стити и поочища́ти, обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; ( вычищать) вичища́ти, ви́чистити и повичища́ти
    2) ( освобождать от примесей) очища́ти, очи́стити, перечища́ти, перечи́стити и поперечища́ти
    3) ( снимать оболочку) обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; (от скорлупы, шелухи) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти; ( о початках кукурузы) обру́шувати, обру́шити
    4) (удалять всё лишнее, постороннее) очища́ти, очи́стити и поочища́ти; ( опорожнять) спорожни́ти и споро́жнювати, спорожни́ти и поспорожня́ти и поспоро́жнювати, випорожня́ти и випоро́жнювати, ви́порожнити; ( освобождать место) звільня́ти, звільни́ти
    5) ( обворовывать) обчища́ти, обчи́стити

    Русско-украинский словарь > очищать

  • 34 передовой

    1) передовий, передній, попередній, (на)чільний. -вой отряд, пост - передовий (передній) загін, передова (передня) чата. [Козаки, мов який мур попередній, здержували хиже бесурменство (Куліш)]. -вая сваха - передоїжджа сваха. -вое животное (в стаде) - передняк, вожай. -вая статья - см. Передовица. -вые деньги - завдаткові гроші; авансові гроші;
    2) (прогрессивный) поступовий. [Поступові елементи громадянства];
    3) сущ. - передовий (козак), передовик, напередовець (-дівця).
    * * *
    1) прил. передови́й; ( прогрессивный) поступо́вий
    2) в знач. сущ. передови́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > передовой

  • 35 племенник

    1) (скота и птицы) завід (-воду); (растений) насінник;
    2) (племенное животное) насінник.
    * * *
    с.-х.

    бык-племенни́к — племінни́й буга́й (-я)

    Русско-украинский словарь > племенник

  • 36 подкармливать

    -ся, подкормить, -ся підгодовувати, -ся, підгодувати, -ся, підхарчовувати, -ся, підхарчувати, -ся, підхарчити, -ся. [Підгодувалась тим, що вчора не доїли (Грінч.). Подадуть ласу потраву, як уже підхарчилися]. -вать лошадей волов в пути - попасати, ставити на попас. Подкормлённый - підгодований, підхарчований.
    * * *
    несов.; сов. - подкорм`ить
    1) підгодо́вувати, підгодува́ти; піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти, підко́рмлювати, підкорми́ти; ( животное) пригодо́вувати, пригодува́ти; ( человека) підхарчо́вувати, підхарчува́ти и підхарчи́ти
    2) ( посевы) с.-х. піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти

    Русско-украинский словарь > подкармливать

  • 37 подъяремный

    під'яремний. -ное животное - під'яремник, робоча скотина (худобина).
    * * *
    під'яре́мний

    Русско-украинский словарь > подъяремный

  • 38 позвоночный

    хребетний, хребтовий, хребовий. -ный столб - см. Позвоночник. -ное животное - хребетник, хребетна, хреб(т)ова тварина, хребті[о]вець (-тівця).
    * * *
    анат.
    хребе́тний

    Русско-украинский словарь > позвоночный

  • 39 поить

    1) поїти, напувати, напоювати. [Поїти хворого травами. Син коні (коней) напуває];
    2) (увлажнять, о дожде) поїти, напувати, ситити.
    * * *
    пої́ти; ( животное) напува́ти, напо́ювати; ( вскармливать молоком - о домашних животных) с.-х. випо́ювати

    Русско-украинский словарь > поить

  • 40 покормить

    -ся погодувати, -ся, похарчити, -ся, покормити, -ся, поживити -ся. [Нехай поросята поживляться (покормяться)]. См. Покармливать и Кормить.
    * * *
    1) ( животное) погодува́ти, покорми́ти
    2) ( человека) погодува́ти; ( предоставляя продовольствие) похарчува́ти

    Русско-украинский словарь > покормить

Страницы

См. также в других словарях:

  • животное —    животное: деятельность конструктивная у животных    животное: действие оруд …   Большая психологическая энциклопедия

  • животное — Скотина (скот), зверь, четвероногое. См …   Словарь синонимов

  • ЖИВОТНОЕ — ЖИВОТНОЕ. Слово животное в литературном языке XVIII в. означало: живое существо (ср. живот жизнь ). Греч. ζον, лат. animale. Оно было лишено бранного оттенка в применении к человеку. «Все то создание, которое имеет душу живу, называется животное …   История слов

  • Животное! — Животина! о человѣкѣ (иноск. бранн.), какъ о недостойномъ имени «человѣка». Ср. «Спереди картина, а сзади животина». Ср. Зачѣмъ ты пускаешь къ себѣ это животное? Гончаровъ. Обломовъ. Ср. Ступай, ступай, скажи ему. Такое грубое животное! Гоголь.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • животное — ЖИВОТНОЕ, ого, с. Ирон. обращение (дружеское или пренебрежительное, в зависимости от ситуации). Люблю я тебя, животное! Эй, животное, шагай сюда. Какие новости в мире животных? как дела, что слышно? См. также: В мире животных; выше пояса В мире… …   Словарь русского арго

  • животное —     ЖИВОТНОЕ, зверек, зверь, четвероногое, книжн. тварь, разг. зверюга, разг., ласк. зверушка и разг., ласк. зверюшка, разг. животина, разг. сниж. скотина     ЗВЕРЬЕ, скот, скотина, разг. живность     ЖИВОТНЫЙ, звериный …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЖИВОТНОЕ — ЖИВОТНОЕ, живой организм из царства Animalia, обычно отличаемый от представителей царства растений (Plantae) по его способности к передвижению (по меньшей мере на какой то стадии его существования), а также по наличию четко определенной формы… …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • ЖИВОТНОЕ — ЖИВОТНОЕ, животного, ср. 1. Живое существо, способное чувствовать и передвигаться. Домашние животные. Позвоночные, беспозвоночные животные. || Тоже, в противоп. человеку (преим. о домашних животных). Животные и люди радуются весне. Он жалеет… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЖИВОТНОЕ — ЖИВОТНОЕ, ого, ср. 1. Живой организм, существо, обладающее способностью двигаться и питающееся, в отличие от растений, готовыми органическими соединениями. Типы и виды животных. Позвоночные, беспозвоночные животные. В мире животных. Царство… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖИВОТНОЕ — («Зверь», The Animal), США, Columbia, 2001, 83 мин. Комедия Марвин лелеет мечту стать полицейским, однако его физические и умственные данные не соответствуют строгим требованиям городской полиции. Но вот он попадает в автокатастрофу. Для… …   Энциклопедия кино

  • Животное — Животное. Термином Ж. означают представителей одной из двух большихгрупп или царств, на которые распадается вся совокупность живых существ.Различие между Ж. и растениями, к которым принадлежат все остальныеживые существа, является крайне резким и …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»